Інклюзія



Нова професія 

в школах України

Асистент вчителя — персональний супроводжувач учня з особливостями розвитку. Асистент вчителя бере на себе функцію фахівця, який будує навчальний процес для учня з особливими освітніми потребами, допомагаючи вчителю пристосуватися до потреб учня, не знижуючи при цьому якості освіти всього класу.

Пропонуємо ознайомитися з публікацією  PhD, trouble-shooter, life-coach, спеціального психолога, фахівця з інклюзії, логопеда, арттерапевта Зоряни Ленів, де виокремлено окремі уточнення функцій асистента вчителя (за діючими нормативно-правовими документами).

1. Організаційна. Веде встановлену документацію асистента, але не створює самостійно ІПР, організовує спільно з вчителем інклюзивне середовище класу (класний менеджмент), а в умовах дистанційної освіти організовує спільно з учителем он-лайн навчання (уроки, виховні бесіди, тощо), також допомагає організаційно в проведенні он-лайн корекційно-розвиткових занять (може знаходити ігри на платформах, мультфільми корисні для дітей), тощо; здійснює спостереження за дитиною в різних моментах шкільного життя (на уроці, під час спілкування з однолітками на перерві, в ігрових моментах), при дистанційному складає розклад занять дитини, здійснює навігацію (нагадування дзвінком, чи листом у вайбер, на мейл батькам), контролює вихід дитини спільно з батьками в прямий ефір, допомагає концентрувати увагу дитини, завчасно попереджає які матеріали необхідно приготувати батькам дитини на наступний тиждень для уроків і занять (попередньо узгоджує з логопедом, психологом і іншими фахівцями команди психолого-педагогічного супроводу КППС), контролює безпечний час проведення дитини за монітором згідно з санітарно-гігієнічними нормами та особливостями дитини (потребами, можливостями), приймає активну участь у розробці ІПР, засіданнях КППС, може ініціювати засідання команди супроводу (навіть он-лайн), однак не організовує його. Також не замінює функції вчителя: не дає самостійно завдання до уроку, не оцінює повністю самостійно, не звільняє від уроків, але перебуває в педагогічному партнерстві з усіма педагогами та батьками.

2. Навчально-виховна. Здійснює у процесі підготовки до уроків разом з учителем адаптації та модифікації, відповідає за розробку індивідуальних завдань і роздаткових матеріалів для дітей із ООП (при дистанційному навчанні - так само (контролює об'єм матеріалу, час на виконання, навіть яскравість екрану, силу звуку, тощо інд. для кожної дитини)), здійснює он-лайн бесіди в ЗУМІ напр з усіма учнями класу щодо толерантності, безпеки при карантинних заходах, повагу до батьків у складний період, розуміння та виконавську дисципліну, дотримання встановленого режиму дня, важливість особистих переживань, тощо...також може нагадувати батькам про закріплення завдань фахівців на корекційно-розвиткових заняттях, надавати їм допомогу в цьому, але не виконувати завдання замість дитини та не пропонувати завдання замість логопеда, психолога, реабілітолога; повинен створювати ситуації успіху, оптимізму, впевненості в силах дитини, заохочувати. Якщо асистент вчителя помічає при дистанційному контакті психотравмуючі сімейні ситуації (нервозність батьків, невиконання з дітьми жодних завдань, надмірна вимогливість до дитини, або надмірна опіка, тощо) - повинен повідомити про це шкільного психолога та дирекцію школи.

3. Діагностична. Полягає виключно в порівнянні прогнозів передбачених в ІПР і реального ходу розвитку освітнього маршруту дитини. В порівнянні здобутків дитини за певний період часу, стану сформованості окремих функцій дитини в динаміці (напр. рухової, слухової, пізнавальної, сенсорної, комунікативної, тощо). Для порівняння навчальних досягнень асистент за погодженням з вчителем може розробляти коротке індивідуальне тестування та анкетування. Діагностування новоутворень , або навпаки факту деградації (розпаду) окремих навичок, чи функцій, а також коли освітній процес не залишає у розвитку дитини жодних змін, відбувається шляхом ведення індивідуального портфоліо. Можна розробляти Електронне портфоліо (Е-портфоліо дитини) за окремою технологією.

4. Прогностична. Здійснює прогноз відповідно до стану сформованості функцій дитини та її компетенцій порівняно із фіксованими прогнозами в ІПР. Використовує для цього технологію "SMART-цілей". Спільно з учителем і іншими фахівцями КППС прогнозує кількість навантаження, зростання в нових знаннях і навичках на тиждень, місяць, квартал, півріччя, рік. Контролює відповідно до цього дозованість навантажень. При цьому не змінює самостійно освітню траєкторію дитини без погодження з колегами (у т ч працівниками ІРЦ) та батьками. За потреби вносить пропозиції щодо часткового відвідування уроків, невідвідування окремих уроків, та щодо комбінованих форм навчання (індивідуальна, а також позашкільна (окремі гуртки), мистецька (якщо дитина обдарована) освіта), але не може скеровувати батьків до вузьких фахівців і на інноваційні процедури (Томатіс-терапія, дельфінотерапія), тощо.) Працює спільно із фахівцями над розробкою для дитини, за потреби, індивідуального плану розвитку.

 

5. Консультативна. Функція полягає не в консультуванні батьків щодо корекційно-розвиткової складової, а виключно щодо покращення навчального процесу та умов виховання дитини в сім"Ї. Це радше не консультування, а відгуки про емоційні реакції, настрої та поведінку дитини під час тих чи інших шкільних моментів. Розповіді про успіхи дитини, про її поступ у навчальній діяльності, покращення окремих функій, які асистент вчителя може помічати виключно методом спостереження (напр.: краще запам"ятовування, посидючість, реакція, емоційна забарвленість мовлення), однак не в результаті спеціальних експериментальних досліджень щодо вищих психічних функцій, мовлення, координації, які обстежують за відповідними методиками фахівці (психолог, логопед, реабілітолог). Бесіди з батьками про прояви особливих потреб, або про те які освітні потреби вже зреалізовані та не мають місця в навчанні дитини (напр. постійна присутність асистента вчителя біля дитини на на уроці, або необхідність водити рукою дитини при письмі, контролювати записи в щоденник... ) і навпаки, при погіршенні стану дитини, а також при ситуації "без змін" можна підняти питання про необхідність ще додатково асистента дитини (на повний супровід, чи частковий), оскільки асистент вчителя педагог, а не соціальний працівник і догляд за дитиною та допомога в соціально-побутовому орієнтуванні не входить в сферу компетенції асистента вчителя згідно з чинним законодавством.

Джерело: https://www.facebook.com/irc.chernihiv/




Прийоми, які допоможуть вчителю інклюзивного класу


Наведено найважливіші методики у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами з курсу — тифлопедагога, фіналістки Global Teacher Prize Ukraine, кандидатки педагогічних наук Наталі Гладких, очільниці громадської організації «Бачити серцем» Олесі Яскевич та засновниці проекту «ДивоГра», психолога Ганну Усатенко. Сподіваємось наведена інформація стане в нагоді спеціалістам з інклюзивного навчання.


Більшість методик навчання дітей з особливими освітніми потребами — специфічні. Наприклад, учневі з вадами зору допоможуть орієнтуватися в класі контрастні фарби та додаткове освітлення. А ось у дитини з епілепсією таке оформлення може спричинити погіршення стану здоров’я. Для кожного виду порушення є спеціальні методи, що допомагають повноцінно навчатися. Наприклад, шрифт Брайля, жестова мова чи дактильна абетка. Детальніше про них можна дізнатися із семи видів програм, які є на сайті Міністерства освіти. Але є дещо спільне, що допоможе будь-якому інклюзивному класу почуватися комфортно.


1. Командна робота — на всіх рівнях

Адаптація в класі дитини з особливими освітніми потребами — турбота не лише вчителя. Розробкою індивідуального освітнього маршруту займатиметься ціла команда: соціальний працівник, шкільний психолог, асистенти вчителя та дитини, реабілітолог, дефектолог. Але серед найважливіших її учасників — батьки такого учня. Утім, працювати важливо ще й з татами та мамами однокласників.

До приходу дитини потрібно підготувати клас — і це не лише про обладнання приміщення. Йдеться про психологічний комфорт, атмосферу приязні. Починати роботу найкраще з родин. Для батьків варто проводити тренінги, перегляд фільмів про інклюзивне навчання або про такі самі особливості здоров’я, які є в нового учня. 

Спільною має бути й робота всіх дітей у класі. Бо що таке, власне, інклюзія? Типова помилка — вважати, що це просто навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх школах. Таке навчання зветься інтеграцією. А ось інклюзія — підхід, за якого кожен учень має стати важливим для команди, незалежно від його особливостей. Хтось виразно читає, а хтось б’є по м’ячу краще за всіх. Той, хто гарно читає, може всім почитати. А той, хто гарно володіє м’ячем, може навчити решту дітей. За такої установки учні починають підтримувати та вчитися одне в одного.

2. Привчати учнів, що різноманіття — це норма

Діагнози, зазвичай, очевидні для дітей: особливості пересування за наявності ДЦП, протези, слухові апарати, окуляри зі спеціальними лінзами. За статистикою, чверть дітей у розвинених країнах мають значні порушення здоров’я, а 60% — виражені індивідуальні особливості (зайва вага, нюанси зовнішності тощо). Якщо учні не розуміють особливостей однокласника, у якого ВІЛ чи аутизм, це викликає ще більше запитань, тривоги та відчуження. Тож вчитель має все чесно й доступно для їхнього розуміння пояснити ще до появи дитини з ООП (особливими освітніми потребами).

Варто запропонувати учням таку гру: відчути, як почувається однокласник.  Якщо в нього є вади зору, можна усім зав’язати очі та попросити походити так. Якщо він не використовує мову через синдром Дауна чи аутизм — спробувати мовчки донести до інших свою думку. Якщо йдеться про дитину, в якої проблеми з координацією рухів, школярі можуть написати міні-есе лівою рукою (правші).

Це значно знижує критичне ставлення до зовнішніх особливостей як до чогось дивакуватого. Усі діти мають навчатися разом, незалежно від відмінностей, що існують між ними.


3. Спиратися на сильні сторони

Зараз говоримо про єдину освіту для всіх дітей, а не окремо про спеціальне та загальне навчання. Давній радянський підхід допомогу дитині з ООП подавав як корекцію відхилень, втручання та реабілітацію. Такий учень сприймався як пацієнт лікарні — через призму хвороби. Першокласники «з нормою» мусили говорити, читати, рахувати та мати інші навички. Якщо ж дитина мала особливості, акцент робили на тому, як компенсувати вади, а не на розвитку сильних сторін.

Натомість є країни, де взагалі немає корекційних шкіл (Норвегія, Фінляндія), а головна установка: прогрес швидше буде в тому, що школяр робить добре, ніж у тому, що не вдається.

Змінилася парадигма сучасного учня. Засвоїти знання — більше не головна мета, важливіше користуватися ними та створювати щось нове. Ерудиція нині вже не так потрібна для роботи, значно важливіша креативність. Жодне захворювання не віднімає в людини творчих здібностей, кожен може згенерувати нову ідею. Тож є те, що варто створювати разом усім учням, а спиратися краще на сильні сторони кожного з них. Що вміє дитина з ООП? Що їй добре вдається?

Навіть на рівні мови акцент краще робити не на тому, чого немає, чи неспроможності, а на тому, що є: наприклад, замість «не може ходити» казати «користується візком».


4. Робити комунікативні паспорти

Від імені дитини прописуємо всі її інтереси, здібності, хобі, що не подобається, як зручно комунікувати. Ця ідея пішла з польських шкіл.

Починається паспорт вітанням: «Я — Боря, мені 7 років, всім привіт». Там можуть бути такі розділи: загальна інформація про учня, «Як я спілкуюсь», «Самообслуговування», «Мобільність», «Мої інтереси», «Важливо» (як допомогти під час приступів, які обов’язкові режимні моменти — наприклад, необхідність приймати інсулін у разі діабету I типу).

Варто прикрасити паспорт малюнками, піктограмами, фото.

Коли вчителі заповнюють такий паспорт, вони починають орієнтуватися на досягнення дитини, краще відчувати її індивідуальність. Добре до збору даних та оформлення долучити всіх фахівців, що працюють з дитиною, а також батьків.


5. Практикувати скаффолдинг

Скаффолдинг — створення умов для підвищення успішності кожного учня. Для цього дитина має вчитися у «зоні найближчого розвитку», тобто робити те, що їй цікаво, але поки що неможливо опанувати без підтримки. Ніщо так не поліпшує мотивацію, як можливість впоратися із завданням і досягти успіху.

Скаффолдинг — це процес, який дає можливість дитині (у тому числі новачку) розв’язати проблему, виконати завдання або досягти цілей, які знаходяться за межами її індивідуальних зусиль чи можливостей. Як допомогти? Сказати «Молодець, тобі все вдасться»? Але ж дитина розуміє, що її спроби поки що далекі від результату. Цього мало. Фахівці знають чимало видів підтримки.

Вербальна — може бути не лише прямою (заохочення), а й непрямою, не адресною: «Увесь клас скоро впорається», «Це не так складно, як здається».

Підказки через міміку, жести, вказівки, рухи тіла — велика сила. Якщо вчитель побоюється чи ніяковіє під час занять з дитиною з ООП, вона дуже швидко «зчитує» це завдяки мові тіла. Тоді робота значно ускладнюється.

Фізична підтримка — скажімо, можна писати, малювати чи конструювати щось з учнем разом «рука в руці».

Моделювання — демонстрація виконання завдання.

Візуальний стимул — картинки, піктограми, символи, письмова мова.

Маніпуляція символами — розташування об’єктів у певному порядку.


А от чого не можна робити в жодному разі, так це виконувати завдання замість учня.


6. Продумувати різнорівневі завдання

Заварити разом чай та випити зі смаколиками — усім дітям приємно. Після цього одним учням до снаги вивчати розчинність речовин (на прикладі цукру в чаї) мовою хімії. А дитина з інтелектуальними порушеннями, для якої абстрактні поняття поки що не доступні, зможе дізнатися більше про приготування чаю.

Коли всі аналізують певні поняття та створюють таблиці, дитині з ООП можна доручити замальовувати отриманий досвід. Експерти радять орієнтуватися не лише на такого учня, а на потреби всього класу. Різнорівневі завдання дають учневі вибір. Також, за потреби, важливо дати варіанти подання матеріалу (словесно, візуально, піктограмами).


7. Креативити і візуалізувати

Творчий підхід під час розробки уроку — найголовніший ресурс учителя. Діти здатні вчитися незалежно від рівня їхнього розвитку. Раніше відсутність мови чи нездатність до загальноприйнятого спілкування (як за аутизму) були підставою для визнання дитини ненавчуваною. А нині такий учень може лякати вчителя: як же подавати йому матеріал.

Утім, діти із синдромом Дауна, маючи звичайний інтелект, у 6–7 років можуть не розмовляти, адже їм важко: у них специфічна анатомія органів мовлення та неправильно працюють артикуляційні м’язи. А в разі розладів аутистичного спектра діти шукають нові способи комунікації.

Для немовленнєвих дітей зображення — це вже не просто наочність, а спосіб побудувати діалог. За аутизму, навіть якщо дитина розмовляє, для неї важлива опора на зорове сприйняття, бо так інформація сприймається значно краще. Тож у приміщені школи навіть роблять вивіски з малюнками, які пояснюють призначення кімнат: клас, туалет, їдальня, бібліотека тощо.

Візуалізація може бути інакшою: нині в Україні почали видавати книжки, де поруч з чудовими ілюстраціями — рядки піктограм, які заміняють текст. Їх майже 10 тисяч, як у китайській мові.

Образи допомагають дітям з різними діагнозами. Давно відомо, наскільки важливі наочно-зорові форми пізнання для дітей з вадами слуху. У випадку інтелектуальних порушень візуалізація допомагає генералізувати поняття у процесі конкретно-наочного мислення (наприклад, завдання співвідносити зображення та предмет).

А як же решта школярів? Візуалізація — це те, що нині «показано» майже всім.

Отже, які б методи не використовував вчитель, важливо донести: людину не можна вимірювати лише через дефіцит чогось. Та навіть здібності і досягнення — хоч це і важливий вклад у життя класу, але й ними не можна виміряти цінність людини.

Бо інклюзія — це коли важливий кожен.

Джерело: https://osvitoria.media/experience/sim-pryjomiv-yaki-dopomozhut-vchytelyu-inklyuzyvnogo-klasu/


Допомога у роботі з дітьми з особливими потребами


Вагомою допомогою у розумінні дітей з особливими потребами та роботі з ними стануть праці відомого психолога, історика, викладача Національного університету "Чернігівський колегіум" ім. Т.Г.Шевченка.


Махній М.М. Проєктивний психологічний інструментарій для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами: інформаційно-методичний посібник / М.М.Махній. – Чернігів: Видавництво «Десна Поліграф», 2021. – 320 с.

У посібнику подається опис проєктивних психологічних методик, що застосовуються в широкому спектрі практичних завдань: діагностичних, навчальних, корекційних, терапевтичних. Виокремлено переваги та обмеження застосування проєктивних технік у психолого-педагогічному супроводі дітей з особливими освітніми потребами. Для практичних психологів, корекційних педагогів, фахівців інклюзивно-ресурсних центрів.


Махній М.М. Психомалюнкові методики у діагностично-корекційній роботі в системі інклюзивної освіти: інформаційно-методичний посібник/М.М. Махній. – Чернігів: Видавництво «Десна Поліграф», 2021. – 128 с.

У посібнику подається опис проективних малюнкових методик, що застосовуються в широкому спектрі практичних завдань: діагностичних, навчальних, корекційних, терапевтичних. Розглянуто основні науково-практичні підходи з проблем використання психомалюнку у діагностико-корекційному процесі в системі інклюзивної освіти, презентовані доступні арт-практики для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Для практичних психологів, дефектологів, фахівців інклюзивно-ресурсних центрів.

Серія «Інклюзивне навчання»

До уваги зацікавленої аудиторії серія науково-популярних видань «Інклюзивне навчання». У посібниках висвітлюються особливості розвитку, навчання та виховання дітей з порушенням психофізичного розвитку.












Джерело: http://library.mlt.gov.ua/index.php/novyny/272-bibliotechni-novynky



Якщо ти заїкаєшся - ти не один



22 жовтня кожного року, починаючи з 1998-го, планета відзначає Всесвітній день людей з вадами мовлення (International Stuttering Awareness Day). В цей день закликаємо бути більш уважними до людей з мовними розладами, щоб вони могли відчути себе не одинокими в боротьбі зі своїм захворюванням, а частиною великої спільноти. Це не дає їм впадати у відчай та посилює бажання спілкуватися.

Від проблем з мовленням можуть страждати і діти, й дорослі люди. Людині, обмеженій у можливості усно виражати свої думки, важко дається комунікація з оточуючими. Вона стикається з безліччю  психологічних проблем, насамперед, це:

боязкість та збентеження у присутності людей;

надмірна вразливість;

яскравість фантазій, що підсилює заїкання;

відносна слабкість волі;

боязнь говорити в присутності певних людей або в суспільстві.

Люди, що страждають від логоневрозу, часто відчувають тривогу та мають занижену самооцінку. Ці фактори можуть призвести навіть до виникнення соціофобії.

Медицина віддавна намагалася встановити причину та знайти ліки від заїкання. Серйозно вивчати явище логоневрозу почали лише у XX столітті. Причина його виникнення точно не встановлена й дотепер. Проте, більшість сучасних фахівців вважають, що це порушення мови піддається виправленню. Лікування заїкання полягає в комплексній роботі різних спеціалістів — логопеда, невролога, психолога, фізіотерапевта. Поєднання корекційних та лікувальних методів дає позитивні результати. Тож, не варто впадати у відчай! Терпіння і труд в даному напрямку безсумнівно принесуть тільки позитивні результати.  Пам’ятаймо, більшість порушень у мовленні можна виправити за умови вчасного звернення до логопеда.

7 міфів про заїкання

Міф 1. Заїкання це вада мови.

Ні, бо заїка здатний говорити зв’язно; це порушення не має зв’язку з будовою мовного апарату людини.

Міф 2. Це генетичне.

Немає чогось такого, як «ген заїкання». Правдою є тільки те, що можна мати певні схильності (предиспозиції), записані в генах.

Міф 3. Саме минеться.

Діагностоване і неліковане заїкання не проминає, а посилюється.

Міф 4. Це від стресу і пов’язане з психічними проблемами.

Викликати це захворювання може травма чи сильний стрес, однак потрібно мати передумови. А психічні проблеми тут вторинні, як наслідок заїкання.

Міф 5. Це вроджене.

Заїкання це завжди набуте захворювання. Зверніть увагу: жодне немовля не заїкається, коли гулькотить по-своєму.

Міф 6. Це не лікується.

Довгі роки стверджувалося, що заїкання невиліковне, і цей міф поширений донині. Тим часом лікування — цілком можливе. Заїкання це вивчена емоційна реакція, «програма», записана в мозку. Психологи навіть стверджують, що є «особа-заїка», тобто людина, яка заїкається не в розмові, а вже на етапі планування вислову. Цю «погану програму» можна замінити правильною.

Міф 7. Це від проблем удома.

Неправда. Проблеми вдома можуть бути, а можуть не бути приводом, однак не причиною. А от такий міф може поглиблювати емоційні наслідки і посилювати цей психологічний замок.  

Для кращого сприйняття інформації варто разом з дітьми подивитися фільм «Король говорить»  або короткометражку «Заїка» («Stutterer»), яка отримала Оскар у 2016 році.

«Король говорить» дивися за посиланням: https://kino4ua.com/1786-korol-govorit.html

Турботливим батькам, практикуючим логопедам, творчим педагогам та усім зацікавленим рекомендуємо ознайомитися з літературою, яка стане в нагоді для вирішення проблем, що потребують мовної корекції у дітей та підлітків. Джерела містяться у фондах Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Тараса Шевченка, 63). 

Ознайомитися можна за посиланням: 

https://infosailes.blogspot.com/2021/10/blog-post_22.html#more



Кожна дитина має право навчатися в школі


Інклюзія— процес включення всіх громадянв соціумі. І насамперед тих, що мають труднощі у фізичному чи розумовому розвитку. Він передбачає розробку і застосування тих методів, які зможуть дозволити кожній людині рівноправно брати участь суспільному житті.

Інклюзія — це процес реального включення осіб з особливими потребами в активне суспільне життя.

Інклюзивне навчання– це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних, з урахуванням індивідуальних особливостей таких дітей»

Інклюзивне навчання означає, що всі учні можуть навчатися в школах за місцем проживання, в загальноосвітніх класах, в яких в разі необхідності їм буде надаватися підтримка, щоб всі учні без виключення навчалися і проводили час разом.

Інклюзивна освіта дозволяє:

— Розвивати індивідуальні сильні сторони і таланти дитини.

— Приймати всіх дітей без виключення в загальноосвітню шкільну систему і суспільство.

— Працювати над досягненням індивідуальної мети беручи участь в житті громади та їхнього класу.

— Залучати батьків в процес навчання і життя школи.

— Розвивати культуру поваги і належності до школи. Мати можливість навчатися і поважати різні здібності інших.

— Створювати дружні стосунки з іншими дітьми

— Позитивно впливати на школу, громаду та поважати різноманіття та включення на більш широкому рівні.

Переваги інклюзивної освіти:

для дітей з особливими освітніми потребами:

— Завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується когнітивний, моторний, мовний, соціальний та емоційний розвиток дітей.

— Ровесники відіграють роль моделей для дітей з особливими освітніми потребами.

— Оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально.

— Навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дітей.

— У дітей є можливості для налагодження дружніх стосунків зі здоровими ровесниками й участі у громадському житті.

для інших дітей:

— Діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей.

— Діти вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них.

— Діти вчаться співробітництву.

— Діти вчаться поводитися нестандартно, бути винахідливими, а також співчувати іншим.

для педагогів та фахівців:

— Вчителі інклюзивних класів краще розуміють індивідуальні особливості учнів.

— Вчителі оволодівають різноманітними педагогічними методиками, що дає їм змогу ефективно сприяти розвиткові дітей з урахуванням їхньої індивідуальності.

— Спеціалісти (медики, педагоги спеціального профілю, інші фахівці) починають сприймати дітей більш цілісно, а також вчаться дивитися на життєві ситуації очима дітей.

Як оформити дитину з особливими освітніми потребами на інклюзивне навчання.

Якщо Ваша дитина має ООП ( особливі освітні потреби), для неї буде організовано інклюзивне навчання. До основного пакета документів додається довідка висновку з ІРЦ

Кожна дитина з особливими освітніми потребами має право навчатися у школі за місцем проживання на інклюзивному навчанні. Для цього потрібне лише бажання батьків. 

Джерело: http://school288.kiev.sch.in.ua/uchnyam/inklyuzivne_navchannya/scho_take_inklyuziya_pamyatka_dlya_batjkiv



МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ОСІБ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ – ЛИСТ МОН



Міністерство освіти і науки України надає методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами в закладах загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році. Про це йдеться в листі МОН. 

У межах реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366-р, пріоритетними завданнями залишаються створення рівних можливостей та вільного доступу до освіти, задоволення особливих освітніх потреб усіх учасників освітнього процесу, створення інклюзивного освітнього середовища.

Необхідними умовами формування інклюзивного середовища в закладах загальної середньої освіти є подолання соціальних та психологічних бар’єрів, впровадження педагогіки партнерства, створення універсального дизайну та розумних пристосувань у закладах освіти в межах безбар’єрного фізичного простору.

Крім того, визначено перелік основних елементів забезпечення архітектурної доступності та умов для організації інклюзивного навчання в закладі освіти:

·        доступність прилеглої території до будівлі закладу освіти (шляхи руху, зона паркування транспорту); 

·        безбар'єрний вхід (входи, виходи, сходи, пандуси); 

·        безперешкодний рух у приміщеннях (коридори, ліфти, підйомники, позначення, піктограми) доступність до дверних і відкритих прорізів; пристосування приміщень (шляхів руху, загальних і санітарних приміщень, рекреаційних зон).

Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним державними стандартами результатів навчання, є освітня програма закладу загальної середньої освіти.

Зокрема, у спеціальних закладах освіти (спеціальних школах), навчально-реабілітаційних центрах (далі – НРЦ) з 1 вересня 2018 року запроваджено поетапне введення в дію нових освітніх програм, розроблених відповідно до Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87.

У 2021/2022 навчальному році учні спеціальних закладів освіти відповідно до особливостей навчально-пізнавальної діяльності навчаються за відповідними типовими освітніми програмами, що вказано в листі.

Переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих МОН для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2021/2022 навчальному році, наведено в листі МОН від 09.08.2021 № 1/9-404 та розміщено на вебсайті Інституту модернізації змісту освіти за покликанням.

Особливу увагу МОН приділяє забезпеченню права кожної дитини з особливими освітніми потребами на освіту, під час вивчення документів про зміну типу спеціального закладу відповідно до частини другої статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Погодження відповідних проєктів рішень засновників відбувається після наявної інформації про зарахування кожної дитини з особливими освітніми потребами до іншого закладу освіти, доступності закладу освіти для дітей з особливими освітніми потребами, створених умов для навчання та реабілітації (наявність корекційних педагогів, соціальних та медичних послуг, підвезення тощо), а також працевлаштування працівників закладу загальної середньої освіти. 

Віднедавна до нормативно-правових актів щодо діяльності інклюзивно-ресурсних центрів внесено зміни. Зокрема, усунуто норму щодо нижньої межі віку дитини для проведення комплексної оцінки потреб (наразі до інклюзивно-ресурсних центрів батьки  можуть звертатися від народження дитини, а не з 2 років, як було раніше) та визначено основні завдання інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ):

·        проведення комплексної оцінки, у тому числі повторної, та здійснення системного кваліфікованого супроводу осіб у разі встановлення у них особливих освітніх потреб;

·        надання рекомендацій закладам освіти щодо розроблення індивідуальної програми розвитку особи;

·        забезпечення участі педагогічних працівників ІРЦ в діяльності команди психолого-педагогічного супроводу особи з ООП;

·        надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових та інших послуг дітям з ООП (дітям раннього та дошкільного віку, які не відвідують заклади дошкільної освіти, дітям, які здобувають освіту у формі педагогічного патронажу);

·        визначення потреби в асистенті учня та/або супроводі дитини з ООП в інклюзивному класі (групі) тощо;

·        оновлено підходи до визначення особливих освітніх потреб та затверджено категорії (типи) особливих освітніх потреб (труднощів).

За результатами проведеної фахівцями ІРЦ комплексної оцінки визначається

наявність чи відсутність у дитини особливих освітніх потреб та в разі їх наявності вказується категорія(ї) (тип(и)) особливих освітніх потреб (труднощів), напрями підтримки особи з ООП в освітньому процесі, рекомендації, створення належних умов для навчання, термін повторної психолого-педагогічної оцінки розвитку особи тощо. 

Усі діти інклюзивних класів, у т.ч. діти з ООП, навчаються за освітньою програмою закладу освіти, при цьому для дітей з ООП передбачено доповнення освітньої програми корекційно-розвитковим складником. Програми для спеціальних закладів освіти можуть бути лише ресурсом для адаптації та/або модифікації освітньої програми до потреб дітей з особливими освітніми потребами.

МОН звертає особливу увагу на якість складання індивідуальної програми розвитку дитини, мета якої – забезпечення індивідуалізації освітнього процесу конкретної дитини шляхом адаптації та/або модифікації навчального матеріалу, створення відповідного освітнього середовища, методів навчання тощо. 

У листі Міністерства наголошується, що в організації інклюзивного навчання важливою є співпраця всіх учасників освітнього процесу, а також чіткий розподіл ролей і обов’язків, зокрема між вчителем та асистентом вчителя. (Детальніше із завданнями та функціями асистента вчителя можна ознайомитись у листі МОН від 31.08.2020 №1/9-495).

У разі встановлення рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій «червоного» рівня епідемічної небезпеки надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами може здійснюватися шляхом використання дистанційних технологій. Проведення таких занять здійснюється за наказом керівника закладу та погодженням одним з батьків. 

При цьому графік проведення корекційно-розвиткових занять із використанням технологій дистанційного навчання затверджується керівником закладу освіти.

Нагадаємо, МОН підготувало роз’яснення щодо нового навчального року у школах.


Джерело: 

https://mon.gov.ua/ua/news/metodichni-rekomendaciyi-shodo-organizaciyi-navchannya-osib-z-osoblivimi-osvitnimi-potrebami-list-mon


Як організувати якісну роботу команди психолого-педагогічного супроводу: поради для керівника закладу освіти


Забезпечити інклюзивний освітній простір — одне з завдань розбудови якісної школи, визначених у рекомендаціях «Абетка для директора». Державна служба якості освіти пропонує керівникам закладів освіти поради, як організувати якісну роботу команди психолого-педагогічного супроводу.

Команда психолого-педагогічного супроводу є важливою частиною якісного інклюзивного навчання у школі. Адже саме вона розробляє індивідуальну програму розвитку дитини, моніторить її виконання, вносить зміни, створює умови для інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в освітнє середовище та допомагає вчителям організувати інклюзивне навчання. 


Склад команди супроводу

Команда психолого-педагогічного супроводу формується для кожної дитини з особливими освітніми потребами, що навчається у школі. 

Поширеною помилкою є створення однієї такої команди на усю школу, коли у закладі навчається більше однієї дитини з ООП. Чому це помилка? До складу команди супроводу разом із вчителями, асистентом вчителя, психологом та іншими працівниками школи та залученими фахівцями входять також батьки дитини. Таким чином команда супроводу володіє конфіденційною інформацією про дитину, її особливості розвитку, медичні дані тощо.

Створення однієї команди супроводу для усіх дітей з ООП у школі, а отже включення до неї усіх батьків означає порушення права дитини на конфіденційність та вразливість  персональних даних кожної окремої дитини.


Принципи роботи команди супроводу

В центрі уваги команди психолого-педагогічного супроводу є дитина, дотримання і відстоювання її інтересів, повага до індивідуальних особливостей, зберігання конфіденційності та недопущення дискримінації і порушення прав дитини. Досягти цього можливо лише у команді колективу школи із залученням батьків дитини з ООП, а також фахівців ІРЦ та іншої міжвідомчої співпраці. 


Роль керівника закладу у формуванні команди супроводу

Керівник закладу або його/її заступник є безпосередніми учасниками команди супроводу дитини з ООП та, власне, відповідають за її формування та організацію роботи.

Важливою частиною роботи керівника закладу є також укладення угоди про співпрацю з інклюзивно-ресурсним центром, який може допомогти школі налагодити інклюзивне навчання, розробити індивідуальні програми розвитку тощо. 

У команді супроводу керівництво школи визначає, хто буде координувати розроблення ІПР, а за потреби залучає фахівців ІРЦ для допомоги у цьому процесі. 

To do list для керівника закладу освіти для створення та забезпечення роботи команди супроводу:

·      Розробити власне положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП (на підставі Примірного положення, затвердженого МОН).

·   Укласти цивільно-правові угоди з фахівцями для надання психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових послуг. 

·     Сформувати команду супроводу та затвердити її склад наказом.

·     Призначити особу, відповідальну за координацію розробки ІПР.

·     Затвердити індивідуальну програму розвитку дитини з ООП.

·  Завантажити ІПР в Систему автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів (кожній школі орган управління освітою надає індивідуальний код доступу до електронного кабінету у системі; доступ до даних обмежений).

·    У річному плані роботи школи передбачити заходи, які б сприяли формуванню дружньої атмосфери, запобіганню будь-яким проявам упередженого ставлення та дискримінації.


Організація роботи команди супроводу

Налагодження командної роботи

Команда супроводу зустрічається щонайменше тричі на рік (у вересні, грудні та травні-червні) для засідань, маючи можливість обирати, в якій формі проводити свої зустрічі. Ініціювати зустрічі може будь-який член команди.

Під час зустрічей відбувається обговорення та аналіз результатів навчання дитини, ухвалюються рішення щодо індивідуальної програми розвитку дитини, можливої її корекції тощо. Команда також вирішує питання запровадження індивідуального розкладу відвідування класу дитиною з ООП та інші питання, від яких залежить створення належних умов для інтеграції дитини в освітнє середовище.

Рішення під час засідання команди супроводу ухвалюється за результатами обговорення відкритим голосуванням (за умови присутності не менше 2/3 членів) та оформлюється протоколом.

Водночас учасники команди супроводу працюють із дитиною протягом року, допомагають опановувати програму, проводять корекційні заняття тощо.

Засновнику та директору важливо пам’ятати, що педагоги, які працюють в інклюзивних класах, мають додаткове навантаження та повинні отримувати доплату у розмірі 20%. Забезпечення цієї доплати та, як наслідок, додаткової мотивації вчителів, – завдання керівника закладу.


Співпраця вчителя та асистента

Вчитель і асистент вчителя – тандем, злагоджена робота якого є запорукою успішного інклюзивного навчання дитини з ООП. Тож вчитель та асистент мають спільно готуватися до навчального заняття, добирати завдання, які допоможуть учневі опанувати тему, модифікувати та адаптувати за потреби завдання, тим самим забезпечивши рівні умови та однакову включеність у процес усіх учнів класу.

Відповідальність за формування стосунків та ефективну взаємодію між вчителем і асистентом покладається на керівника закладу освіти. Директор має розробити чіткі посадові інструкції для асистентів учителя та самого вчителя. Завдання керівника закладу – сприяти і підтримувати співпрацю між ними. Успішною вона буде тоді, коли вчитель і асистент будуть рівноправними партнерами. Якщо ж асистент розглядатиметься як підпорядкований вчителю працівник, який чекає від педагога вказівок, – неможливо очікувати від асистента мотивації та творчої ініціативи. А це у свою чергу негативно позначиться на якості освітньої діяльності.

Тільки спільна робота вчителя і асистента над розробленням індивідуальних завдань, дидактичного матеріалу, індивідуальної програми розвитку тощо дасть змогу отримати очікуваний результат.


Участь батьків 

Активна участь батьків дітей з особливими освітніми потребами в освітньому процесі є однією з важливих умов успішного інклюзивного навчання. Вони є активними і рівноправними партнерами в команді психолого-педагогічно супроводу дитини. 

Директор школи як голова команди супроводу має пояснити батькам дитини їхню роль та завдання. Зокрема, для ефективної роботи команди важливо, щоб батьки:

·        Брали активну участь у засіданнях команди.

·      Надавати команді інформацію про особливі потреби дитини, її темперамент, інтереси, уподобання, способи кращого сприйняття інформації. Розповідати, як проходить освітній процес, які труднощі виникають у дитини.

·       Ініціювати зміни до індивідуальної програми розвитку дитини, якщо батьки вбачають таку потребу, аргументуючи, чому ці зміни необхідні.

·        Узгоджувати з командою розклад корекційно-розвиткових занять дитини.

·        Підписувати протоколи засідання команди супроводу.

Роль директора – знаходити шляхи налагодження командної роботи між педагогами та батьками в команді супроводу не лише під час обов’язкових зустрічей, а й забезпечувати комунікацію протягом навчального року в щоденному процесі спостереження та оцінювання прогресу дитини. Важливою умовою успіху при цьому є взаємна довіра. Її встановлення багато в чому залежить від директора школи. Керівнику важливо познайомити батьків з іншими членами команди супроводу, налагодити між ними контакт, за можливості, неформально. 

Часто причиною не дуже конструктивної роботи команди супроводу є нерозуміння батьками ролі ІПР, а також хвилювання, що не буде дотримано конфіденційності про особливості розвитку дитини.

Причинами непорозумінь можуть також бути завищені очікування від педагогів і сподівання на “швидкі результати” дитини з ООП. Саме тому важливо під час знайомства надати батькам якомога більше інформації про індивідуальну програму розвитку як гнучкий інструмент, який можливо і важливо змінювати залежно від потреб дитини та її індивідуального прогресу.

Директору також не варто забувати про необхідність інформувати батьків про роботу команди, заплановані зустрічі та роль батьків у контролі виконання та ініціюванні змін до ІПР.

Джерело:https://sqe.gov.ua/yak-organizuvati-yakisnu-robotu-komand/?fbclid=IwAR00q16vK8kZMoE8d2feuCLTjvUZ5D60XejGhTXQK014c2Y8mhRrC_dNXqE


Перший україномовний мобільний додаток Digital Inclusion для безбар’єрного спілкування та розвитку творчості


Цифрова безбар‘єрність змінює на краще якість життя мільйонів і стосується всіх. Цифрова інклюзія — рішення, в рамках яких враховуються індивідуальні особливості людей і створюються рівні можливості для всіх в цифровому світі.

Технології створюють можливості для залучення людей з особливими потребами не тільки в соціум, а також в економічне життя суспільства. Відмова від дискримінації, формування культури підтримки та соціалізації людей з особливими потребами — тривалий, але необхідний процес, який має пройти суспільство для того, щоб його розвиток був стійким, і ми разом змогли досягти Цілі сталого розвитку ООН. Прискорити це можуть цифрові технології.

Перший україномовний мобільний додаток Digital Inclusion — результат соціального партнерства, яке було започатковано за підтримки Міністерства освіти і науки України, за участі ХУАВЕЙ УКРАЇНА, ГО «Здорове суспільство» (Одеса), соціального підприємства «ДивоГра» (Бровари Київської області), спільноти експертів, освітніх закладів, зокрема Мостищенської школи-інтернату Київської області та національної спільноти активістів з кола майбутніх користувачів мобільного додатку, представників батьківських організацій, державних інституцій, шкіл, університетів, медіа, бізнесу. Технічний партнер — VRGSoft (Дніпро).

Унікальність рішення

1.    Перший україномовний мобільний додаток для розвитку та реабілітації мовлення.

2.    Багатофункціональність додатку для цілісного розвитку людини: розвиток мовлення та творчого мислення.

3.    Популяризація культурної спадщини та сучасного мистецтва з використанням технологій.

4.    Доступність програми для використання на різних типах мобільних пристроїв (смартфонах та планшетах) та комп’ютерах.

5.    Залучення усіх зацікавлених сторін від ідеї до готового продукту у процес обговорення концепції, розробку та тестування мобільного додатку.

Мобільний додаток Digital Inclusion створено для:

·        розвитку та відновлення мовлення;

·        соціалізації та реабілітації дітей та дорослих із розладами аутистичного спектра, після інсульту або в інших ситуаціях протягом життя, коли вербальна комунікація неможлива.

Розвивати мовлення та спілкуватися допоможуть розділи:

·        «Слова» — універсальний словник із зображеннями та аудіосупровідом;

·        «Мої набори» — індивідуальний словник із зображеннями та аудіосупровідом, який можна доповнити самостійно.

Комунікацію завдяки додатку можна забезпечити за допомогою тексту, карток-ілюстрацій (піктограм) та аудіосупроводу слів. Завдяки чому можна сприяти одночасному спілкуванню і досягти взаєморозуміння між людьми, які мають розлади мовлення, та людьми з вадами слуху або зору.

Завдяки творчим завданням різного рівня складності в розділі «Творчість» у мобільному додатку можна буде:

·        розвивати таланти людей будь-якого віку;

·        популяризувати культурну спадщину та сучасне мистецтво в цифрову добу;

·        ділитися своїм творчим результатом через месенджери та соціальні мережі.

Мобільний додаток Digital Inclusion можна завантажити на смартфони та планшети, а вебверсією можна користуватися на комп’ютерах: www.dimobi.org.ua

Для кого?

Мобільний додаток створено для всіх зацікавлених в інструментах альтернативної та додаткової комунікації, рішеннях для ментального здоров’я протягом життя.

За допомогою технологічного рішення можна спілкуватися в будь-який час і в будь-якому місці, у різних сценаріях спілкування з іншими людьми, близьким оточенням і незнайомцями.

Кожен користувач може зареєструватись, формувати власні набори корисних символів, а також завантажувати власні зображення та озвучувати їх.

Додаток стане у пригоді в роботі логопедів, корекційних психологів, фахівців у сфері освіті та соціальних працівників.

За допомогою додатка медичні працівники можуть спілкуватись із пацієнтами, які тимчасово або постійно втратили мовлення.

Люди з мовленнєвими порушеннями можуть використовувати додаток для комунікації з рідними, отримання послуг, в роботі та побуті тощо.

Мобільний додаток можна використовувати для:

·        розвитку та відновлення мовлення;

·        вільного спілкування та соціалізації з використанням словника з зображеннями та аудіосупроводом обраних слів;

·        підтримки ментального здоров’я;

·        розвитку інноваційного мислення;

·        арт-терапії (індивідуальна та групова).

Детальніше про додаток — у презентації нижче.

Digital Inclusion.pdf

Історія проєкту «Цифрова інклюзія»

Проєкт «Цифрова інклюзія», в рамках якого створено мобільний додаток, є системною роботою всіх зацікавлених сторін протягом 2019-2021 років. Проєкт створено за участі представників всіх областей України. Це національна платформа, яка єднає фахівців у сфері освіти, охорони здоров’я, користувачів мобільного додатку, представників батьківських організацій, державних інституцій, шкіл, університетів, медіа, бізнесу.

У рамках проєкту було здійснено:

·        обговорення потреб та актуальності рішень для альтернативної та додаткової комунікації (АДК) і опитування;

·        тестування методичних матеріалів для альтернативної та додаткової комунікації в освіті;

·        освітні вебінари про альтернативну та додаткову комунікацію та міжнародний обмін досвідом;

·        проведено конкурс «Журналістика рішень» у партнерстві з Національною спілкою журналістів України;

·        загальнонаціональне обговорення концепції мобільного додатку;

·        технічну розробку, опитування про потреби та тестування за участі понад 100 волонтерів-користувачів з усіх областей України.

Національна стратегія створення безбар’єрного простору в Україні розробляється в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської та на виконання указу Президента України.

Стратегія передбачає заходи для усунення бар’єрів у різних сферах життя, розширення можливостей та забезпечення рівних прав для всіх. Йдеться про досягнення безбар’єрності у шести вимірах: освітньому, громадянському, цифровому, фізичному, суспільному та економічному.

Джерело: https://invak.info/tekhnologii/pershij-ukrayinomovnij-mobilnij-dodatok-digital-inclusion-dlya-bezbaryernogo-spilkuvannya-ta-rozvitku-tvorchosti.html



Книжка, що вчить особливих діток читати

Київське видавництво «Дивогра», що спеціалізується винятково на книжках і товарах для дітей із особливими потребами, запустило серію видань, що допоможуть дітям із особливостями розвитку навчитися читати.

Перша «ластівка» серії – казка «Білосніжка» з ілюстраціями Томмазо Д’Інкалчі (переклала з італійської Ганна Усатенко). Її особливістю є спрощений текст, де всі слова дублюються піктограмами міжнародної системи символів PCS (picture communicational symbols). Таким чином дітям із особливими потребами (дислексією, розладами спектру аутизму, іншими особливостями психічного та фізичного розвитку) легше оволодіти навичками читання.

Енца Крівеллі, одна із засновниць італійського видавництва «Uovonero», що видало оригінальну «Білосніжку», розповідає, що ідея серії з’явилася завдяки її 20-річному досвіду роботи в центрі розвитку дітей з розладами спектру аутизму Affnas в місті Крема, Італія.

Мета видання – реалізувати право кожної дитини навчитися читати, відповідно до її можливостей. Основна ідея серії в тому, що жодна дитина, гортаючи сторінки, не буде почувати відчуження, що означало б «ні, ця книга не для мене». Кожна деталь цього видання – колір і форма сторінок, формат тексту, побудова простих речень – була дбайливо створена та апробована, щоб забезпечити доступність та легке використання книжки для дітей з різними особливостями: культури, рівня знань, розвитку та фізичних можливостей. Тільки таким чином можна справді реалізувати інклюзивну освіту через читання, а також забезпечити реалізацію права всіх дітей на те, щоб навчитися читати й долучитися до світу літератури. 

Джерело: https://www.barabooka.com.ua/knizhka-shho-vchit-osoblivih-ditok-chitati/


ВСТУП ОСІБ З ОСОБОВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
 ДО ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ


Особи з особливими освітніми потребами мають право на забезпечення особливих умов під час проведення зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), єдиного вступного (ЄВІ) та фахового іспиту (ЄФВВ). 

За наявності захворювання або патологічного стану чи неможливості забезпечення відповідних умов, замість ЗНО, ЄВІ та ЄФВВ, особи з особливими освітніми потребами можуть проходити вступні випробування у формі іспитів безпосередньо в закладах освіти. 

У разі подання документів на участь у конкурсному відборі особами з особливими освітніми потребами заклад вищої освіти має забезпечити відповідні умови для проходження ними вступних іспитів, творчих конкурсів та співбесід.

КУДИ ЗВЕРТАТИСЬ, ЩОБИ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ОСОБЛИВІ УМОВИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЗНО?

Особам з інвалідністю. Для створення особливих умов особа з інвалідністю має надати відповідний медичний висновок під час реєстрації на сайті Українського центру оцінювання якості освіти чи надіслати його до відповідного регіонального центру оцінювання якості освіти. Медичний висновок треба подати разом із іншими реєстраційними документами, а під час формування реєстраційної картки вказати на необхідність створення особливих умов, зазначити номер і дату виданої закладом охорони здоров’я форми № 086-3/о. Докладніше

Особам, які використовують рельєфно-крапковий шрифт Брайля. Особи з порушеннями зору мають можливість під час додаткової сесії пройти зовнішнє незалежне оцінювання з використанням завдань, надрукованих рельєфно-крапковим шрифтом Брайля, з української мови і літератури, математики, історії України та біології. Для того, щоб учасник тестування був забезпечений тестовим зошитом із завданнями, надрукованими шрифтом Брайля, необхідно під час реєстрації або під час подачі документів до відповідного регіонального центру оцінювання якості освіти, вказати на необхідність створення особливих умов, зазначити номер і дату виданої закладом охорони здоров’я форми № 086-3/о. Більше за посиланням.

ХТО МОЖЕ БУТИ ЗВІЛЬНЕНИЙ ВІД ЗНО?

Відповідно до Наказу МОН “Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації” від ЗНО можуть бути звільнені особи з ООП, які:

·        мають захворювання чи патологічний стан, зазначений у Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання;

·        за рішенням регламентної комісії при регіональному центрі оцінювання якості освіти отримали відмову в реєстрації для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні через неможливість створення особливих (спеціальних) умов.

ХТО МОЖЕ ПРОХОДИТИ ВСТУПНІ ВИПРОБУВАННЯ У ФОРМІ ІСПИТІВ ЗАМІСТЬ ЗНО, ЄВІ ТА ЄФВВ?

Відповідно до Наказу МОН про затвердження Умов прийому для здобуття вищої освіти в 2020 році вступні випробування у формі іспитів можуть проходити особи з особливими освітніми потребами:

·        яким за рішенням регламентної комісії при регіональному центрі оцінювання якості освіти відмовлено в реєстрації для участі в 2020 році в зовнішньому незалежному оцінюванні через неможливість створення особливих (спеціальних) умов;

·        які в 2020 році не брали участі в основній та додатковій сесії зовнішнього незалежного оцінювання з певних навчальних предметів через наявність захворювання або патологічного стану, зазначеного в Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання;

·        які не можуть взяти участі в єдиному вступному іспиті та/або єдиному фаховому вступному випробуванні через наявність у них захворювань, зазначених у Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання;

·        які для виконання єдиного вступного іспиту або єдиного фахового вступного випробування потребують створення інших особливих умов, ніж зазначені у Переліку особливих (спеціальних) умов, що створюються для осіб із особливими освітніми потребами в пунктах проведення зовнішнього незалежного оцінювання.

ЯКІ ДОКУМЕНТИ МАЄ ПОДАТИ ОСОБА З ООП ДО ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ, ЩОБ ПРОЙТИ ВИПРОБУВАННЯ У ФОРМІ ІСПИТІВ?

Відповідно до листа МОН щодо інформаційних матеріалів про документи вступників до ЗВО від 27 травня 2020 року вступник до закладу вищої освіти пред’являє:

·           документ, що посвідчує особу;

·     документ державного зразка (оригінал) про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень, на основі якого здійснюється вступ, і додаток до нього;

·        військовий квиток або посвідчення про приписку;

·   документи, що підтверджують його право на зарахування за співбесідою, на зарахування в межах встановлених квот та першочергове зарахування.

Інформація про захворювання чи патологічний стан, що може бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, єдиного вступного або фахового іспиту, зазначається в одному з нижчезазначених документів: 

·        листок непрацездатності;

·        індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю (вікова категорія від 0 до 18 років); 

·      індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю (вікова категорія від 18 років і старше);  

·        довідка про хворобу згідно з переліком (Форма № 086-3/о). «Медичний висновок про створення особливих (спеціальних) умов для проходження зовнішнього незалежного оцінювання» оформлюється згідно з рішенням лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я (ЛКК) або медичної комісії з питань створення особливих (спеціальних) умов для проходження зовнішнього незалежного оцінювання.

   Джерело: https://mon.gov.ua/ua/osvita/inklyuzivne-navchannya/vstup-osib-z-oop-do-zakladiv-vishoyi-osviti



Книги для розвитку мови і комунікації

Жовтень - місяць альтернативної і додаткової комунікації. 8 жовтня 2021 р. Huawei Ukraine започатковано міжвідомчу ініціативу апробації першого україномовного мобільного додатка Digital Inclusion для комунікації, соціалізації, розвитку мовлення та творчого мислення у людей різних вікових груп (дітей і дорослих).

Першим заходом цієї ініціативи став методичний семінар про використання мобільного додатка Digital Inclusion за ініціативи Трачука Олега Степановича,

Директора Центр комплексної реабілітації дітей з інвалідністю м.Бровари та за участі колективу Центру комплексної реабілітації дітей з інвалідністю Броварської міської ради, представників ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР БРОВАРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, Броварського міського територіального центру соціального обслуговування. У ініціативі міжвідомчої апробації мобільного додатка Digital Inclusion в Броварах братиме участь соціальне підприємство DyvoGra - ДивоГра - книги для развития речи и коммуникации

Прочитайте, як користуватися в мобільному додатку Digital Inclusion функціями «Слова», «Мої набори», «Творчість» та інші поради для користувачів на сайті проєкту Digital

Inclusion: https://dimobi.org.ua/ua/instruction-use

Програму можна безкоштовно завантажити у маркетплейсах додатків на мобільні пристрої, які працюють на різних операційних системах (Huawei Harmony, Android, iOS). Також можна користуватися вебверсією програми Digital Inclusion на комп'ютерах (www.dimobi.org.ua).

Джерело: https://pixel.facebook.com/dyvogra/posts/2731251540423187



Нормативно-правові документи,
які регламентують роботу педагогів і асистентів


  
Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладахзагальної освітиПостанова Кабінету Міністрів України від 15 верес. 2021 р. : № 957 
Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами для навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах освіти: постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1289
Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти:  постанова Кабінету Міністрів від 10 липня 2019 р. № 636
Про затвердження Порядку організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти: постанова Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530
Джерело: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-2019-%D0%BF#n8https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-2019-%D0%BF#n8
Роз'яснення стосовно тривалості уроків в інклюзивних класах, а також функціональних обов'язків асистента вчителя: Лист МОН від 05 лют. 2018 р. : № 2.5-281
Пpo затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти: Наказ МОН від 08 черв. 2018 р. : № 609
📌
Про внесення змін до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами: Постанова КМУ від 12 листоп.2017 р. : № 863
📌
Про внесення зміни у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298» “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери: Постанова КМУ від 23 серп. 2016 р. : № 526
📌
Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 06 грудня 2010 року N 1205 «Про затвердження Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів: Наказ МОН від 01 лют. 2018 р. : № 90
📌
Про організацію навчально-виховного процесу учнів з розумовою відсталістю та затримкою психічного розвитку : Лист МОН від 13 серп. 2014 р. : № 1/9-413
📌
Щодо введення посади вихователя (асистента вчителя) у загальноосвітніх навчальних закладах з інклюзивним навчанням : Лист МОН від 28 верес. 2012 р. : 1/9-694
📌
Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах: Лист МОН від 18 трав. 2012 р. : № 1/9-384

📌
Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах: Постанова КМУ від 15 серп. 2011р. : № 872

НАЦІОНАЛЬНА СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ 

на 2020-2030 роки 

Загальна частина 

Якісна освіта є основою інтелектуального, культурного, творчого, соціально-економічного і духовного розвитку суспільства та підвалиною добробуту країни. Сучасна освіта є необхідною умовою забезпечення сталого демократичного розвитку суспільства, консолідації всіх його інституцій, гуманізації суспільно-економічних відносин, формування нових життєвих орієнтирів. Освіта має бути спрямована на отримання життєвих компетентностей та всебічний розвиток людини як особистості: її талантів, розумових i фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей громадян, здатних до свідомого суспільного вибору. 

Десятиліттями політика держави була інерційно спрямована на утримання особи з інвалідністю та базувалася на медичній моделі, направленій на створення та підтримку спеціальних умов навчання в закладах освіти інтернатного типу. У таких закладах особа з інвалідністю проживала та навчалася, що робило її відірваною від суспільних процесів та утруднювало подальшу соціалізацію. 

Після обрання Україною шляху на євроінтеграцію одним із пріоритетних напрямів розвитку сучасної освіти є забезпечення рівних прав на освіту для всіх. Парадигма сучасної української освіти передбачає відхід від медичної та перехід до соціальної моделі сприйняття людини з інвалідністю і введення поняття “особливі освітні потреби”. Значимість та невідворотність цієї реформи в Україні підтверджуються загальносвітовими тенденціями впровадження інклюзивної освіти. 

Принципи загальності та доступності освіти для всіх осіб визначено у Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права (ратифікованого Україною 19 жовтня 1973 року) та Конвенції про права дитини (ратифікованої в Україні 27 лютого 1991 року). Конвенція про права осіб з інвалідністю, ратифікована Україною 16 грудня 2009 року, визначає, зокрема, такі важливі принципи як забезпечення доступності та повного й ефективного залучення і включення осіб з інвалідністю до суспільного життя. 

Статтею 24 Конвенції про права осіб з інвалідністю передбачено зобов’язання держав-учасниць визнавати право осіб з інвалідністю на освіту. Для реалізації цього права без дискримінації й на підставі рівності можливостей держави-учасниці забезпечують інклюзивну освіту на всіх рівнях протягом життя. Конвенція про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти (прийнята 14 грудня 1960 року) визначає, що поняття "дискримінація" охоплює всяке вирізнення, виключення, обмеження або перевагу за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного або соціального походження, економічного становища або народження, яке має на меті або наслідком знищення або порушення рівності в галузі освіти, і, зокрема, створення або збереження роздільних систем освіти або навчальних закладів для будь-яких осіб або групи осіб, крім випадків, передбачених положенням статті 2. 

Отже, повноцінне впровадження інклюзивної освіти є важливим не лише для забезпечення права здобувачів на освіту, а й відповідає міжнародним зобов’язанням України та сприяє зміцненню авторитету нашої держави у світі й формуванню позитивного її іміджу. 

Ознайомитися детально пропонуємо за посиланням: https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2019/07/210719-strategiya-inklyuziya.pdf



Що таке інклюзія? Це коли все і для всіх! 


Інклюзивна освіта для України наразі досі є чимось новим та незвичним, адже запровадили її не так давно — лише у 2017 році, тож за цей час багато проблем так і не були вирішені. Окрім того, зараз доволі гостро стоїть питання соціальної інклюзії дітей з ООП, так як саме комунікація може стати рушійною силою змін в кожній дитині. Засновниця ГО “Бачити серцем” Олеся Яскевич поділиться своїм досвідом спілкування, взаємодії та залучення дітей з ООП в навчальному середовищі. Вона розповість про те, як допомогти педагогам побудувати спільноту, де кожен відчуватиме себе рівним, цінним та захищеним.

Доступне середовище — не дорівнює інклюзія.

Засновники навчальних закладів часто вважають, що достатньо зробити архітектурно доступну будівлю і нібито школа одразу стає інклюзивною. Проте, реальність насправді дуже відрізняється від очікувань. Категорія дітей з ООП нібито виключені з суспільного, соцільного життя. Дуже часто вони не мають змоги потрапити ні до інклюзивних, ні до звичайних шкіл.

Термінологія

У нашому суспільстві тему інклюзії ще не всі сприймають, та терміни, пов’язані з нею, ще не є звичними для всіх. Кілька років тому вже на законодавчому рівні були прийняті закони, в яких зазначено термінологію, яку необхідно вживати, говорячи про людей з інвалідністю.

Ось деякі приклади:

·        Неповносправний/інвалід → дитина з інвалідністю.

·        Страждає від.../хворіє на → має порушення зору/слуху/опорно-рухового апарату.

·        Прикутий до інвалідного візка, візочник → користувач крісла колісного, дитина, яка користується кріслом колісним.

·        Розумово відсталий, з розумовими відхиленнями, загальмований, ненормальний → дитина з порушенням інтелектуального розвитку.

·        Глухонімий → дитина з порушеннями слуху, дитина, яка спілкується жестовою мовою.

·        Особлива дитина, з особливими потребами → дитина з особливими освітніми потребами.

Спілкування

Кожна дитина має право на:

·        повагу;

·        розвиток;

·        освіту;

·        право вибору;

·        здоров’я;

·        самостійність;

·        особистий простір.

Ці прості правила є насправді дуже важливими, адже якщо ми розглядаємо дитину з інвалідністю як повноцінного члена суспільства, то й ставлення до неї має бути належним.

Інклюзія — це процес реального включення осіб з інвалідністю в активне суспільне життя однаковою мірою необхідне для всіх членів суспільства.

На жаль, реальність може бути досить жорстокою, бо дуже часто буває так, що шкільний простір не готовий зустрічати таких дітей. Для того, щоб почався процес інклюзії має бути активне заохочення і включення всіх сторін: вчителів, батьків, дітей. Вчителі мають створити атмосферу довіри та доброзичливості для того, щоб дитина з особливими освітніми потребами почувала себе безпечно та спокійно. Учні та батьки також можуть бути не готовими до прийняття в клас дитини з інвалідністю, а часами навіть протестують. Для того, щоб змінити цю ситуацію, з ними необхідно багато спілкуватись, розказувати про це, проводити уроки толерантності, уроки доброти.

Толерантне середовище — це простір, в якому кожен може бути собою.

8 принципів роботи дітьми з інвалідністю:

1.    Принцип поваги особистості.

2.    Принцип індивідуального підходу.

3.    Принцип комплексного підходу.

4.    Принцип розвитку самостійності.

5.    Принцип розвитку комунікаційних можливостей.

6.    Принцип постійності.

7.    Принцип “нормалізації”.

8.    Принцип конфіденційності.

Складнощі в роботі з дітьми з ООП

У вчителів дуже часто виникає страх роботи з дітьми з особливим освітніми потребами, адже вони можуть асоціюватись з “небажаною”, “складною” поведінкою, і постає питання— що з цим робити. Спікерка звертає увагу на три важливих моменти, про які не можна забувати працівникам закладу освіти:

1.    Дитина ніколи не робить це спеціально або на зло.

2.    У дитини є незадоволена потреба.

3.    У дитини немає можливості повідомити про неї більш “легальним” способом.

Важливо виявити потребу, задовільнити її та навчити повідомляти про свою потребу соціально дозволеним способом.

Складна поведінка — це спроба комунікації.

Джерело: http://lpk.ucoz.ua/news/inkljuzija_ce_koli_vse_i_dlja_vsikh/2021-03-10-103

Коментарі

Популярні публікації