НОТАТКИ БІБЛІОГРАФА

  СЛОВНИК БІБЛІОТЕЧНИХ ТЕРМІНІВ

 

Абонемент бібліотечний - форма бібліотечного обслуговування, яка передбачає видачу документів для використання поза бібліотекою.

Абонент бібліотеки - фізична чи юридична особа, зареєстрована бібліотекою як її постійний користувач.

Автоматизована інформаційно-пошукова система - пошукова система, створена на базі електронно-обчислювальної техніки, призначена для автоматизованого пошуку в електронному каталозі.

Автор -  особа, яка створила твір, або яка брала участь в його створенні. Автором може бути заклад або організація, від імені яких публікуються матеріали.

Авторський знак - умовне позначення прізвища автора або першого слова заголовку твору. Використовується для розстановки творів друку в алфавітному порядку.

Алфавітний (абетковий) каталог (АК) -  бібліотечний каталог, в якому бібліографічні записи розташовуються в алфавітному порядку авторів, найменувань організацій або заголовків документів.

Алфавітно-бібліографічний посібник -  бібліографічний посібник, в якому бібліографічні записи розташовані в алфавітному порядку індивідуальних і колективних авторів і (або) заголовків документів.

Алфавітно-предметний покажчик до систематичного каталогу (АПП) - допоміжний апарат до систематичного каталогу, який являє собою алфавітний перелік предметних рубрик, що розкривають зміст представлених в систематичному каталозі документів із зазначенням відповідних класифікаційних індексів. Кожне слово АПП заноситься на окремі картки, які розставляються в алфавітному порядку в спеціально виділений ящик систематичного каталогу. Від підказує де, в якому розділі і під яким індексом варто шукати потрібну книгу.

Альбом - книжкове або комплектне листове видання, яке має, як правило, пояснювальний текст.

Альманах - збірник, що містить літературно-художні і (або) науково-популярні твори, об’єднані за визначеною ознакою (тема, час написання тощо).

Аналітичний бібліографічний опис - бібліографічний опис складової частини документа. Складається з двох частин, що містять відомості про складову частину і про видання, в якому вона опублікована.

Аналітично-синтетична переробка (АСП)– перебудова документів в процесі їх аналізу і добування необхідної інформації, а також оцінка, зіставлення і подача інформації у вигляді, відповідному запитові.

Анотація– коротка характеристика документа, яка пояснює його зміст, призначення, форму, інші особливості.

Анотований бібліографічний посібник— бібліографічний посібник, в якому всі або більшість бібліографічних записів включають анотації

Антологія– неперіодична збірка, яка включає вибрані літературні художні твори (або уривки з них), переважно віршовані.

Атлас– альбом, який містить зображення різних об’єктів (карти, креслення, малюнки), створений для навчання або практичних цілей.

Аудіовізуальний документ– документ, який містить зображувальну та (або) звукову інформацію, відтворення якої вимагає відповідного обладнання. До аудіовізуальних документів належать грамплатівки, магнітні фонограми, діаматеріали і вузькоплівкові кінофільми, відеокасети, CD-Rom.

Багатотомне видання— неперіодичне видання, що складається з двох або більше нумерованих томів і становить єдине ціле за змістом і оформленням.

База даних (БД)– набір даних, достатній для поставленої мети і представлений на машинному носії в вигляді, який дозволяє здійснювати автоматизовану переробку інформації, яку він містить. База даних призначена для зберігання даних про придбані бібліотекою виданнях (монографіях, довідниках, збірниках статей і т.п.), інформації про місцезнаходження окремих екземплярів (палітурок) кожного видання і відомостей про читачів

Бестселер– книжкове видання, що видане масовим тиражем, розраховане на широкі кола читачів і користується найбільшим попитом.

Бібліограф– співробітник бібліотеки, що має спеціальну бібліографічну освіту та який організовує довідково-бібліографічну і науково-інформаційну роботу. Складає рекомендаційні списки літератури, покажчики, пам’ятки, готує і проводить перегляди літератури, інформує спеціалістів про нову літературу. 

Бібліографічна база даних– база даних, що містить бібліографічні записи.

Бібліографічна довідка– відповідь на разовий запит, що містить бібліографічну інформацію про наявність та (або) місцезнаходження документа (адресна довідка), про зміст бібліографічної інформації з певної теми (тематична довідка); про відсутніх чи перекручених в запиті елементах бібліографічного опису (уточнююча довідка).

Бібліографічна інформація– інформація про документи, необхідна для їхнього пошуку і використання.

Бібліографічна картотека– бібліографічний посібник, реалізований в картковій формі.

Бібліографічна послуга– результат бібліографічного обслуговування, що задовольняє потреби в бібліографічній інформації.

Бібліографічне видання– бібліографічний посібник, випущений у вигляді окремого документу в формі неперіодичного, серійного, періодичного видання або продовжуваного видання.

Бібліографічне інформування– систематичне забезпечення бібліографічною інформацією абонента відповідно до його довготривалого чинного запиту.

Бібліографічне обслуговування– забезпечення користувачів бібліографічною інформацією.

Бібліографічний запис– елемент інформації про документ, який фіксує в документальній формі відомості, що дозволяють розкрити його склад і зміст з метою бібліографічного пошуку. До складу бібліографічного запису входить бібліографічний опис, який за необхідності доповнюється заголовком, класифікаційними індексами і предметними рубриками, анотацією, шифром зберігання документа, датою завершення обробки документа, відомостями службового характеру. До складу бібліографічного запису входить бібліографічний опис, доповнюється в міру потреби заголовком, класифікаційними індексами і предметними рубриками, анотацією, шифром зберігання документа, датою завершення обробки документа, відомостями службового характеру

Бібліографічний запит– інформаційний запит на бібліографічну інформацію.

Бібліографічний огляд– усне повідомлення про набір документів, виконане у вигляді зв’язної розповіді з короткими характеристиками змісту документів. Використовується в бібліотеках як форма письмової чи усної пропаганди літератури, інформування користувачів про наявні документи.

Бібліографічний опис– сукупність бібліографічних відомостей про документ, наведених за певними правилами, що встановлює порядок проходження областей та елементів, і призначених для ідентифікації та загальної характеристики документа. Бібліографічний опис допомагає зорієнтуватися при пошуці інформації в книжковому фонді бібліотеки, відображаючи коротку характеристику документа: автор, назва, рік і місце видання.

Бібліографічний покажчик– бібліографічний посібник значного об’єму із складною структурою і науково – довідковим апаратом.

Бібліографічний покажчик до видання– часина довідкового апарату видання, яка розкриває склад чи зміст творів, вміщених в даному виданні.

Бібліографічний посібник– впорядкована множина бібліографічних записів, об’єднаних за якою-небудь ознакою.

Бібліографічний пошук– інформаційний пошук, що виконується на підставі бібліографічних даних.

Бібліографічний список– список документів, складений відповідно до правил бібліографічного опису.

Бібліографія– галузь знання про книгу, газету або інший бібліотечний документ, завданнями якої є: виявлення, облік, опис, систематизація і якісний аналіз творів друку; складання різних бібліографічних посібників, які полегшують і сприяють кращому використанню друкованої продукції з науковою, практичною і виховною метою; розробка принципів і методів бібліографування друкованих творів і організації бібліографічної роботи.

Бібліографознавство— наукова дисципліна, об'єктом вивчення якої є діяльність, що забезпечує виробництво та функціонування бібліографічної інформації у суспільстві. Предмет бібліографознавства — вивчення закономірностей виникнення, становлення, функціонування й розвитку бібліографічної діяльності.

Бібліотека- культурно-освітній заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, проводить їх опрацювання і відображення у каталогах, організовує відповідне їх зберігання, збереження і обслуговування ними читачів, а також здійснює інші бібліотечні послуги.

Бібліотека – депозитарій– бібліотека, на яку покладений обов’язок постійного зберігання максимально повного бібліотечного фонду з метою вивільнення фондів інших бібліотек регіону від мало використовуваних творів друку та інших документів.

Бібліотека – філіал– бібліотека, яка знаходиться в підпорядкуванні Центральної бібліотеки.

Бібліотекар– працівник бібліотеки, що має спеціальну бібліотечну освіту і в обов’язки якого входить обробка, зберігання і видача літератури. Навчає користуванню книгою та іншими носіями інформації, пошуку, відбору і критичній оцінці інформації. Проводить індивідуальну і масову роботу з читачами.

Бібліотекознавство- це наукова дисципліна документно-комунікаційного циклу, яка вивчає теорію, історію, методологію, методику та організацію бібліотечної справи.

Бібліотечна мережа– бібліотечна система, об’єднана спільністю завдань, організаційних рішень, рядом єдиних ознак.

Бібліотечна послуга– результат бібліотечного обслуговування, що задовольняє визначену потребу користувача бібліотеки (видача і абонування документів, надання інформації про нові надходження, довідки, виставки, консультації тощо).

Бібліотечна система– сукупність взаємодіючих бібліотек, об’єднаних на певних договірних умовах з метою більш повного задоволення запитів користувачів і ефективного використання бібліотечно-бібліографічних ресурсів.

Бібліотечна справа– галузь інформаційної, культурної, освітньої діяльності суспільства, що включає створення і розвиток мережі бібліотек, формування та обробку бібліотечних фондів, організацію бібліотечного, інформаційного та довідково-бібліографічного обслуговування користувачів бібліотек, підготовку бібліотечних кадрів, наукове та методичне забезпечення розвитку бібліотек.

Бібліотечна статистика– зведення цифрових даних про діяльність бібліотек, отриманих на основі обліку за спеціально затвердженими формами, які обробляються, аналізуються і використовуються з метою управління бібліотечною справою.

Бібліотечне обслуговування– діяльність бібліотеки по пропаганді і видачі творів друку та інших документів чи їх копій, наданню допомоги в їх доборі і використанні.

Бібліотечний абонемент– див. Абонемент бібліотечний.

Бібліотечний каталог– сукупність розміщених за певними правилами бібліографічних записів на документи, яка розкривають склад і зміст фонду бібліотеки. Бібліотечний каталог функціонує в картковій або машиночитній формі (електронний каталог), на мікроносіях, а також в формі книжкового видання. Каталоги складаються з карток, що містять відомості про книги, журнали й інші друковані матеріали. Залежно від способу групування карток каталоги бувають: абетковий, систематичний, предметний. У раціонально організованій системі кожний з каталогів розкриває фонд у певному аспекті. Каталоги не дублюють один одного, а доповнюють. Всі каталоги становлять єдине ціле. Створенню каталогів передує бібліографічний опис джерела.

Бібліотечний пункт– форма нестаціонарного обслуговування – територіально відокремлений підрозділ, створений за місцем проживання, роботи чи навчання користувачів бібліотек.

Бібліотечний урок– форма бібліотечного обслуговування, яка використовується для навчання учнів основам бібліотечно-інформаційних знань з метою формування відповідних вмінь і навиків.

Бібліотечний фонд– впорядкована зібрання документів в бібліотеці, які збираються в відповідності до її функцій і задач для зберігання і надання користувачам бібліотеки.

Бібліотечні ресурси– інформаційний, матеріально-технічний і кадровий потенціал, яким володіє бібліотечна справа, в тому числі: мережа бібліотек, бібліотечний фонд, персонал, будівлі, обладнання, фінанси.

Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК)– таблиці систематизації документів для організації книжкового фонду. Їхнє основне завдання – розкрити зміст документів, надати їх у вигляді чіткої науково-обгрунтованої системи знань і цим максимально облегшити читачу використання бібліотечних фондів.

Біобібліографічний посібник– бібліографічний посібник, що містить біографічні відомості про певну особу чи осіб, а також бібліографічні інформацію про їхні твори і літературу про них.

Біографічний довідник– довідник, який містить відомості про життя і діяльність будь-яких осіб.

Блог– (англ. blog, от web log, «мережевий журнал чи щоденник подій») – веб – сайт, головний зміст якого – записи (пости), зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються. Для блогів характерні короткі записи тимчасової значущості. Відмінність блогу від традиційного щоденника в тім, що блоги зазвичай публічні і передбачають сторонніх читачів, які можуть вступити в полеміку з автором.

Блогер– людина, яка веде блог.

Браузер– засіб перегляду; програмне забезпечення для комп'ютера або іншого електронного пристрою, як правило, під'єднаного до Інтернету, що дає можливість користувачеві взаємодіяти з текстом, малюнками або іншою інформацією на гіпертекстовій веб-сторінці. Наприклад, M5 Internet Explorer, Mozilla Firefox, Opera.

Брошура– неперіодичне або періодичне текстове книжкове видання об'ємом понад 4, але не більше 48 сторінок, сполучених між собою за допомогою шиття скріпкою або ниткою.

Буклет– листкове видання у вигляді одного листка друкованого матеріалу, переважно багатокольорові аркушеві друки, складені в два або кілька згинів.

Бюлетень– видання оперативного характеру з постійними рубриками (періодичне або продовжуване), що містить різноманітні матеріали організації - засновника. Слово "бюлетень" походить від французького bulletin, що первинно означало записку, аркуш. Розрізняють такі види бюлетенів: нормативний (матеріали нормативного, директивного чи інструктивного характеру, що видаються здебільшого державним органом); довідковий або інформаційний (інформаційні або довідкові матеріали, розміщені за алфавітним чи проблемно-тематичним принципами); рекламний (реклама послуг, товарів, заходів для населення); бюлетень - хроніка (регулярні повідомлення про діяльність організації-засновника); бюлетень-таблиця (різноманітні фактичні дані, викладені у вигляді таблиць); статистичний (статистичні дані з тієї чи іншої сфери життя та діяльності суспільства).

Веб–сайт- сукупність веб-сторінок, доступних у мережі (Інтернеті), які об'єднані як за змістом, так і навігаційно. Являє собою рекламно-інформаційні ресурси приватної особи чи організації, об’єднані загальною ідеєю та загальним дизайном.

Вибірне поширення інформації (ВПІ)- поширення інформації, що з'явилася в інформаційно-пошуковій системі, відповідно з постійними інформаційними запитами споживачів інформації.

Вибрані твори– однотомне чи багатотомне видання, яке містить частину найбільш значних творів одного чи кількох авторів, які відібрані за певним принципом.

Видавництво, видавець– юридична особа (організація чи фізична особа), яка виконує підготовку до видання і випуск документа.

Видання– документ, який виготовлений друкуванням, тисненням або іншим способом, містить інформацію, призначену для поширення, відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативних документів щодо їхнього видавничого оформлення і поліграфічного виконання.

Виставка бібліотечна– публічна демонстрація спеціально підібраних і систематизованих творів друку та інших носіїв інформації, які рекомендуються користувачам бібліотеки для перегляду і ознайомлення. Кожна виставка вирішує свою конкретні задачу і розрахована на певну читацьку категорію. Виставка передбачає безпосередній показ книг чи матеріалів, що розкривають їхній зміст, у вигляді, який легко сприймається зором. Проведення виставок - один із найтрадиційніших і найрозповсюдженніших методів розкриття бібліотечних фондів.

Вихідні дані– відомості, що інформують про місце видання, видавництво та дату видання, розміщені на титульному аркуші документу.

Відвідуваність– відносний (якісний) показник кількості відвідувань бібліотеки користувачами за певний період, який характеризує інтенсивність користування бібліотекою. Характеризує читацьку активність.

Примітка.Відв. = В:А, де Відв. – відвідуваність, В – загальна кількість відвідувань за рік, А – кількість користувачів.

Відвідуваність масових заходів– відносний (якісний) показник кількості відвідувань бібліотеки користувачами з метою присутності або участі в масових заходах.

Відвідування– звернення читача до бібліотеки з метою отримання літератури, інформації чи з іншою метою у відповідності до функцій, які виконує бібліотека. Абсолютний показний бібліотечної статистики.

Відеодокумент, відеофонограма– аудіовізуальний документ на стрічковому чи дисковому носії, який містить інформацію, зафіксовану на ньому за допомогою відео звукозапису.

Відеотека– організація чи служба (відділ бібліотеки), обов’язком якої є збір, зберігання та видача користувачам відео документів.

Відсоток охоплення населення бібліотечним обслуговуванням– обчислюється шляхом ділення кількості всіх користувачів бібліотек на кількість мешканців муніципальної освіти.

Внутрішньожурнальний бібліографічний посібник— бібліографічний посібник, опублікований у журналі в якості самостійного матеріалу.

Внутрішньокнижковий бібліографічний посібник— бібліографічний посібник, включений до складу будь-якого неперіодичного видання в якості самостійного матеріалу

Внутрішньосистемний обмін (ВСО)– передача видань для тимчасового користування з центральної бібліотеки до бібліотеки–філіалу. ВСО дозволяє замовити книгу в бібліотеці за місцем проживання, скористатися фондами інших філіалів і центральної міської бібліотеки.

Газета– це періодичне видання, що має постійну назву, виходить через короткі проміжки часу, містить, відповідно до своєї програми, оперативну інформацію, різножанрові текстові та зображальні матеріали.

Галузева бібліотека- бібліотека, яка задовольняє інформаційні потреби по певній галузі знання або практичної діяльності (суспільно-політична, науково-технічна, медична, сільськогосподарська та інших) на основі відповідного фонду та інформаційно-пошукового апарату.

Галузевий бібліографічний посібник— бібліографічний посібник, що відображає документи по певній галузі знання.

Генеральний каталог– бібліотечний каталог, який відображає весь бібліотечний фонд, за винятком обмінних і резервних фондів.

Гіперпосилання- це відокремлений фрагмент (в рамках даного розділу ключове слово), при натиску на якому документ пересувається до потрібного місця в документі (зазвичай, для отримання більш детальної інформації). Це зв'язок між різними веб-сторінками в мережі Інтернет. Зв’язувати сторінки між собою за допомогою посилань дозволяє мова HTML. Наявність посилань є фундаментальною властивістю веб-сторінок. Посиланням може бути не тільки окреме слово, текст чи частина тексту, а й зображення чи його частина.

Гіпертекст- текст для перегляду на комп'ютері, який містить зв'язки з іншими документами («гіперзв'язки» чи «гіперпосилання»); читач має змогу перейти до пов'язаних документів безпосередньо з вихідного (первинного) тексту, активізувавши посилання.

Гіпертекстова база даних— текстова база даних, записи в якій містять зв'язки з іншими записами.

Групове інформування– бібліографічне інформування групи споживачів інформації, виділеної за певною ознакою, члени якої мають близькі за змістом інформаційні потреби.

Дата видання- дата випуску (рік, а якщо необхідно місяць і день), зазначена на документі або встановлена на основі аналізу тексту документа або з інших джерел.

День інформації– комплексний захід, який забезпечує інформування користувачів про нові надходження в бібліотеку за певний період чи про актуальну подію (проблему). Складається з виставки, бібліографічного огляду, консультації.

День спеціаліста– комплексний захід, який забезпечує інформування спеціалістів про документи і нові досягнення в певній галузі, спеціальності. Складається із виступу спеціаліста, бібліотечної виставки, бібліографічного огляду, консультації, демонстрації наукових фільмів, зразків виробів, які випускаються.

Депозитарний фонд– фонд, який призначений для постійного зберігання і використання в спеціально відведених бібліотеках-депозитаріях.

Десяткова класифікація— ієрархічна класифікаційна система, в якій кожен клас може ділитися не більше ніж на десять підкласів, кожен з яких у свою чергу також поділяється на десять частин.

Джерела комплектування— організації, установи та окремі особи, за допомогою яких комплектуються фонди бібліотек, інформаційних центрів.

Дитяча бібліотека– бібліотека, яка здійснює обслуговування дітей (до 14 років) і вихователів (керівників дитячого читання).

Довідка бібліографічна– див. Бібліографічна довідка

Довідкове видання– видання, яке містить короткі відомості наукового чи прикладного характеру, розміщені в зручному для швидкого пошуку порядку та не призначені для суцільного читання.

Довідково-бібліографічне обслуговування– бібліографічне обслуговування у відповідності до разових запитів користувачів інформації

Довідково-бібліографічний апарат (ДБА)– система каталогів і картотек, а також фонд довідкових і бібліографічних видань.

Довідник- упорядкований предметний матеріал, книга, що містить узагальнені, стислі впорядковані відомості з певних галузей науки, професій, тощо; у вигляді, де потрібне гасло можна швидко знайти.

Документ– матеріальний носій даних із записаною на ньому інформацією, призначений для її передачі в просторі і часі. Документи можуть містити тексти, зображення, звуки тощо.

Документ на мікроформі- фотодокумент на плівковому чи іншому носії, який для виготовлення і використання потребує відповідного збільшення за допомогою мікрографічні техніки.

Документально-художнє видання– літературно-художнє видання, яке містить твір, в основі якого лежить документ, реальна подія чи діяльність історичної особи.

Допоміжний покажчик- частина бібліографічного посібника, яка відображає відомості про документи, з посиланням на відповідні бібліографічні записи.

Електронна пошта (e-mail)- популярний сервіс в Інтернеті, що робить можливим обмін даними будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-відео файли, архіви, програми). Це прийом/передача повідомлень одній чи кільком особам по мережі.

Електронне видання- електронний документ (група електронних документів), що пройшов редакційно-видавничу обробку, має вихідні відомості та призначений для розповсюдження в незмінному вигляді. Електронні видання розрізняють по наявності друкованого еквівалента як: електронний аналог друкованого видання, що в основному відтворює відповідне друковане видання, зберігаючи розташування на сторінці тексту, ілюстрацій, посилань, приміток тощо; самостійне електронне видання, що не має друкованих аналогів.

Електронний каталог (ЕК)- машиночитний бібліотечний каталог, що працює в реальному режимі часу і наданий у розпорядження читачів.

Енциклопедичний словник- енциклопедія, матеріал в якій розташований в алфавітному порядку.

Енциклопедія- довідкове видання, що містить в узагальненому вигляді основні відомості з однієї або всіх галузях знань і практичної діяльності, викладені у вигляді коротких статей, розміщених в алфавітному або систематичному порядку.

Журнал (часопис)– це періодичне зброшуроване видання, що має постійну назву, виходить через триваліші проміжки часу, містить, відповідно до своєї програми, різноманітні матеріали як інформаційного, так і аналітичного характеру, зазвичай у обкладинці.

Журнальне видання- видання у вигляді блока скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, видавничо пристосоване до специфіки даного періодичного видання, в обкладинці або оправі.

Загальнодоступна бібліотека– бібліотека, яка надає можливість користуватися її фондом і послугами юридичним особам незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності та громадянам без обмежень за рівнем освіти, спеціальності, релігійної приналежності.

Заголовок- назва (слово, фраза, буква або група слів, фраз і букв), наведена на документі в тому вигляді, в якому вона встановлена або затверджена автором або видавцем, і призначена для ідентифікації і пошуку документа.

Заголовок бібліографічного запису– елемент бібліографічного запису, розташований перед бібліографічним описом і призначений для впорядкування і пошуку бібліографічних записів.

Примітка. Тема бібліографічного запису може містити ім'я особи (заголовок індивідуального автора), найменування організації (заголовок колективного автора), найменування країни і позначення виду документа (заголовок форми), уніфікована назва (заголовок, що містить уніфікований заголовок) або інші відомості.

Заочний бібліотечний абонемент- бібліотечний абонемент, який надає читачам можливість отримання творів друку та інших документів безпосередньо за місцем проживання або роботи шляхом пересилання поштою.

Запис бібліографічний– див. Бібліографічний запис

Запит бібліографічний– див. Бібліографічний запит

Запит користувача бібліотеки– вимога користувача бібліотеки про надання бібліотечної послуги.

Захід– сукупність дій, організаційних форм, зорієнтованих на контактні групи користувачів з метою задоволення їх потреб в знаннях, інформації, спілкуванні, рекреації.

Збірник- видання, що містить ряд творів.

Зведений каталог- бібліотечний каталог, що відображає фонди кількох самостійних бібліотек або бібліотечної мережі регіону (галузі).

Зібрання творів- однотомне чи багатотомне видання, що містить всі або значну частину творів одного або декількох авторів, яке дає уявлення про його (їхню) творчість у цілому.

Ізовидання- видання, більшу частину обсягу якого займає зображення.

Ілюстрація- графічне зображення, що пояснює або доповнює основний текст, вміщений на сторінках (аркушах), включених до пагінації документу.

Індекс каталожний– див. Каталожний індекс

Індекс повний– див. Повний індекс

Індекс поличковий– див. Поличковий індекс

Індивідуальне інформування– інформування користувача бібліотеки відповідно до його запитів.

Інтернет- всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій. Інтернет становить фізичну основу для розміщення величезної кількості інформаційних ресурсів і послуг, таких як взаємопов'язані гіпертекстові документи Всесвітньої павутини (World Wide Web — WWW) та електронна пошта.

Інформатизація- сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки.

Інформаційна послуга- послуга, орієнтована на задовільнення інформаційних потреб користувачів шляхом надання інформаційних послуг.

Інформаційна система- система, призначена для зберігання, обробки, пошуку, розповсюдження, передачі та надання інформації. Це сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.

Інформаційне обслуговування– забезпечення користувачів необхідною інформацією, здійснюване інформаційними органами і службами шляхом надання інформаційних послуг.

Інформаційний листок- реферативне періодичне видання, що відображає відомості про передовий виробничий досвід або науково-технічні досягнення.

Інформаційний пошук– дії, методи і процедури, які дозволяють виконувати відбір певної інформації з масиву даних.

Інформаційний центр– організація, яка виконує збір, обробку і розповсюдження інформації.

Інформаційно-пошукова система (ІПС)– це система, що забезпечує пошук і відбір необхідних даних у спеціальній базі з описами джерел інформації (індексі) на основі інформаційно-пошукової мови і відповідних правил пошуку. Це сукупність довідково-інформаційного фонду і технічних засобів інформаційного пошуку в ньому.

Інформаційно-пошуковий тезаурус (ІПТ)- автоматизований словник, призначений для пошуку слів за смисловим змістом.

Інформація– відомості про осіб, предмети, події, факти, явища і процеси незалежно від форми подання.

Інформація бібліографічна– див. Бібліографічна інформація

Інформування– забезпечення інформацією зацікавлених користувачів.

ІРБІС- система автоматизації бібліотек, яка відповідає всім міжнародним вимогам, що пред'являються до сучасних бібліотечних систем, і в той же час підтримує всі традиції бібліотечної справи.

Календар- періодичне або неперіодичне видання, в якому в чіткій послідовності зазначаються дні, тижні, місяці конкретного року, а також вміщується різноманітна інформація, що має безпосереднє відношення до тієї чи іншої дати. Виділяють такі види календарів: відривний або перекидний календар, табель-календар, календар книжкового типу, календар знаменних і пам’ятних дат.

Календар знаменних дат- календар-щорічник, що включає вибірковий перелік днів року, пов'язаних з якими-небудь пам'ятними подіями та відомостями про ці події.

Картотека бібліографічна– див. Бібліографічна картотека

Картотека заголовків художньої літератури– алфавітна бібліографічна картотека, яка забезпечує пошук по заголовках творів художньої літератури.

Картотека місцевих видань– бібліографічна картотека, яка відображає видані на певній території видання.

Картотека персоналій– бібліографічна картотека, яка відображає документи, пов’язані з життям та діяльністю окремих осіб, і організована в алфавітному порядку їх імен.

Картотека рецензій– бібліографічна картотека, яка відображає рецензії, опубліковані в періодичних та продовжуваних виданнях, збірниках.

Каталог алфавітний (абетковий)– див. Алфавітний (абетковий) каталог

Каталог бібліотечний– див. Бібліотечний каталог

Каталог заголовків– алфавітний каталог заголовків документів.

Каталог місцевих видань– бібліотечний каталог, який відображає видані на певній території видання.

Каталожний індекс- в систематичному каталозі - класифікаційний індекс, який вказує розділ каталогу, в який повинна бути поміщена дана каталожна картка. Зазначається в лівому нижньому куті кожної картки (головної і додаткових).

Кінодокумент- аудіовізуальний документ на плівковому носії, що містить зафіксовані на ньому за допомогою кінематографічної техніки предмети у вигляді послідовно розташованих фотографічних зображень.

Кінофільм- кінодокумент на плівковому носії, що представляє собою сукупність послідовних фотографічних зображень, об'єднаних загальним сюжетом і призначених для відтворення на екрані за допомогою проектування.

Класифікаційне індексування, бібліографічна систематизація, класифікаційна систематизація, систематизація- процес вираження змісту документа та (або) запиту інформаційно-пошуковою мовою.

Класифікаційний індекс- умовне позначення розподілу будь-якої системи класифікації, якої стосується документ.

Ключове слово- слово чи словосполучення з тексту документа або запиту, яке несе в даному тексті істотне смислове навантаження з точки зору інформаційного пошуку.

Книга– друковане видання об’ємом 48 сторінок і більше.

Книговидача– абсолютний показник бібліотечної статистики, який відображає число виданих абонентам документів. Характеризує використання бібліотечного фонду.

Книгозабезпеченість– відносний (якісний) показник бібліотечної статистики, що являє собою кількість облікових одиниць фонду, які приходяться в середньому на одного користувача бібліотеки або мешканця. Показує достатність або недостатність фонду документів бібліотеки для користування. Показник книго забезпеченості зворотно-пропорційний показнику відвідування: чим вищий один з них, тим нижчий інший. Висока книгозабезпеченість така ж небажана, як і низьке відвідування.

Примітка.К=Ф:А, де К – книгозабезпеченість, Ф – об’єм фонду, А – кількість читачів.

Книжкова виставка- це реклама кращих творів з числа новинок або книг, пов'язаних спільною темою, шляхом їх безпосереднього показу читачеві. У бібліотеці існують традиційні бібліотечні виставки: персональні, тематичні, до знаменних дат і виставки нестандартні: виставка-кросворд, виставка-пошук, виставка-вікторина і т.д.

Книжкова закладка– листове видання видовженого формату, що слугує для позначання потрібної сторінки в виданні, надруковане на цупкому папері і яке містить різні зображення ті (або) рекламні відомості.

Книжкове видання- видання у вигляді блоку скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату в обкладинці або палітурці.

Комплектування фонду- сукупність процесів виявлення, відбору, замовлення, придбання, отримання та реєстрації документів, що відповідають завданням бібліотеки, інформаційного центру.

Контент– це вербальне наповнення сайту, образно і логічно пов’язане з графічними елементами та системою навігації.

Користувач бібліотеки– фізична чи юридична особа, яка користується послугами бібліотеки.

Краєзнавча картотека- бібліографічна картотека, що відображає документи краєзнавчого змісту.

Краєзнавчий бібліографічний посібник- бібліографічний посібник, що відображає документи про певну місцевість в країні.

Краєзнавчий каталог- регіональний каталог, що відображає документи краєзнавчого змісту.

Листівка- карткове видання, надруковане з одного чи обох сторін.

Листове видання- видання у вигляді одного чи декількох аркушів друкованого матеріалу будь-якого формату без скріплення.

Літературно-мистецький журнал- журнал видання творів художньої літератури, а також публіцистичні та критичні статті і матеріали.

Літературно-художнє видання- видання, що містить твір (твори) художньої літератури.

Літературно-художній журнал– журнал, в якому вміщені твори художньої літератури, а також публіцистичні та критичні статті і матеріали.

Масова робота бібліотек– різні форми і методи усного, наочного, друкованого ті аудіовізуального інформування і рекомендації книг читачам. Форми масової роботи бувають наочні (книжкові виставки, бібліотечні плакати, відеозаписи тощо) та усні (огляди, обговорення, конференції, диспути і т.п.). Також існують ігрові форми роботи – конкурси, вікторини, літературні ігри, інсценування тощо. В своїй практиці бібліотеки для більшої успішності заходу об’єднують всі ці форми роботи, використовуючи їх комплексно.

Масове інформування- інформування широкого кола споживачів інформації щодо соціально значущих тем.

Масовий захід– заздалегідь спланований за місцем, часом, кількістю учасників і метою збір людей, який має характер свята, культурного чи рекламного заходу, або ділової зустрічі.

Медіа– технічні засоби створення, запису, копіювання, тиражування, зберігання, розповсюдження, сприйняття інформації і її обміну між суб’єктом (агентством, автором) і об’єктом (масовою аудиторією, адресатом).

Медіакультура– сукупність інформаційно-комунікативних засобів, матеріальних та інтелектуальних цінностей, вироблених людством в процесі культурно-історичного розвитку, які сприяють формуванню суспільної свідомості та соціалізації особистості. Складається з понять культури передачі інформації та культури її сприйняття. Може виступати системою рівнів розвитку особистості, яка здатна сприймати, аналізувати, оцінювати медіа текст, займатися медіа творчістю, засвоювати нові знання в області медіа тощо.

Методичний семінар– форма професіонального спілкування, яка дозволяє спеціалістам колективно і гласно аналізувати гострі проблеми, приймати конструктивні рішення, націлювати суспільство на їхнє виконання, збагачуватись прогресивний досвідом. Відрізняють постійно діючі та епізодичні, універсальні та проблемні методичні семінари.

Міжбібліотечний абонемент (МБА)- абонемент, заснований на використанні документів з фондів інших бібліотек при їх відсутності в даному фонді.

Міжнародний стандартний номер книги (ISBN)- універсальний ідентифікаційний номер, що присвоюється книзі або брошурі з метою їх класифікації. ISBN призначений для ідентифікації окремих книг або різних видань та є унікальним для кожного видання книги крім репринтного. ISBN був створений у 1966 у Великобританії та з 1970 року був прийнятий як міжнародний стандарт ISO 2108. Починаючи з 1 січня 2007 року ISBN складається з 13 цифр.

Місце видання- місцезнаходження видавництва або видавця, який випустив документ.

Моновидання– видання, що складається з одного твору.

Монографія- наукове або науково-популярне книжкове видання повного дослідження однієї проблеми або теми, що належить одному чи кільком авторам.

Мультимедіа- комбінування різних форм представлення інформації на одному носієві, наприклад текстової, звукової і графічної, або, останнім часом все частіше — анімації і відео. Характерна, якщо не визначальна, особливість мультимедійних веб-вузлів і компакт-дисків — гіперпосилання. Поняття, що означає сполучення звукових, текстових і цифрових сигналів, а також нерухомих і рухомих образів. Так, мультимедійна база даних буде вміщувати текстову і образну інформацію, відеокліпи і таблиці, і все це має однаково легкий доступ. Мультимедійна телекомунікаційна послуга дозволяє користувачеві посилати і одержувати будь-яку форму інформації, взаємозамінну за бажанням.

Навчальне видання- особливий вид видань, створений у відповідній формі і покликаний допомогти широкому загалу конкретного користувача (учня, студента, аспіранта, викладача) в оволодінні ним конкретним навчальним предметом. Зовнішньою ознакою навчального видання є зазначення на його вихідних даних рекомендаційного грифа відповідного освітнього міністерства, відомства, навчального чи наукового закладу, а також проходження визначеного порядку рецензування. На початку XXI ст. в Україні основними навчальними виданнями є конспект лекцій, посібник, підручник.

Навчальний посібник- видання, яке частково доповнює або замінює підручник у викладі навчального матеріалу з певного предмета, курсу, дисципліни або окремого його розділу, офіційно затверджений як такий. До навчального посібника належать курс лекцій, зошит-посібник, прописи, розвивальні ігри тощо, що застосовуються в навчально - виховному процесі.

Навчально-методичний посібник– учбове видання, яке містить матеріали щодо методики викладання учбової дисципліни (її розділу, частини) або методики виховання.

Наукова бібліотека- бібліотека, яка забезпечує розвиток науки; задовольняє інформаційні потреби наукових установ та окремих осіб, пов'язані з дослідницькою діяльністю на основі відповідного фонду та інформаційно-пошукового апарату.

Наукове видання- видання, що містить результати теоретичних і (чи) експериментальних досліджень, а також підготовлених науковцями до публікації пам'яток культури, історичних документів.

Науковий журнал- журнал, що містить статті та матеріали про теоретичні дослідження, а також статті і матеріали прикладного характеру, призначений для наукових працівників.

Науково-допоміжний бібліографічний посібник- бібліографічний посібник, націлений на допомогу науково-видавничій діяльності.

Науково-популярне видання- видання, що містить відомості про теоретичні і (чи) експериментальні дослідження в галузі науки, культури і техніки, викладені у формі, доступній читачеві-неспеціалісту.

Науково-популярний журнал- журнал, що містить статті та матеріали про основи наук, про теоретичні і (чи) експериментальні дослідження в галузі науки, культури і практичної діяльності та служить поширенню знань і самоосвіті.

Науково-художнє видання- літературно-художнє видання, що містить твір (твори), в основу якого покладено науковий факт.

Національна бібліотека- бібліотечна установа, яка на національному рівні координує бібліотечно-інформаційну діяльність, виконуючи ряд функцій: збереження документальної спадщини нації шляхом забезпечення режиму депозитарного збереження усієї сукупності творів друку, що видані у певній країні або мають те чи інше відношення до неї, а також суміжної інформаційної продукції, значущої для нації; створення страхового фонду суспільно значущих першоджерел інформації; ведення національної бібліографії; участь у формуванні та реалізації національної інформаційної політики; науково-методичне керівництво бібліотечною системою країни; репрезентація країни в профільних міжнародних об'єднаннях та асоціаціях. В основному, національні бібліотеки — це найбільші бібліотеки своїх країн. Деякі етнічні спільності, які не мають своїх національних держав, створюють свої національні бібліотеки з усіма їх атрибутами для збереження етнічних цінностей своїх націй. Деякі бібліотеки не називаються національними, хоча за своїми атрибутами вони є національними бібліотеками (наприклад, Бібліотека Конгресу у США, Британська бібліотека у Великобританії).

Неперіодичне видання- видання, що виходить одноразово, продовження якого не передбачається. Перш за все це листівки, брошури та книги. Також до неперіодичних видань належать і книжкові видання у двох чи багатьох томах, або в двох чи кількох частинах.

Нормативний бюлетень- бюлетень, який містить матеріали нормативного, директивного чи інструктивного характеру, що видається, як правило, будь-яким державним органом.

Нотне видання- видання, більшу частину обсягу якого займає нотний запис музичного твору (творів).

Обертаність фонду– показник, який відображає інтенсивність використання бібліотечного фонду. Обчислюється шляхом ділення кількості документовидачі на об’єм фонду. Це один з основних відносних показників, завдяки якому можна робити висновки щодо відповідності бібліотечного фонду інтересам користувачів та про ефективність роботи бібліотечних працівників з фондом документів.

Примітка.Об = В:Ф, де Об – обертаність фонду, В – документовидачі, Ф – об’єм фонду.

Об'єм документа– загальна кількість сторінок (аркушів) документ, включаючи окремі листи ілюстрацій, карти, додатки.

Об’єм фонду– кількість документів в бібліотечному фонду, які підраховані в прийнятих одиницях обліку фонду.

Обмін документами- передача документів за угодою в постійне користування із одних бібліотек, інформаційних центрів або різних організацій в інші.

Обмінний фонд- фонд, призначений для обміну документами, безоплатної передачі бібліотекам, інформаційним центрам та (або) продажу їх організаціям і приватним особам.

Обов'язковий примірник- примірники різних видів тиражованих документів, що підлягають передачі виробниками у відповідні установи та організації в порядку і кількості, встановлених законом.

Примітка.Обов'язковий примірник може бути безкоштовним і платним. Безкоштовний — примірник кожного документа, який передається безкоштовно в бібліографуванням установи, великі бібліотеки, інформаційні центри. Вільний примірник документів, що розподіляються централізовано між великими бібліотеками, інформаційними центрами та іншими установами за плату.

Огляд бібліографічний– див. Бібліографічний огляд

Онлайн– неавтономний режим роботи – режим роботи, коли в комп’ютері встановлено підключення до мережі (наприклад, мережі Інтернет).

Оновлюваність– показник ступеню оновлення фонду протягом періоду, що аналізується. Визначається шляхом ділення об’єму надходжень за період, що аналізується на об’єм фонду на кінець періоду, що аналізується і множиться на 100%.

Організація фонду- сукупність процесів прийому, обліку, технічної обробки, розміщення та зберігання документів.

Основний автор- автор, який зробив найбільший внесок в інтелектуальний і художній зміст документа, виділений серед інших авторів словесно чи поліграфічними засобами.

Основний заголовок- заголовок, розміщений першим або виділений поліграфічним способом на титульному аркуші.

Офіційне видання- видання, що публікується від імені державних органів, установ чи громадських організацій, що містить матеріали нормативного або директивного характеру.

Пагінація- порядкова нумерація сторінок, стовпців, таблиць, ілюстрацій, відрізків тексту документа цифрами (арабськими або римськими), іноді літерами.

Пам’ятка– виробничо-практичне видання, яке має невеликий об’єм та містить практичні відомості, корисні у виробничій діяльності чи повсякденному житті.

Пересувна бібліотека- бібліотека, розташована в спеціально обладнаному, укомплектованому транспортному засобі (наприклад, бібліобус) і змінює своє місцезнаходження з метою обслуговування територіально віддалених від стаціонарної бібліотеки груп населення.

Періодичне видання– це підвид серіального видання, що постійно виходить з певною часовою періодичністю (один раз у квартал, місяць, тиждень через день, щоденно і т.д.) з наростаючою нумерацією, з неповторюваним інформаційним матеріалом, під однією назвою, в однотипному художньому оформленні.

Персональний бібліографічний посібник- біобібліографічний посібник, присвячений одній особі.

Підзаголовок предметної рубрики- другий і кожний наступний елемент найчисленнішої предметної рубрики. Підзаголовки предметної рубрики в залежності від змісту можуть бути тематичними, географічними, хронологічними і формальними, а в залежності від ступеня спільності і меж застосування загальними і специфічними.

Підручник– книга, у якій системно викладено інформацію з певної галузі знань і яку використовують в системі освіти на різних рівнях, а також для самостійного навчання. Різновид навчального видання.

Плакат- листове видання у вигляді одного чи декількох аркушів друкованого матеріалу встановленого формату, надруковане з одного або двох сторін аркуша.

Повний індекс– класифікаційний індекс, що вказує всі ділення каталогу, в якому відображений даний документ. Повний індекс повністю розкриває зміст документа, що систематизується. Може складатися як із одного, так і з кількох індексів. В цьому випадку всі індекси, що входять до його складу, поєднуються знаком «плюс» (+). При цьому перший індекс називається основним, а всі інші – додатковими. Позначається в нижньому правому куті картки.

Повнотекстова база даних- текстова база даних, що містить повні тексти документів.

Позастаціонарне обслуговування– обслуговування читачів поза бібліотекою, яке забезпечує наближення бібліотечних послуг до місця роботи, навчання чи проживання населення в бібліотечних пунктах, пересувних бібліотеках засобами бригадного, заочного абонементу тощо.

Покажчик бібліографічний– див. Бібліографічний покажчик

Поличковий індекс– класифікаційний індекс, що вказує місце зберігання документа при систематичній розстановці фонду. Поличковий індекс вказує на місце документа на полиці. Це перший індекс повного індексу (основний). Він більш загальний. Позначається в верхньому лівому куті картки. Поличковий індекс на документі і картці повинен відповідати індексу поличкового роздільника.

Популярний бібліографічний посібник- бібліографічний посібник, призначений для задоволення пізнавальних інтересів широких кіл читачів.

Портал– сукупність взаємоз’єднаних безпосередньо та через мережу Інтернет апаратних засобів, що включають комп'ютери та машино зчитувані електронні носії інформації із заздалегідь записаною на них інформацією та (або) виконані з можливістю запису та зчитування інформації у вигляді комп'ютерних програм, баз даних і т.п., виконана з можливістю обробки зазначеної інформації та команд користувача системи та надання йому Інтернет-сервісів як результатів обробки зазначеної інформації і команд.

Інтернет - портал для користувачів — сайт з великою кількістю інформації, який об’єднує в собі кілька тем, враховує інтереси широкої аудиторії та надає користувачеві Інтернету різні інтерактивні сервіси (Інтернет - сервіси), які працюють у рамках єдиного сайту.

Посилання- посилання у паперових і електронних документах — уривок, витяг з якого-небудь твору, на який посилаються у викладі, з точною назвою джерела й вказівкою на відповідну сторінку. Це запис, який пов’язує між собою частини документа, бібліографічні записи, класифікаційні ділення, предметні рубрики.

Примітка. Розрізняють посилання «Див.», які організовують пошук в потрібному напрямку, та «Див. також», що забезпечують повноту пошуку.

Посібник- видання, призначене для допомоги в практичній діяльності чи в оволодінні навчальною дисципліною.

Посібник бібліографічний– див. Бібліографічний посібник

Поточний бібліографічний посібник– періодичний бібліографічний посібник, випуски якого регулярно і оперативно відображають документи, що знову з’являються.

Пошук бібліографічний– див. Бібліографічний пошук

Пошукова система- онлайн-служба (програмно-апаратний комплекс з веб-інтерфейсом), що надає можливість пошуку інформації в Інтернеті. У просторіччі під пошуковою системою розуміють веб-сайт, на котрому розміщено інтерфейс (фронт-енд) системи. Програмною частиною пошукової системи є пошукова машина (пошуковий рушій) — комплекс програм, що забезпечує функціональність пошукової системи і, зазвичай, є комерційною таємницею компанії-розробника пошукової системи.

Предметизація- визначення предметної рубрики для твору друку або іншого документа відповідно до його змісту.

Предметна рубрика- коротке формулювання предмета (факту, події, аспекту і т. п.), що розглядається в документі, призначене для пошуку документа.

Предметний каталог - бібліотечний каталог, в якому бібліографічні записи розташовуються в алфавітному порядку предметних рубрик.

Пристатейний бібліографічний посібник– бібліографічний посібник, розміщений після статті, який відображає документи за її тематикою – використані, ті, які цитуються ті (або) рекомендуються.

Прикнижний бібліографічний посібник- бібліографічний посібник, вміщений у книзі і який, як правило, відображає документи за її тематикою: використані, цитовані і (або) рекомендовані.

Примітка- елемент бібліографічного опису, що містить додаткові відомості про документ, які стосуються окремих областей бібліографічного опису або документа в цілому.

Провідне слово предметної рубрики- перше слово предметної рубрики щодо її місцезнаходження в предметному каталозі.

Продовжуване видання– серійне видання, яке виходить у світ без чітко визначених наперед проміжків часу, а за мірою накопичення та редакційно-видавничої підготовки матеріалів, однак має свою нумерацію і типове художньо-технічне оформлення.

Псевдонім- вигадане ім'я, яким автор підписує твір.

Публікація- документ, доступний для масового використання.

Публічна бібліотека- загальнодоступна бібліотека, призначена для задоволення інформаційних потреб широких верств населення.

Путівник– довідник, який містить відомості про який-небудь географічний пункт чи культурно-освітній заклад (захід), розміщені в зручному для проходження або огляду порядку.

Ревалентність- міра відповідності отримуваного результату бажаному. В термінах пошуку — це міра відповідності результатів пошуку завданню поставленому в пошуковому запиті. Визначає, наскільки повно той або інший документ відповідає критеріям, вказаним в запиті користувача.

Регіональний бібліографічний посібник- бібліографічний посібник, виданий в певному регіоні, та (або) який відображає документи, пов'язані з регіоном за походженням, змістом та іншими ознаками.

Регіональний каталог- бібліотечний каталог, що відображає літературу, яка відноситься за своїм змістом до певного регіону, і організований в систематичному або предметному порядку.

Рекомендаційний бібліографічний посібник- бібліографічний посібник, що рекомендується читачам та відображає документи, відібрані за відповідними змістовними і якісними критеріями.

Реставрація документа- відновлення та (або) поліпшення експлуатаційних властивостей, а також форми і зовнішнього вигляду.

Ретроспективний бібліографічний посібник- бібліографічний посібник, що відображає масив документів будь-якого історичного періоду.

Реферат- скорочений об'єктивний виклад змісту документа з основними фактографічними даними та висновками.

Реферативне видання- інформаційне видання, яке містить впорядковану сукупність бібліографічних записів, що включають реферати.

Рубрикатор- друкований чи рукописний документ, текстом якого є перелік предметних рубрик.

Сайт– див. Веб-сайт

Серіальне видання— це видання, яке виходить протягом певного часу, має спільну назву, однотипне оформлення, дату чи нумерацію випусків. Серіальне видання поділяється на два підвиди: періодичне і продовжуване.

Серія– серіальне видання що включає сукупність томів, об'єднаних спільністю задуму, тематики, цільовим і читацьким призначенням, однотипно оформленні.

Систематизація- процес зведення розрізнених знань про предмети (явища) об'єктивної дійсності в єдину наукову систему, встановлення їхньої єдності. Відображення з достатньою повнотою і точністю змістових і формальних ознак документів та присвоєння їх класифікаційних індексів у відповідності до правил обраної класифікаційної інформаційно-пошукової мови та згідно таблиць певної системи бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК).

Систематична картотека статей (СКС)- бібліографічна картотека, що відображає матеріали з періодичних і продовжуваних видань, збірників та організована відповідно до певної системи класифікації документів.

Систематичний каталог - бібліотечний каталог, в якому бібліографічні записи розташовуються за галузями знань у відповідності до певної системи класифікації документів.

Словник- довідкове видання упорядкованого переліку мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, імен, знаків), доповнених відповідними довідковими даними.

Спеціальна бібліотека– бібліотека, яка забезпечує професійні потреби користувачів та інші специфічні потреби особливих груп читачів (патентно-технічна, нотна, бібліотека для незрячих, бібліотека НДІ і т.п.).

Спеціальний бібліографічний посібник– бібліографічний посібник конкретного цільового і читацького призначення (рекомендаційний, науково-допоміжний, професійно – виробничий і т.п.).

Список бібліографічний– див. Бібліографічний список

Співавтор - особа або організація, що створили твір спільно з іншою особою (особами) або організацією (організаціями).

Статистика бібліотечна– див. Бібліотечна статистика

Суспільно-політичний журнал– журнал, який містить статті і матеріали на актуальну суспільно-політичну тематику, призначений для широких кіл населення.

Тематична картотека– бібліографічна картотека, яка відображає документи певної тематики, організована в систематичному або предметному порядку.

Тематичний бібліографічний посібник– бібліографічний посібник, який відображає документи певної тематики, проблеми.

Тираж- загальна кількість примірників видання, надрукованих протягом одного виробничого процесу.

Титульний лист- елемент документа, на якому поміщають заголовок видання, прізвище автора, назву видавництва, місце і дату видання.

Тлумачний словник- мовний словник, що роз'яснює значення слів якої-небудь мови, дає їм граматичну і стилістичну характеристики, приклади вживання та інші відомості.

Універсальна бібліотека- бібліотека, яка задовольняє різноманітні читацькі потреби на основі фондів, сформованих без тематичних і типологічних обмежень.

Універсальний бібліографічний посібник- бібліографічний посібник, що відображає документи з усіх галузей знань.

Урок бібліотечний– див. Бібліотечний урок

Учбова бібліотека– спеціальна бібліотека, яка забезпечує задоволення специфічних бібліотечних потреб користувачів (читачів), що виникають в процесі учбової діяльності в школах, училищах, технікумах, вузах і т.п.

Фактографічна база даних- інформаційно-пошукова система, призначена для пошуку фактів чи відомостей про них.

Фактографічна довідка– відповідь на запит, що має фактографічні відомості.

Фільмотека- організація або служба (відділ бібліотеки), в обов'язок якої входить збір, зберігання та надання в розпорядження користувачів кінематографічних документів і відео програм.

Фінансування бібліотеки– базовий елемент господарського механізму бібліотеки, в результаті якого грошовими коштами забезпечуються потреби простого і розширеного відтворення бібліотечної продукції і послуг. Фінансування має багатоканальний характер, за джерелами отримання бібліотекою грошових коштів розрізняють бюджетне і позабюджетне фінансування.

Фонд- упорядкована сукупність документів, відповідно завданням і профілю бібліотеки, інформаційного центру і призначена для використання та зберігання.

Фонотека- організація або служба (відділ бібліотеки), в обов'язок якої входить збір, зберігання та надання в розпорядження користувачів звукових документів.

Формат– спосіб розміщення і подачі даних на носії інформації.

Формування фонду– процеси, які забезпечують створення і розвиток бібліотечного фонду, а також можливості його використання і зберігання: комплектування, організація фонду, відбір непрофільних та застарілих документів.

Форум– програма для спілкування в Інтернеті.

Хрестоматія- навчальний посібник, що містить літературно-художні, історичні та інші твори чи уривки з них, що становлять об'єкт вивчення навчальної дисципліни.

Хронологічний каталог- бібліотечний каталог, в якому бібліографічні записи розташовуються по роках видання або першої публікації документів.

Централізована бібліотечна система (ЦБС)— сукупність бібліотек, яка є структурно-цілісним закладом та функціонує на основі загального управління, єдиного штату, фонду, організаційної та технологічної єдності. ЦБС складається з центральної бібліотеки та бібліотек-філій.

Центральна бібліотека– бібліотека, яка є керівним центром і виконує централізовані функції по відношенню до бібліотек-філій. Центральна бібліотека забезпечує централізоване комплектування, обробку документів, довідково-бібліографічне обслуговування на основі єдиного довідково-бібліографічного апарату (ДБА).

Центральний каталог- бібліотечний каталог, що відображає фонди бібліотеки і всіх її філій.

Цільове призначення– характеристика видання з точки зору виконання ним суспільної функції.

Читаність– відносний (якісний) показник, що являє собою відношення книговидачі за певний період до кількості абонентів бібліотеки. Характеризує читацьку активність. Показує, яку кількість в середньому документів було видано одному користувачеві.

Примітка.Ч = В:А, де Ч – читаність, В – книговидача, А – кількість користувачів.

Читач бібліотеки- особа, яка користується бібліотекою на підставі офіційного запису у встановлених документах.

Читальний зал- спеціально обладнане приміщення, призначене для обслуговування читачів творами друку та іншими документами в його межах.

Читацький каталог- бібліотечний каталог, наданий у розпорядження читачів.

Шифр зберігання документа- умовне позначення місця зберігання документа у вигляді сполучення літер і (або) цифрових знаків. Складається з класифікаційного індексу та авторського знака. Зазначається на титульному аркуші, на обкладинці, на книжковому формулярі і в лівому верхньому куті всіх каталожних карток для всіх каталогів.

ФАХОВА БІБЛІОТЕЧНА ПРЕСА

     Подаємо перелік друкованих, а також електронних фахових видань, які стануть у нагоді бібліотекарю та бібліографу в повсякденній діяльності.

Бібліосвіт

Інформаційний вісник,  заснований Державною бібліотекою України для юнацтва у 1998 р. Є продовженням бюлетеня ДБУ для юнацтва «Бібліотеки України – юнацтву. Досвід. Проблеми. Перспективи». Головою редакційної колегії з 2002 р. є директор ДБУ для юнацтва, кандидат педагогічних наук, доцент Г. Саприкін.

Висвітлює інноваційний досвід бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва в Україні та за кордоном; духовне, правове, моральне, екологічне виховання, соціалізація, результати соціологічних досліджень, просування читання, бібліографічна робота тощо. Видання є джерелом фахової інформації для бібліотечних працівників, які обслуговують юнацтво та молодь. Друкуються офіційні документи, що стосуються бібліотечної галузі, а також міжнародні документи ІФЛА, американської асоціації бібліотечного обслуговування (YALSA) тощо.

Виходить: 4 рази на рік

Режим доступу: http://4uth.gov.ua/

Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія

У журналі «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія» Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв висвітлюються актуальні питання бібліотекознавства, документознавства, соціальних комунікацій. Видання розраховане на науковців, викладачів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів, а також усіх, хто цікавиться даною проблематикою. Заснований у лютому 2004 р. Дотримується видавничих стандартів публікації COPE Code of Conduct, затверджених COP.

Періодичність видання: 4 рази на рік

Електронна версія журналу:  http://journals.uran.ua/bdi/issue/archive

Бібліотечна планета

Щоквартальне науково-виробниче, україномовне видання (м. Київ), засноване у березні 1998 року Національною бібліотекою України ім. Я. Мудрого і видається Державним закладом «Національна бібліотека України ім. Я. Мудрого».

Часопис друкує матеріали про досвід кращих бібліотек зарубіжжя. Публікуються усі офіційні документи щодо бібліотечної справи в Україні, повідомлення про Положення Всеукраїнських конкурсів, новини Української бібліотечної  асоціації, стандарти з довідково-інформаційної, бібліотечної та видавничої справи. За час існування журналу надруковано біля тисячі матеріалів: офіційних та нормативно-регламентуючих документів, науково-професійних, інформаційних статей, методичних консультацій, публікацій з досвіду роботи бібліотек.

Періодичність видання: 4 рази на рік

E-mail: planeta@nplu.org

Електронна версія журналу: profy.nplu.org/articles.php?lng=uk&pg=4636

 

Бібліотечний вісник

Науково-теоретичний та практичний журнал. Засновники: Національна академія наук України, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. Заснований у 1993 р. Виходить 6 разів на рік.

 

На сторінках видання автори піднімають питання щодо формування державної бібліотечної політики, розроблення концептуальних засад подальшого розвитку бібліотечної справи в Україні, обговорюють питання економіки бібліотечної справи, удосконалення бібліотечного законодавства, соціально-правового захисту бібліотечного працівника. Вивчаються потреби населення в інформації та бібліотечному обслуговуванні.

Періодичність видання: 6 разів на рік

E-mail: bibvesti@bigmir.net

Електронна версія журналу: http://bv.nbuv.gov.ua

 

Бібліотечний форум: історія, теорія і практика

Всеукраїнський інформаційний щоквартальний журнал. Заснований Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Ідея» (ТОВ НВП «Ідея») у 2003 році.

Автори журналу піднімають і обговорюють актуальні проблеми в роботі окремої бібліотеки,  системи бібліотек або в цілому бібліотечної справи. Проблематика публікацій у журналі охоплює всі без винятку аспекти бібліотечної галузі. 

Періодичність видання: 4 рази на рік

E-mail: igor@idea.donetsk.ua; olenabashun@gmail.com

Електронна версія журналу: http://www.libraryforum.info/

 

Вісник Книжкової палати

Щомісячний науково-практичний журнал. Заснований у серпні 1996 р. Книжковою палатою України.

Проблематика: книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство, видавнича діяльність, нормативно-правове забезпечення книговидання та книгорозповсюдження, аналітично-статистичні огляди випуску видань в Україні.

Періодичність видання: 12 разів на рік

E-mail: visnyk@ukrbook.net

Електронна версія журналу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua

 

Світ дитячих бібліотек

Щоквартальний науково-методичний журнал. Видається Українською асоціацією працівників бібліотек для дітей та Національною бібліотекою України для дітей. Заснований у 2001 р.

Публікації цього журналу присвячені проблемам дитячого читання і роботи дитячих бібліотек України. Висвітлюється досвід роботи бібліотек України, що обслуговують та проводять роботу з дітьми з обмеженими можливостями, дітьми-сиротами, інвалідами та дітьми, позбавленими батьківського піклування тощо.

Режим доступу: https://chl.kiev.ua/Default.aspx?id=5073

Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук

Журнал є науковим рецензованим журналом відкритого доступу, що публікує статті з проблематики бібліотекознавства та інформаційних наук

Журнал започатковано у 2018 р. та адресовано науковцям, викладачам вищих навчальних закладів, докторантам, аспірантам, магістрантам, усім, хто досліджує теоретико-прикладні аспекти бібліотекознавства, книгознавства, архівознавства, документознавства, інформаційних технологій, практики інформаційної, бібліотечної та архівної справи. Видання включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія «Б») відповідно до наказу МОН України від 17.03.2020 року № 409 за спеціальністю 029 – «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».

Періодичність друку: піврічна

Засновник:
Київський національний університет культури і мистецтв

E-mail: librinfosciences@knukim.edu.ua, ibas.knukim@gmail.com

Електронна версія журналу: http://librinfosciences.knukim.edu.ua/issue/view/14102

Шкільний бібліотечно-інформаційний центр. Бібліотечна робота («ШБІЦ. БР»)

Щомісячний інформаційно-методичний та бібліографічний журнал. Видається з січня 2012 року. Засновник і видавець – Український інститут нормативної інформації.

Видання адресоване шкільним бібліотекарям для інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу та адміністративного управління. На його сторінках друкуються аналітичні огляди нормативно-правових документів. Провідні бібліотечні фахівці освітянської галузі надають консультації щодо вирішення загальних питань функціонування бібліотеки та бібліотечної праці. Друкуються і готові інформаційні матеріали: це бібліографічні списки, покажчики, огляди літератури з актуальних питань освіти і життєдіяльності школи.

Журнал має цікаві додатки:

Електронний компакт-диск – додаткова інформація до матеріалів, що опубліковані у журналі: навчальні, навчально-методичні, дидактичні розробки, презентації; відеоролики; тексти нормативно-правових, інструктивно-методичних документів та багато іншого.

Бібліографічні списки – за результатами моніторингу джерел освітянської інформації, включаючи електронні.

Каталожні картки – готові бібліографічні друковані картки для картотек бібліотеки – навчальної, загальноосвітньої та управлінської (функціональної) інформації.

Періодичність видання: 12 разів на рік

E-mail: amaslova@ifl.com.ua

Електронна версія журналу: http://libcenter.com/oglyad-publikatsij.html

Шкільна бібліотека

Щомісячний журнал. Засновник і видавець ТОВ «Редакція газети «Позакласний час».

Журнал пропонує матеріали за такими напрямками: творчий портрет бібліотекарів; діяльність бібліотек ПТНЗ; ілюстративні матеріали для виставки у шкільній бібліотеці; бібліотечні уроки; методика, пошук, досвід; масові форми роботи шкільної бібліотеки; сторінка для батьків; виступ бібліотекаря на педагогічній раді; підвищення кваліфікації; хрестоматійні твори діяльності бібліотеки на підтримку читання тощо.

E-mail: osvita-shb@ukr.net

 

Шкільна бібліотека плюс

Науково-методичний часопис. Професійне видання для бібліотекарів і методистів з бібліотечних фондів, а також допомога вчителям в інформаційному забезпеченні навчально-виховного процесу (законодавчі, нормативні, методичні документи в галузі освіти і бібліотечної справи; розробки бібліотечних уроків, сценарії, досвід роботи, бібліографічні списки літератури тощо).

Періодичність видання: 24 рази на місяць.

ВИДАВНИЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ВАЖЛИВИЙ СКЛАДНИК РОБОТИ БІБЛІОТЕКИ

Формування інформаційного ринку в Україні спонукає  бібліотеки переглядати зміст, організацію і технологію традиційної бібліотечно-бібліографічної діяльності, одним із основних напрямів якої є видавнича діяльність бібліотеки. Спрямовують видавничу діяльність, насамперед, на інформування читачів про наявний документний фонд, його розкриття та популяризацію, що посилює роль бібліотеки як інформаційного навігатора.

Підготовка і випуск бібліографічних видань є творчою справою, тому що потребує не лише спрямованості та зосередженості, а й концентрації творчих і інтелектуальних зусиль. Отже, результати видавничої діяльності у вигляді друкованої продукції, а саме бібліографічні видання, є інтелектуальною продукцією, які виступають частиною загального культурно-інформаційного простору.  

Згідно діючим державним вимогам з видавничої справи виділено три основних типи бібліографічних посібників - бібліографічний покажчик, бібліографічний список і бібліографічний огляд, хоча відомі й інші типи посібників, які можна розглядати вже як варіанти названих. Згідно визначенню УБЕ, за внутрішньою формою (за жанрами) серед бібліографічних посібників вирізняють: окреме бібліографічне повідомлення, бібліографічний список, бібліографічний покажчик, бібліографічний огляд, бібліографічна бесіда, бібліографічний бюлетень, бібліографічний журнал, бібліографічний відділ у періодичному виданні, допоміжний покажчик до видання, бібліографічний каталог, бібліографічна картотека. В останні роки з'явились нові жанри: бібліографічний дайжест, віртуальна виставка, бібліографічна енциклопедія та ін. Коли йде мова про конкретний бібліографічний посібник, вживають, як правило, позначення його жанру: бібліографічний покажчик, бібліографічний список, бібліографічний огляд, бібліографічний бюлетень та ін. Якщо бібліографічний покажчик (список, огляд) відображає відомості про якийсь певний вид або тип документів, то термін «бібліографічний» опускають, а замість нього до терміну «покажчик» («список», «огляд») додають слова, що позначають цей вид або тип документів. 

Отже, бібліографічний посібник - документальна форма існування інформації, що допомагає фіксувати й зберігати бібліографічну інформацію в часі та передавати її у просторі у вигляді документа. Тобто наявність бібліографічного списку або бібліографічного запису відрізняє бібліографічний посібник від інформаційного. Загалом бібліографічні посібники можна розділити на дві групи: посібники великих форм та посібники малих форм. Великими формами визнано вважати бібліографічні покажчики, путівники, нариси та огляди, бібліографічні антології та енциклопедії. Малі форми бібліографії – рекомендаційні списки літератури, пам'ятки, закладки, листівки, буклети, плани читання тощо. Традиційно публічні бібліотеки створюють універсальні, тематичні, краєзнавчі, персональні, поточні, анотовані посібники переважно малих форм. В наш час спостерігається збільшення темпів росту електронних і мультимедійних продуктів.

Пропонуємо ознайомитися з визначеннями найбільш поширених бібліографічних видань та методикою їх створення.

Бібліографічний список

До цього жанру відносять бібліографічні посібники, що складаються з обмеженої кількості бібліографічних записів і мають просту структуру, без допоміжного апарату. Зазвичай, у бібліографічному списку може бути від 2 до 50 записів. При великій кількості записів, включених у бібліографічний список, можливе їх групування за розділами. Слід відзначити, що найактивніше серед інших жанрів бібліографічної продукції публічні бібліотеки видають рекомендаційні бібліографічні списки.

Бібліографічний огляд

Якщо у посібнику подається узагальнена характеристика групи документів, об’єднаних за певною ознакою, та бібліографічні описи цих документів, то такий посібник слід іменувати як бібліографічний огляд. Текст огляду подається у вигляді статті, з послідовним висвітленням певних питань.

Окреме бібліографічне повідомлення

Це бібліографічне повідомлення, не пов’язане за задумом та композицією з іншим текстом. Це може бути картка з бібліографічним записом; плакат, що містить відомості про певне видання; рецензія, опублікована як самостійний матеріал у газеті чи журналі, тощо.

Бібліографічний бюлетень

Цей бібліографічний посібник характеризується своєю періодичністю і включає інформацію про нові документи. При цьому кожний окремий випуск є лише частиною бюлетня. Передмова чи допоміжні покажчики можуть бути вміщені в інших випусках бюлетеня, або взагалі бути відсутніми.

Бібліографічний журнал 

Це періодичний бібліографічний посібник, що об'єднує бібліографічні повідомлення різноманітних жанрів. На відміну від бібліографічного бюлетеня бібліографічний журнал не має вигляду списку чи покажчика літератури. Він містить окремі бібліографічні повідомлення — рецензії, анотації, а також бібліографічні огляди, бібліографічні списки, критико-бібліографічні статті та інші публікації.

Бібліографічний покажчик

Це бібліографічний посібник складної структури, що містить значну кількість бібліографічних записів. Обов’язкова наявність науково-довідкового апарату.
До складу довідкового апарату входять: передмова, вступна (ввідна) стаття, допоміжні покажчики ( іменні, предметні і т.п.), додатки, зміст, методичні поради.

Бібліографічний або біобібліографічний нарис

Видання, що містить унікальну первинну ( фактографічну, повнотекстову) інформацію, уривки з творів письменників, цитати, висловлювання. Саме за такими ознаками визначається бібліографічний нарис, який по суті своїй є різновидом бібліографічного огляду. У жанрі бібліографічного нарису найчастіше видаються посібники, присвячені певній особі, або, що вміщують бібліографічну інформацію краєзнавчої тематики. Видання бібліографічних нарисів дозволяє детально висвітлити життя не тільки відомих історичних постатей: вони повертають багато забутих імен, а також викреслених з історії.

Дайджест

Дайджест в перекладі з латинської мови означає «коротке викладення», що включає фрагменти текстів документів, або їх короткий переказ із посиланням на опис документа. Деякі дайджести можуть вміщувати додаткову фактографічну чи адресну інформацію, тести, тощо. В кінці дайджесту додається список використаної літератури.

Вебліографічний посібник

З послугами доступу до Інтернету появився новий жанр бібліографічних видань - вебліографічний посібник, що значно полегшує пошук в мережі Інтернет і доповнює масив отриманої інформації за визначеною темою.
Такі вебліографічні посібники можуть видаватись у будь-яких жанрах, названих вище. Тільки, звичайно, замість традиційних бібліографічних описів документів подаються адреси сайтів.
Списки сайтів визначають термінами «веб-бібліографія» та «web-бібліографія».

Вимоги до створення бібліографічних посібників

Тема має бути актуальною і суспільно значимою, відповідати можливостям бібліотеки, бібліографічним запитам користувачів, бібліографічно незабезпечиною.
Обгрунтування цільового і читацького призначення. Цільова адреса має бути вказана максимально точно і конкретно: чи то на допомогу професійно-виробничій діяльності, освіті, самоосвіті, просвітницькій чи масовій роботі, тощо.
Щодо читацького призначення, то в деяких випадках воно безпосередньо виходить із цільового призначення. А в тому випадку, коли документи однієї тематики і одного цільового призначення пропонуються різним за ступенем підготовки або за професійними інтересами споживачам, слід уточнити читацьке призначення посібника, особливо, рекомендаційного.

Укладання посібника

Передусім необхідно звірити бібліографічні описи документів з оригіналом, оскільки описи багатьох документів запозичено з основних і додаткових бібліографічних джерел. Жодне найавторитетніше джерело не гарантує від неточностей. До того ж,бібліографічні описи, взяті зі старих джерел не відповідають сучасним вимогам бібліографічного опису.
Якщо бібліографічний посібник буде анотованим, то як правило, публічні бібліотеки готують посібники популярно-просвітницького, самоосвітнього призначення, отже анотації мають бути рекомендаційними.
Анотація має бути: лаконічною і достатньо конкретною, з посиланням, у разі потреби, на факти, імена, дати та цілком зрозумілою без перечитування. В анотаціях слід уникати складних додаткових речень та складних синтаксичних зворотів. Не слід починати анотацію зі слова «про». Анотація не повинна повторювати відомостей, що містяться в заголовку, перефразовувати їх.

Структура посібника

Визначається місце і співвідношення всіх частин посібника: вступу чи передмови, основних розділів, допоміжного матеріалу, ілюстрацій, довідкового апарату, розташування всіх частин.
Групування бібліографічних описів документів всередині розділів може здійснюватись в алфавітному або хронологічному порядку. Вибір порядку розміщення бібліографічних описів залежить від мети висвітлення документів.
Передмова містить відомості про основну мету укладання посібника, значення даної теми. Тут дається характеристика цільового і читацького призначення посібника, приводяться відомості про відображену в ньому ( в різних параметрах) літературу, роз’яснюється загальний принцип угрупування документів ( при цьому розділи не перераховуються, для такої мети служить зміст), повідомляється про розташування записів усередині розділів. У передмові обов’язково вказується верхня хронологічна межа відбору матеріалу (рік, місяць).
Посібники, що відображають велику кількість записів, слід забезпечувати списками умовних скорочень. При цьому в бібліографічних описах посилання на джерело дається в скороченій формі, а в списку скорочень приводять повні найменування видань.
Будь-яке видання, бібліографічний посібник відкривається титульним листом. На ньому або на обороті слід указувати прізвище (прізвища) укладача і його ініціали. На титульному листі приводиться також заголовок посібника, підзаголовок ( відомості про жанр посібника), вихідні дані, а в надзаголовкові – найменування установи, що підготувала видання (бібліотеки).
Для набору різних структурних частин посібника (передмови, вступної статті, основного тексту, допоміжних покажчиків і т.д.) застосовуються шрифти різних кеглів. Так, анотації зазвичай набираються дрібнішим шрифтом, ніж бібліографічний опис і відділяються від описів пропуском, починаються з абзацу.
Зовнішнє оформлення бібліографічних посібників. Художнє оформлення бібліографічних посібників передбачає широке застосування різних ілюстративних матеріалів: фотокопій обкладинок або титульних листів найцікавіших і найзначніших видань, портретів діячів науки, культури, мистецтва ( в персональних покажчиках), карт ( в країнознавчих і краєзнавчих посібниках).
Яскраво виразна обкладинка, особливо в рекомендаційних посібниках, прикрашає видання і привертає до нього увагу користувачів. Елементи зовнішнього оформлення повинні розкривати основний зміст посібника, а якщо воно серійне, то необхідно витримувати єдині принципи художнього оформлення в усіх випусках серії.

Джерела:

https://ube.nlu.org.ua/article

 http://lutsk-nvk22-biblioteka.edukit.volyn.ua/bibliotechni_vidannya/

http://lib.khnu.km.ua/about_library/metodob/Buleten18/buleten18.htm

http://skarbnyzabibl.blogspot.com/2015/02/blog-post.html

Бібліотечні форми

 із застосуванням електронних технологій

У сучасній практиці можна виділити чимало інноваційних моделей, які підняли рівень публічних бібліотек на більш якісний рівень. Йдеться про впровадження форм із застосуванням електронних технологій, якими нині активно заповнюється бібліотечний простір. Це різноманітні за змістом веб-сайти (блоги) і форми інформаційно-бібліографічного обслуговування користувачів в електронному форматі. Впровадження таких форм неабияк дієво в період обмеженого доступу до фондів бібліотеки. Зупинимося на деяких, більшість з  яких можна проводити як традиційному форматі, так і  онлайн.

Бібліографічний бієнале - виставка чи фестиваль бібліографічних та інформаційних ресурсів (традиційних та / або електронних), продукції та послуг бібліотеки, що проводиться один раз на два роки. Вони можуть бути тематичними (музейно-бібліографічні, художньо-бібліографічні, музично-бібліографічні та ін. Це своєрідна презентація послуг бібліотеки та ресурсів інформаційно-бібліографічного відділу, де представлено напрацювання бібліотеки за певний період, знайомство спільноти з власними електронними ресурсами і базами даних. Метою заходу є зацікавлення потенційних користувачів ресурсами, продуктами і послугами бібліотеки. У межах бієнале організують онлайн-семінари, онлайн-виставки, онлайн-лекції.

Бібліопікнік – молодіжний розважальний захід з акцентом на самоосвіту, читання та індивідуальний розвиток, що найчастіше проводиться на свіжому повітрі в рамках літніх читань. Програма бібліопікніка розпочинається з відкриття заходу та включає різні майстер-класи, літературні вікторини та інтелектуальні конкурси, спортивні і настільні ігри,  театралізовані вистави з інсценізацію художніх творів, різноманітні книжкові «частування» з цікавими назвами («Книжковий бутерброд», «Арт-десерт» тощо). Іноді бібліотечний пікнік організовують і в приміщенні бібліотеки, потурбувавшись про створення відповідної атмосфери. Бібліотечний бульвар - захід, що проводиться на вулиці з метою реклами бібліотеки, книги і читання.

Бібліосереда - освітній захід, що являє цикл оглядових відео-лекцій, які читає фахівець з обраної теми. Наприклад, цикл «Молодь в творах сучасних українських письменників» збирає матеріали,  присвячені різним авторам. Кожна онлайн-лекція висвітлює загальну тему в творчості якогось конкретного автора і зорієнтована на цільову аудиторію.

Бібліотечний non-stop - формат проведення масового заходу, який триває 10-12 годин або впродовж усього дня чи навіть кількох днів), про що зазначається в його програмі. Зазвичай, такі заходи приурочують до якогось свята, при цьому бібліотека перетворюється на майданчик для відкритого інтерактивного спілкування з цікавими людьми (письменниками, видавцями, творчими молодіжними колективами та ін.). Брифінги можуть бути як самостійним заходом, так і частиною різних масових бібліотечних форм роботи.

Відео-екскурсія - екскурсія, записана і відтворюється за допомогою відеоапаратури.

Відео-енциклопедія - захід, побудований по типу енциклопедії, за допомогою відеоматеріалу.

Відеолекторій – тематичний пізнавально-розвиваючий захід з використаням відеозаписів та відеофільмів. Через те, що відеолекторії спрямовані на формування моральної стійкості підлітків, розвиток критичного мислення та формування у неповнолітніх вмінь до сприйняття аргументованої оцінки інформації, то при виборі матеріалів для перегляду обирають відеосюжети, що сприяютимуть рефлексії серед підлітків. Зазвичай  перегляд проводять під час бесіди чи перед тренінгом. Важливим етапом відеолекторія є обговорення сюжету в загалі. Зазвичай, діяльність відеолекторія включає такі аспекти: вступне слово ведучого заходу щодо конкретних відематеріалів, перегляд, надання аудиторії проблемних питань, обговорення і аналіз поведінки персонажів, рефлексія учасників перегляду. 

Віртуальна виставка - публічний показ у мережі Інтернет за допомогою веб-технологій віртуальних образів спеціально підібраних і систематизованих творів друку та інших джерел інформації, а також загальнодоступних електронних ресурсів, що пропонуються віддаленим користувачам для ознайомлення і використання.

В менеджменті віртуальні виставки поділяються на такі види:

-   Виставка-маркетплейс є каталогом з продукції експонентів. Її відмінність в якісній рубрикації.

-  Гібридна виставка - коли є формати офлайн і онлайн. В онлайні за допомогою matchmaking (штучний інтелект, який через опис продукту і запит на купівлю продукту підбирає продавця і покупця) відвідувач визначає коло тих, з ким хоче поспілкуватися, і йде на реальний стенд спілкуватися і «мацати» продукт. В онлайн-форматі зустріч відбувається у віртуальній онлайн-кімнаті виставкової платформи або через внутрішньоплатформенний месенджер.

-    Виставка-вебінар - нон-стоп ідуть презентації продуктів відповідно до встановленого заздалегідь розкладу. 

В бібліотеці віртуальна виставка являє собою синтез книжкового і електронного способів надання інформації у формі інформаційного ресурсу. У порівнянні з традиційними виставками, віртуальна має переваги: відсутність просторових і часових обмежень, можливість доповнення графікою, відео, звуком і створення через сервісні зручності для сприйняття користувачем (наприклад, розмір і колір шифру).

Етапи створення віртуальної виставки такі самі, як і для традиційної, проте структурування документів може бути довільним.

-        Розробка плану

-        Відбір документі

-        Компонування матеріалів

-        Оформлення рубрик, пояснювальних текстів, ілюстративних матеріалів.

Електронна щомісячна газета - безкоштовне видання, отримати яке можна після реєстрації, заповнивши потрібні поля. У виданні присутні постійні рубрики та поштова скринька, щоб кожен читач мав можливість стати автором газети. Онлайн-видання можуть бути різними за тематикою. Проте якщо видання   розраховане на молодь, в ньому мають відображатися матеріали, які захоплять «Покоління Z». Контент слід розміщувати у чіткій і наочній формі, яку підлітки сприймають з цікавістю.

Інформаційний брифінг – короткий оперативний захід, в процесі якого доповідач висловлює інформацію про подію і свою думку про неї. Такі зустрічі проводяться в режимі прес-конференцій. Під час відкритого брифінгу  у форматі вільної дискусії учасники заходу можуть запитувати і отримувати відповіді на свої запитання. Інформаційний брифінг як бібліотечний захід – це сучасний і ефективний спосіб інформування та навчання. Наприклад, на таких зустрічах в режимі прес-конференції можна не тільки відповідати на запитання користувачів, пов'язані з пошуком інформації,  а й  проводити тематичні консультації. Брифінги можуть бути самостійним заходом або прикладним до різних масовим бібліотечним формам.

Інформаційний марафон – захід, орієнтований на слухачів різних вікових категорій та освітнього рівня. Такий захід може тривати від кількох годин до 2-3 днів. Розпочинається підготовка заходу з визначення провідної теми, в рамках якої проводитимуться тематичні заходи і обговорення. Зазвичай впродовж інформаційного марафону організують Дні інформації, презентації книг, читання-обговорювання, флешмоби, експрес-опитування, літературні тусовки тощо. Також користувачі знайомяться з найбільш актуальними ресурсами за визначеними тематичними напрямками, методикою роботи з ними, отримують відомості про продукти та послуги бібліотеки.  Наприкінці заходу зазвичай  учасники марафону збираються для узагальнення отриманої інформації. Наприклад, Бібліомарафон, присвячений бібліотечному пошуку, за короткий відрізок часу дає можливість користувачу отримати інформацію щодо алгоритму пошуку і роботи з інформаційними ресурсами. Такі заходи обов'язково супроводжується інструктивно-методичними матеріалами та практичними порадами для застосування на практиці отриманих знань.

Подкастинг - процес створення і поширення звуко- і відео передач (тобто подкастів) у Всесвітній мережі ) зазвичай у форматі МР3 для звукових і Flash для відеопередач. Цільова аудиторія подкастингу – користувачі персональних або портативних комп’ютерів, а також власники інших гаджетів. Подкасти – це окремий звуковий чи відео файл, який розповсюджується безкоштовно через Інтернет для масового прослуховування /перегляду, або серія ресурсів в Інтернеті, що регулярно оновлюється. Здебільшого подкасти мають певну тематику і періодичність видання. Подкаст є своєрідною еволюцією в передачі інформації в мережі, адже він надає можливість не тільки прочитати, але й побачити чи послухати. Тепер «бібліотечними повідомленнями» охоплена більш широка аудиторія користувачів бібліотек (люди з особливими потребами, зайняті люди, користувачі Інтернету). Використання подкастів дозволяє бібліотекарю стати більш живим і реальним для заданої цільової аудиторії, впливати на користувачів бібліотеки не тільки ідеями в текстовій формі, а й емоціями, які передаються через аудіо - та відеоряд. Процес запису подкастів є більш творчим, цікавим і зручним, ніж написання тексту: створення подкастів робить з бібліотекаря своєрідного режисера, автора і ведучого своїх радіо - та відео програм. Однією з важливих переваг подкасти є те, що його слухач може разом з прослуховуванням /переглядом займатись іншими справами. Темою для створення подкасти може служити будьщо.

Виділяють три основні види подкастів:

Відеокаст. Представляє собою відеозапис виступу на якусь тему, пов’язану безпосередньо з тематикою інформаційного ресурсу, на якому розміщується.

Аудіокаст. Представляє собою аудіо запис закінчених ідей, думок, лекцій, новин, презентацій, який несе в собі явний інтерес і користь для заданої цільової аудиторії.

Скрінкаст – це нове явище, яке спростило навчання людей через Інтернет. Суть скрінкасту полягає в тому, що за допомогою спеціальних програм записуються дії на екрані комп’ютера разом із аудіо – коментарями

Поетичний слем – творчий конкурс, під час якого змагаються поети, які декламують власні вірші. Заздалегідь визначається критерії відбору учасників: віковий ценз, зональність, знання мови... і розсилаються оголошення-запрошення. Учасники презентують кілька авторських віршів, а журі визначає переможців за визначеними критеріями, як от - кращим складанням рим та анаграм, емоційностю декламування або розкриттям соціальних проблем. З застосуванням електронних технологій подібні заходи відбуваються в онлайн-режимі.

Презентація книги – перше знайомство з книгою, яка щойно вийшла з друку, інформаційний та рекламний засіб бібліотечної роботи з користувачами, спрямований успішну реалізацію нового видання та донесення до громадськості ідей і знань, що містяться в книзі. В окремих випадках презентують книжки, що вийшли давно, проте не втратили своєї актуальності, чи є ново віднайденими, з нагоди ювілейної дати, тощо.

Часто на презентацію книги запрошуються автори і всі причетні до її створення і застосовуються різні мультимедійні пристрої, слайди та спецефекти (слайд-шоу).

В умовах тимчасового обмеження доступу до фондів актуальні онлайн-презентації. Наприклад, можна запропонувати своїм читачам ознайомитися з книжковими новинками з онлайнпрезентації «Модна книга», розміщеної у мережі ФБ та блозі.

Нині популярні презентації книги, здійснені у форматі відео – буктрейлери.

Це короткий відеоролик (зазвичай тривалістю до 3 хв), створений за мотивами книги з метою її просування та заохочення до читання. Основне завдання буктрейлера – розкри­ває зміст книги, заінтригувати, зацікавити. 2-3-хвилинний ролик дозволяє розширити кордони читацької аудиторії, завантаживши його на YоuТubе, у соціальні мережі, блоги, тематичні форуми, спільноти. Для просування і реклами книг данний формат є незамінни­м.

При створенні ролика використовують відео, ілюстрації, фотографії, розвороти книг. Загальних вимог до створення буктрейлера немає. Мінімальне технічне забезпечення проце­су створення буктрейлера включає: комп'ютер, мікрофон (для самостійного озвучення тексту), набір програм для звукозапису (для самостійного озвучення буктрейлера), конвертації відеофайлів, нарізки та склеювання фільмів. 

Сторітелінг - це спосіб передачі інформації через розповідь історій. Використовується при підготовці масових заходів, в професійному навчанні, при підготовці інформації у ЗМІ, при веденні сайтів, блогів. Сторітелінг використовують, щоб розважити та залучити аудиторію. Сюжет будується таким чином, щоб заволодіти уявою читача та при необхідності, за позитивним прикладом героя розповіді, розв’язати певну проблему. Поєднуючи психологічні, управлінські та інші аспекти, сторітелінг дає можливість не тільки ефективно донести інформацію до людини (групи людей), а й мотивувати на вчинок, підштовхнути до особистих перемог. Залежно від сфери використання сторітелінг поділяють на класичний (його ще називають соціальним або некомерційним) та комерційний.

Новий напрям – цифровий сторітелінг, в якому мистецтво розповіді поєднується з використанням технічних засобів для відтворення графіки, тексту, аудіо - або відеозаписів, мелодій, котрі відповідають змісту історії. Застосовується сторітелінг і в роботі бібліотек. Метою бібліотечного сторітелінгу є  сприяння живому спілкуванню.

Творча лабораторія, що складається з майстер класів, - формує естетичні смаки користувачів бібліотеки, сприяє їхньому розвитку для подальшого вдосконалення і розкриття їх творчих можливостей, пропагує літературу з культури і мистецтва. А найголовніше, збирає користувачів, які мають творчі захоплення, щоб поспілкуватися, презентувати свої роботи і познайомитися з новими досягненнями однодумців та освоїти нові технології. Творчому зростанню читачів сприяє участь в майстер-класах. Це така форма роботи, метою якої є передача учням досвіду, майстерності, вміння робити будь-яку роботу найкращим чином. Долучити до заходу більшу кількість користувачів пропонуємо через створення запису майстер-класу і розміщення його в мережі Інтернет. Розпочинати слід з  пошуку досвіченого майстра, який в доступній формі розповість про свій досвід і надасть практичні поради початківцям.

Флешбук - книжковий флешмоб в Інтернеті. Для організація заходу пеобхідно оформити аккаунт (сторінку) в будь-якій соціальній мережі на ім’я своєї улюбленої книги і запросити на неї як можна більше друзів. Впродовж мінімум одного місяця знайомити їх з книгою, публікуючи епізоди з біографії автора, історію створення книги, фрагменти тексту, ілюстрації, особисті відчуття, тощо. Посилання на відкриті сторінки зазвичай залишають в коментарях.

 

Використані джерела:

 

https://lib.kherson.ua/buktreyler-v-bibliotetsi.htm

https://www.aval.ua/biznesu/blog/virtualni-vistavki-doluchayemosya-do-trenda-255

http://ube.nlu.org.ua/article