Народ талановитий, волелюбний, гордий : до Міжнародного дня ромів

Їхнє походження оповите легендами, а історія налічує безліч прикладів дискримінації і геноциду. Вони постійно привертають до себе увагу, адже  завжди гамірні, емоційні і яскраві. Попри, свої національні риси – щедрість, гостинність, вірність, деколи відрізняються асоціальною поведінкою і  вчиняють побутові та кримінальні злочини : крадуть, жебракують, продають наркотики, - як власне і не роми. Проте, ставлення суспільства до людей цієї національності часто упереджене і зовсім не толерантне по відношенню до них.

Позбутися укорінених стереотипів, що не дозволяють об’єктивно оцінити внесок ромського етносу у розвиток загальносвітової культури, завжди допомагають нові знання. Адже, за висловом Спеціального доповідача ООН з питань меншин Фернана де Варенна : «Саме знання про історію самобутнього народу, його традиції - найкраща  вакцина проти етнічної ненависті». 

Так, з метою привернути увагу до культури та історії цього народу впроваджено свято Міжнародний день ромів, який відзначається щорічно 8 квітня, згідно з рішенням Всесвітнього конгресу союзу ромів у 1971 році.

Хто ж такі роми?

Роми – один із найбільших народів, який досі не має власної національної держави, проте налічує понад 1000-річну історію.

Існує кілька версій його походження. За висновками дослідників,  батьківщиною ромів вважається Індія, звідки ті вперше емігрували десь у V-VII столітті. В Європі почали мешкати приблизно у XIII-XVIII-х століттях, що зафіксовано у хроніці угорського короля Андраша ІІ (1219).

На українську землю кочовий народ прийшов з придунайських степів  у XV століття. За іншою версією, походження ромів пов’язують із племенем сігіннів, що мешкало Стародавній Мідії, про яких згадував ще Геродот.

Існує і легенда, як ромський народ вийшов із Єгипту й оселився в Індії, на острові Цин, що на річці Ганг, звідти і пішла назва «цигани». Проте, більшість представників цього етносу, вважають це слово образливим, і наполягають на самоназві народу «рома» з наголосом на «а», що у перекладі з циганського означає «людина». 

Ромське населення дуже різноманітне за традиціями, релігією, устроєм, способом життя, цінностями та діалектами, тож поділяється на різні спільноти - субгрупи. Лише в Україні таких нараховується більш десятка, і поділяються вони, переважно, місцем проживання. Найчисленніші - серви, котляри, лаварі, плащуни, крими. Традиційно роми проживають невеликими громадами і переважно уникають контактів з корінним населенням. Для вирішення своїх проблем, зазвичай, звертаються до найавторитетнішого і найрозумнішого представника нації – циганського барона.

На жаль, в усі часи, мандрівний народ зазнавав утисків: осіб ромської національності змушували залишати кордони тієї чи іншої держави, забороняли вести звичний кочовий спосіб життя, або й взагалі знищували. Так, під час Другої світової війни, нацистами було знищено 80% усього ромського населення  Європи, половину ромів України. 

За свідченнями істориків, нацистські злочини в Бабиному Яру розпочалися саме з розстрілу чотирьох ромських таборів. Геноцид ромів  отримав назву «Калі Траш» - «Чорний жах». З нагоди вшанування пам’яті загиблих у ті страшні часи, щороку 2 серпня, відзначається Міжнародний день Голокосту ромів.

Слід наголосити, що попри дискримінацію і натиски інтегруватися в іншу спільноту, ромський народ зберіг свою ідентичність і самобутню культуру. І, незважаючи на те, що роми належать до різних субгруп та мешкають по всьому світу, спілкуються вони рідною циганською мовою, яку їм вдається зберігати впродовж тисячоліть. 

Ромська спільнота має національний прапор і гімн. Прапор - синьо-зелене полотнище з червоною чакрою (колесом) посередині, кольори якого символізують небо і землю, а червоне колесо – кочове життя. Гімн написаний на основі народної пісні «Джелем, джелем».

На сьогоднішній день, загальна чисельність ромів в світі сягає 18 мільйонів осіб, з них 10-12 мільйонів мешкають на території Європи. В Україні ромське населення є однією з найпоширеніших і найяскравіших національних меншин держави. Варто зазначити, що продовж 500 років, співіснування українців і ромів було переважно мирним. За даними останнього перепису населення, в нашій державі налічується 48 тисяч осіб ромської національності, проте лідери ромських громад називають цифри від 200 до 600 тисяч осіб, які переважно проживають у Закарпатській, Дніпропетровській та Одеській областях. Більшість ромів мають постійне місце проживання, працюють і навчаються. Проте, є окрема категорія осіб, які поколіннями живуть без документів, і складає вона 10-15 тисяч осіб, десь 11% від усієї ромської спільноти. 

У Чернігівській області мешкає приблизно 4 тисячі ромів. Найбільше у Ніжині, Борзні, Носівці, Бобровицькому районі, Острі. У Чернігові близько 100 сімей, які проживають у  мікрорайонах Масани, Новий Білоус, Бобровиця (колишній Циганський хутір).

Слід зауважити, що з усіх національних меншин циганський народ найменш інтегрований в українське суспільство, а ця відокремленість та закритість ромських осередків часто стає причиною настороженого, а часом ворожого ставлення до них. Подолати дану проблему допомагають різні громадські організації і фонди. Насамперед, це Міжнародний фонд «Відродження», який реалізує Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року. 

Громадські організації, які опікуються громадянами ромської національності,  представляють інтереси ромів на різних рівнях і виступають посередниками між державною інституцією та ромською громадою. Вони не тільки захищають  конституційні права ромів та допомагають вирішувати суперечки, а й залучають ромів до участі у культурно-масових заходах.

На Чернігівщині діє кілька таких товариств. Це, Чернігівська обласна громадська організація ромів «Черген» (голова Петро Главацький), Чернігівська міська громадська організація «Романо дром» (голова Марина Казанська), Чернігівська міська громадська організація «Романи дума» (голова  Олександр Дроменко), громадська організація «Бахтало дром» (керівник Михайло Білявський), Чернігівське національно-культурне товариство «Неве рома» (керівник Марія Іванова). Мета їхньої діяльності  полягає в об’єднанні зусиль щодо протидії дискримінації циганського народу в регіоні та налагодження культурних зв’язків з іншими малочисленими народами, що мешкають на тенетах України.

Місцеві ромські активісти, на чолі з Циганським бароном Чернігова і Чернігівської області Петром Главацьким, активно долучаються до відродження і збереження духовної культури етносу. Важливу роль в цьому відіграє ансамбль «Черген», адже пісні і танці є невід'ємною складовою циганського життя. 

У цьому році за великий внесок у популяризацію творчості ромів в Україні та за кордоном Петро Володимирович Главацький нагороджений медаллю «Олександр Довженко». Цією нагородою відзначають людей, які проявили себе у сфері мистецтва і науки як видатні творці, організатори та меценати.

Серед ромів багато талановитих людей. Щоправда, серед тих, хто вирвався із стереотипів самих ромів, не так багато знаменитих і успішних.  Найбільш відомі постаті з ромським корінням: кіноактор і режисер Чарлі Чаплін, мати Тереза, музиканти Елвіс Преслі, Тайсон Ф’юрі, диригент Іон Войку, поетеси Папуша (Броніслава Вайс) і Рані Романі (Раїса Набаранчук), виконавець Ніколай Сліченко, письменники  Матео Максимов, Міхайло Козимиренко (уродженець Чернігова) і  Юрій Покальчук.

В культурних осередках вирує думка, щодо необхідності інтеграції ромської творчості в українську культуру. Завдяки такому кроку відбудеться розкриття і збереження національних культурних традицій ромів, що сприятиме і збагаченню української культури. Ромська культура багата і різноманітна, адже тисячоліттями поглинала найкраще з культур тих народів, серед яких роми проживали. Навзаєм, ромський етнос надихав світових митців усіх часів. Так, шанувальниками циганської пісні і танцю були композитори Ференц Ліст, Йоганнес Брамс, Франц Шуберт, Сергій Рахманінов, а класики літератури Проспер Меріме, Віктор Гюго, Степан Руданський, Михайло Старицький, Микола Гоголь, Іван Франко, Тарас Шевченко відображали в своїх творах особливості культури, побуту, традицій мандрівного народу.

Усіх бажаючих запрошуємо долучитися до самобутнього світу мандрівного народу шляхом прочитання книг про ромів і пропонуємо тематичну добірку.

Гаус К.-М. Собакоїди та інші люди  / К.-М. Гаус ; пер. з нім. Л.-П. Стринадюк. - Львів : Човен, 2017. - 120 с. 

Австрійський репортер і письменник Карл-Маркус Ґаус, знаний численними глибокими текстами про малі народи й етнічні меншини Європи, у цій книжці відкриває читацтву ромські спільноти Східної Словаччини, зачаєні від зовнішнього світу. Автор знайомиться з ромами та їхніми сусідами, розповідає про тамтешні звичаї та побут, злидні й утіхи, про історичні передумови й сучасний перебіг непростого співжиття «чорних» і «білих» зовсім неподалік України; зрештою, про іншість і людське в кожному з нас.

Козимиренко М.    Циганська кров : поема і балади = Романо Рат : поема і балади / Міха Козимиренко ; пер. з циган. Григорія Латника ; [худож. Світлана Елланська ; передм. та спец. редагув. тексту циган. мовою Іліє Мазоре]. - Київ : Етнос, 2005. - 78, [2] с. : іл., портр. - (Багатомовна поезія України).

Михайло Григорович Козимиренко – ромський поет, член Національної спілки письменників України, музикант, викладач. Людина цікавої і трагічної долі.

Народився четвертою дитиною у сім’ї цигана в Чернігові 1938 року. Та у ньому текла не тільки циганська кров, мати Міхи – з роду українських селян. Батька не оминув густий гребінь сталінських чисток і він опинився серед «ворогів народу» у сибірських каторжних таборах. Повернувся лише наприкінці 50- х, після чого був реабілітований. Мама – українка наділила його любов’ю до української мови, до традицій козацького роду. Батько – ром вселив дух волі, циганський темперамент, прагнення свободи, навчив не гнутися перед труднощами.

Куліш П. Циган : уривок із казки / П. О. Куліш. - СПб. : [б.в.], 1862. - 7 с. - (Сільська бібліотека).

«Циган» Пантелеймона Куліша – це комедійне оповідання про те, до чого може привести пиятика і якими бувають панські примхи. Оповідання є одним з найвідоміших творів малої прози письменника.

Меріме П. Кармен = Carmen : [новела] / Проспер Меріме ; пер. з фр. Катерина Бабкіна. - Київ : Книголав, 2018. - 108, [4] с. - (Золота полиця). 

Новела французького письменника Проспера Меріме є справжньою перлиною у світовій якісній класичній літературі.
В основі сюжетної лінії ми дізнаємося про непросту долю красуні-циганки на ім'я Кармен, яка лише одним поглядом може зачарувати будь-якого чоловіка. Одного разу вона закохує у себе порядного офіцера Хосе, на перший погляд, мала б бути дуже щаслива історія про кохання, але…

Автор детально описані звичаї та культура різних меншин та народностей Іспанії, і внутрішнє протистояння між обов’язком та пристрастю. Сюжет “Кармен” та образ героїні ліг в основу багатьох всесвітньо відомих музичних, художніх, кінематографічних творів.

Осталовська Л. Акварелі  / Лідія Осталовська ; з пол. пер. Андрій Любка. - Чернівці : Книги-ХХІ, 2014. - 191 с. - Бібліогр.: с. 185-190.

Польська журналістка Лідія Осталовська написала вже дві книги про ромів, але українською перекладена тільки одна — «Акварелі». Це розповідь про один із найменш досліджених ґеноцидів періоду Другої світової, жертвами якого були європейські роми.

Головна героїня книги — єврейська художниця Діна Ґотлібова — на прохання доктора з Аушвіца малювала портрети ромів, ув’язнених у німецькому концтаборі. Ці портрети були останніми в їхньому житті — опісля ромів вбивали. Книга написана за реальними подіями, і через це особливо цінна.

Старицький М.П. Твори  : в 6 т. / Михайло Петрович Старицький . - Київ : Дніпро, 1989 - 1990. -Т. 3 : Драматичні твори. - 1989. – С.105-183.

Літературний образ циганки Ази з’явився на світ у далекому 1854 році й понині не втрачає своєї привабливості. Утім, мало хто знає, що цей образ — не вигаданий, а вихоплений із реального життя, а Азині спадкоємці-родичі мешкали на рівненському Поліссі у селі Городець Володимирецького району Рівненщини. Довгий час  «Циганка Аза»  перебувала у забутті, до на твір було заборонено в Україні.  А після 1987-го вона воістину стала улюбленицею мільйонів — коли на екрани вийшов однойменний фільм, знятий режисером Григорієм Коханом за п’єсою Михайла Старицького.

Дізнатися більше про історію та культуру ромів, особливості звичаїв і традицій  цього самобутнього народу запрошуємо до Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Тараса Шевченка, 63).

Використані джерела:

https://nashformat.ua/products/sobakoidy-ta-inshi-lyudy-916048

https://www.yakaboo.ua/ua/karmen-1621368.html

http://korosten-artschool.org.ua/miha-kozimirenko/

Зображення долучено з тенет інтернету.