Безпека життєдіяльності та цивільний захист




Психологічна допомога для підлітків: куди звертатися?

В  умовах війни підлітки є однією з найвразливіших категорій. У Міністерстві охорони здоров’я опублікували сервіси та гарячі лінії, де підліток може отримати безкоштовну психологічну допомогу. Вони діють у межах проєкту «Ти як?» за ініціативи Першої леді Олени Зеленської.

Гарячі лінії:

• Лінія Національної психологічної асоціації: 0 800 100 102 (працює щодня з 10:00 до 20:00).

• Національна гаряча лінія для дітей та молоді від Ла Страда: 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного).

• Лінія від благодійного фонду «Голоси дітей»: 0 800 210 106 (працює з 09:00 до 20:00). Також є можливість записатися на очні консультації. Деталі за посиланням.

• Міжнародна гуманітарна організація «Людина в біді»: 0 800 210 160 (анонімно та цілодобово).

Сервіси:

• ПОРУЧ – тут є можливість записатися до онлайн-групи підтримки для підлітків. Консультації проводять двічі на тиждень на платформі Zoom.

• «Не дрібниці» – це телеграм-бот, який допоможе підліткам розібратися у власному емоційному стані, підтримати своє ментальне здоров’я й отримати фахові консультації від психологів.

• Teenergizer – це молодіжний рух, який пропонує безоплатну та конфіденційну психологічну підтримку для підлітків. На сайті можна записатися на безоплатну консультацію.


ЗНАХОДЖЕННЯ В ПОЛОНІ: ЯК ВИЖИТИ І НЕ ВТРАТИТИ ГІДНІСТЬ?


Під час воєнних дій кожен - і військовослужбовець і цивільний, і чоловік і жінка, і дорослий і неповнолітній, може опинитися в полоні. Знання про те, як вижити в умовах захоплення і не втратити гідність стануть в нагоді кожному з нас. Сподіваємося, що вони нам ніколи не знадобляться. Але ворог невпинно намагається нам нашкодити і ми маємо бути готові до буль-яких екстримів. Зрозуміло, що загарбники хочуть впливати на населення за допомогою використання та експлуатації заручників й полонених. У зв’язку з цим необхідно усвідомити, що єдиний наявний ресурс людини-заручника – це його емоції. Наведемо перевірені стратегії реагування на захоплення, які допоможуть  не тільки вижити в полоні, а й  покращать самопочуття як в неволі, так і після звільнення. Не зневажайте, ці поради дуже важливі, завдяки ним ви можете врятувати своє життя!


Поведінка викрадачів щодо заручників

"Попри те, що досвід заручників та полонених дуже різниться, зазвичай від викрадачів слід очікувати наступної поведінки:

-Фізичне обмеження (кайдани; тримання у тісному приміщенні; обмеження рухів, у тому числі тривале; дезорієнтація у часі, напряму).

-Обмеження основних функцій людини (недостатність/неякісність їжі, води; обмеження сечовипускання, дефекації).

-Дискомфортні або нестерпні умови утримання (холод/задуха, надмірна вологість; загроза зараження).

-Позбавлення чи обмеження сну (часто використовується для допитів, аби послабити здатність людини адекватно мислити і змусити свідчити).

-Ненадання медичної допомоги.

-Фізичне насильство, побиття, та, можливо, сексуальне насильство.

-Погрози поранення чи смерті; погрози спричинити шкоду близьким заручника, або змусити заручника спостерігати за катуваннями; погрози дискредитації людини в очах близьких/суспільства; погрози неможливості морального вибору: примус заручника завдати шкоду іншим – діями або видачею інформації.

-Приниження, образи, нападки на ідентичність людини, цінності, культурні табу.

-Етапи адаптації до неволі


Експерти з виживання в умовах полону визначають шість основних етапів реакції та адаптації до перебування в неволі:

1.    Паніка (триває перші хвилини). Захоплення зазвичай відбувається неочікувано і становить загрозу для життя: це різкий перехід, який важко швидко усвідомити. Типовими початковими реакціями є бажання втекти, нестримне тремтіння і плутане мислення. Якщо це не становить прямої загрози (на вас не дивляться злочинці) – не стримуйте фізичні реакції стресу, наприклад, тремтіння. Таким чином ваш організм намагається впоратися з шоком.

2.    Невіра (триває від перших хвилин до декількох годин). Поширені думки: “Цього не може бути” і “Незабаром нас врятують”. Полон може тривати довго. Важливо зберігати надію, але бути готовим до затяжних випробувань. Те, яким чином ви впоралися зі стресом у перші хвилини/години, може надати вам додатковий внутрішній ресурс. Не вимагайте від себе багато. Обов’язково відмічайте маленькі досягнення: “Я опанував/опанувала тремтіння”. “Я можу дихати. Думати”. “Зараз є можливість перепочити”.

3.    Підвищена пильність і тривога (триває від перших години до декількох днів). Це стан надзвичайної обережності та уваги до дрібних деталей. Він часто супроводжується лячною реакцією на шум або різкий рух, а також схильністю думати про найгірше – катастрофізувати ситуацію. Перший шок минув, але людина все ще у стані мобілізації – в цей період починається адаптація до нових умов. Фокусуйтеся на тому, що допомагає орієнтуватись – звуки, їх характер та черговість, простір, кількість людей, яких утримують. Будь-що, що допомагає посилити відчуття контролю і не викликає додаткових страждань. Користайтеся нагодою перепочити.

4.    Опір та поступливість (триває від перших днів до декількох тижнів). Поведінка в полоні сильно варіюється у різних індивідів: деякі опираються будь-яким спробам примусу, інші ж не можуть впоратися навіть з відносно незначним тиском. Не вимагайте від себе забагато. Люди є різними, мають різний життєвий досвід. Ваша задача – вижити. Навіть за таких умов ви можете приймати внутрішні рішення.

5.    Депресія і відчай (триває від перших тижнів до місяців). Втрата свободи, нудьга, ізоляція, жорстоке поводження та відсутність контакту із зовнішнім світом зазвичай викликають депресію та пасивність навіть у найвитриваліших людей. Якщо не можна віднайти опору ззовні (наприклад, товариство з іншими ув’язненими) – необхідно шукати внутрішній сенс. Те, що надає сили дивитись далеко вперед. Будьте сміливі у своїх мріях: якщо ви здатні виживати у полоні – будь-що буде вам під силу, коли полон скінчиться.

6.    Поступове прийняття (від перших місяців до років). Останній етап адаптації (не досягається багатьма полоненими через відносно короткі періоди перебування в полоні), на якому приймається рішення отримати певний контроль над своїм життям і конструктивно використати свій час та обмежені ресурси. Люди, які провели багато часу в полоні, зазвичай мають доволі ефективні навички опанування страху і віднаходять ефективні моделі поведінки.


Стресові реакції в неволі

Тип, інтенсивність та тривалість реакцій на захоплення та утримання в полоні різко відрізняються у різних полонених. Будь-які подібні реакції слід вважати нормальними в умовах надзвичайно стресової ситуації. Найважливіше, що потрібно зробити, це якомога швидше взяти під контроль свої початкові реакції. Вважається, що перші 45 хвилин захоплення є найнебезпечнішими, адже викрадачі і полонені в цей момент максимально напружені й схильні до імпульсивної поведінки. Чим швидше ви зможете заспокоїтися, тим більш розумно зможете реагувати на ситуацію.


Виживання в умовах полону

Вижити в полоні значною мірою залишається справою випадку. Однак полонені можуть максимізувати свої шанси на виживання і мінімізувати свої страждання, певною мірою керуючи собою, своїм часом й оточенням. Нижче наведено поради, отримані від колишніх заручників і експертів у цій галузі. Це не суворі правила, яких потрібно чітко дотримуватися, а скоріше загальні рекомендації. В таких непростих ситуаціях завжди є місце виняткам з правил.


Відновіть – і збережіть – самовладання. Намагайтеся якомога швидше опанувати панічні реакції після захоплення. Для опанування обирайте фізичні ресурси організму: на короткий проміжок часу дозволити собі тремтіти якомога сильніше (якщо це безпечно); постукати себе по стегнах або гомілках, аби відчути тіло; вдавити п’ятки в підлогу; відчути на дотик стіну спиною тощо. Намагайтеся завжди бути спокійними і ясними. Не загрожуючи власній безпеці, намагайтеся заспокоїти інших заручників, яким важко впоратись.


Зберігайте стриману, не провокаційну позицію. Відкритий конфлікт в умовах полону зазвичай є контрпродуктивним. Найбезпечніше контролювати імпульсивну поведінку, зберігати спокій і виконувати інструкції. На ранніх, гострих етапах ув’язнення, знайте, що навіть зоровий контакт розглядається як виклик. У більшості випадків, коли заручники були вбиті, вони намагались протистояти викрадачу.


Зробіть так, щоб викрадачі визнали вас людиною. Викрадачі, як правило, дегуманізують захоплених. Тому ви маєте використовувати ситуації, в яких вас можуть ідентифікувати як звичайну людину. Уникайте проявляти ініціативу, користуйтесь нагодою. Говоріть про побутові речі, погоду, поведінку птахів на полі після збору врожаю – будь-що, що говорить про вашу людяність, але не дає інформації про особистість як таку, і не має ніякого політичного або впізнаваного культурного забарвлення. Якщо викрадачі “ловлять” вас на слові й намагаються помістити ваші слова у потрібний їм контекст – демонструйте абсолютну розгубленість.


Дотримуйтесь правил, які встановлюють викрадачі. Якщо у вас немає чітких причин не робити цього (наприклад, порушення вашої особистої гідності або міркування безпеки), розумно погодитися на вимоги, висунуті вашими викрадачами. Звичайно, можуть існувати правила, які ви готові порушити навіть за умови покарання, наприклад, заборона на спілкування з іншими заручниками. Будьте обережні та завжди співставляйте ймовірні результати своєї поведінки з можливими наслідками.


Говоріть якомога менше, коли вас запитують. Необхідно давати короткі відповіді на запитання, уникати внесення пропозицій та емоційного забарвлення. Не намагайтеся показати мімікою чи позою своє відношення до викрадачів. Нагадуйте собі, що ефективно реагувати, аби вижити – це зараз найголовніше.


Гідно приймайте обставини. Почуття власної гідності – важливий ресурс. На жаль, часто гідність є однією з мішеней катувань, якщо вони застосовуються, тим більше – в умовах війни. Атакуючи гідність, злочинці намагаються спотворити самосприйняття людини, змінити її поведінку і впливати цими змінами на ціле суспільство, членом якого є заручник. Тому живіть своїми цінностями, а не обговорюйте їх. Уникайте відкритих проявів боягузтва, страху та демонстрації підкори.


Намагайтесь, наскільки це можливо, дотримуватись законів України й правил людського співіснування та уникати спроб примусити вас до скоєння злочину, неетичної поведінки. Ваше першочергове завдання – вижити, але злочин, якого ви могли б уникнути, все одно буде злочином, незалежно від того, в яких обставинах ви опинились.


Визначте цілі. Будьте сповнені рішучості дожити до певної дати, наприклад, до сімейної річниці, але будьте готові “обнулити” ці дати, якщо ваш полон затягнеться. Зауважте, що чим довше триває ваш полон, тим більш безпечною ця ситуація є для вас.


Зберігайте певну форму контролю над своїм середовищем. Ця стратегія знижує стрес за допомогою підвищення самооцінки та зменшення почуття безнадійності та безпорадності. Наприклад, спільне використання їжі з іншими полоненими може не тільки зменшити відчуття самотності, а й побудувати необхідні товариські зв’язки.


Тримайте свій розум активним. Зауважте якомога більше деталей про звички та характеристики ваших викрадачів, ваше оточення тощо. Коли ви почнете розпізнавати моделі поведінки та процедур, це також зменшить ваш страх перед невідомим. Розробляйте розумові ігри, щоб стимулювати своє мислення, наприклад, спробуйте згадати сюжети фільмів, які ви бачили, або уривки з прочитаних книг.


Шукайте гумор у своїй ситуації. На ранніх стадіях ув’язнення, коли викрадачі напружені й прагнуть вселяти страх і поступливість, було б нерозумно вдаватися до жартів. Однак, коли полон увійшов у передбачувану рутину, гумор може стати дуже сильною протиотрутою від безнадійності. Навіть внутрішній сміх над собою може допомогти від тривоги та розчарування. Спробуйте знайти щось смішне у вашій ситуації, але будьте обережні та не забувайте про здоровий глузд. Пам’ятайте, що вам не варто виділятися чи провокувати насильство.


Їжте і робіть фізичні вправи. Це матиме подвійний ефект: ви підтримаєте загальну фізичну форму та зменшите негативні наслідки стресу та ув’язнення. Адаптуйтесь до введених обмежень – деякі полонені продовжували тренуватися, навіть попри кайдани та зв’язані очі.


Активно використовуйте методи боротьби зі стресом. Наприклад, техніки медитації допоможуть знизити рівень стресу і можуть бути дуже корисними як метод боротьби з болем. Медитація також може допомогти впоратися з клаустрофобією, що виникла в результаті фізичних обмежень. Практикуйте інші методи боротьби зі стресом: складайте й дотримуйтесь розпорядку дня, ведіть щоденник тощо. Користуйтеся будь-якою можливістю спати.


Прийміть свої недоліки. Не зациклюйтеся на почутті слабкості або провини за свою поведінку під час полону. Ви потрапили в надзвичайну ситуацію без будь-якого попередження чи підготовки. Очевидно, що ви перебуваєте в сильному стресі і можете припускатися помилок чи втрачати контроль, але не варто відчувати за це провину. Не дозволяйте цим переживанням затоплювати вас. Ви робили все, на що вам вистачило сил у поточному моменті. Відчуття провини відносно інших (кого не змогли/не встигли попередити або врятувати) – дуже болюче, але воно є проявом здорової психіки. Однак дуже небезпечно залишатись у провині надовго. Дозвольте собі відгорювати втрати, й простіть собі відсутність надможливостей. Концентруйтеся на теперішньому та майбутньому.


Будьте терпимими до інших заручників. Кожна людина по-різному реагує на стрес. Можливо, вам доведеться допомогти цим людям впоратися з ситуацією. До того ж роль допомагаючого посилює почуття власної спроможності. Будьте толерантними і пам’ятайте, що заручники можуть спрямовувати своє розчарування на інших заручників, оскільки робити це проти справжніх винуватців – ваших викрадачів – надто ризиковано. Тому не зважайте на випадки емоційного зриву з боку інших полонених. Допомагайте людям розпізнавати власні емоції та емоції інших. Великим ризиком є загострення параноїдальних страхів, підозр один до одного. За можливості обговорюйте це – усвідомлення полегшує емоційні страждання і сприяє відчуттю довіри між людьми.


Зберігайте надію. Вірте в те, що має для вас велике значення: сім’я, Бог, країна чи абстрактний ідеал. Пам’ятайте про ваших близьких та рідних, які чекають на ваше повернення. Це надасть вам більше сил та терпіння.


Ситуації з захопленням в полон сильною мірою відрізняються, тому важливо мати гнучкість та адаптувати стратегії й правила поведінки під конкретний випадок. Такий підхід підвищить ваші шанси на виживання, а також мінімізує наслідки перебування в полоні, дозволяючи гідно дочекатись звільнення".



ЯК ДОПОМОГТИ ПІДЛІТКУ, ЯКИЙ ПЕРЕЖИВАЄ БІЛЬ ВТРАТИ

 

Кожна війна тягне за собою втрати. Внаслідок бойових дій люди втрачають житло, майно, здоров'я. Найболючішими є людські втрати. Нажаль, людину не можна  воскресити, можна лише навчитися жити з цією втратою. Це добре розуміють дорослі. А як допогти дітям пережити втрату близької людини? Які правильні слова знайти, щоб утішити? Звернемося за порадами до лікарів людських душ психологів.  

 

"Горе зазвичай розглядають як емоцію, яку ми відчуваємо, коли втрачаємо близьку для нас людину, а також як стан, який пов’язаний з переживанням втрати. Втрата буває первинною (втрата когось з близьких) та вторинною (втрата здоров’я, звичного способу життя, втрата роботи, кола спілкування тощо). Втрата може бути тимчасовою (розлука) або постійною (смерть), тому і спектр емоцій різний: нам погано, коли розлучаємося з тими, кого любимо, чи тими, хто є для нас значимим, і найбільший біль відчуваємо, коли втрачаємо людину.

Ми також можемо переживати через інші втрати: розлука з друзями та родиною, домашніми тваринами чи домом; втрата доступу до знайомого місця, як-от школа, чи робоче місце, а також за почуттям безпеки, надії та віри у майбутнє.

Переживання кризи чи важкої життєвої події, в тому числі і війни, може викликати страх, розгубленість, відчай, смуток, безпорадність, невпевненість і шок. Щоб дорослі могли допомогти дитині впоратися з ситуацією та пережити втрату близької людини, яка може трапитися раптово, важливо розібратися з тим, як діти різного віку переживають горе, як поговорити і допомогти впоратися з цим.

 

Як діти переживають втрату та горе?

Залежно від віку, попереднього життєвого досвіду та особистості реакції дітей на втрату та смерть будуть сильно відрізнятися.

 

У молодшому підлітковому віці:

Від 12 до 14 років більшість дітей має досить повне уявлення про смерть. При переживанні горя у підлітків можуть з’явитися проблеми у визначенні своєї ролі в сім’ї. Ці діти знаходяться на середній стадії розвитку уявлень про самого себе і розуміння значущості своєї особистості. Смерть може поставити їхній «статус в сім’ї» під питання. Це особливо помітно, коли син втрачає батька, а донька – матір. Дитина може намагатися «рости» швидше і взяти на себе роль померлого члена сім’ї. Донька може почати готувати їжу і вітати батька, коли він повертається додому, як це робила мати. Син може намагатися приймати всі важливі рішення в родині і виконувати повсякденну роботу батька.

-Звичайно, необхідно, щоб син або донька взяли на себе частину домашньої роботи. Але неприпустимо, щоб вони прийняли на себе всю відповідальність замість одного з батьків, який помер.

-Будь-які різкі відхилення в поведінці можуть бути формою прохання про допомогу!

-Як поговорити з дітьми про втрату близької людини та допомогти впоратися з горем


Як поговорити з дітьми про втрату близької людини та допомогти впоратися з горем?

-Чи варто говорити дитині про смерть близької для них людини? Бажання захистити дитину від переживань – цілком природне, але навіть діти молодшого віку будуть розуміти, що відбувається щось не так, як завжди, дорослі стурбовані та засмучені, поводяться інакше. Те, чого дитина не знає, вона має тенденцію вигадувати, і з цими фантазіями може бути важко впоратися. Дитині потрібна інформація, подана словами, які відповідають її віку та розумінню, без неї буде важко розуміти те, що сталося. Втрата близької людини – це втрата стабільності та зв’язаності. Дитина може вперше зустрітись з досвідом втрати. Тому, дитині варто сказати про втрату, не приховувати правду і не зволікати у цьому. Не розуміння того, що відбувається, викликає у дитини ще більше переживань. Приховування ситуації, про яку дитина пізніше дізнається, може призвести до втрати довіри до дорослого, який нічого не сказав про це. Якщо розказати дитині, що сталося, вона буде більше вам довіряти, і це допоможе їй пережити втрату близької людини.

-Реакція на втрату може мати дві крайнощі: гіперактивність та гіпоактивність.

Гіперактивність: надмірна активність, складність всидіти на одному місті, заснути, зосередитись, притаманні прояви агресії, які можуть бути направлені на себе або інших, ризикована поведінка, особливо у підлітків.

Гіпоактивність: низький рівень активності, відмова від взаємодії з однолітками та дорослими, дитина може багато спати, не виходити на вулицю, виникають складнощі з навчанням, харчуванням.

Важливо надати дитині підтримку, супроводити в процесі проживання втрати та повернути дитину в зону оптимальної активності, де би вона мала можливість проживати втрату і повертатись до діяльності, навчання та дослідження світу.


Як повідомити дитині про втрату значимого дорослого?

Усі діти, у тому числі з вадами фізичного та розумового розвитку, потребують чітких, чесних, послідовних пояснень, які відповідають їхньому віку та здатності розуміти, щоб вони могли прийняти реальність втрати. Те, як дитина справляється з втратою, залежить і від того, яку підтримку вони отримують від дорослих.


Що можуть зробити батьки, щоб допомогти дитині, яка втратила близьку людину:

 

1. Знайдіть безпечне та тихе місце, щоб поговорити з дитиною.

Подумайте попередньо, що саме будете говорити. Цілком ймовірно, що дитина буде задавати запитання, будьте готовими слухати дитину за можливості відповідати на питання, підтримувати переживання дитини. Якщо ви не знаєте відповіді на питання, то нормально дитині сказати, що ви не знаєте відповіді, але ви поруч.

Краще говорити з дітьми різного віку окремо, оскільки діти молодшого та старшого віку можуть по-різному сприйняти інформацію. Запропонуйте дитині посидіти поруч з нею. Якщо дитина ще маленька і в неї є улюблена річ, наприклад, іграшка, яку вона всюди носить із собою, нехай буде із нею. Говоріть повільно і часто робіть паузи, щоб дати час дитині сприйняти інформацію, задати питання.

 

2. Говоріть чесно та співчутливо.

Поясніть що сталося, використовуйте слова «померла», уникайте слів «полетіла на небо», пішла, поїхала, заснула, бо у дитини може виникати страх літати літаком, засинати або колись хтось іде з дому». Ви можете сказати, наприклад: «У мене для тебе сумна звістка, яку я маю тобі повідомити. Твій/твоя (зазначити про кого йде мова) помер/померла. Це означає, що його/її тіло перестало працювати, він/вона не може говорити/їсти/дихати/гратися з тобою і ми більше не побачимо його/її». Дорослим може бути важко говорити настільки прямо, але важливо

Бути чесними та відкритими. Нічого страшного, якщо дитина бачить ваш смуток або сльози. Не давайте занадто багато інформації, запевніть дитину про можливість поговорити із вами, задати питання, коли вона в тому матиме потребу.


3. Дайте час дитині на усвідомлення інформації.

 Дитина старшого віку може попросити розповісти більше подробиць або запитати «Чому це сталося з нами?». Важливо відповідати чесно, у разі, якщо ви не знаєте відповіді – скажіть про це. Дехто з дітей можуть бути шокованими та відмовитися повірити вам, можуть розсердитися і накричати. Поставтеся до цього з розумінням. Важливо дитині не надавати надмірних деталей про подробиці та обставини смерті, які можуть її налякати. Ви можете повторювати інформацію про факт смерті, внаслідок чого людина померла та як дитина може

підтримувати спогади про померлого (наприклад: «Дідусь помер, бо він потрапив під обстріл. Коли ти сумуєш за ним, то можеш переглянути його фото, намалювати малюнок, поговорити зі мною про дідуся».)

 

4. Поясніть події, які пов’язані з похованням та трауром.

Дитині важливо пояснити, що відбуватиметься після того, як людина помирає. Розповісти про традиції та ритуали поховання аби дитина могла зрозуміти, що відбувається навколо та з її рідними і як вона може брати в цьому участь.

Скорбота – важливий спосіб і для дітей, і для дорослих, примиритися з втратою близької людини. Вона дозволяє дитині прийняти смерть близької людини, відзначити її життя і попрощатися. Можна розповісти дитині, зокрема, як буде проходити поховання, що люди можуть плакати тощо, та що таке поминання. Дитині можна сказати таке: «Поминання – це зібрання рідних для підтримки  тих, хто втратив близьких, у такі хвилини люди згадують про померлого. Вони можуть сказати нам: «Мені шкода за вашу втрату». Ми можемо сказати: «Дякую» або «Дякую, що прийшли». Ти можеш залишатися біля мене і тримати мене за руку, якщо хочеш». Важливо запитати дитину, чи бажає вона бути на похороні та поминанні. Рекомендовано на кладовище брати дітей від 10 років і щоб з ними був стабільний дорослий, який може підтримати дитину і забрати її, за потреби, наприклад, якщо щось дитину злякає і вона буде просити піти.

 

5. Розкажіть про дії у найближчі дні.

У розпорядку дитини можуть відбутися зміни, про це варто сказати. Наприклад: «Мені потрібно побути з дідусем/бабусею кілька днів. Це означає, що ви з татом/мамою доглядатимете один одного, але я буду говорити з тобою щодня».


6. Слідкуйте за проявами провини у дитини.

Дітям складно усвідомити, що саме спричинило смерть близької людини, вона може відчувати власну провину. Деякі діти можуть хвилюватися через те, що вони сказали або зробили щось таке, що спричинило смерть. Діти різного віку можуть відчувати себе винними, тому переконайтеся, що вони не відчувають своєї відповідальності та провини за втрату близької людини.

 

7. Підтримуйте дитину.

Діти можуть намагатись стримувати емоції, аби не засмутити того дорослого, хто залишився поруч. Запевніть, що проявляти емоції чи почуття, ділитися страхами та занепокоєння – це цілком нормально та природно. Ви можете сказати: «Мені здається що тобі дуже сумно. Мені теж сумно. Ми обоє так любили бабусю/дідуся (іншого значимого дорослого), і він/вона нас теж любив/любила». Скажіть, що ви є тією людиною, яка готова вислухати та втішити у будь-який час. Важливо аби ви також не намагались стримувати свої емоції. Проговорюйте власні переживання, розкажіть, що виражати емоції – це нормально і ви, як дорослий, знаєте, як з ними впоратись, отож, будете поруч, коли дитина потребуватиме вашої підтримки.

 

8. Подбайте про себе.

Діти різного віку сумують так само глибоко, як і дорослі, але виявляють це по-різному. Вони вчаться сумувати, наслідуючи дорослих, які навколо них, тому поведінка дитина є орієнтиром для дорослого щодо того, як вона почувається.

Втрата близької людини – це те, з чим важко змиритися та про що боляче говорити дорослому, особливо розповідаючи про це дитині. Частиною цього досвіду є пошук способів висловити те, що сталося, зрозуміти те, що сталося, і, нарешті, прийняти це. Тому, дорослому важливо також: не приховувати власне горювання від дитини. Те, як ви проживаєте і горюєте, допомагає зрозуміти дитині, не боятися згадувати про близьку людину, що плакати і сумувати після втрати близької людини – це нормально.

Іноді дорослі бояться говорити про померлу людину, припускаючи, що це завдасть болю дитині. Насправді спогади про близьку людину, обмін історіями про неї сприяє зціленню. Якщо ви говорити з іншими дорослими і до вас підходить дитина, то не варто змінювати одразу тему (такі дії сприяють тому, що тема смерті – це табу). Натомість змініть формулювання та кількість інформації, яку проговорюватимете у присутності дитини.

Дитині потрібна послідовність, тому намагайтеся не змінювати розпорядок дня:

-відновіть розпорядок дня, наскільки це можливо (відвідування дитячого садка/школи, наскільки це є доступним). 

-не забороняти позитивні емоції:

втрата може бути пов’язана не тільки зі смутком, але і з відчуттям полегшення, що дорослий вже не страждає (якщо це було так).

Також, діти швидко переключаються з смутку і можуть сміятись, радіти іграшці. Дуже важливо: не робіть зауваження, не соромте дитину, що вона може сміятися, коли в сім’ї траур.

 

Для відновлення дітям дуже важливо отримувати здорові позитивні емоції.

-Надавайте можливість собі згадувати приємні та смішні моменти, які пов’язані з померлим. Зокрема, сміх – це чудовий лікувальний засіб. Якщо ви збираєтеся посміятися над спогадами та моментами, які були пов’язані з близькою людиною, це свідчить лише про те, наскільки важливою була її присутність у вашому житті.

-Не встановлювати обмежень у часі для проживання втрати для дитини чи для себе

-Кожен сумує по-своєму. Визнайте, що потрібен час, щоб пристосуватися до змін. Ви також можете звернутися за допомогою до фахівців для отримання додаткової підтримки.

 

9. Орієнтування на життя та відновлення.

Важливо надавати час для переживання втрати, спогадів про померлого (наприклад: застосовуючи техніку «Будильник»: я про це подумаю з 10.00-12.00 і даю собі можливість плакакати, думати, обговорювати). В інший час надаємо собі і дитині можливість займатись улюбленими справами, шукати нові можливості спільно провести час, радіти життю, наскільки це можливо, створювати традиції спільного часу та дозвілля".


ПРАВИЛА "РОЗУМНОГО" ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ



Основні правила ощадливого використання електроенергії

На сьогоднішній день питання впровадження енергозберігаючих практик у повсякденному житті набуває дедалі більшої актуальності. Відтак, серед населення наразі гостро постає питання щодо енергозбереження та, відповідно, економії енергоресурсів, в тому числі споживання електроенергії. Адже це не лише економічна вигода для споживачів та зменшення навантаження на електричні мережі, а також збереження довкілля для наших нащадків.

Для того, щоб ефективніше економити електроенергію, слід знати, скільки споживають електроприлади:

1.    Кондиціонер – 2,2-3,37 кВт*год.

2.    Електрочайник – 2,2-2,4 кВт*год.

3.    Пилосос – 2 кВт*год.

4.    Бойлер – 1,5-2,5 кВт*год.

5.    Масляний та повітряний обігрівачі – 1,5-2 кВт*год.

6.    Праска – 1-2,4 кВт*год.

7.    Пральна машина – 0,8-1,14 кВт*год.

8.    Холодильник двокамерний  – 0,77-0,90 кВт*год.

9.    Мікрохвильова піч – 0,7-1,5 кВт*год.

10.Холодильник однокамерний – 0,10-0,40 кВт*год.

11.Телевізор – 0,08-0,14 кВт*год.

12.Електролампа на 100 Вт – 0,1 кВт*год.

13.Комп’ютер – 0,065-0,45 кВт*год.

Існують декілька простих порад, слідування яким дозволить використовувати електроенергію більш ефективно і, відповідно, заощаджувати кошти. Ці правила не складні, але слід пам'ятати, що для ефективності вимагають щоденного застосування.

1. Використовуйте енергоефективну побутову техніку:

·        побутові електроприлади мають спеціальне маркування від класу А до G;

·        клас «А ++» – найбільш  енергоощадний;

·        «А +», «А», «В», «С», «D», «G» – менш енергоощадні;

·        придбавши побутову техніку класу «А» або «А+», то на 30-50% зменшиться споживання електроенергії навіть у порівнянні з приладами класу «В».

2. Економія на освітленні:

·  встановивши у своєму помешканні енергозберігаючі лампи, ви   зменшите споживання електричної енергії. Енергоощадні лампи служать  у 5-8 разів довше ніж звичайні лампи розжарювання при споживанні  електроенергії в 10 разів менше;

· встановивши світлорегулятори і датчики, які автоматично вмикають та вимикають освітлення при появі людини, зменшиться споживання електричної енергії;

· для загального освітлення можна використовувати нейтральні білі лампи з колірною температурою 3000-4000К. Для місцевого освітлення слід підбирати лампи виходячи з функціональності: якщо це атмосферний освітлення, то для створення затишку використовують лампи теплого світла (2500-3000К). Для освітлення робочої зони кухні рекомендується використовувати лампи нейтрального білого світла (3500-4500К). Такі лампи більш яскраві і мінімально спотворюють кольори. В обідній зоні краще розміщувати світильники з лампами теплого світла (до 3000К). Це зробить приміщення більш затишним. У ванній кімнаті також рекомендується використовувати освітлення двох видів: для підсвічування дзеркал – 3000-4500К, а загальне освітлення – до 3000К.

УВАГА! Є пропозиція уряду України замінити 50 млн старих лампочок на LED-лампи. Цю ініціативу, а саме заміну 30 млн ламп, готовий профінансувати для населення України Євросоюз. Люди віком від 18 років можуть прийти до відділення “Укрпошти” або залишити свою заявку спочатку на порталі “Дія”, а потім фізично прийти на пошту та безкоштовно поміняти старі лампи розжарювання на нові LED-лампи. Одна людина може замінити п’ять лампочок і таким чином зробити свій внесок у впровадження енергозберігаючих технологій у себе вдома, оскільки LED-лампи споживають у п’ять-сім разів менше електроенергії. 16 січня в Україні розпочато режим бета-тестування цієї програми. Діятиме спочатку у шести регіонах, і лише через два тижні її запустять по всій країні. на першому етапі планують замінити до 500 тисяч ламп.

3. Правильно експлуатуйте холодильник:

· не встановлюйте холодильник біля газової плити або опалювальних приладів;

· не встановлюйте холодильник там, де є пряме сонячне проміння;

·        не становіть в холодильник гарячу їжу;

·        дотримуйтесь оптимального температурного режиму в приміщенні – 18-20 градусів (в приміщенні, де температура досягає 30 градусів тепла, холодильник споживає удвічі більше електроенергії).

4. Використовуйте пральні і посудомийні машини в режимі повного завантаження.

При неповному завантаженні пральної чи посудомийної машини перевитрати електроенергії становитимуть 10-15 %.

6. Правильно експлуатуйте електроплиту:

·  використовуйте посуд з рівним дном та діаметром, який дорівнює або трохи більший за конфорку електроплити (заощаджуємо 5-10 % електроенергії);

· врахуйте, що конфорка електроплити після вимкнення певний час продовжує виділяти тепло.

7. Вимикайте електроприлади, якими не користуєтесь:

·  вимикайте світло, коли виходите з приміщення;

·  не залишайте електроприлади «в режимі сну». Наприклад, телевізори в режимі очікування споживають близько 9 кВт*год на місяць, музичні центри – в середньому 8 кВт*год, DVD-плеєри – 4 кВт*год, а комп’ютери – 3,6 кВт*год.

Сумарне енергоспоживання побутових електроприладів в режимі очікування («режим сну») може досягати 350-400 кВт*год на рік.

8. Правильно експлуатуйте кондиціонер.

Вмикайте кондиціонер лише при закритих вікнах і дверях.

9. Правильно експлуатуйте електрочайник:

·  кип'ятіть стільки води, скільки необхідно на даний момент;

·  своєчасно видаляйте накип. Чайник з накипом у 30 разів гірше проводить тепло.

10. Вимикайте електричний бойлер:

вимикайте електричний бойлер, якщо протягом тривалого часу ним не користуєтесь;

бойлер в режимі очікування споживає електроенергію, автоматично вмикаючись для підігріву води;

правильно розрахуйте, скільки гарячої води вам необхідно для власних потреб, і в залежності від цього, вибирайте об’єм та потужність електричного бойлера.

11. Правильно обладнуйте помешкання освітлювальними приладами:

використовуйте в «робочих зонах» помешкання точкові світильники, замість підвісних та настінних;

точкове освітлення набагато економніше, ніж освітлення всього  приміщення одночасно з центрального світильника.

Цікаві факти:

Для того, щоб 12 годин щодня протягом року горіла одна лампа потужністю 100 Вт, необхідно спалити 180 кг вугілля, внаслідок чого в атмосферу буде викинуто 425 кг СО2.

2.Закриваючи на ніч вікна шторами, можна зменшити втрати тепла через вікна.

Зниження рівня споживання гарячої води на 50 літрів за добу веде до щорічної економії 100 літрів мазуту.

Якісна теплоізоляція в будівництві – це запорука економії енергоресурсів та збереження нормального мікроклімату у приміщеннях. Втрати енергії через холодні стіни становлять 40-70% від загальної потреби в теплі.

Економити електроенергію можна за рахунок кольору стін. Біла стіна відбиває 80% спрямованого на неї світла, темно-зелена – лише 15%, а чорна – лише 9%.

Кран, що протікає, призводить до витрат 7000 літрів води на рік (за умови, що вона капає повільно).

Енергозбереження передбачає не відмову від благ цивілізації чи обмеження власних потреб, а шлях раціонального використання енергоресурсів, отримання більшого обсягу корисної роботи електроприладів за рахунок тієї ж кількості електроенергії. Адже розумне і дбайливе користування електроенергією дозволяє без додаткових витрат отримувати у 2-3 рази більше користі від власних електроприладів, знизити невиправдані витрати та водночас зменшити оплату за спожиту електроенергію.

Перевірено досвідом:

-Якщо Ви не знаходитесь у приміщенні, потрібно обов’язково вимикати світло.

-Встановити датчики руху. Це дасть змогу не споживати енергоресурси тоді, коли вони не потрібні. Наприклад, їх рекомендовано встановлювати у під’їздах будинків, в коридорах двох- та більше кімнатних квартир, у місцях, де є рух. Тоді як у приватних будинках датчики можна встановити на подвір’ї, біля воріт чи дверей.

-Використовувати світлодіодні (LED) лампочки. Вони є енергозберігаючими, а також виділяють ніяких шкідливих речовин;

-Деякі домашні справи, які потребують використання світла, слід перенести після 23:00, особливо якщо в помешканні встановлений двозонний чи тризонний лічильник та підключений "нічний тариф".

-Проблема багатьох: комп’ютер в режимі очікування. В такому стані його можна залишати, якщо Ви відлучаєтесь від робочого місця на декілька хвилин, а не на цілий день/ніч.

-Не залишайте прилади, що працюють від акумулятора живлення (мобільні телефони, ноутбуки і т.д.), довше часу, потрібного для їхньої повної зарядки. Обов’язково вимикати усі прилади. Рекомендовано навіть виймати штекер із розетки чи відключати блок живлення. Крім економії, це дозволить попередити пристрої від пошкоджень під час перепадів електроенергії. Можна використовувати пристрої безперебійного живлення (UPS) чи автоматичні вимикачі.

-Сучасна техніка для приготування їжі, такі як мультиварки, скороварки, дозволяють одночасно виконувати декілька процесів, що дозволяють економити як газ, так і електроенергію. Для приготування їжі бажано придбати НВЧ- чи МХ-печі, а також користуватися індукційними плитами. Вони мають більшу швидкодію, до того ж сприяють енергозбереженню.

-Використовувати у побуті прилади із позначками «А» або «А+». Для прикладу, холодильник із таким маркуванням допоможе заощадити до 30-50% електроенергії в порівнянні із холодильником із маркуванням «В»;

-Морозильні камери та холодильник потрібно регулярно очищати від льоду та розморожувати. А також стежити за дверцятами – вони мають бути щільно зачиненими.

-Забезпечити оптимальну відстань між побутовими пристроями, так як вони мають здатність накопичувати газ та електроенергію. Візьміть до уваги, що холодильник не повинен близько стояти біля плити, колонки, бойлера для нагрівання води, нагрівача чи батареї. А також на нього не мають попадати прямі сонячні промені.

В даний час, коли електроенергія в України вимикається частіше, берегти ці ресурси вкрай важливо. Наведемо приклади деяких кроків в цьому напрямку, які необхідно застосовувати вже зараз :

-Процеси прання, прасування, приготування їжі потрібно розвести в різний час. Не в часи пікового навантаження, а між ними. Якщо техніка програмована, можна відкласти старт.

-Не закривати радіатори опалення речами та предметами, аби була вільна віддача тепла – не доведеться мерзнути або вмикати обігрівач.

-Для підігріву їжі використовувати мікрохвильовки, тому що їх потужність менша.

-Намагатися використовувати зарядні прилади так, щоб вони не розряджалися швидко.

-Деякі операції щодо кухонного обладнання можна виконувати вручну, що дасть економію.


ВИЖИТИ В УМОВАХ ТРИВАЛОГО БЛЕКАУТУ

 


Як підготуватися до тотального блекауту і вижити в умовах нових реалій? Що робити під час тривалого відключення світла, відсутності мобільного зв'язку та доступу в інтернет? Чим зайнятися самому і як організувати дозвілля дітей?

Блекаут – це не кінець світу, а повне або суттєве погашення енергосистеми, після якого одразу починається її відновлення. Можливість настання блекауту в Україні залежить від характеру і масштабу завданих енергосистемі пошкоджень під час конкретної ракетної атаки. Краще підготуватися до можливих наслідків і пережити кризу по-справжньому допоможуть наведені нижче поради. Головне, не панікуйте!

Як підготуватися до вимкнення електроенергії

Знизити залежність від електрики допоможуть автономні джерела живлення, наведені нижче:

1.    Генератор.

2.    Мобільна зарядна станція.

3.    Безперебійники з акумуляторами.

4.    Автомобільний інвертор.

5.    Повербанк.

В нагоді стануть акумуляторні світильники, починаючи від налобних, ручних ліхтариків до настільних ламп, які можуть заряджатися від мережі і потім певний час працювати автономно. Залишатися на зв’язку зі світом портативні радіоприймачі та 4G модеми на акумуляторах. 

Візьміть до уваги! Встановлювати генератори в квартирах небезпечно через шкідливі та токсичні гази, що виділяються під час їх роботи. В чесному секторі встановлюють лише  за шість метрів від дверей та вікон. Підключати установки до звичайних розеток у квартирах також не можна, оскільки це може пошкодити електропроводку та спровокувати спалах. Генератор — це хороший варіант для власників приватних будинків.

Як залишатися на зв'язку без мобільної мережі

За відсутності мережі оператора можна спробувати змінити мережу через налаштування смартфона.

Інструкція для Android:

  • Перейдіть до налаштувань пристрою.
  • Потім оберіть меню SIM-картки та мобільні оператори (залежно від версії ОС назва може відрізнятися).
  • Далі потрібно знайти пункт "Мобільні мережі" або "Мобільні дані".
  • Вимкніть автоматичне визначення мережі. Через деякий час пристрій запропонує підключитися до альтернативного оператора.

Інструкція для iOS:

  • Зайдіть в налаштування смартфона.
  • Перейдіть до розділу "Стільниковий зв'язок".
  • Далі виберіть "Вибір мережі".
  • Натисніть на повзунок автоматичного вибору, щоб з'явилася функція зміни мережі.

Тарифний план залишиться без змін. Підключення до нового оператора впливає лише на доступ в інтернет, можливість отримувати та надсилати повідомлення та дзвонити по мережі.

Також існують додатки, які дозволяють обмінюватися інформацією з друзями та близькими навіть за повного відключення вишок стільникових операторів від електроенергії. Однак вони працюють лише на невеликій відстані, оскільки для зв'язку використовують Bluetooth.

Якщо фінансове становище дозволяє, зверніть увагу на Starlink від Ілона Маска. Супутникова тарілка від нового власника Twitter дозволяє забути про будь-які проблеми зі зв'язком. Проте коштує таке задоволення недешево.

Що робити, якщо не працює опалення

Якщо опалення працює, але не на повну потужність, підготуйте "локальні" зони тепла і знайдіть холодні зони. Для цього:

-розмістіть термовідбивальний матеріал за батареями, щоб тепло від них поверталося назад у квартиру.

-утепліть вхідні двері саморобним тамбуром: повісьте на стелі перед дверима щільні ковдри, які перешкоджатимуть потраплянню холодного повітря.

-утепліть місце, де ви спите: покладіть під ліжко килим, настил, який би не пропускав холод. Можна на самому ліжку під простирадло покласти каримат зі сріблястою поверхнею, щоб вона відбивала тепло. Стіну, біля якої стоїть ліжко утепліть килимом або тепловідбивальним матеріалом. Якщо ліжко стоїть у кутку, утепліть обидві стіни.

-ефективніший  та безпечніший варіант для обігріву – нагрітий на газу металевий предмет. Якщо його помістити у відро з піском, тепло можна буде отримувати протягом 2-3 годин. З власного досвіду: брали звичайні цеглини.

-використовуйте грілки із сіллю, тому що підсолена вода краще утримує тепло.

-заклейте вікна щільно прозорим скотчем, щоб не проникав холод.

-тримайте напоготові пледи, теплі шкарпетки, теплі спортивні костюми.

-варто купити додому кілька термосів – для чаю, кави та харчові. Гарячий чай вас швидше зігріє та заспокоїть у такій ситуації, а у термосі він буде довго теплим.

Що робити, якщо не працює каналізація та де взяти воду для різних потреб

Відсутність світла може призвести до відсутності води у висотних багатоповерхівках, оскільки її постачання залежить від роботи електронасосів.  Потрібно зробити запаси питної та технічної води. Кількість запасу потрібно робити, виходячи з кількості членів родини: на одну дорослу особу на добу потрібно 3 літри питної води (включно з рідиною, яка споживається з їжею) та 10-12 літрів технічної води для гігієни та приготування їжі. Запаси варто зробити щонайменше на три дні. А також:

-купіть заздалегідь упаковку води або кілька 5-літрових пляшок. Як варіант - запасіться адресами джерел (бюветів) та гідрантів, де можна набрати воду у разі гострої потреби.

 

-якщо ж раптом не виходить поповнити запаси води, то можна використовувати технічну воду, але попередньо закип’ятити її. Також варто купити спеціальні таблетки для очищення води. Можна використовувати і дощову або талу воду.  На думку мандрівника-екстремала Гліба Скоробогатова, «вона може нашкодити, бо вимиває солі з організму. Краще робити  з неї «коктейлі».  Рецепт такого коктейлю наступний. До 1 л дощової води чи талого снігу додати четвертину ложки соди, стільки ложки солі та одну столову ложку цукру».



В разі непрацюючої каналізаційної системи:


-найкращий варіант - сучасні біотуалети, але ціна на них доволі кусюча.

-облаштувати у дворах будинків вигрібні ями та дворові туалети або зробити тимчасову вбиральню – викопати ямку та засипати її.

-використовувати звичайні пакети. Перед використанням їх варто покласти в якийсь тканинний мішок чи наволочку аби він не розірвався. Деякі фахівці радять налити в пакет трохи води із содою, які мають нейтралізувати неприємний запах.

 

Як помитися

-придбати портативний душ для кемпінгу, наповнити ємність уже теплою водою та закріпити у душі чи ванній.

-в нагоді стане сухий душ до складу якого входить губка з поверхневим гіпоалергенним гелем та рушником. Достатньо додати 50 мл води в пакет з губкою і потрясти його, щоб спінити і можна наносити піну на тіло, після чого – просто витерти рушником. 

Продукти та ліки

-придбайте термочашки, термоси та каністри, настільні газові плитки.

-не чекайте критичної ситуації, щоб зробити запас продуктів. Зробіть його заздалегідь і завжди в будинку тримайте щось, що можна приготувати швидко за допомогою окропу або цим можна перекусити без приготування.

-необхідні медичні препарати купіть заздалегідь. Особливо це стосується сімей, де є маленькі діти, особи з інвалідністю та хронічними захворюваннями.

Як приготувати їжу, якщо всі прилади на працюють на електриці

-заздалегідь придбайте похідні пальники, які можна використовувати у такій ситуації.

-запасіться складним мангалом, решіткою до нього, мішком вугілля та кількома в'язками дров. На ньому можна зігріти воду та зварити їжу. Це за умови, якщо у вас є маленький двір біля будинку. З досвіду: готували їжу разом з сусідами по під'їзду (дому), збирали продукти харчування у складчину, готували по черзі. Голодним ніхто не залишався, супу вистачало усім. !!! Застереження: на у будинку чи на балконі багатоповерхівки розпалювати багаття (мангал) не варто, це може призвести до пожежі.

Поки немає електрики, можна…

-приготувати їжу (якщо у вас газова плита)

-організувати собі пішу прогулянку районом або найближчим парком разі відсутності повітряної тривоги.

-влаштуйте фотосесію, якщо маєте під рукою камеру.

-організувати пікнік з їжею, яка не потребує теплової обробки (фрукти, овочі, бутерброди).

-зайнятися спортом.

-навчитися грати на музичному інструменті.

-читати книжки.

-розвязувати кросворди.

- грати в настільні або карткові ігри.

- складати пазли.

-вивчати (покращувати) мову (українську, англійську чи будь-яку іншу мову).


-грати в різні розмовні ігри. 

-влаштувати невелику вечірку зі співом, танцями та грою на музичних інструментах, якщо такі є.

ОТРУЄННЯ ЧАДНИМ ГАЗОМ: причини і запобігання



Взимку частішають випадки загибелі людей, причиною яких стає отруєння чадним або побутовим газом.

Трагічні події відбуваються з причини неправильно виробленої експлуатації відносно опалювальних приладів та несправне пічне  опалення.

До приладів, що виробляють чадний газ, відносяться:

·        Печі-гриль;

·        Побутові печі;

·        Кухонні плити;

·        Каміни;

·        Водонагрівачі;

·        Печі дров'яні;

·        Автомобілі (вантажні, легкові).

 

Через регулярні відключення електроенергії люди почали використовувати генератори. Проте, зі збільшенням використання цих приладів серед українців зросли і ризики. 

 

Симптоми отруєння чадним газом

Чадний газ, оксид вуглецю, утворюється при неповному згорянні різного типу речовин, у складі яких є вуглець. Він не має ні запаху, ні кольору, а його потрапляння в організм призводить до заміни ним кисню в крові, що, своєю чергою, викликає ядуху.

Перший симптом отруєння – головний біль. Згодом потерпілий відчуває запаморочення, біль у грудях, дратівливість, сплутаність свідомості, порушення координації рухів. Симптоми виявляються блювотою та синюшним або яскраво-червоним відтінком шкіри хворого. Можлива непритомність.

 

Перша допомога при отруєнні чадним газом зводиться до таких дій

Отруєння чадним газом – це одне з критичних станів, при якому людину може очікувати летальний результат. Саме тому перша допомога, надана в максимально стислі терміни після отруєння чадним газом може врятувати життя.

Найперше, що потрібно зробити - негайно усунути джерело надходження чадного газу. У жодному разі не можна запалювати світло чи вогонь, оскільки це може призвести до вибуху. У приміщенні потрібно відкрити вікна для надходження свіжого повітря, можна використати кондиціонер, вентилятор, за їх відсутності хоча б обмахувати потерпілого. Найкраще якнайшвидше винести його на повітря та викликати швидку допомогу. Якщо у людини відсутня свідомість, потрібно негайно приступати до закритого масажу серця з поперемінним виконанням штучного дихання. Виконувати цю процедуру потрібно, поки людина не прийде до тями або до приїзду швидкої допомоги.

Важливо також зазначити, що надання допомоги повинно відбуватися при одночасному забезпеченні власної безпеки. Діяти в умовах підвищеної концентрації чадного газу слід з максимальною швидкістю, дихання здійснюється через марлю або носову хустинку. Особливо чутливі до окису вуглецю діти, вагітні, люди, які мають хвороби легень і серця.

Чадний газ, складається в основному з окису вуглецю, який утворюється в результаті неповного згорання різних видів палива: вугілля, дров, нафти, природного газу.


До отруєння може привести неправильне користування п'єцами, якщо не щільно закрити дверцята і забути витягнути заслінку труби, якщо піч несправна. Слід пам'ятати: п
ри утепленні оселі важливо пам’ятати: закривати вентиляційні решітки і кватирки в приміщенні, де встановлені газові прилади - заборонено.

 

Як запобігти отруєнню чадним газом

Щоби уникнути отруєння чадним газом:

-Для обігріву помешкання використовуйте лише ті прилади, які для цього призначені, до прикладу, не використовуйте газову плиту для обігріву приміщення.

-Регулярно перевіряйте газові прилади, вентиляційні канали та димоходи на справність.

-Не залишайте увімкненими газові прилади без нагляду.

-У помешканні з пічним опаленням завжди відчиняйте заслінку в пічці чи комині.

-Електровитяжці та газовій колонці не місце в одному приміщенні.

-Завжди провітрюйте приміщення, якщо в них є газові прилади.


Як правильно користуватися генераторами: 

-Генератор можна використовувати тільки на відкритому повітрі. Під час роботи генератор виділяє чадний газ, який є небезпечним для життя і взагалі не має потрапляти до приміщення.

 

-Встановлюйте генератор так, щоб відстань до найближчої поверхні (стіни, вікна тощо) становила щонайменше 6 метрів. Це важливо, тому що під час роботи генератор сильно нагрівається й предмети поблизу можуть спалахнути.

 

-Тримайте генератор сухим, захищайте від дощу та затоплення. Дотик до мокрого генератора або пристроїв, підключених до нього, може призвести до ураження електричним струмом;

 

-Заправляйте генератор на відкритому повітрі й тримайте паливо якомога далі (через ризик пожежі). Перед заправкою дайте генератору охолонути. Паливо, розлите на гарячі деталі двигуна, може спалахнути;

 

-Крім того, подбайте про детектори чадного газу та обов'язково придбайте вогнегасник і тримайте його поряд на видноті в легкодоступному місці.

 

Пам’ятаймо! Дотримання елементарних правил безпеки в побуті допоможуть уникнути лиха.

ПОБОРЕМО РАБСТВО  РАЗОМ (ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ПРОТИДІЇ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ) : ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛОНГРІД


Торгівля людьми – одна з найактуальніших проблем усього світу. Це тяжкий злочин проти особистості, порушення її свобод і прав. Торгівля людьми є глобальним злочинним бізнесом, сучасною формою рабства. На сьогодні масштаби цього виду злочинної діяльності набули таких розмірів, що за своїми наслідками стоять на третьому місті після нелегальної торгівлі зброєю та наркотиками. За оцінками Міжнародного центру із запобігання злочинності ООН, щорічний грошовий обсяг за даний транснаціональний злочин становить 30 мільярдів доларів на рік.

Біда не обійшла і Україну. Все частіше чуємо на тенетах нашої держави іноземне слово «трафікінг», що означає торгівлю людьми та рабство. Довготривалий збройний конфлікт на сході України, поширеність шахрайських схем вербування людей, фінансова скрута, низький рівень життя роблять населення України більш уразливими до ситуації торгівлі людьми. Окрім того, що Україна залишається країною походження «живого» товару, через її територію відбуваються транзитні перевезення іноземних громадян з метою їх подальшої експлуатації.   

За оціночними даними Представництва МОМ в Україні за час незалежності 260 тисяч українців постраждали торгівлі людьми. Українці потрапляють в тенета не лише в Україні, але й у Польщі, інших країнах Європи, Туреччині, США, країнах Центральної Азії та Близького Сходу.  Станом на 30 квітня 2021 року в Україні від торгівлі людьми постраждали 24 особи. Найбільше жертв від торгівлі людьми у Харківській області - 7 осіб. Більша частина зафіксованих випадків торгівлі людьми зафіксована в межах України, а лідируючим видом експлуатації є трудова.

За даними Міністерства соціальної політики України статистичні дані за 2020 рік наступні:

          - подано місцевими державними адміністраціями для встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, - 162 комплекти документів;

          - кількість осіб, яким встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, - 97 осіб. Відмовлено – 53 громадянам, відмовлено у провадженні – у 8 випадках. Продовжено статус – 4 особам.

          Серед осіб, які отримали статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, 28 жінок, 68 чоловіків і одна дитина (хлопчик).

          Із них: 32 особи постраждали від трудової експлуатації, 4 – від сексуальної, 2 – від жебрацтва, 4 особи були втягнені у злочинну діяльність, а 55 – використані у збройних конфліктах.

          Країни призначення (експлуатації): Російська Федерація – 4 випадки; Україна – 4; Ліван – 1; Італія – 1, ОАЕ – 4, Туреччина – 1.

       Усього за 2012-2020 роки офіційний статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, отримали 975 осіб. Серед них: жінки – 368 осіб; чоловіки – 519; діти – 88 (56 дівчат та 32 хлопчика).

На Чернігівщині впродовж 2013-2019 років статус постраждалої особи встановлено 29 чоловікам та 24 жінкам. При цьому 51 особа стала жертвою за межами України. Нині область займає четверте місце серед регіонів за кількістю присвоєних статусів.

Незважаючи на посилення державами законодавства щодо відповідальності за торгівлю людьми щорічно жертвами різних форм рабства в усьому світі стають мільйони людей. Найчастіше, жертвами работоргівлі стають незахищені категорії людей.

З метою підвищення рівня поінформованості громадян стосовно глобальної проблеми торгівлі людьми і привернення уваги до важкого становища жінок, чоловіків і дітей, які стали жертвами цього злочину, а також заохочення людей активно допомагати постраждалим і протидіяти торгівлі людьми у 2013 році Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй був започаткований Всесвітній день протидії торгівлі людьми, який відзначається щороку 30 липня. Перші урочистості пройшли у 2014 році.

Відзначення світовою спільнотою цього свята допомагає об'єднати зусилля країн світу щодо виявлення і боротьби зі злочинною діяльністю в цьому напрямку. Долучаємося і ми, та пропонуємо молоді та усім зацікавленим, ознайомитися з матеріалами інформаційного бюлетеня "Рабство третього тисячоліття" (серії "Global problems of the world"), які допоможуть обійти ланцюги сучасного рабства. Це, насамперед, законодавчі акти України і світу щодо протидії негативному явищу торгівлі людьми, визначення причин та форм потрапляння в кайдани, поради як убезпечити себе від шахраїв і куди звертатися, якщо лихо вже трапилося.


Законодавство щодо запобігання та протидії торгівлі людьми

Кожна людина, незважаючи на її вік, посаду, досвід, стать тощо, має права.  Кожна поважаюча себе людина має знати свої права. Щоб зрозуміти, коли ваші права хтось порушує. Щоб знати, як себе захистити. 

Найважливішими міжнародно-правовими документами, які спрямовані на протидію торгівлі людьми, є Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, та покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 року (далі також — «Палермський протокол 2000 року»), і Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми 2005 року. Цими документами визначено основні поняття торгівлі людьми, окреслено коло суспільно небезпечних діянь, які підлягають обов’язковій криміналізації, передбачено основні стандарти запобігання, протидії торгівлі людьми, зокрема з метою експлуатації праці, а також захисту та реабілітації жертв цього злочину.

Стаття 3 Палермського протоколу 2000 року містить важливі для з’ясування сутності торгівлі людьми. У цьому документі вперше дається міжнародне визначення поняття "торгівля людьми": Торгівля людьми – це здійснювані з метою експлуатації вербування, переміщення, передача, переховування або одержання людей шляхом загрози силою чи її застосування або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю положення, або шляхом підкупу, у вигляді платежів чи вигоди, для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу. Експлуатація включає, як мінімум, експлуатацію проституції інших осіб або інші форми сексуальної експлуатації, примусову працю або послуги, рабство або звичаї, подібні з рабством, підневільний стан або вилучення органів. При цьому згода жертви торгівлі людьми на заплановану експлуатацію не береться до уваги, якщо по відношенню до жертви було використано будь-який із зазначених заходів впливу. 

Подаємо перелік законодавчих актів, де йдеться про захист осіб, які постраждали  внаслідок торгівлі людьми та кримінальне покарання для їхніх кривдників. Наголошуємо, що для протидії торгівлі людьми й нелегальній міграції, Україна повністю приєдналась до міжнародних документів, спрямованих на боротьбу з цим ганебним явищем. Ознайомитися з матеріалами запрошуємо до Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Тараса Шевченка, 63,) та за вказаними посиланнями:

Конвенція  про боротьбу з торгівлею людьми    і з експлуатацією проституції третіми особами [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України. – Електронний текст. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_162#Text  (дата звернення; 21.07.2021). – Назва з екрана.

Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України. – Електронний текст. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_927#Text (дата звернення; 21.07.2021). – Назва з екрана.

Конвенція Ради Європи  про заходи щодо протидії торгівлі людьми [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України. – Електронний текст. – Режим доступу:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_162#Text  (дата звернення; 21.07.2021). – Назва з екрана.

Протокол  про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної  організованої злочинності (2004) [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України. – Електронний текст. – Режим доступу:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_791#Text (дата звернення; 21.07.2021). – Назва з екрана.

Україна докладає багато зусиль у сфері протидії торгівлі людьми, особливо в частині поширення Національного механізму взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми. Наша держава була серед перших країн у Європі, яка у 1998 році встановила кримінальну відповідальність за торгівлю людьми: у 1998 році Верховною Радою України було внесене доповнення до Кримінального кодексу про встановлення кримінальної відповідальності за торгівлю людьми, а в 2001 році прийнято новий Кримінальний Кодекс України, що містить статтю 149.

Конституція України : чин. законодавство зі змінами та допов., станом на 1 черв. 2017 р. / К. Україна. - К : Паливода А.В., 2017. – 76 с.

Детально ознайомитися пропонуємо за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show

Кримінальний кодекс України : чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 3 травня 2017 р. - К : Паливода А.В., 2017. – 212 с. - (Кодекси України).

Стаття 149. Торгівля людьми

1. Торгівля людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього його батьками, усиновителями, опікунами чи піклувальниками, або вчинені щодо малолітнього, або організованою групою, або поєднані з насильством, небезпечним для життя або здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Примітка. 1. Під експлуатацією людини в цій статті слід розуміти всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність або примусове переривання вагітності, примусове одруження, примусове втягнення у зайняття жебрацтвом, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.

2. У статтях 149 та 303 цього Кодексу під уразливим станом особи слід розуміти зумовлений фізичними чи психічними властивостями або зовнішніми обставинами стан особи, який позбавляє або обмежує її здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, збіг тяжких особистих, сімейних або інших обставин.

3. Відповідальність за вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання малолітнього чи неповнолітнього за цією статтею настає незалежно від того, чи вчинені такі дії з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу чи уразливого стану зазначених осіб або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, використання службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності, або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання її згоди на експлуатацію людини.

Про протидію торгівлі людьми : Закон України від 20 верес. 2011 р. : №3739-VI // Урядовий кур"єр. - 2011. - 26 жовт. - С.9-11.

Даний законодавчий акт визначає організаційно-правові засади протидії торгівлі людьми, гарантуючи гендерну рівність, основні напрями державної політики та засади міжнародного співробітництва у цій сфері, повноваження органів виконавчої влади, порядок встановлення статусу осіб, які постраждали від торгівлі людьми, та порядок надання допомоги таким особам.

Детально ознайомитися пропонуємо за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17#Text

Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми: Закон України від 21 верес. 2010 р. : №2530-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2011. - 4 лют. - С.131.

Про внесення змін до Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми : постанова Каб. Міністрів України від 26 трав. 2021 р. : №531 // Урядовий курєр. - 2021. - 1 черв. - С.9.

Про затвердження Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року : постанова Каб. Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 111. [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України. – Електронний текст. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/111-2016-  (дата звернення; 21.07.2021). – Назва з екрана.

Про затвердження Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року : постанова Каб. Міністрів України від 21 берез. 2012 р. : №350 // Урядовий кур"єр. - 2012. - 16 трав. - С.21.

Про затвердження Положення про створення та функціонування Єдиного державного реєстру злочинів торгівлі людьми : постанова Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2012 р. : № 303 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України. – Електронний текст. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303-2012 (дата звернення; 21.07.2021). – Назва з екрана.

Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми : постанова Каб. Міністрів України від від 22 серпня 2012 р. № 783 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України. – Електронний текст. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/783-2012 (дата звернення; 21.07.2021). – Назва з екрана.

Про затвердження Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми : Постанова від 25 лип. 2012 р. : №660 // Урядовий курєр. - 2012. - 15 серп. - С.9.

Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми : Постанова Каб. Міністрів України від 22 серп. 2012 р. : №783 // Урядовий курєр. - 2012. - 6 верес. - С.14.

Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми : постанова Каб. Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 417 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України. – Електронний текст. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2012 (дата звернення; 21.07.2021). – Назва з екрана.

Про національного координатора у сфері протидії торгівлі людьми: постанова Каб. Міністрів України «від 18 січня 2012 р. № 29 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України. – Електронний текст. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/29-2012 (дата звернення; 21.07.2021). – Назва з екрана.

Про схвалення Концепції Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року : розпорядження Каб. Міністрів України від 7 жовт. 2015 р. : №1053-р. // Урядовий курєр. - 2015. - 19 листоп. - С.12. 

Як це, зазвичай, буває...

Причини торгівлі людьми

Пропозиції жертв торгівлі людьми сприяють чимало чинників, зокрема:

– бідність, привабливість уявного кращого життя за кордоном;

– слабкі соціальні та економічні структури;

– безробіття;

– організована злочинність, незахищеність від неї;

– насильство проти жінок та дітей, дискримінація жінок;

– корумпованість влади;

– політична нестабільність;

– збройні конфлікти та ін..

Зростанню попиту на торгівлю людьми сприяють такі чинники, як:

– сексуальна індустрія;

– експлуататорська праця.

Форми торгівлі людьми

Об'єктивна сторона цього злочину може виражатися у таких формах:

·        продаж людини;

·        платна передача або одержання людини;

·        вербування, переміщення, переховування людини.

Під торгівлею людиною, передбаченою статтею 149 КК України, слід розуміти дії з купівлі-продажу людини, що полягають у безповоротній передачі (отриманні) людини за грошову винагороду.

Під вербуванням, слід розуміти вчинення дій, спрямованих на досягнення із людиною добровільної (наприклад, шляхом запрошування або умовляння) або вимушеної (наприклад, шляхом шантажу, погрози застосування насильства) домовленості на її подальшу експлуатацію або на переміщення, переховування, передачу іншій особі. Вербування є закінченим з моменту вчинення конкретних дій, спрямованої на досягнення домовленості із особою, яку вербують для експлуатації.

Під переміщенням людини слід розуміти дії, спрямовані на зміну місця її перебування.

Під переховуванням - обмеження фізичних контактів людини з іншими особами, особливо із представниками правоохоронних органів, що може проявлятись як у наданні приміщення для перебування, так і у примусовому позбавленні волі. Закінченим злочин вважається з моменту заволодіння особою і фактичного початку обмеження її волі.

Під передачею або одержанням людини слід розуміти вчинення дій, пов’язаних із переходом контролю над людиною від однієї особи до іншої.

Обман, як спосіб вчинення злочину, полягає в умисному введенні в оману іншої особи або підтримуванні вже наявної у неї оманливої уяви шляхом передачі інформації, що не відповідає дійсності або замовчування про різні факти, речі, явища і т. ін., з метою схилити цю особу до певної поведінки.

Під шантажем слід розуміти психічне насильство, що полягає у погрозі розголосити відомості, які потерпілий чи його близькі бажають зберегти у таємниці.

Уразливий стан особи, відповідно до ст. 149 КК України, – це такий її стан, зумовлений фізичними чи психічними властивостями або зовнішніми обставинами, який позбавляє чи обмежує її здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, а також збіг тяжких особистих, сімейних чи інших обставин.

Під експлуатацією людини слід розуміти всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність або примусове переривання вагітності, примусове одруження, примусове втягнення у зайняття жебрацтвом, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.

Продаж - угода, за якою одна особа (продавець) передає людину у фактичну незаконну власність іншої (покупця), а остання зобов'язана прийняти та сплатити за неї певну грошову суму.

До іншої оплачуваної передачі у ст. 149 можна віднести угоди про міну, найм, заставу, а так само угоди, за яких особа передається винним іншій особі у фактичну власність або для тимчасового використання (експлуатації) за матеріальну винагороду у вигляді інших, крім грошей, цінностей (коштовностей, цінних паперів тощо) або послуг матеріального характеру (передача у користування будинку, транспортного засобу, надання лікувальних чи оздоровчих послуг, путівки в круїз тощо).

Під іншою незаконною угодою щодо людини слід розуміти два види фактичних угод:

1.   такі угоди, як дарування, надання у безоплатне користування та будь-які інші, за якими особа безоплатно передається у фактичну власність або для тимчасового використання (експлуатації);

2.   зворотний бік передачі, тобто купівля або одержання людини внаслідок міни, найму, застави, іншої угоди, за якої винний одержує людину від іншої особі у фактичну власність або тимчасово за матеріальну винагороду чи без такої.

У перших двох формах злочин є закінченим з моменту продажу (іншої платної передачі) людини іншій особі (особам). Якщо до угод з продажу людини застосувати за аналогією правило, що діє у цивільному праві, злочин треба вважати закінченим з моменту фактичної передачі особи за договором купівлі-продажу, який defacto означає зміну власника, чи з іншого моменту, прямо передбаченого договором між сторонами. Без відповідних аналогій з цивільним правом не можна обійтися і характеризуючи інші конкретні суспільно небезпечні дії, що становлять зміст об'єктивної сторони цього злочину, адже специфіка предмета суспільних відносин, з приводу якого ці дії вчинюються - людина.

Суб'єктивна сторона цього злочину передбачає прямий умисел і, як правило, корисливий мотив. Винна особа здійснює заволодіння людиною для наступного використання чи продажу (або іншої передачі), усвідомлюючи, що кінцевою метою використання чи такого продажу (іншої передачі) жертви злочину в подальшому буде експлуатація людини.

Експлуатація людини може відбуватися у таких формах:

·        сексуальна експлуатація;

·        використання в порнобізнесі;

·        втягнення у злочинну діяльність;

·        залучення в боргову кабалу;

·        усиновлення (удочеріння) з метою наживи;

·        використання в збройних конфліктах;

·        експлуатація її праці;

·        примусова праця;

·        примусова вагітність;

·        вилучення органів;

·        проведення дослідів над людиною без її згоди;

·        примусова праця.

Примусова праця (примусове надання послуг) - усяка робота або служба, що вимагається від будь-якої особи під загрозою якогось покарання.

Сексуальна експлуатація - це використання особи іншою людиною з метою отримання прибутку для задоволення сексуальних потреб третіх осіб.

Під використанням в порнобізнесі слід розуміти залучення особи (в якості актора, статиста, робочого тощо) до виготовлення з метою розповсюдження або збуту предметів, що є носіями графічної інформації, яка спрямована на збудження статевої пристрасті шляхом цинічного, безсоромного, грубо натуралістичного або протиприродного відображення статевого життя людей.

Втягнення у злочинну діяльність - це дії, пов'язані з безпосереднім психічним чи фізичним впливом на особу та вчинені з метою викликання у неї прагнення взяти участь в одному чи кількох злочинах. Втягнення у злочинну діяльність передбачає всі види фізичного насильства і психічного впливу (переконання, залякування, підкуп, обман, розпалювання почуття помсти, заздрості або інших спонукань, пропозиція вчинити злочин, обіцянка придбати або збути викрадене, давання порад про місце і способи вчинення або про приховування слідів злочину, вживання спиртних напоїв, наркотичних засобів чи психотропних речовин разом з особою з метою полегшити схилення її до вчинення злочину та ін.).

Залучення у боргову кабалу - це поставлення особи у становище, коли вона, ставши боржником, у забезпечення свого боргу надає особисту працю, але цінність виконуваної роботи не зараховується в погашення боргу або якщо тривалість цієї роботи не обмежена і характер її не визначений. На практиці в такий стан потрапляє, наприклад, жінка, яку продали у будинок терпимості іншої країни, власник якого, сплативши гроші продавцю за жінку, відбирає у неї всі документи, обіцяючи повернути Їх лише після відпрацювання нею сплаченої ним суми та отримання ним прибутку.

Усиновлення (удочеріння) з метою наживи - оформлене спеціальним юридичним актом одержання на виховання в сім'ю неповнолітньої дитини на правах сина чи дочки, вчинене з метою отримання будь-якої матеріальної вигоди або уникнення певних витрат завдяки усиновленню (удочерінню).

Примусова вагітність - використання репродуктивних функцій організму жінки шляхом природного або штучного запліднення без її добровільної згоди та подальше примушування жінки до виношування дитини.

Вилучення органів - видалення з організму людини її складової частини, яка має певну будову і спеціальне призначення (орган зору, серце, легені, печінка, нирки, підшлункова залоза з 12- палою кишкою, селезінка тощо).

Проведення дослідів над людиною без її згоди - вчинюваний без дозволу людини фізіологічний або психологічний вплив на її організм із застосуванням методів, що недопущені МОЗ України до загального застосування, тобто є експериментальними.

 

Як убезпечити себе закордоном: корисні поради

Під час подорожі, навчання або заробітчанства, зокрема  закордоном, дбайте про власну безпеку. Легковажність може коштувати вам здоровя або й життя!

Щоб не потрапити в скрутну ситуацію, дотримуйтесь наведених нижче порад:

1. Ніколи нікому не передавайте документи, які посвідчують вашу особу, окрім як працівників посольств та прикордонних пунктів пропуску. Якщо Ви загубили свій паспорт або ж його відібрали у Вас силою, звертайтеся до посольства або консульства України у відповідній країні.

2. Зробіть ксерокопії всіх важливих документів (паспорта, візи, страхового полісу та будь – яких інших документів, пов’язаних з поїздкою)! Тримайте їх у безпечному місці, окремо від оригіналів. Крім того,  залиште копії своїм рідним та/ або друзям в Україні.

3. Не виїздіть із країни, доки не отримаєте контактної інформації про місце, де плануєте працювати та місце проживання. Обов’язково повідомте рідним про детальне місце свого перебування за кордоном, а також залиште їм детальну інформацію про Вашого роботодавця.

4. Якщо маєте на меті працевлаштування за кордоном  - обов'язково дізнайтесь, чи є у фірми ліцензія і саме на це. Попросіть показати Вам оригінал ліцензії. Інформацію про ліцензування фірми Ви можете отримати в Центрі зайнятості вашої області, вашого міста чи району. Спробуйте дізнатись долю попередніх клієнтів фірми, а ще краще - поговоріть з ними особисто. Якщо вам відмовляють надати таку інформацію, це вже для вас серйозне попередження.

5. Дізнайтеся та занотуйте адресу та телефон посольства або консульства України в країні, до якої збираєтесь. Якщо потрапили в скрутну ситуацію негайно зв’яжіться з ними.

6. Вивчайте, мову, законодавство та звичаї країни, до якої плануєте потрапити, - через незнання можна потрапити в халепу. Щоб цього не сталося, гайда готуватися.

7. Термін Вашого перебування на території іноземної держави вказаний у Вашій візі. Порушення візового режиму зробить неможливим Ваш подальший виїзд за кордон.

8. Ніколи не намагайтесь перетинати державні кордони з нелегальними документами.

9. У багатьох країнах працюють різноманітні громадські та міжнародні організації, які надають допомогу всім, хто опинився в складній ситуації. Складіть перелік контактних адрес та телефонів.

10. Щоб зменшити ризики і розпізнати шахрайство, звертайте увагу на інформацію в ЗМІ та Інтернеті про злочини, пов’язаними з виїздом за кордон. Злодії не сплять, вони вигадують нові схеми, щоб захопити в свої тенета якомога більше довірливих осіб. Можливо, переглянута інформація убезпечить вас від лиха.

Памятайте, щоб не вибиратися зі скрутних ситуацій, краще в них не потрапляти! А якщо вам потрібна допомога, ви її отримаєте.

Допомога потерпілим від торгівлі людьми

Не дивлячись на підвищення обізнаності серед широкого загалу і значну кількість інформації стосовно торгівлі людьми в засобах масової інформації, від сучасного рабства не застрахований ніхто. Нажаль, є чимало осіб, постраждалих від цього злочину, які залишаються необізнаними. Через відсутність правової культури, громадяни не усвідомлюють, що над ними скоїли тяжкий злочин. Постраждалі не бачать виходу зі скрутної ситуації, бо не знають своїх прав, не можуть оцінити масштаби шкоди, завданою їм внаслідок злочинної експлуатації, не знайють куди їм в першу чергу звертатися по допоомогу. Вже, не кажучи, про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми і отримання відшкодування. 

Щоб не потрапити в подібну ситуацію, призиваємо вас берегти себе та розсудливо оцінювати надану інформацію туроператорів, работодавців тощо і правову реальність. Нерозсудливість призводить до сумних наслідків. Також потрібно розвивати правосвідомість та підвищувати обізнаність щодо міжнародних стандартів прав людини, механізмів їх реалізації та захисту. Порада для молоді, - почніть з накопичення знань правових наук, цивільного захисту та безпеки життєдіяльності. Правова освіта є складовою життя сучасної молоді. Без знання прав ні про який гармонійний розвиток особистості не можна говорити. До ваших послуг - фонди Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва!

Не будьте байдужими до чужої біди! Якщо бачите людину у скруті, допоможіть їй першим! Поділіться з нею своїми правовими знаннями, можливо, саме ваші поради врятують їй життя.  І тим, багатьом безпечним громадянам, яких ви поінформуєте про небезпеки, які їх чатують при неофіційному працевлаштуванні та подорожі закордон від сумнівного туроператора.

Для отримання ефективної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми та встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми необхідно звернутися із заявою до відповідального структурного підрозділу районної державної адміністрації, відповідальних структурних підрозділів місцевих органів самоврядування та до органів Національної поліції щодо захисту прав і свобод.

Органами державної влади забезпечується підтримка постраждалих від торгівлі людьми, забезпечується особиста безпека, повага, а також надається безоплатне одержання медичної, психологічної, правової та іншої допомоги незалежно від місця проживання; тимчасового розміщення у закладах допомоги, а за необхідністю – перекладач.

В Україні допомогу потерпілим від торгівлі людьми можуть надавати:

- соціальні служби (Центри зайнятості, Центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, відділи у справах сім'ї та молоді);

-  правоохоронні органи та судочинство;

-  сільські, селищні та міські ради;

-  органи освіти та охорони здоров'я;

-  недержавні громадські організації та інші.

З усіх питань щодо протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів можна звертатися:

-  Національна «Гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми: 0-800-505-501 (дзвінки безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні), 527 – безкоштовно з номерів Київстар, МТС, Life (smiley);

-  Національна «Гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації Центру «Ла Страда-Україна» 0-800-500-335 (дзвінки безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні);

-    Підтверджені факти торгівлі людьми - телефонуйте за номером 102.

    Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги  - 0 800 213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів)

-  Департамент боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми Національної поліції України - (044) 254 74 3

   Цілодобова гаряча лінія департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України - (044) 238-16-57

Прокуратурою Чернігівської області запроваджено можливість подання громадянами усних заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, пов’язані з торгівлею людьми за допомогою засобів телефонного зв’язку, тобто по телефону «гарячої лінії» та їх надіслання із використанням засобів електронного зв’язку  –  через мережу Інтернет. Приймання таких заяв та повідомлень у прокуратурі області здійснюється щодня. Електронні заяви та повідомлення приймаються на адресу електронної пошти ch.obl.prok.04.2.4@chrg.gp.gov.ua, усні – цілодобово по телефону «гарячої лінії» (0462) 67-40-86.

Допомогу можна отримати в недержавній організації. Такою в Чернігівській області  є Чернігівський громадський комітет захисту прав людини. Це неполітична, неурядова, некомерційна, незалежна громадська організація, метою діяльності якої є захист громадянських, політичних, соціальних, економічних та інших прав і свобод людини. Одним з важливих напрямків діяльності організації є боротьба з торгівлею людьми та нелегальною міграцією. 

Адреса центру: вулиця Гонча, 57/1, Чернігів, Чернігівська область, 14000

Телефон:  0462 612 532

Контакти:

Наталія Кулікова, Тел.: 063-049-72-56; (0462) 675-281

E-mail: protection.ua@gmail.com

 

Поборемо рабство разом!

Додаток 1.

“30 заповідей” Загальної декларації прав людини:

1. Всі люди народжуються вільними i рівними у своїй гідности та правах. Вони наділені розумом i совістю i повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.

2. Кожна людина повинна мати всі права i всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища. Крім того, не повинно проводитися ніякого розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу країни або території, до якої людина належить, незалежно від того, чи є ця територія незалежною, підопічною, несамоврядованою або як-небудь інакше обмеженою у своєму суверенітеті.

3. Кожна людина має право на життя, на свободу i на особисту недоторканність.

4. Ніхто не повинен бути в рабстві або у підневільному стані; рабство i работоргівля забороняються в усіх їх видах.

5. Ніхто не повинен зазнавати тортур, або жорстокого, нелюдського, або такого, що принижує його гідність, поводження i покарання.

6. Кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання її правосуб’єктності.

7. Всі люди рівні перед законом i мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Усі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, i від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації.

8. Кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

9. Ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.

10. Кожна людина, для визначення її прав i обов’язків i для встановлення обґрунтованості пред’явленого їй кримінального обвинувачення, має право, на основі повної рівності, на те, щоб її справа була розглянута прилюдно i з додержанням усіх вимог справедливості незалежним i безстороннім судом.

11. Кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усі можливості для захисту. Ніхто не може бути засуджений за злочин на підставі вчинення будь-якого діяння або за бездіяльність, які під час їх вчинення не становили злочину за національними законами або за міжнародним правом. Не може також накладатись покарання тяжче від того, яке могло бути застосоване на час вчинення злочину.

12. Ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте i сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, тайну його кореспонденції або на його честь i репутацію. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань.

13. Кожна людина має право вільно пересуватися i обирати собі місце проживання у межах кожної держави. Кожна людина має право покинути будь-яку країну, включаючи й свою власну, i повертатися у свою країну.

14. Кожна людина має право шукати притулку від переслідувань в інших країнах i користуватися цим притулком.

Це право не може бути використане в разі переслідування, яке в дійсності ґрунтується на вчиненні неполітичного злочину, або діяння, що суперечить цілям i принципам Організації Об’єднаних Націй.

15. Кожна людина має право на громадянство. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства або права змінити своє громадянство.

16. Чоловіки i жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися i засновувати сім’ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільний i повній згоді сторін, що одружуються. Сім’я є природним i основним осередком суспільства i має право на захист з боку суспільства та держави.

17. Кожна людина має право володіти майном як одноособово, так i разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

18. Кожна людина має право на свободу думки, совісті i релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання i свободу сповідувати свою релігію або переконання як одноособово, так i разом з іншими, прилюдним або приватним порядком в ученні, богослужінні i виконанні релігійних та ритуальних обрядів.

19. Кожна людина має право на свободу переконань i на вільне їх виявлення; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, одержувати i поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами i незалежно від державних кордонів.

20. Кожна людина має право на свободу мирних зборів i асоціацій. Ніхто не може бути примушений вступати до будь-якої асоціації.

21. Кожна людина має право брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо або через вільно обраних представників. Кожна людина має право рівного доступу до державної служби в своїй країні. Воля народу повинна бути основою влади уряду; ця воля повинна виявлятися у періодичних i нефальсифікованих виборах, які повинні провадитись при загальному i рівному виборчому праві шляхом таємного голосування або ж через інші рівнозначні форми, що забезпечують свободу голосування.

22. Кожна людина, як член суспільства, має право на соціальне забезпечення i на здійснення необхідних для підтримання її гідності i для вільного розвитку її особи прав у економічний, соціальній i культурній галузях за допомогою національних зусиль i міжнародного співробітництва та відповідно до структури i ресурсів кожної держави.

23. Кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі i сприятливі умови праці та на захист від безробіття. Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю. Кожний працюючий має право на справедливу i задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім’ї, i яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соцiального забезпечення. Кожна людина має право створювати професійні спілки i входити до професійних спілок для захисту своїх інтересів.

24. Кожна людина має право на відпочинок i дозвілля, включаючи право на розумне обмеження робочого дня та на оплачувану періодичну відпустку.

25. Кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримання здоров’я i добробуту її самої та її сім’ї, i право на забезпечення в разі безробіття, хвороби, інвалідності, вдівства, старості чи іншого випадку втрати засобів до існування через незалежні від неї обставини.

Материнство i дитинство дають право на особливе піклування i допомогу. Всі діти, народжені у шлюбі або поза шлюбом, повинні користуватися однаковим соціальним захистом.

26. Кожна людина має право на освіту. Освіта повинна бути безплатною, хоча б початкова i загальна. Початкова освіта повинна бути обов’язковою. Технічна i професійна освіта повинна бути загальнодоступною, а вища освіта повинна бути однаково доступною для всіх на основі здібностей кожного. Освіта повинна бути спрямована на повний розвиток людської особи i збільшення поваги до прав людини i основних свобод. Освіта повинна сприяти взаєморозумінню, терпимості i дружбі між усіма народами, расовими або релігійними групами i повинна сприяти діяльності Організації Об’єднаних Націй по підтриманню миру. Батьки мають право пріоритету у виборі виду освіти для своїх малолітніх дітей.

27. Кожна людина має право вільно брати участь у культурному житті суспільства, втішатися мистецтвом, брати участь у науковому прогресі i користуватися його благами. Кожна людина має право на захист її моральних i матеріальних інтересів, що є результатом наукових, літературних або художніх праць, автором яких вона є.

28. Кожна людина має право на соціальний i міжнародний порядок, при якому права i свободи, викладені в цій Декларації, можуть бути повністю здійснені.

29. Кожна людина має обов’язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний i повний розвиток її особи. При здійсненні своїх прав i свобод кожна людина повинна зазнавати тюльки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання i поваги прав i свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку i загального добробуту в демократичному суспільстві. Здійснення цих прав i свобод ні в якому разі не повинно суперечити цілям i принципам Організації Об’єднаних Націй.

30. Ніщо у цій Декларації не може бути витлумачено як надання будь-якій державі, групі осіб або окремим особам права займатися будь-якою діяльністю або вчиняти дії, спрямовані на знищення прав i свобод, викладених у цій Декларації.

Для підготовки видання використано матеріали з книжкових і періодичних видань, що містяться у фондах ЧОБЮ, та Інтернету.



Що таке «тривожна» валіза і що в ній має бути?


"Тривожна" валіза необхідна під час евакуації на випадок бойових дій, стихійних або техногенних катастроф. Це підготований набір необхідних речей, який збільшить ваші шанси на виживання. Інструктор Сергій Вишневський радить складати речі першої необхідності в легкий 100-літровий рюкзак, оскільки валіза на колесах буде зайвим навантаженням у разі евакуації. Рюкзак не має бути яскравого кольору, і так само краще обійтися без кольорів хакі.

Для гігієни: мило, туалетний папір, серветки спиртові, зубна щітка, зубна паста, дзеркальце, рушник, ЗІП пакет та водостійка сумка органайзер, щоб скласти всі ці речі.

Сигналізація та освітлення: ліхтарик налобний, ліхтарик ручний, свисток, прапор України, паракорд (дуже міцна мотузка, яка  може витримати високі навантаження), кресало, ніж "Чугайстер", мультитул (складаний ніж із додатковими пристосуваннями) , комплект "Характерник" (лопата, мачете, лучкова пилка та ще 12 інструментів в одному комплекті).

Захист: окуляри, килимок-сидушка, бахіли.

Для кухні: газовий пальник, балон газовий маленький, чашка сталева, казанок, ложка, титанова пічка та вітрозахист для газового пальника, газова запальничка, мінеральна вода, фільтр для очищення води, запас їжі на три доби (швидкорозчинні супи, вермішель швидкого приготування, тушонка, галети, мʼясні чи рибні консерви, низькокалорійні солодощі, льодяники (їхня цінність у тому, що вони висококалорійні, але не тануть і не псуються на сонці).

Зв'язок та енергетика: сім-карти декількох операторів зв'язку, пауербанк-зарядка, сонячна панель, акумулятори ААА, акумулятори 18650.

Навігація: паперова карта України, компас планшетний, годинник наручний, олівець будівельний, вологозахищений блокнот.

Документи: флешка USB, флешка-картридер, карта пам'яті, внутрішній та біометричний паспорт, ідентифікаційний код платника податків (ІПН), військовий квиток, документи на нерухомість, фото рідних та близьких з написами на звороті. Можна покласти аркуш із базовою медичною інформацією про вас і членів вашої родини: групою крові, наявними проблемами зі здоровʼям (тут, зокрема, варто зазначити інформацію про алергію на медичні препарати), переліком ліків, які ви приймаєте (з описом способу їхнього застосування та дози), рецепти, імена та мобільні телефони ваших лікарів тощо.

Аптечка: тактична за стандартом IFAK у повному зборі. Про її склад читайте у Додатку.

Укриття: каремат, спальник зимовий, намет двомісний.

Пам’ятаймо! Не можна легковажити, у разі небезпеки така поведінка може бути фатальною.



Отруєння чадним газом: як вберегтися?

Взимку, коли населення всіма способами намається зігрітися, частішають пожежі і збільшується кількість постраждалих внаслідок отруєння чадним або побутовим газом.

Трагічні події відбуваються з причини неправильного користування газовими приладами та несправним пічним  опаленням.

До приладів, що виробляють чадний газ, відносяться:

·        Печі-гриль;

·        Побутові печі;

·        Кухонні плити;

·        Каміни;

·        Водонагрівачі;

·        Печі дров'яні;

·        Автомобілі (вантажні, легкові).

Ураження чадним газом фіксуються після перебування у осередку загоряння або в закритому авто при увімкненому двигуні. До отруєння може привести неправильне користування п'єцами, якщо не щільно закрити дверцята і забути витягнути заслінку труби, якщо піч несправна.

Чадний газ, оксид вуглецю, утворюється при неповному згорянні різного типу палива (вугілля, дров, нафти, природного газу), у складі яких є вуглець. Він не має ні запаху, ні кольору, а його потрапляння в організм призводить до заміни ним кисню в крові, що, своєю чергою, викликає ядуху. 

Особливо чутливі до окису вуглецю діти, вагітні, люди, які мають хвороби легень і серця.

Перший симптом отруєння – головний біль. Згодом потерпілий відчуває запаморочення, біль у грудях, дратівливість, сплутаність свідомості, порушення координації рухів. Симптоми виявляються блювотою та синюшним або яскраво-червоним відтінком шкіри хворого. Можлива непритомність.

Перша допомога при отруєнні чадним газом 

Отруєння чадним газом – це одне з критичних станів, при якому людину може очікувати летальний результат. Саме тому перша допомога, надана в максимально стислі терміни після отруєння чадним газом може врятувати життя.

Найперше, що потрібно зробити - негайно усунути джерело надходження чадного газу. У жодному разі не можна запалювати світло чи вогонь, оскільки це може призвести до вибуху. У приміщенні потрібно відкрити вікна для надходження свіжого повітря, можна використати кондиціонер, вентилятор, за їх відсутності хоча б обмахувати потерпілого. Найкраще якнайшвидше винести його на повітря та викликати швидку допомогу. Якщо у людини відсутня свідомість, потрібно негайно приступати до закритого масажу серця з поперемінним виконанням штучного дихання. Виконувати цю процедуру потрібно, поки людина не прийде до тями або до приїзду швидкої допомоги.

Важливо також зазначити, що надання допомоги повинно відбуватися при одночасному забезпеченні власної безпеки. Діяти в умовах підвищеної концентрації чадного газу слід з максимальною швидкістю, дихання здійснюється через марлю або носову хустинку.

Як запобігти отруєнню чадним газом

1. Для обігріву помешкання використовуйте лише ті прилади, які для цього призначені, до прикладу, не використовуйте газову плиту для обігріву приміщення.

2. Регулярно перевіряйте газові прилади, вентиляційні канали та димоходи на справність.

3. Не залишайте увімкненими газові прилади без нагляду.

4. У помешканні з пічним опаленням завжди відчиняйте заслінку в пічці чи комині.

5. Електровитяжці та газовій колонці не місце в одному приміщенні.

6. Завжди провітрюйте приміщення, якщо в них є газові прилади.

Бережіть себе!



17 вересня - День працівників цивільного захисту України


17 вересня в Україні відзначають День працівників цивільного захисту України (День рятівника). Це професійне свято всіх працівників цивільного захисту населення – аварійно-рятувальних служб, пожежної охорони та інших спеціальних формувань, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Важко переоцінити важливість і значущість тієї справи, яку кожен день, кожну годину виконують рятувальники і пожежники, ризикуючи власним життям. За першим сигналом вони готові негайно вирушити в епіцентр будь-яких подій, безстрашно гасити пожежі, рятувати людей на воді, першими прибувають на ліквідацію завалів, руйнувань, зсувів тощо. День, на честь працівників цивільного захисту України, встановлений 12 вересня 2008 року Указом Президента України № 830/2008 на підтримку ініціативи громадськості та Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Відзначається щорічно 17 вересня.

Долучаємося до привітань рятівників, бажаємо й надалі успішно втілювати у життя гасло «Запобігти. Врятувати. Допомогти» і пропонуємо ознайомитися з програмою заходів з цивільного захисту, основною метою яких є навчити учнівську спільноту грамотно і чітко діяти, щоб захистити своє здоров’я та життя у надзвичайних ситуаціях. 

Для початку рекомендуємо ознайомитися з нормативними документами з даного питання.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ «ДНЯ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ»

Україна. Закони.  Кодекс цивільного захисту України : Чинне законодавство зі змінами та доп. : станом на 1 вересня 2017р. - К : Паливода А.В., 2017. - (Кодекси України).

Україна. Закон. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кодексу цивільного захисту України  : Закон України від 2 жовт. 2012 р. : №5404-VI // Голос України. - 2012. - 3 листоп. - С.16.

Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Порядку підготовки до дій за призначенням органів управління та сил цивільного захисту: постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 443.

Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту: постанови Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 р. № 819.

Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях: постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 444.

Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту : постанова від 9 січ. 2014 р. : №11. // Урядовий кур"єр. - 2014. - 5 лют. - С.14-16.

Україна. Кабінет Міністрів. Про утворення Інституту державного управління з цивільного захисту  : постанова Каб. Міністрів України від 5 лют. 2020 р. : №49 // Урядовий кур"єр. - 2020. - 11лют. - С.4.

Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження плану основних заходів цивільного захисту на 2020 рік  : розпорядж. Каб. Міністрів України від 18 груд. 2019 р. : №13160-р. // Урядовий кур"єр. - 2020. - 25січ. - С.10.

Як організувати роботу з цивільного захисту? Ефективно працювати в даному напрямку допоможуть рекомендації редактора управлінських видань MCFR Освіта Олени Філоненко.

МОН наказом від 01.02.2021 № 130 затвердило План основних заходів цивільного захисту Міністерства освіти і науки України на 2021 рік (далі — Заходи). В даному план ніяк визначено заходи цивільного захисту, виконання яких мають забезпечити департаменти освіти. 

1. Проконтролювати стан споруд цивільного захисту

Якщо в закладі є споруди цивільного захисту, то ви зобов’язані їх зберігати й утримувати відповідно до вимог законодавства. Про це йдеться у частині 15 статті 20 Кодексу цивільного захисту України. У Заходах є завдання, яке стосується дотримання вимог законодавства щодо споруд. Зокрема, керівник закладу повинен:

·        врахувати потреби осіб з інвалідністю, насамперед тих, які пересуваються на кріслах колісних, мають порушення зору та слуху;

·       оприлюднити інформацію про місця розташування та стан готовності таких споруд на офіційних вебресурсах закладу, а також іншими доступними способами.

Якщо споруди цивільного захисту не готові до використання за прямим призначенням, то керівнику варто звернутися до засновника з відповідним листом. Адже Заходи мають норму, яка передбачає, що засновник має сприяти організації та проведенню комплексу заходів, щоб привести захисні споруди у готовність до використання за призначенням.

2. Подбати про засоби захисту для працівників

Ще одне завдання для директора — придбати засоби радіаційного та хімічного захисту для працівників закладів освіти, розташованих у зоні можливого радіаційного та хімічного забруднення. Рівень забезпечення — не менше 80% потреби.

3. Організувати та провести заходи

Керівник закладу має організувати та провести практичне тренування з безпечної та швидкої евакуації учасників освітнього процесу (не рідше одного разу на пів року, а в установах сезонного типу — на початку кожної зміни).

Також слід провести День цивільного захисту й Тиждень знань з основ безпеки життєдіяльності — в закладах загальної середньої та професійно-технічної освіти. У закладах дошкільної освіти — Тиждень безпеки дитини.

4. Підготуватися до контролю

Засновник та орган управління освітою в 2021 році:

·        контролюватимуть підготовку до 2021–2022 навчального року;

·        контролюватимуть та моніторитимуть якість навчання діям у надзвичайних ситуаціях у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти в таких областях: Житомирській, Черкаській, Кіровоградській, Вінницькій.

Серед документів, що регулюють питання цивільного захисту, у закладі освіти мають бути:

·        розділ у колективному договорі, в якому прописано комплексні заходи з цивільного захисту, охорони праці та безпеки життєдіяльності;

·        наказ керівника закладу освіти про призначення відповідальних осіб за організацію роботи з питань цивільного захисту, охорони праці, безпеки життєдіяльності в закладі освіти і окремих структурних підрозділах (кабінети, лабораторії, майстерні, полігони тощо).

Детальніший план заходів із термінами їх виконання — у Додатку (за посиланням) : https://edirshkoly.mcfr.ua/877878

Більше матеріалів у професійно сформованому бібліотечному фонді Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Тараса Шевченка, 63).

Джерело: https://edirshkoly.mcfr.ua/877878


РАБСТВО ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ (ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ПРОТИДІЇ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ) : ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ



Подаємо перелік законодавчих актів, де йдеться про захист осіб, які постраждали  внаслідок торгівлі людьми та кримінальне покарання для їхніх кривдників. Наголошуємо, що для протидії торгівлі людьми й нелегальній міграції, Україна повністю приєдналась до міжнародних документів, спрямованих на боротьбу з цим ганебним явищем. Ознайомитися з матеріалами запрошуємо до Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Тараса Шевченка, 63,) та за вказаними посиланнями:

Конвенція  про боротьбу з торгівлею людьми    і з експлуатацією проституції третіми особами [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України. – Електронний текст. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_162#Text  (дата звернення; 21.07.2021). – Назва з екрана.

Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України. – Електронний текст. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_927#Text (дата звернення; 21.07.2021). – Назва з екрана.

Конвенція Ради Європи  про заходи щодо протидії торгівлі людьми [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України. – Електронний текст. – Режим доступу:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_162#Text  (дата звернення; 21.07.2021). – Назва з екрана.

Протокол  про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної  організованої злочинності (2004) [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України. – Електронний текст. – Режим доступу:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_791#Text (дата звернення; 21.07.2021). – Назва з екрана.

Україна докладає багато зусиль у сфері протидії торгівлі людьми, особливо в частині поширення Національного механізму взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми. Наша держава була серед перших країн у Європі, яка у 1998 році встановила кримінальну відповідальність за торгівлю людьми: у 1998 році Верховною Радою України було внесене доповнення до Кримінального кодексу про встановлення кримінальної відповідальності за торгівлю людьми, а в 2001 році прийнято новий Кримінальний Кодекс України, що містить статтю 149.

Конституція України : чин. законодавство зі змінами та допов., станом на 1 черв. 2017 р. / К. Україна. - К : Паливода А.В., 2017. – 76 с.

Детально ознайомитися пропонуємо за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show

Кримінальний кодекс України : чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 3 травня 2017 р. - К : Паливода А.В., 2017. – 212 с. - (Кодекси України).

Стаття 149. Торгівля людьми

1. Торгівля людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього його батьками, усиновителями, опікунами чи піклувальниками, або вчинені щодо малолітнього, або організованою групою, або поєднані з насильством, небезпечним для життя або здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Примітка. 1. Під експлуатацією людини в цій статті слід розуміти всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність або примусове переривання вагітності, примусове одруження, примусове втягнення у зайняття жебрацтвом, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.

2. У статтях 149 та 303 цього Кодексу під уразливим станом особи слід розуміти зумовлений фізичними чи психічними властивостями або зовнішніми обставинами стан особи, який позбавляє або обмежує її здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, збіг тяжких особистих, сімейних або інших обставин.

3. Відповідальність за вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання малолітнього чи неповнолітнього за цією статтею настає незалежно від того, чи вчинені такі дії з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу чи уразливого стану зазначених осіб або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, використання службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності, або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання її згоди на експлуатацію людини.

Про протидію торгівлі людьми : Закон України від 20 верес. 2011 р. : №3739-VI // Урядовий кур"єр. - 2011. - 26 жовт. - С.9-11.

Даний законодавчий акт визначає організаційно-правові засади протидії торгівлі людьми, гарантуючи гендерну рівність, основні напрями державної політики та засади міжнародного співробітництва у цій сфері, повноваження органів виконавчої влади, порядок встановлення статусу осіб, які постраждали від торгівлі людьми, та порядок надання допомоги таким особам.

Детально ознайомитися пропонуємо за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17#Text

Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми: Закон України від 21 верес. 2010 р. : №2530-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2011. - 4 лют. - С.131.

Про внесення змін до Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми : постанова Каб. Міністрів України від 26 трав. 2021 р. : №531 // Урядовий курєр. - 2021. - 1 черв. - С.9.

Про затвердження Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року : постанова Каб. Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 111. [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України. – Електронний текст. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/111-2016-  (дата звернення; 21.07.2021). – Назва з екрана.

Про затвердження Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року : постанова Каб. Міністрів України від 21 берез. 2012 р. : №350 // Урядовий кур"єр. - 2012. - 16 трав. - С.21.

Про затвердження Положення про створення та функціонування Єдиного державного реєстру злочинів торгівлі людьми : постанова Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2012 р. : № 303 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України. – Електронний текст. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303-2012 (дата звернення; 21.07.2021). – Назва з екрана.

Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми : постанова Каб. Міністрів України від від 22 серпня 2012 р. № 783 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України. – Електронний текст. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/783-2012 (дата звернення; 21.07.2021). – Назва з екрана.

Про затвердження Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми : Постанова від 25 лип. 2012 р. : №660 // Урядовий курєр. - 2012. - 15 серп. - С.9.

Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми : Постанова Каб. Міністрів України від 22 серп. 2012 р. : №783 // Урядовий курєр. - 2012. - 6 верес. - С.14.

Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми : постанова Каб. Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 417 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України. – Електронний текст. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2012 (дата звернення; 21.07.2021). – Назва з екрана.

Про національного координатора у сфері протидії торгівлі людьми: постанова Каб. Міністрів України «від 18 січня 2012 р. № 29 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України. – Електронний текст. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/29-2012 (дата звернення; 21.07.2021). – Назва з екрана.

Про схвалення Концепції Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року : розпорядження Каб. Міністрів України від 7 жовт. 2015 р. : №1053-р. // Урядовий курєр. - 2015. - 19 листоп. - С.12. 

Як це, зазвичай, буває...

Причини торгівлі людьми

Пропозиції жертв торгівлі людьми сприяють чимало чинників, зокрема:

– бідність, привабливість уявного кращого життя за кордоном;

– слабкі соціальні та економічні структури;

– безробіття;

– організована злочинність, незахищеність від неї;

– насильство проти жінок та дітей, дискримінація жінок;

– корумпованість влади;

– політична нестабільність;

– збройні конфлікти та ін..

Зростанню попиту на торгівлю людьми сприяють такі чинники, як:

– сексуальна індустрія;

– експлуататорська праця.

Форми торгівлі людьми

Об'єктивна сторона цього злочину може виражатися у таких формах:

·        продаж людини;

·        платна передача або одержання людини;

·        вербування, переміщення, переховування людини.

Під торгівлею людиною, передбаченою статтею 149 КК України, слід розуміти дії з купівлі-продажу людини, що полягають у безповоротній передачі (отриманні) людини за грошову винагороду.

Під вербуванням, слід розуміти вчинення дій, спрямованих на досягнення із людиною добровільної (наприклад, шляхом запрошування або умовляння) або вимушеної (наприклад, шляхом шантажу, погрози застосування насильства) домовленості на її подальшу експлуатацію або на переміщення, переховування, передачу іншій особі. Вербування є закінченим з моменту вчинення конкретних дій, спрямованої на досягнення домовленості із особою, яку вербують для експлуатації.

Під переміщенням людини слід розуміти дії, спрямовані на зміну місця її перебування.

Під переховуванням - обмеження фізичних контактів людини з іншими особами, особливо із представниками правоохоронних органів, що може проявлятись як у наданні приміщення для перебування, так і у примусовому позбавленні волі. Закінченим злочин вважається з моменту заволодіння особою і фактичного початку обмеження її волі.

Під передачею або одержанням людини слід розуміти вчинення дій, пов’язаних із переходом контролю над людиною від однієї особи до іншої.

Обман, як спосіб вчинення злочину, полягає в умисному введенні в оману іншої особи або підтримуванні вже наявної у неї оманливої уяви шляхом передачі інформації, що не відповідає дійсності або замовчування про різні факти, речі, явища і т. ін., з метою схилити цю особу до певної поведінки.

Під шантажем слід розуміти психічне насильство, що полягає у погрозі розголосити відомості, які потерпілий чи його близькі бажають зберегти у таємниці.

Уразливий стан особи, відповідно до ст. 149 КК України, – це такий її стан, зумовлений фізичними чи психічними властивостями або зовнішніми обставинами, який позбавляє чи обмежує її здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, а також збіг тяжких особистих, сімейних чи інших обставин.

Під експлуатацією людини слід розуміти всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність або примусове переривання вагітності, примусове одруження, примусове втягнення у зайняття жебрацтвом, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.

Продаж - угода, за якою одна особа (продавець) передає людину у фактичну незаконну власність іншої (покупця), а остання зобов'язана прийняти та сплатити за неї певну грошову суму.

До іншої оплачуваної передачі у ст. 149 можна віднести угоди про міну, найм, заставу, а так само угоди, за яких особа передається винним іншій особі у фактичну власність або для тимчасового використання (експлуатації) за матеріальну винагороду у вигляді інших, крім грошей, цінностей (коштовностей, цінних паперів тощо) або послуг матеріального характеру (передача у користування будинку, транспортного засобу, надання лікувальних чи оздоровчих послуг, путівки в круїз тощо).

Під іншою незаконною угодою щодо людини слід розуміти два види фактичних угод:

1.   такі угоди, як дарування, надання у безоплатне користування та будь-які інші, за якими особа безоплатно передається у фактичну власність або для тимчасового використання (експлуатації);

2.   зворотний бік передачі, тобто купівля або одержання людини внаслідок міни, найму, застави, іншої угоди, за якої винний одержує людину від іншої особі у фактичну власність або тимчасово за матеріальну винагороду чи без такої.

У перших двох формах злочин є закінченим з моменту продажу (іншої платної передачі) людини іншій особі (особам). Якщо до угод з продажу людини застосувати за аналогією правило, що діє у цивільному праві, злочин треба вважати закінченим з моменту фактичної передачі особи за договором купівлі-продажу, який defacto означає зміну власника, чи з іншого моменту, прямо передбаченого договором між сторонами. Без відповідних аналогій з цивільним правом не можна обійтися і характеризуючи інші конкретні суспільно небезпечні дії, що становлять зміст об'єктивної сторони цього злочину, адже специфіка предмета суспільних відносин, з приводу якого ці дії вчинюються - людина.

Суб'єктивна сторона цього злочину передбачає прямий умисел і, як правило, корисливий мотив. Винна особа здійснює заволодіння людиною для наступного використання чи продажу (або іншої передачі), усвідомлюючи, що кінцевою метою використання чи такого продажу (іншої передачі) жертви злочину в подальшому буде експлуатація людини.

Експлуатація людини може відбуватися у таких формах:

·        сексуальна експлуатація;

·        використання в порнобізнесі;

·        втягнення у злочинну діяльність;

·        залучення в боргову кабалу;

·        усиновлення (удочеріння) з метою наживи;

·        використання в збройних конфліктах;

·        експлуатація її праці;

·        примусова праця;

·        примусова вагітність;

·        вилучення органів;

·        проведення дослідів над людиною без її згоди;

·        примусова праця.

Примусова праця (примусове надання послуг) - усяка робота або служба, що вимагається від будь-якої особи під загрозою якогось покарання.

Сексуальна експлуатація - це використання особи іншою людиною з метою отримання прибутку для задоволення сексуальних потреб третіх осіб.

Під використанням в порнобізнесі слід розуміти залучення особи (в якості актора, статиста, робочого тощо) до виготовлення з метою розповсюдження або збуту предметів, що є носіями графічної інформації, яка спрямована на збудження статевої пристрасті шляхом цинічного, безсоромного, грубо натуралістичного або протиприродного відображення статевого життя людей.

Втягнення у злочинну діяльність - це дії, пов'язані з безпосереднім психічним чи фізичним впливом на особу та вчинені з метою викликання у неї прагнення взяти участь в одному чи кількох злочинах. Втягнення у злочинну діяльність передбачає всі види фізичного насильства і психічного впливу (переконання, залякування, підкуп, обман, розпалювання почуття помсти, заздрості або інших спонукань, пропозиція вчинити злочин, обіцянка придбати або збути викрадене, давання порад про місце і способи вчинення або про приховування слідів злочину, вживання спиртних напоїв, наркотичних засобів чи психотропних речовин разом з особою з метою полегшити схилення її до вчинення злочину та ін.).

Залучення у боргову кабалу - це поставлення особи у становище, коли вона, ставши боржником, у забезпечення свого боргу надає особисту працю, але цінність виконуваної роботи не зараховується в погашення боргу або якщо тривалість цієї роботи не обмежена і характер її не визначений. На практиці в такий стан потрапляє, наприклад, жінка, яку продали у будинок терпимості іншої країни, власник якого, сплативши гроші продавцю за жінку, відбирає у неї всі документи, обіцяючи повернути Їх лише після відпрацювання нею сплаченої ним суми та отримання ним прибутку.

Усиновлення (удочеріння) з метою наживи - оформлене спеціальним юридичним актом одержання на виховання в сім'ю неповнолітньої дитини на правах сина чи дочки, вчинене з метою отримання будь-якої матеріальної вигоди або уникнення певних витрат завдяки усиновленню (удочерінню).

Примусова вагітність - використання репродуктивних функцій організму жінки шляхом природного або штучного запліднення без її добровільної згоди та подальше примушування жінки до виношування дитини.

Вилучення органів - видалення з організму людини її складової частини, яка має певну будову і спеціальне призначення (орган зору, серце, легені, печінка, нирки, підшлункова залоза з 12- палою кишкою, селезінка тощо).

Проведення дослідів над людиною без її згоди - вчинюваний без дозволу людини фізіологічний або психологічний вплив на її організм із застосуванням методів, що недопущені МОЗ України до загального застосування, тобто є експериментальними.

 

Як убезпечити себе закордоном: корисні поради

Під час подорожі, навчання або заробітчанства, зокрема  закордоном, дбайте про власну безпеку. Легковажність може коштувати вам здоровя або й життя!

Щоб не потрапити в скрутну ситуацію, дотримуйтесь наведених нижче порад:

1. Ніколи нікому не передавайте документи, які посвідчують вашу особу, окрім як працівників посольств та прикордонних пунктів пропуску. Якщо Ви загубили свій паспорт або ж його відібрали у Вас силою, звертайтеся до посольства або консульства України у відповідній країні.

2. Зробіть ксерокопії всіх важливих документів (паспорта, візи, страхового полісу та будь – яких інших документів, пов’язаних з поїздкою)! Тримайте їх у безпечному місці, окремо від оригіналів. Крім того,  залиште копії своїм рідним та/ або друзям в Україні.

3. Не виїздіть із країни, доки не отримаєте контактної інформації про місце, де плануєте працювати та місце проживання. Обов’язково повідомте рідним про детальне місце свого перебування за кордоном, а також залиште їм детальну інформацію про Вашого роботодавця.

4. Якщо маєте на меті працевлаштування за кордоном  - обов'язково дізнайтесь, чи є у фірми ліцензія і саме на це. Попросіть показати Вам оригінал ліцензії. Інформацію про ліцензування фірми Ви можете отримати в Центрі зайнятості вашої області, вашого міста чи району. Спробуйте дізнатись долю попередніх клієнтів фірми, а ще краще - поговоріть з ними особисто. Якщо вам відмовляють надати таку інформацію, це вже для вас серйозне попередження.

5. Дізнайтеся та занотуйте адресу та телефон посольства або консульства України в країні, до якої збираєтесь. Якщо потрапили в скрутну ситуацію негайно зв’яжіться з ними.

6. Вивчайте, мову, законодавство та звичаї країни, до якої плануєте потрапити, - через незнання можна потрапити в халепу. Щоб цього не сталося, гайда готуватися.

7. Термін Вашого перебування на території іноземної держави вказаний у Вашій візі. Порушення візового режиму зробить неможливим Ваш подальший виїзд за кордон.

8. Ніколи не намагайтесь перетинати державні кордони з нелегальними документами.

9. У багатьох країнах працюють різноманітні громадські та міжнародні організації, які надають допомогу всім, хто опинився в складній ситуації. Складіть перелік контактних адрес та телефонів.

10. Щоб зменшити ризики і розпізнати шахрайство, звертайте увагу на інформацію в ЗМІ та Інтернеті про злочини, пов’язаними з виїздом за кордон. Злодії не сплять, вони вигадують нові схеми, щоб захопити в свої тенета якомога більше довірливих осіб. Можливо, переглянута інформація убезпечить вас від лиха.

Памятайте, щоб не вибиратися зі скрутних ситуацій, краще в них не потрапляти! А якщо вам потрібна допомога, ви її отримаєте.

Допомога потерпілим від торгівлі людьми

Не дивлячись на підвищення обізнаності серед широкого загалу і значну кількість інформації стосовно торгівлі людьми в засобах масової інформації, від сучасного рабства не застрахований ніхто. Нажаль, є чимало осіб, постраждалих від цього злочину, які залишаються необізнаними. Через відсутність правової культури, громадяни не усвідомлюють, що над ними скоїли тяжкий злочин. Постраждалі не бачать виходу зі скрутної ситуації, бо не знають своїх прав, не можуть оцінити масштаби шкоди, завданою їм внаслідок злочинної експлуатації, не знайють куди їм в першу чергу звертатися по допоомогу. Вже, не кажучи, про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми і отримання відшкодування. 

Щоб не потрапити в подібну ситуацію, призиваємо вас берегти себе та розсудливо оцінювати надану інформацію туроператорів, работодавців тощо і правову реальність. Нерозсудливість призводить до сумних наслідків. Також потрібно розвивати правосвідомість та підвищувати обізнаність щодо міжнародних стандартів прав людини, механізмів їх реалізації та захисту. Порада для молоді, - почніть з накопичення знань правових наук, цивільного захисту та безпеки життєдіяльності. Правова освіта є складовою життя сучасної молоді. Без знання прав ні про який гармонійний розвиток особистості не можна говорити. До ваших послуг - фонди Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва!

Не будьте байдужими до чужої біди! Якщо бачите людину у скруті, допоможіть їй першим! Поділіться з нею своїми правовими знаннями, можливо, саме ваші поради врятують їй життя.  І тим, багатьом безпечним громадянам, яких ви поінформуєте про небезпеки, які їх чатують при неофіційному працевлаштуванні та подорожі закордон від сумнівного туроператора.

Для отримання ефективної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми та встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми необхідно звернутися із заявою до відповідального структурного підрозділу районної державної адміністрації, відповідальних структурних підрозділів місцевих органів самоврядування та до органів Національної поліції щодо захисту прав і свобод.

Органами державної влади забезпечується підтримка постраждалих від торгівлі людьми, забезпечується особиста безпека, повага, а також надається безоплатне одержання медичної, психологічної, правової та іншої допомоги незалежно від місця проживання; тимчасового розміщення у закладах допомоги, а за необхідністю – перекладач.

В Україні допомогу потерпілим від торгівлі людьми можуть надавати:

- соціальні служби (Центри зайнятості, Центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, відділи у справах сім'ї та молоді);

-  правоохоронні органи та судочинство;

-  сільські, селищні та міські ради;

-  органи освіти та охорони здоров'я;

-  недержавні громадські організації та інші.

З усіх питань щодо протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів можна звертатися:

-  Національна «Гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми: 0-800-505-501 (дзвінки безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні), 527 – безкоштовно з номерів Київстар, МТС, Life (smiley);

-  Національна «Гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації Центру «Ла Страда-Україна» 0-800-500-335 (дзвінки безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні);

-    Підтверджені факти торгівлі людьми - телефонуйте за номером 102.

    Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги  - 0 800 213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів)

-  Департамент боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми Національної поліції України - (044) 254 74 3

   Цілодобова гаряча лінія департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України - (044) 238-16-57

Прокуратурою Чернігівської області запроваджено можливість подання громадянами усних заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, пов’язані з торгівлею людьми за допомогою засобів телефонного зв’язку, тобто по телефону «гарячої лінії» та їх надіслання із використанням засобів електронного зв’язку  –  через мережу Інтернет. Приймання таких заяв та повідомлень у прокуратурі області здійснюється щодня. Електронні заяви та повідомлення приймаються на адресу електронної пошти ch.obl.prok.04.2.4@chrg.gp.gov.ua, усні – цілодобово по телефону «гарячої лінії» (0462) 67-40-86.

Допомогу можна отримати в недержавній організації. Такою в Чернігівській області  є Чернігівський громадський комітет захисту прав людини. Це неполітична, неурядова, некомерційна, незалежна громадська організація, метою діяльності якої є захист громадянських, політичних, соціальних, економічних та інших прав і свобод людини. Одним з важливих напрямків діяльності організації є боротьба з торгівлею людьми та нелегальною міграцією. 

Адреса центру: вулиця Гонча, 57/1, Чернігів, Чернігівська область, 14000

Телефон:  0462 612 532

Контакти:

Наталія Кулікова, Тел.: 063-049-72-56; (0462) 675-281

E-mail: protection.ua@gmail.com

 



ПОСИЛЕНО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ПОЖЕЖНОЇ ТА ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ

 

Впродовж останніх п’яти років в Україні сталося понад 352 тисяч пожеж, що завдали прямих збитків на понад шість мільярдів гривень. Унаслідок пожеж загинули понад 11 тисяч людей, зокрема 359 дітей, а травм зазнали більш як сім тисяч.

Більшість пожеж спричиняють люди в житловому секторі, найбільш розповсюдженими є загоряння, викликані непогашеною цигаркою. Значну пожежну небезпеку викликають і навмисні підпали. Як от, під час спалювання сухої трави і листя, коли через безвідповідальність люди спалюють сотні гектарів екосистеми та забруднюють повітря. Вони не розуміють що такі загоряння вкрай важко контролювати і надто складно загасити, бо вітер раздмухує полум'я на далекі відстані. А за вітряної погоди вогонь поширюється досить швидко. Для прикладу наведу пожежу, наслідки якої могли б призвести до безповоротних наслідків для усієї України. Лихо сталося навесні 2020 року у Чорнобильській зоні. Тоді  місцевість охопили масштабні лісові пожежі і вигоріло понад 35 гектарів сухої трави і чагарників. До гасіння були залучені кількасот рятувальників. Про небезпеку, яка нависла над всією Україною не варто, навіть, говорити, адже через гаряче повітря радіоактивні частинки, які осіли в 1986 році, могли б розповсюдитися територією країни і спричинити непоправну шкоду здоров'ю людей. За висновками пожежників, причиною займання лісу міг бути випадковий підпал. Можливо, через людську недбалість, так званий "людський фактор" (паління трави на своїй земельній ділянці, або розведення багаття в лісі чи викинутий недопалок,..), ледь не сталася непоправна трагедія. Зупинити пожежу, вдалося завдяки героїзму рятувальників і дощу, посланому Богом, майже під Прип'яттю. 

Отже, посилення санкцій, передбачених за порушення чинного законодавства щодо пожежної і техногенної безпеки, є необхідною мірою, яка швидко приведе до тями порушників - суб’єктів господарювання, громадян та посадовців, і змусить недбалих осіб дотримуватися його вимог.

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення вимог пожежної та техногенної безпеки» за номером № 1366-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 30 березня 2021 року з ініціативи Кабінету Міністрів.

Згідно з документом за порушення вимог пожежної та техногенної безпеки віднині порушники каратимуться штрафом у розмірі від 100 до 300 неоподатковуваний мінімум доходів громадян  (НМДГ) (від 1700 до 5100 грн).

Крім того, за порушення вимог пожежної та техногенної безпеки, які спричинили аварії та заподіяли шкоду здоров'ю людей або пошкодили майно, передбачається кримінальна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 1000 до 4020 НМДГ (від 17000 до 68 340 грн), або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження чи позбавлення волі на строк до трьох років. Якщо такі дії призвели до загибелі людей чи пошкодили майно в особливо великому розмірі, відповідальність передбачатиме позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Також, даний Закон України посилює адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик спеціальних служб - пожежно-рятувального підрозділу, поліції, бригади швидкої допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань (передбачені штрафи від 50 до 200 НМДГ (від 850 до 3400 грн) проти штрафів на суму від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів, які існували раніше); за невиконання приписів посадових осіб щодо пожежної та техногенної безпеки (штрафи від 100 до 300 НМДГ (від 1700 до 5100 грн)).

Крім того, Глава держави підписав взаємопов'язаний Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за перешкоджання у проведенні перевірок з питань пожежної та техногенної безпеки» за номером № 1367-ІХ, який Парламент України ухвалив 30 березня. Цей документ доповнює попередній та встановлює адміністративну відповідальність за перешкоджання у проведенні перевірок з питань пожежної та техногенної безпеки. Так, створення перешкод у діяльності уповноважених посадових осіб у сфері пожежної та техногенної безпеки, пов'язаній з проведенням перевірок, каратиметься штрафом на суму від 100 до 300 НМДГ (від 1700 до 5100 грн).

Закони набирають чинності на наступний день після опублікування.

Дізнатися більше про дотримання пожежної безпеки і охорони довкілля, запрошуємо до Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Тараса Шевченка, 63), де чекаємо вас після закінчення вимушеного карнтину.

Використано матеріали з інтернету.

https://www.president.gov.ua/news/prezident-pidpisav-zakon-shodo-posilennya-vidpovidalnosti-za-66857

https://www.buh24.com.ua/osnovni-vimogi-do-instruktsiy-pro-zahodi-pozhezhnoyi-bezpeki/

Коментарі

Популярні публікації