Методико-бібліографічна діяльність

  


ФАХОВА БІБЛІОТЕЧНА ПРЕСА



     Подаємо перелік друкованих, а також електронних фахових виданьякі стануть у нагоді бібліотекарю та бібліографу в повсякденній діяльності.


Бібліосвіт

Інформаційний вісник,  заснований Державною бібліотекою України для юнацтва у 1998 р. Є продовженням бюлетеня ДБУ для юнацтва «Бібліотеки України – юнацтву. Досвід. Проблеми. Перспективи». Головою редакційної колегії з 2002 р. є директор ДБУ для юнацтва, кандидат педагогічних наук, доцент Г. Саприкін.

Висвітлює інноваційний досвід бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва в Україні та за кордоном; духовне, правове, моральне, екологічне виховання, соціалізація, результати соціологічних досліджень, просування читання, бібліографічна робота тощо. Видання є джерелом фахової інформації для бібліотечних працівників, які обслуговують юнацтво та молодь. Друкуються офіційні документи, що стосуються бібліотечної галузі, а також міжнародні документи ІФЛА, американської асоціації бібліотечного обслуговування (YALSA) тощо.

Виходить: 4 рази на рік

Режим доступу: http://4uth.gov.ua/



Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія


У журналі «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія» Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв висвітлюються актуальні питання бібліотекознавства, документознавства, соціальних комунікацій. Видання розраховане на науковців, викладачів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться даною проблематикою. Заснований у лютому 2004 р. Дотримується видавничих стандартів публікації COPE Code of Conduct, затверджених COP.

Періодичність видання: 4 рази на рік

Електронна версія журналу:  http://journals.uran.ua/bdi/issue/archive


Бібліотечна планета

Щоквартальне науково-виробниче, україномовне видання (м. Київ), засноване у березні 1998 року Національною бібліотекою України ім. Я. Мудрого і видається Державним закладом «Національна бібліотека України ім. Я. Мудрого».

Часопис друкує матеріали про досвід кращих бібліотек зарубіжжя. Публікуються усі офіційні документи щодо бібліотечної справи в Україні, повідомлення про Положення Всеукраїнських конкурсів, новини Української бібліотечної  асоціації, стандарти з довідково-інформаційної, бібліотечної та видавничої справи. За час існування журналу надруковано біля тисячі матеріалів: офіційних та нормативно-регламентуючих документів, науково-професійних, інформаційних статей, методичних консультацій, публікацій з досвіду роботи бібліотек.

Періодичність видання: 4 рази на рік

E-mail: planeta@nplu.org

Електронна версія журналу: profy.nplu.org/articles.php?lng=uk&pg=4636

 


Бібліотечний вісник

Науково-теоретичний та практичний журналЗасновники: Національна академія наук України, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. Заснований у 1993 р. Виходить 6 разів на рік.

 

На сторінках видання автори піднімають питання щодо формування державної бібліотечної політики, розроблення концептуальних засад подальшого розвитку бібліотечної справи в Україні, обговорюють питання економіки бібліотечної справи, удосконалення бібліотечного законодавства, соціально-правового захисту бібліотечного працівника. Вивчаються потреби населення в інформації та бібліотечному обслуговуванні.

Періодичність видання: 6 разів на рік

E-mail: bibvesti@bigmir.net

Електронна версія журналу: http://bv.nbuv.gov.ua

 

Бібліотечний форум: історія, теорія і практика

Всеукраїнський інформаційний щоквартальний журнал. Заснований Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Ідея» (ТОВ НВП «Ідея») у 2003 році.

Автори журналу піднімають і обговорюють актуальні проблеми в роботі окремої бібліотеки,  системи бібліотек або в цілому бібліотечної справи. Проблематика публікацій у журналі охоплює всі без винятку аспекти бібліотечної галузі. 

Періодичність видання: 4 рази на рік

E-mail: igor@idea.donetsk.ua; olenabashun@gmail.com

Електронна версія журналу: http://www.libraryforum.info/

 

Вісник Книжкової палати

Щомісячний науково-практичний журнал. Заснований у серпні 1996 р. Книжковою палатою України.

Проблематика: книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство, видавнича діяльність, нормативно-правове забезпечення книговидання та книгорозповсюдження, аналітично-статистичні огляди випуску видань в Україні.

Періодичність видання: 12 разів на рік

E-mail: visnyk@ukrbook.net

Електронна версія журналу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua

 

Світ дитячих бібліотек

Щоквартальний науково-методичний журнал. Видається Українською асоціацією працівників бібліотек для дітей та Національною бібліотекою України для дітей. Заснований у 2001 р.

Публікації цього журналу присвячені проблемам дитячого читання і роботи дитячих бібліотек України. Висвітлюється досвід роботи бібліотек України, що обслуговують та проводять роботу з дітьми з обмеженими можливостями, дітьми-сиротами, інвалідами та дітьми, позбавленими батьківського піклування тощо.


Режим доступу: https://chl.kiev.ua/Default.aspx?id=5073


Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук

Журнал є науковим рецензованим журналом відкритого доступу, що публікує статті з проблематики бібліотекознавства та інформаційних наук

Журнал започатковано у 2018 р. та адресовано науковцям, викладачам вищих навчальних закладів, докторантам, аспірантам, магістрантам, усім, хто досліджує теоретико-прикладні аспекти бібліотекознавства, книгознавства, архівознавства, документознавства, інформаційних технологій, практики інформаційної, бібліотечної та архівної справи. Видання включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія «Б») відповідно до наказу МОН України від 17.03.2020 року № 409 за спеціальністю 029 – «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».

Періодичність друку: піврічна

Засновник:
Київський національний університет культури і мистецтв

E-mail: librinfosciences@knukim.edu.uaibas.knukim@gmail.com

Електронна версія журналуhttp://librinfosciences.knukim.edu.ua/issue/view/14102


Шкільний бібліотечно-інформаційний центр. Бібліотечна робота («ШБІЦ. БР»)

Щомісячний інформаційно-методичний та бібліографічний журнал. Видається з січня 2012 року. Засновник і видавець – Український інститут нормативної інформації.

Видання адресоване шкільним бібліотекарям для інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу та адміністративного управління. На його сторінках друкуються аналітичні огляди нормативно-правових документів. Провідні бібліотечні фахівці освітянської галузі надають консультації щодо вирішення загальних питань функціонування бібліотеки та бібліотечної праці. Друкуються і готові інформаційні матеріали: це бібліографічні списки, покажчики, огляди літератури з актуальних питань освіти і життєдіяльності школи.

Журнал має цікаві додатки:

Електронний компакт-диск – додаткова інформація до матеріалів, що опубліковані у журналі: навчальні, навчально-методичні, дидактичні розробки, презентації; відеоролики; тексти нормативно-правових, інструктивно-методичних документів та багато іншого.

Бібліографічні списки – за результатами моніторингу джерел освітянської інформації, включаючи електронні.

Каталожні картки – готові бібліографічні друковані картки для картотек бібліотеки – навчальної, загальноосвітньої та управлінської (функціональної) інформації.

Періодичність видання: 12 разів на рік

E-mail: amaslova@ifl.com.ua

Електронна версія журналу: http://libcenter.com/oglyad-publikatsij.html


Шкільна бібліотека

Щомісячний журнал. Засновник і видавець ТОВ «Редакція газети «Позакласний час».

Журнал пропонує матеріали за такими напрямками: творчий портрет бібліотекарів; діяльність бібліотек ПТНЗ; ілюстративні матеріали для виставки у шкільній бібліотеці; бібліотечні уроки; методика, пошук, досвід; масові форми роботи шкільної бібліотеки; сторінка для батьків; виступ бібліотекаря на педагогічній раді; підвищення кваліфікації; хрестоматійні твори діяльності бібліотеки на підтримку читання тощо.

E-mail: osvita-shb@ukr.net

 

Шкільна бібліотека плюс

Науково-методичний часопис. Професійне видання для бібліотекарів і методистів з бібліотечних фондів, а також допомога вчителям в інформаційному забезпеченні навчально-виховного процесу (законодавчі, нормативні, методичні документи в галузі освіти і бібліотечної справи; розробки бібліотечних уроків, сценарії, досвід роботи, бібліографічні списки літератури тощо).

Періодичність видання: 24 рази на місяць.




ВИДАВНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ВАЖЛИВИЙ СКЛАДНИК РОБОТИ БІБЛІОТЕКИ



Формування інформаційного ринку в Україні спонукає  бібліотеки переглядати зміст, організацію і технологію традиційної бібліотечно-бібліографічної діяльності, одним із основних напрямів якої є видавнича діяльність бібліотеки. Спрямовують видавничу діяльність, насамперед, на інформування читачів про наявний документний фонд, його розкриття та популяризацію, що посилює роль бібліотеки як інформаційного навігатора.

Підготовка і випуск бібліографічних видань є творчою справою, тому що потребує не лише спрямованості та зосередженості, а й концентрації творчих і інтелектуальних зусиль. Отже, результати видавничої діяльності у вигляді друкованої продукції, а саме бібліографічні видання, є інтелектуальною продукцією, які виступають частиною загального культурно-інформаційного простору.  

Згідно діючим державним вимогам з видавничої справи виділено три основних типи бібліографічних посібників - бібліографічний покажчик, бібліографічний список і бібліографічний огляд, хоча відомі й інші типи посібників, які можна розглядати вже як варіанти названих. Згідно визначенню УБЕ, за внутрішньою формою (за жанрами) серед бібліографічних посібників вирізняють: окреме бібліографічне повідомленнябібліографічний списокбібліографічний покажчикбібліографічний огляд, бібліографічна бесіда, бібліографічний бюлетень, бібліографічний журнал, бібліографічний відділ у періодичному виданні, допоміжний покажчик до видання, бібліографічний каталог, бібліографічна картотека. В останні роки з'явились нові жанри: бібліографічний дайжествіртуальна виставка, бібліографічна енциклопедія та ін. Коли йде мова про конкретний бібліографічний посібник, вживають, як правило, позначення його жанру: бібліографічний покажчик, бібліографічний список, бібліографічний огляд, бібліографічний бюлетень та ін. Якщо бібліографічний покажчик (список, огляд) відображає відомості про якийсь певний вид або тип документів, то термін «бібліографічний» опускають, а замість нього до терміну «покажчик» («список», «огляд») додають слова, що позначають цей вид або тип документів. 

Отже, бібліографічний посібник - документальна форма існування інформації, що допомагає фіксувати й зберігати бібліографічну інформацію в часі та передавати її у просторі у вигляді документа. Тобто наявність бібліографічного списку або бібліографічного запису відрізняє бібліографічний посібник від інформаційного. Загалом бібліографічні посібники можна розділити на дві групи: посібники великих форм та посібники малих форм. Великими формами визнано вважати бібліографічні покажчики, путівники, нариси та огляди, бібліографічні антології та енциклопедії. Малі форми бібліографії – рекомендаційні списки літератури, пам'ятки, закладки, листівки, буклети, плани читання тощо. Традиційно публічні бібліотеки створюють універсальні, тематичні, краєзнавчі, персональні, поточні, анотовані посібники переважно малих форм. В наш час спостерігається збільшення темпів росту електронних і мультимедійних продуктів.

Пропонуємо ознайомитися з визначеннями найбільш поширених бібліографічних видань та методикою їх створення.

Бібліографічний список

До цього жанру відносять бібліографічні посібники, що складаються з обмеженої кількості бібліографічних записів і мають просту структуру, без допоміжного апарату. Зазвичай, у бібліографічному списку може бути від 2 до 50 записів. При великій кількості записів, включених у бібліографічний список, можливе їх групування за розділами. Слід відзначити, що найактивніше серед інших жанрів бібліографічної продукції публічні бібліотеки видають рекомендаційні бібліографічні списки.

Бібліографічний огляд

Якщо у посібнику подається узагальнена характеристика групи документів, об’єднаних за певною ознакою, та бібліографічні описи цих документів, то такий посібник слід іменувати як бібліографічний огляд. Текст огляду подається у вигляді статті, з послідовним висвітленням певних питань.

Окреме бібліографічне повідомлення

Це бібліографічне повідомлення, не пов’язане за задумом та композицією з іншим текстом. Це може бути картка з бібліографічним записом; плакат, що містить відомості про певне видання; рецензія, опублікована як самостійний матеріал у газеті чи журналі, тощо.

Бібліографічний бюлетень

Цей бібліографічний посібник характеризується своєю періодичністю і включає інформацію про нові документи. При цьому кожний окремий випуск є лише частиною бюлетня. Передмова чи допоміжні покажчики можуть бути вміщені в інших випусках бюлетеня, або взагалі бути відсутніми.

Бібліографічний журнал 

Це періодичний бібліографічний посібник, що об'єднує бібліографічні повідомлення різноманітних жанрів. На відміну від бібліографічного бюлетеня бібліографічний журнал не має вигляду списку чи покажчика літератури. Він містить окремі бібліографічні повідомлення — рецензії, анотації, а також бібліографічні огляди, бібліографічні списки, критико-бібліографічні статті та інші публікації.

Бібліографічний покажчик

Це бібліографічний посібник складної структури, що містить значну кількість бібліографічних записів. Обов’язкова наявність науково-довідкового апарату.
До складу довідкового апарату входять: передмова, вступна (ввідна) стаття, допоміжні покажчики ( іменні, предметні і т.п.), додатки, зміст, методичні поради.

Бібліографічний або біобібліографічний нарис

Видання, що містить унікальну первинну ( фактографічну, повнотекстову) інформацію, уривки з творів письменників, цитати, висловлювання. Саме за такими ознаками визначається бібліографічний нарис, який по суті своїй є різновидом бібліографічного огляду. У жанрі бібліографічного нарису найчастіше видаються посібники, присвячені певній особі, або, що вміщують бібліографічну інформацію краєзнавчої тематики. Видання бібліографічних нарисів дозволяє детально висвітлити життя не тільки відомих історичних постатей: вони повертають багато забутих імен, а також викреслених з історії.

Дайджест

Дайджест в перекладі з латинської мови означає «коротке викладення», що включає фрагменти текстів документів, або їх короткий переказ із посиланням на опис документа. Деякі дайджести можуть вміщувати додаткову фактографічну чи адресну інформацію, тести, тощо. В кінці дайджесту додається список використаної літератури.

Вебліографічний посібник

З послугами доступу до Інтернету появився новий жанр бібліографічних видань - вебліографічний посібник, що значно полегшує пошук в мережі Інтернет і доповнює масив отриманої інформації за визначеною темою.
Такі вебліографічні посібники можуть видаватись у будь-яких жанрах, названих вище. Тільки, звичайно, замість традиційних бібліографічних описів документів подаються адреси сайтів.
Списки сайтів визначають термінами «веб-бібліографія» та «web-бібліографія».

Вимоги до створення бібліографічних посібників

Тема має бути актуальною і суспільно значимою, відповідати можливостям бібліотеки, бібліографічним запитам користувачів, бібліографічно незабезпечиною.
Обгрунтування цільового і читацького призначення. Цільова адреса має бути вказана максимально точно і конкретно: чи то на допомогу професійно-виробничій діяльності, освіті, самоосвіті, просвітницькій чи масовій роботі, тощо.
Щодо читацького призначення, то в деяких випадках воно безпосередньо виходить із цільового призначення. А в тому випадку, коли документи однієї тематики і одного цільового призначення пропонуються різним за ступенем підготовки або за професійними інтересами споживачам, слід уточнити читацьке призначення посібника, особливо, рекомендаційного.

Укладання посібника

Передусім необхідно звірити бібліографічні описи документів з оригіналом, оскільки описи багатьох документів запозичено з основних і додаткових бібліографічних джерел. Жодне найавторитетніше джерело не гарантує від неточностей. До того ж,бібліографічні описи, взяті зі старих джерел не відповідають сучасним вимогам бібліографічного опису.
Якщо бібліографічний посібник буде анотованим, то як правило, публічні бібліотеки готують посібники популярно-просвітницького, самоосвітнього призначення, отже анотації мають бути рекомендаційними.
Анотація має бути: лаконічною і достатньо конкретною, з посиланням, у разі потреби, на факти, імена, дати та цілком зрозумілою без перечитування. В анотаціях слід уникати складних додаткових речень та складних синтаксичних зворотів. Не слід починати анотацію зі слова «про». Анотація не повинна повторювати відомостей, що містяться в заголовку, перефразовувати їх.

Структура посібника

Визначається місце і співвідношення всіх частин посібника: вступу чи передмови, основних розділів, допоміжного матеріалу, ілюстрацій, довідкового апарату, розташування всіх частин.
Групування бібліографічних описів документів всередині розділів може здійснюватись в алфавітному або хронологічному порядку. Вибір порядку розміщення бібліографічних описів залежить від мети висвітлення документів.
Передмова містить відомості про основну мету укладання посібника, значення даної теми. Тут дається характеристика цільового і читацького призначення посібника, приводяться відомості про відображену в ньому ( в різних параметрах) літературу, роз’яснюється загальний принцип угрупування документів ( при цьому розділи не перераховуються, для такої мети служить зміст), повідомляється про розташування записів усередині розділів. У передмові обов’язково вказується верхня хронологічна межа відбору матеріалу (рік, місяць).
Посібники, що відображають велику кількість записів, слід забезпечувати списками умовних скорочень. При цьому в бібліографічних описах посилання на джерело дається в скороченій формі, а в списку скорочень приводять повні найменування видань.
Будь-яке видання, бібліографічний посібник відкривається титульним листом. На ньому або на обороті слід указувати прізвище (прізвища) укладача і його ініціали. На титульному листі приводиться також заголовок посібника, підзаголовок ( відомості про жанр посібника), вихідні дані, а в надзаголовкові – найменування установи, що підготувала видання (бібліотеки).
Для набору різних структурних частин посібника (передмови, вступної статті, основного тексту, допоміжних покажчиків і т.д.) застосовуються шрифти різних кеглів. Так, анотації зазвичай набираються дрібнішим шрифтом, ніж бібліографічний опис і відділяються від описів пропуском, починаються з абзацу.
Зовнішнє оформлення бібліографічних посібників. Художнє оформлення бібліографічних посібників передбачає широке застосування різних ілюстративних матеріалів: фотокопій обкладинок або титульних листів найцікавіших і найзначніших видань, портретів діячів науки, культури, мистецтва ( в персональних покажчиках), карт ( в країнознавчих і краєзнавчих посібниках).
Яскраво виразна обкладинка, особливо в рекомендаційних посібниках, прикрашає видання і привертає до нього увагу користувачів. Елементи зовнішнього оформлення повинні розкривати основний зміст посібника, а якщо воно серійне, то необхідно витримувати єдині принципи художнього оформлення в усіх випусках серії.

Джерела:

https://ube.nlu.org.ua/article

 http://lutsk-nvk22-biblioteka.edukit.volyn.ua/bibliotechni_vidannya/

http://lib.khnu.km.ua/about_library/metodob/Buleten18/buleten18.htm

http://skarbnyzabibl.blogspot.com/2015/02/blog-post.html



Бібліотечні форми
 із застосуванням електронних технологій


У сучасній практиці можна виділити чимало інноваційних моделей, які підняли рівень публічних бібліотек на більш якісний рівень. Йдеться про впровадження форм із застосуванням електронних технологій, якими нині активно заповнюється бібліотечний простір. Це різноманітні за змістом веб-сайти (блоги) і форми інформаційно-бібліографічного обслуговування користувачів в електронному форматі. Впровадження таких форм неабияк дієво в період обмеженого доступу до фондів бібліотекиЗупинимося на деяких, більшість з  яких можна проводити як традиційному форматі, так і  онлайн.

Бібліографічний бієнале - виставка чи фестиваль бібліографічних та інформаційних ресурсів (традиційних та / або електронних), продукції та послуг бібліотеки, що проводиться один раз на два роки. Вони можуть бути тематичними (музейно-бібліографічні, художньо-бібліографічні, музично-бібліографічні та ін. Це своєрідна презентація послуг бібліотеки та ресурсів інформаційно-бібліографічного відділу, де представлено напрацювання бібліотеки за певний період, знайомство спільноти з власними електронними ресурсами і базами даних. Метою заходу є зацікавлення потенційних користувачів ресурсами, продуктами і послугами бібліотеки. У межах бієнале організують онлайн-семінари, онлайн-виставки, онлайн-лекції.

Бібліопікнік – молодіжний розважальний захід з акцентом на самоосвіту, читання та індивідуальний розвиток, що найчастіше проводиться на свіжому повітрі в рамках літніх читань. Програма бібліопікніка розпочинається з відкриття заходу та включає різні майстер-класи, літературні вікторини та інтелектуальні конкурси, спортивні і настільні ігри,  театралізовані вистави з інсценізацію художніх творів, різноманітні книжкові «частування» з цікавими назвами («Книжковий бутерброд», «Арт-десерт» тощо). Іноді бібліотечний пікнік організовують і в приміщенні бібліотеки, потурбувавшись про створення відповідної атмосфери. Бібліотечний бульвар - захід, що проводиться на вулиці з метою реклами бібліотеки, книги і читання.

Бібліосереда - освітній захід, що являє цикл оглядових відео-лекцій, які читає фахівець з обраної теми. Наприклад, цикл «Молодь в творах сучасних українських письменників» збирає матеріали,  присвячені різним авторам. Кожна онлайн-лекція висвітлює загальну тему в творчості якогось конкретного автора і зорієнтована на цільову аудиторію.

Бібліотечний non-stop - формат проведення масового заходу, який триває 10-12 годин або впродовж усього дня чи навіть кількох днів), про що зазначається в його програмі. Зазвичай, такі заходи приурочують до якогось свята, при цьому бібліотека перетворюється на майданчик для відкритого інтерактивного спілкування з цікавими людьми (письменниками, видавцями, творчими молодіжними колективами та ін.). Брифінги можуть бути як самостійним заходом, так і частиною різних масових бібліотечних форм роботи.

Відео-екскурсія - екскурсія, записана і відтворюється за допомогою відеоапаратури.

Відео-енциклопедія - захід, побудований по типу енциклопедії, за допомогою відеоматеріалу.

Відеолекторій – тематичний пізнавально-розвиваючий захід з використаням відеозаписів та відеофільмів. Через те, що відеолекторії спрямовані на формування моральної стійкості підлітків, розвиток критичного мислення та формування у неповнолітніх вмінь до сприйняття аргументованої оцінки інформації, то при виборі матеріалів для перегляду обирають відеосюжети, що сприяютимуть рефлексії серед підлітків. Зазвичай  перегляд проводять під час бесіди чи перед тренінгом. Важливим етапом відеолекторія є обговорення сюжету в загалі. Зазвичай, діяльність відеолекторія включає такі аспекти: вступне слово ведучого заходу щодо конкретних відематеріалів, перегляд, надання аудиторії проблемних питань, обговорення і аналіз поведінки персонажів, рефлексія учасників перегляду. 

Віртуальна виставка - публічний показ у мережі Інтернет за допомогою веб-технологій віртуальних образів спеціально підібраних і систематизованих творів друку та інших джерел інформації, а також загальнодоступних електронних ресурсів, що пропонуються віддаленим користувачам для ознайомлення і використання.

В менеджменті віртуальні виставки поділяються на такі види:

-   Виставка-маркетплейс є каталогом з продукції експонентів. Її відмінність в якісній рубрикації.

-  Гібридна виставка - коли є формати офлайн і онлайн. В онлайні за допомогою matchmaking (штучний інтелект, який через опис продукту і запит на купівлю продукту підбирає продавця і покупця) відвідувач визначає коло тих, з ким хоче поспілкуватися, і йде на реальний стенд спілкуватися і «мацати» продукт. В онлайн-форматі зустріч відбувається у віртуальній онлайн-кімнаті виставкової платформи або через внутрішньоплатформенний месенджер.

-    Виставка-вебінар - нон-стоп ідуть презентації продуктів відповідно до встановленого заздалегідь розкладу. 

В бібліотеці віртуальна виставка являє собою синтез книжкового і електронного способів надання інформації у формі інформаційного ресурсу. У порівнянні з традиційними виставками, віртуальна має переваги: відсутність просторових і часових обмежень, можливість доповнення графікою, відео, звуком і створення через сервісні зручності для сприйняття користувачем (наприклад, розмір і колір шифру).

Етапи створення віртуальної виставки такі самі, як і для традиційної, проте структурування документів може бути довільним.

-        Розробка плану

-        Відбір документі

-        Компонування матеріалів

-        Оформлення рубрик, пояснювальних текстів, ілюстративних матеріалів.


Електронна щомісячна газета - безкоштовне видання, отримати яке можна після реєстрації, заповнивши потрібні поля. У виданні присутні постійні рубрики та поштова скринька, щоб кожен читач мав можливість стати автором газети. Онлайн-видання можуть бути різними за тематикою. Проте якщо видання   розраховане на молодь, в ньому мають відображатися матеріали, які захоплять «Покоління Z». Контент слід розміщувати у чіткій і наочній формі, яку підлітки сприймають з цікавістю.

Інформаційний брифінг – короткий оперативний захід, в процесі якого доповідач висловлює інформацію про подію і свою думку про неї. Такі зустрічі проводяться в режимі прес-конференцій. Під час відкритого брифінгу  у форматі вільної дискусії учасники заходу можуть запитувати і отримувати відповіді на свої запитання. Інформаційний брифінг як бібліотечний захід – це сучасний і ефективний спосіб інформування та навчання. Наприклад, на таких зустрічах в режимі прес-конференції можна не тільки відповідати на запитання користувачів, пов'язані з пошуком інформації,  а й  проводити тематичні консультації. Брифінги можуть бути самостійним заходом або прикладним до різних масовим бібліотечним формам.

Інформаційний марафон – захід, орієнтований на слухачів різних вікових категорій та освітнього рівня. Такий захід може тривати від кількох годин до 2-3 днів. Розпочинається підготовка заходу з визначення провідної теми, в рамках якої проводитимуться тематичні заходи і обговорення. Зазвичай впродовж інформаційного марафону організують Дні інформації, презентації книг, читання-обговорювання, флешмоби, експрес-опитування, літературні тусовки тощо. Також користувачі знайомяться з найбільш актуальними ресурсами за визначеними тематичними напрямками, методикою роботи з ними, отримують відомості про продукти та послуги бібліотеки.  Наприкінці заходу зазвичай  учасники марафону збираються для узагальнення отриманої інформації. Наприклад, Бібліомарафон, присвячений бібліотечному пошуку, за короткий відрізок часу дає можливість користувачу отримати інформацію щодо алгоритму пошуку і роботи з інформаційними ресурсами. Такі заходи обов'язково супроводжується інструктивно-методичними матеріалами та практичними порадами для застосування на практиці отриманих знань.

Подкастинг - процес створення і поширення звуко- і відео передач (тобто подкастів) у Всесвітній мережі ) зазвичай у форматі МР3 для звукових і Flash для відеопередач. Цільова аудиторія подкастингу – користувачі персональних або портативних комп’ютерів, а також власники інших гаджетів. Подкасти – це окремий звуковий чи відео файл, який розповсюджується безкоштовно через Інтернет для масового прослуховування /перегляду, або серія ресурсів в Інтернеті, що регулярно оновлюється. Здебільшого подкасти мають певну тематику і періодичність видання. Подкаст є своєрідною еволюцією в передачі інформації в мережі, адже він надає можливість не тільки прочитати, але й побачити чи послухати. Тепер «бібліотечними повідомленнями» охоплена більш широка аудиторія користувачів бібліотек (люди з особливими потребами, зайняті люди, користувачі Інтернету). Використання подкастів дозволяє бібліотекарю стати більш живим і реальним для заданої цільової аудиторії, впливати на користувачів бібліотеки не тільки ідеями в текстовій формі, а й емоціями, які передаються через аудіо - та відеоряд. Процес запису подкастів є більш творчим, цікавим і зручним, ніж написання тексту: створення подкастів робить з бібліотекаря своєрідного режисера, автора і ведучого своїх радіо - та відео програм. Однією з важливих переваг подкасти є те, що його слухач може разом з прослуховуванням /переглядом займатись іншими справами. Темою для створення подкасти може служити будьщо.

Виділяють три основні види подкастів:

Відеокаст. Представляє собою відеозапис виступу на якусь тему, пов’язану безпосередньо з тематикою інформаційного ресурсу, на якому розміщується.

Аудіокаст. Представляє собою аудіо запис закінчених ідей, думок, лекцій, новин, презентацій, який несе в собі явний інтерес і користь для заданої цільової аудиторії.

Скрінкаст – це нове явище, яке спростило навчання людей через Інтернет. Суть скрінкасту полягає в тому, що за допомогою спеціальних програм записуються дії на екрані комп’ютера разом із аудіо – коментарями

Поетичний слем – творчий конкурс, під час якого змагаються поети, які декламують власні вірші. Заздалегідь визначається критерії відбору учасників: віковий ценз, зональність, знання мови... і розсилаються оголошення-запрошення. Учасники презентують кілька авторських віршів, а журі визначає переможців за визначеними критеріями, як от - кращим складанням рим та анаграм, емоційностю декламування або розкриттям соціальних проблем. З застосуванням електронних технологій подібні заходи відбуваються в онлайн-режимі.

Презентація книги – перше знайомство з книгою, яка щойно вийшла з друку, інформаційний та рекламний засіб бібліотечної роботи з користувачами, спрямований успішну реалізацію нового видання та донесення до громадськості ідей і знань, що містяться в книзі. В окремих випадках презентують книжки, що вийшли давно, проте не втратили своєї актуальності, чи є ново віднайденими, з нагоди ювілейної дати, тощо.

Часто на презентацію книги запрошуються автори і всі причетні до її створення і застосовуються різні мультимедійні пристрої, слайди та спецефекти (слайд-шоу).

В умовах тимчасового обмеження доступу до фондів актуальні онлайн-презентації. Наприклад, можна запропонувати своїм читачам ознайомитися з книжковими новинками з онлайнпрезентації «Модна книга», розміщеної у мережі ФБ та блозі.

Нині популярні презентації книги, здійснені у форматі відео – буктрейлери.

Це короткий відеоролик (зазвичай тривалістю до 3 хв), створений за мотивами книги з метою її просування та заохочення до читанняОсновне завдання буктрейлера – розкри­ває зміст книги, заінтригувати, зацікавити. 2-3-хвилинний ролик дозволяє розширити кордони читацької аудиторії, завантаживши його на YоuТubе, у соціальні мережі, блоги, тематичні форуми, спільноти. Для просування і реклами книг данний формат є незамінни­м.

При створенні ролика використовують відео, ілюстрації, фотографії, розвороти книг. Загальних вимог до створення буктрейлера немає. Мінімальне технічне забезпечення проце­су створення буктрейлера включає: комп'ютер, мікрофон (для самостійного озвучення тексту), набір програм для звукозапису (для самостійного озвучення буктрейлера), конвертації відеофайлів, нарізки та склеювання фільмів. 

Сторітелінг - це спосіб передачі інформації через розповідь історій. Використовується при підготовці масових заходів, в професійному навчанні, при підготовці інформації у ЗМІ, при веденні сайтів, блогів. Сторітелінг використовують, щоб розважити та залучити аудиторію. Сюжет будується таким чином, щоб заволодіти уявою читача та при необхідності, за позитивним прикладом героя розповіді, розв’язати певну проблему. Поєднуючи психологічні, управлінські та інші аспекти, сторітелінг дає можливість не тільки ефективно донести інформацію до людини (групи людей), а й мотивувати на вчинок, підштовхнути до особистих перемог. Залежно від сфери використання сторітелінг поділяють на класичний (його ще називають соціальним або некомерційним) та комерційний.

Новий напрям – цифровий сторітелінг, в якому мистецтво розповіді поєднується з використанням технічних засобів для відтворення графіки, тексту, аудіо - або відеозаписів, мелодій, котрі відповідають змісту історії. Застосовується сторітелінг і в роботі бібліотек. Метою бібліотечного сторітелінгу є  сприяння живому спілкуванню.

Творча лабораторія, що складається з майстер класів, - формує естетичні смаки користувачів бібліотеки, сприяє їхньому розвитку для подальшого вдосконалення і розкриття їх творчих можливостей, пропагує літературу з культури і мистецтва. А найголовніше, збирає користувачів, які мають творчі захоплення, щоб поспілкуватися, презентувати свої роботи і познайомитися з новими досягненнями однодумців та освоїти нові технології. Творчому зростанню читачів сприяє участь в майстер-класах. Це така форма роботи, метою якої є передача учням досвіду, майстерності, вміння робити будь-яку роботу найкращим чином. Долучити до заходу більшу кількість користувачів пропонуємо через створення запису майстер-класу і розміщення його в мережі Інтернет. Розпочинати слід з  пошуку досвіченого майстра, який в доступній формі розповість про свій досвід і надасть практичні поради початківцям.

Флешбук - книжковий флешмоб в Інтернеті. Для організація заходу пеобхідно оформити аккаунт (сторінку) в будь-якій соціальній мережі на ім’я своєї улюбленої книги і запросити на неї як можна більше друзів. Впродовж мінімум одного місяця знайомити їх з книгою, публікуючи епізоди з біографії автора, історію створення книги, фрагменти тексту, ілюстрації, особисті відчуття, тощо. Посилання на відкриті сторінки зазвичай залишають в коментарях.

 

Використані джерела:

 

https://lib.kherson.ua/buktreyler-v-bibliotetsi.htm

https://www.aval.ua/biznesu/blog/virtualni-vistavki-doluchayemosya-do-trenda-255

http://ube.nlu.org.ua/article

 

Коментарі

Популярні публікації