Народ талановитий, волелюбний, гордий : до Міжнародного дня ромів
Їхнє
походження оповите легендами, а історія налічує безліч прикладів дискримінації
і геноциду. Вони постійно привертають до себе увагу, адже завжди гамірні, емоційні і яскраві. Попри, свої
національні риси – щедрість, гостинність, вірність, деколи відрізняються
асоціальною поведінкою і вчиняють
побутові та кримінальні злочини : крадуть, жебракують, продають наркотики, - як
власне і не роми. Проте, ставлення суспільства до людей цієї національності
часто упереджене і зовсім не толерантне по відношенню до них.
Позбутися
укорінених стереотипів, що не дозволяють об’єктивно оцінити внесок ромського етносу у розвиток загальносвітової культури, завжди допомагають нові знання. Адже, за висловом Спеціального доповідача ООН з питань
меншин Фернана де Варенна : «Саме знання про історію самобутнього народу, його
традиції - найкраща вакцина проти
етнічної ненависті».
Так,
з метою привернути увагу до культури та історії цього народу впроваджено свято
Міжнародний день ромів, який відзначається щорічно 8 квітня, згідно з рішенням
Всесвітнього конгресу союзу ромів у 1971 році.
Хто
ж такі роми?
Роми
– один із найбільших народів, який досі не має власної національної держави,
проте налічує понад 1000-річну історію.
Існує
кілька версій його походження. За висновками дослідників, батьківщиною ромів вважається Індія, звідки ті
вперше емігрували десь у V-VII столітті. В Європі почали мешкати приблизно у XIII-XVIII-х століттях, що зафіксовано у хроніці
угорського короля Андраша ІІ (1219).
На
українську землю кочовий народ прийшов з придунайських степів у XV століття. За іншою версією, походження ромів пов’язують
із племенем сігіннів, що мешкало Стародавній Мідії, про яких згадував ще
Геродот.
Існує
і легенда, як ромський народ вийшов із Єгипту й оселився в Індії, на острові
Цин, що на річці Ганг, звідти і пішла назва «цигани». Проте, більшість представників
цього етносу, вважають це слово образливим, і наполягають на самоназві народу
«рома» з наголосом на «а», що у перекладі з циганського означає «людина».
Ромське
населення дуже різноманітне за традиціями, релігією, устроєм, способом життя, цінностями
та діалектами, тож поділяється на різні спільноти - субгрупи. Лише в Україні таких
нараховується більш десятка, і поділяються вони, переважно, місцем проживання.
Найчисленніші - серви, котляри, лаварі, плащуни, крими. Традиційно роми
проживають невеликими громадами і переважно уникають контактів з корінним
населенням. Для вирішення своїх проблем, зазвичай, звертаються до
найавторитетнішого і найрозумнішого представника нації – циганського барона.
На
жаль, в усі часи, мандрівний народ зазнавав утисків: осіб ромської
національності змушували залишати кордони тієї чи іншої держави, забороняли
вести звичний кочовий спосіб життя, або й взагалі знищували. Так, під час
Другої світової війни, нацистами було знищено 80% усього ромського населення Європи, половину ромів України.
За свідченнями
істориків, нацистські злочини в Бабиному Яру розпочалися саме з розстрілу
чотирьох ромських таборів. Геноцид ромів отримав назву «Калі Траш» - «Чорний жах». З
нагоди вшанування пам’яті загиблих у ті страшні часи, щороку 2 серпня, відзначається
Міжнародний день Голокосту ромів.
Ромська спільнота має національний прапор і гімн. Прапор - синьо-зелене
полотнище з червоною чакрою (колесом) посередині, кольори якого символізують
небо і землю, а червоне колесо – кочове життя. Гімн написаний на основі
народної пісні «Джелем, джелем».
На
сьогоднішній день, загальна чисельність ромів в світі сягає 18 мільйонів осіб,
з них 10-12 мільйонів мешкають на території Європи. В Україні ромське населення
є однією з найпоширеніших і найяскравіших національних меншин держави. Варто
зазначити, що продовж 500 років, співіснування українців і ромів було переважно
мирним. За даними останнього перепису населення, в нашій державі налічується 48
тисяч осіб ромської національності, проте лідери ромських громад називають
цифри від 200 до 600 тисяч осіб, які переважно проживають у Закарпатській,
Дніпропетровській та Одеській областях. Більшість ромів мають постійне місце
проживання, працюють і навчаються. Проте, є окрема категорія осіб, які поколіннями
живуть без документів, і складає вона 10-15 тисяч осіб, десь 11% від усієї ромської
спільноти.
У
Чернігівській області мешкає приблизно 4 тисячі ромів. Найбільше у Ніжині,
Борзні, Носівці, Бобровицькому районі, Острі. У Чернігові близько 100 сімей,
які проживають у мікрорайонах Масани,
Новий Білоус, Бобровиця (колишній Циганський хутір).
Слід
зауважити, що з усіх національних меншин циганський народ найменш інтегрований в
українське суспільство, а ця відокремленість та закритість ромських осередків
часто стає причиною настороженого, а часом ворожого ставлення до них. Подолати дану
проблему допомагають різні громадські організації і фонди. Насамперед, це Міжнародний
фонд «Відродження», який реалізує Стратегію захисту та інтеграції в українське
суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року.
Громадські
організації, які опікуються громадянами ромської національності, представляють інтереси ромів на різних рівнях і виступають
посередниками між державною інституцією та ромською громадою. Вони не тільки захищають
конституційні права ромів та допомагають
вирішувати суперечки, а й залучають ромів до участі у культурно-масових заходах.
Місцеві
ромські активісти, на чолі з Циганським бароном Чернігова і Чернігівської
області Петром Главацьким, активно долучаються до відродження і збереження
духовної культури етносу. Важливу роль в цьому відіграє ансамбль «Черген», адже
пісні і танці є невід'ємною складовою циганського життя.
У цьому році за
великий внесок у популяризацію творчості ромів в Україні та за кордоном Петро
Володимирович Главацький нагороджений медаллю «Олександр Довженко». Цією
нагородою відзначають людей, які проявили себе у сфері мистецтва і науки як
видатні творці, організатори та меценати.
Серед
ромів багато талановитих людей. Щоправда, серед тих, хто вирвався із
стереотипів самих ромів, не так багато знаменитих і успішних. Найбільш відомі постаті з ромським корінням: кіноактор і режисер Чарлі
Чаплін, мати Тереза, музиканти Елвіс Преслі, Тайсон Ф’юрі, диригент Іон Войку, поетеси
Папуша (Броніслава Вайс) і Рані Романі (Раїса Набаранчук), виконавець Ніколай
Сліченко, письменники Матео Максимов, Міхайло
Козимиренко (уродженець Чернігова) і Юрій
Покальчук.
В
культурних осередках вирує думка, щодо необхідності інтеграції ромської
творчості в українську культуру. Завдяки такому кроку відбудеться розкриття і
збереження національних культурних традицій ромів, що сприятиме і збагаченню української
культури. Ромська культура багата і різноманітна, адже тисячоліттями поглинала
найкраще з культур тих народів, серед яких роми проживали. Навзаєм, ромський етнос надихав світових митців усіх часів. Так, шанувальниками циганської пісні і танцю були композитори Ференц Ліст, Йоганнес Брамс, Франц Шуберт, Сергій
Рахманінов, а класики літератури Проспер Меріме, Віктор Гюго, Степан Руданський,
Михайло Старицький, Микола Гоголь, Іван Франко, Тарас Шевченко відображали в
своїх творах особливості культури, побуту, традицій мандрівного народу.
Усіх бажаючих запрошуємо долучитися до самобутнього світу мандрівного народу шляхом прочитання
книг про ромів і пропонуємо тематичну добірку.
Гаус К.-М. Собакоїди
та інші люди / К.-М. Гаус ; пер. з нім. Л.-П. Стринадюк. - Львів :
Човен, 2017. - 120 с.
Австрійський репортер і письменник
Карл-Маркус Ґаус, знаний численними глибокими текстами про малі народи й
етнічні меншини Європи, у цій книжці відкриває читацтву ромські спільноти
Східної Словаччини, зачаєні від зовнішнього світу. Автор знайомиться з ромами
та їхніми сусідами, розповідає про тамтешні звичаї та побут, злидні й утіхи,
про історичні передумови й сучасний перебіг непростого співжиття «чорних» і
«білих» зовсім неподалік України; зрештою, про іншість і людське в кожному з
нас.
Козимиренко М. Циганська кров : поема і балади = Романо Рат : поема і балади / Міха Козимиренко ; пер. з циган. Григорія Латника ; [худож. Світлана Елланська ; передм. та спец. редагув. тексту циган. мовою Іліє Мазоре]. - Київ : Етнос, 2005. - 78, [2] с. : іл., портр. - (Багатомовна поезія України).
Михайло Григорович
Козимиренко – ромський поет, член
Національної спілки письменників України, музикант, викладач. Людина цікавої і
трагічної долі.
Народився
четвертою дитиною у сім’ї цигана в Чернігові 1938 року. Та у ньому текла не
тільки циганська кров, мати Міхи – з роду українських селян. Батька не оминув
густий гребінь сталінських чисток і він опинився серед «ворогів народу» у
сибірських каторжних таборах. Повернувся лише наприкінці 50- х, після чого був
реабілітований. Мама –
українка наділила його любов’ю до української мови, до традицій козацького
роду. Батько – ром вселив дух волі, циганський темперамент, прагнення свободи,
навчив не гнутися перед труднощами.
Куліш П. Циган : уривок із казки / П. О. Куліш. - СПб. : [б.в.], 1862. - 7 с. - (Сільська
бібліотека).
«Циган» Пантелеймона Куліша – це комедійне оповідання про те,
до чого може привести пиятика і якими бувають панські примхи. Оповідання є
одним з найвідоміших творів малої прози письменника.
Меріме П. Кармен = Carmen : [новела] / Проспер Меріме ; пер. з фр. Катерина Бабкіна. - Київ : Книголав, 2018. - 108, [4] с. - (Золота полиця).
Новела французького письменника Проспера
Меріме є справжньою перлиною у світовій якісній класичній літературі.
В основі сюжетної лінії ми дізнаємося про непросту долю красуні-циганки на ім'я Кармен, яка лише одним поглядом може зачарувати будь-якого чоловіка. Одного разу вона закохує у себе порядного офіцера Хосе, на перший погляд, мала б бути дуже щаслива історія про кохання, але…
В основі сюжетної лінії ми дізнаємося про непросту долю красуні-циганки на ім'я Кармен, яка лише одним поглядом може зачарувати будь-якого чоловіка. Одного разу вона закохує у себе порядного офіцера Хосе, на перший погляд, мала б бути дуже щаслива історія про кохання, але…
Автор детально описані
звичаї та культура різних меншин та народностей Іспанії, і внутрішнє
протистояння між обов’язком та пристрастю. Сюжет “Кармен” та образ героїні ліг
в основу багатьох всесвітньо відомих музичних, художніх, кінематографічних
творів.
Осталовська Л. Акварелі
/ Лідія Осталовська ; з пол.
пер. Андрій Любка. - Чернівці : Книги-ХХІ, 2014. - 191 с. - Бібліогр.: с.
185-190.
Польська
журналістка Лідія Осталовська написала вже дві книги про ромів, але українською
перекладена тільки одна — «Акварелі». Це розповідь про один із найменш
досліджених ґеноцидів періоду Другої світової, жертвами якого були європейські
роми.
Головна
героїня книги — єврейська художниця Діна Ґотлібова — на прохання доктора з
Аушвіца малювала портрети ромів, ув’язнених у німецькому концтаборі. Ці
портрети були останніми в їхньому житті — опісля ромів вбивали. Книга написана за реальними подіями, і через це особливо цінна.
Старицький М.П. Твори : в
6 т. / Михайло Петрович Старицький . - Київ : Дніпро, 1989 - 1990. -Т. 3 : Драматичні твори. - 1989. – С.105-183.
Літературний образ циганки Ази з’явився на світ у далекому 1854 році й понині не
втрачає своєї привабливості. Утім, мало хто знає, що цей образ — не вигаданий,
а вихоплений із реального життя, а Азині спадкоємці-родичі мешкали на рівненському
Поліссі у селі Городець Володимирецького району Рівненщини. Довгий
час «Циганка Аза» перебувала у забутті, до на твір було заборонено в Україні. А після 1987-го
вона воістину стала улюбленицею мільйонів — коли на екрани вийшов однойменний
фільм, знятий режисером Григорієм Коханом за п’єсою Михайла Старицького.
Дізнатися більше про історію та культуру ромів, особливості звичаїв і традицій цього самобутнього народу запрошуємо до Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Тараса Шевченка, 63).
Використані джерела:
https://nashformat.ua/products/sobakoidy-ta-inshi-lyudy-916048
https://www.yakaboo.ua/ua/karmen-1621368.html
http://korosten-artschool.org.ua/miha-kozimirenko/
Зображення долучено
з тенет інтернету.
Коментарі
Дописати коментар