Безпека життєдіяльності та цивільний захист

 

17 вересня - День працівників цивільного захисту України


17 вересня в Україні відзначають День працівників цивільного захисту України (День рятівника). Це професійне свято всіх працівників цивільного захисту населення – аварійно-рятувальних служб, пожежної охорони та інших спеціальних формувань, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Важко переоцінити важливість і значущість тієї справи, яку кожен день, кожну годину виконують рятувальники і пожежники, ризикуючи власним життям. За першим сигналом вони готові негайно вирушити в епіцентр будь-яких подій, безстрашно гасити пожежі, рятувати людей на воді, першими прибувають на ліквідацію завалів, руйнувань, зсувів тощо. День, на честь працівників цивільного захисту України, встановлений 12 вересня 2008 року Указом Президента України № 830/2008 на підтримку ініціативи громадськості та Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Відзначається щорічно 17 вересня.

Долучаємося до привітань рятівників, бажаємо й надалі успішно втілювати у життя гасло «Запобігти. Врятувати. Допомогти» і пропонуємо ознайомитися з програмою заходів з цивільного захисту, основною метою яких є навчити учнівську спільноту грамотно і чітко діяти, щоб захистити своє здоров’я та життя у надзвичайних ситуаціях. 

Для початку рекомендуємо ознайомитися з нормативними документами з даного питання.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ «ДНЯ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ»

Україна. Закони.  Кодекс цивільного захисту України : Чинне законодавство зі змінами та доп. : станом на 1 вересня 2017р. - К : Паливода А.В., 2017. - (Кодекси України).

Україна. Закон. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кодексу цивільного захисту України  : Закон України від 2 жовт. 2012 р. : №5404-VI // Голос України. - 2012. - 3 листоп. - С.16.

Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Порядку підготовки до дій за призначенням органів управління та сил цивільного захисту: постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 443.

Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту: постанови Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 р. № 819.

Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях: постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 444.

Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту : постанова від 9 січ. 2014 р. : №11. // Урядовий кур"єр. - 2014. - 5 лют. - С.14-16.

Україна. Кабінет Міністрів. Про утворення Інституту державного управління з цивільного захисту  : постанова Каб. Міністрів України від 5 лют. 2020 р. : №49 // Урядовий кур"єр. - 2020. - 11лют. - С.4.

Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження плану основних заходів цивільного захисту на 2020 рік  : розпорядж. Каб. Міністрів України від 18 груд. 2019 р. : №13160-р. // Урядовий кур"єр. - 2020. - 25січ. - С.10.

Як організувати роботу з цивільного захисту? Ефективно працювати в даному напрямку допоможуть рекомендації редактора управлінських видань MCFR Освіта Олени Філоненко.

МОН наказом від 01.02.2021 № 130 затвердило План основних заходів цивільного захисту Міністерства освіти і науки України на 2021 рік (далі — Заходи). В даному план ніяк визначено заходи цивільного захисту, виконання яких мають забезпечити департаменти освіти. 

1. Проконтролювати стан споруд цивільного захисту

Якщо в закладі є споруди цивільного захисту, то ви зобов’язані їх зберігати й утримувати відповідно до вимог законодавства. Про це йдеться у частині 15 статті 20 Кодексу цивільного захисту України. У Заходах є завдання, яке стосується дотримання вимог законодавства щодо споруд. Зокрема, керівник закладу повинен:

·        врахувати потреби осіб з інвалідністю, насамперед тих, які пересуваються на кріслах колісних, мають порушення зору та слуху;

·       оприлюднити інформацію про місця розташування та стан готовності таких споруд на офіційних вебресурсах закладу, а також іншими доступними способами.

Якщо споруди цивільного захисту не готові до використання за прямим призначенням, то керівнику варто звернутися до засновника з відповідним листом. Адже Заходи мають норму, яка передбачає, що засновник має сприяти організації та проведенню комплексу заходів, щоб привести захисні споруди у готовність до використання за призначенням.

2. Подбати про засоби захисту для працівників

Ще одне завдання для директора — придбати засоби радіаційного та хімічного захисту для працівників закладів освіти, розташованих у зоні можливого радіаційного та хімічного забруднення. Рівень забезпечення — не менше 80% потреби.

3. Організувати та провести заходи

Керівник закладу має організувати та провести практичне тренування з безпечної та швидкої евакуації учасників освітнього процесу (не рідше одного разу на пів року, а в установах сезонного типу — на початку кожної зміни).

Також слід провести День цивільного захисту й Тиждень знань з основ безпеки життєдіяльності — в закладах загальної середньої та професійно-технічної освіти. У закладах дошкільної освіти — Тиждень безпеки дитини.

4. Підготуватися до контролю

Засновник та орган управління освітою в 2021 році:

·        контролюватимуть підготовку до 2021–2022 навчального року;

·        контролюватимуть та моніторитимуть якість навчання діям у надзвичайних ситуаціях у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти в таких областях: Житомирській, Черкаській, Кіровоградській, Вінницькій.

Серед документів, що регулюють питання цивільного захисту, у закладі освіти мають бути:

·        розділ у колективному договорі, в якому прописано комплексні заходи з цивільного захисту, охорони праці та безпеки життєдіяльності;

·        наказ керівника закладу освіти про призначення відповідальних осіб за організацію роботи з питань цивільного захисту, охорони праці, безпеки життєдіяльності в закладі освіти і окремих структурних підрозділах (кабінети, лабораторії, майстерні, полігони тощо).

Детальніший план заходів із термінами їх виконання — у Додатку (за посиланням) : https://edirshkoly.mcfr.ua/877878

Більше матеріалів у професійно сформованому бібліотечному фонді Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Тараса Шевченка, 63).

Джерело: https://edirshkoly.mcfr.ua/877878


РАБСТВО ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ (ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ПРОТИДІЇ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ) : ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ


Торгівля людьми – одна з найактуальніших проблем усього світу. Це тяжкий злочин проти особистості, порушення її свобод і прав. Торгівля людьми є глобальним злочинним бізнесом, сучасною формою рабства. На сьогодні масштаби цього виду злочинної діяльності набули таких розмірів, що за своїми наслідками стоять на третьому місті після нелегальної торгівлі зброєю та наркотиками. За оцінками Міжнародного центру із запобігання злочинності ООН, щорічний грошовий обсяг за даний транснаціональний злочин становить 30 мільярдів доларів на рік.

Біда не обійшла і Україну. Все частіше чуємо на тенетах нашої держави іноземне слово «трафікінг», що означає торгівлю людьми та рабство. Довготривалий збройний конфлікт на сході України, поширеність шахрайських схем вербування людей, фінансова скрута, низький рівень життя роблять населення України більш уразливими до ситуації торгівлі людьми. Окрім того, що Україна залишається країною походження «живого» товару, через її територію відбуваються транзитні перевезення іноземних громадян з метою їх подальшої експлуатації.   

За оціночними даними Представництва МОМ в Україні за час незалежності 260 тисяч українців постраждали торгівлі людьми. Українці потрапляють в тенета не лише в Україні, але й у Польщі, інших країнах Європи, Туреччині, США, країнах Центральної Азії та Близького Сходу.  Станом на 30 квітня 2021 року в Україні від торгівлі людьми постраждали 24 особи. Найбільше жертв від торгівлі людьми у Харківській області - 7 осіб. Більша частина зафіксованих випадків торгівлі людьми зафіксована в межах України, а лідируючим видом експлуатації є трудова.

За даними Міністерства соціальної політики України статистичні дані за 2020 рік наступні:

          - подано місцевими державними адміністраціями для встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, - 162 комплекти документів;

          - кількість осіб, яким встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, - 97 осіб. Відмовлено – 53 громадянам, відмовлено у провадженні – у 8 випадках. Продовжено статус – 4 особам.

          Серед осіб, які отримали статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, 28 жінок, 68 чоловіків і одна дитина (хлопчик).

          Із них: 32 особи постраждали від трудової експлуатації, 4 – від сексуальної, 2 – від жебрацтва, 4 особи були втягнені у злочинну діяльність, а 55 – використані у збройних конфліктах.

          Країни призначення (експлуатації): Російська Федерація – 4 випадки; Україна – 4; Ліван – 1; Італія – 1, ОАЕ – 4, Туреччина – 1.

       Усього за 2012-2020 роки офіційний статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, отримали 975 осіб. Серед них: жінки – 368 осіб; чоловіки – 519; діти – 88 (56 дівчат та 32 хлопчика).

На Чернігівщині впродовж 2013-2019 років статус постраждалої особи встановлено 29 чоловікам та 24 жінкам. При цьому 51 особа стала жертвою за межами України. Нині область займає четверте місце серед регіонів за кількістю присвоєних статусів.

Незважаючи на посилення державами законодавства щодо відповідальності за торгівлю людьми щорічно жертвами різних форм рабства в усьому світі стають мільйони людей. Найчастіше, жертвами работоргівлі стають незахищені категорії людей.

З метою підвищення рівня поінформованості громадян стосовно глобальної проблеми торгівлі людьми і привернення уваги до важкого становища жінок, чоловіків і дітей, які стали жертвами цього злочину, а також заохочення людей активно допомагати постраждалим і протидіяти торгівлі людьми у 2013 році Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй був започаткований Всесвітній день протидії торгівлі людьми, який відзначається щороку 30 липня. Перші урочистості пройшли у 2014 році.

Відзначення світовою спільнотою цього свята допомагає об'єднати зусилля країн світу щодо виявлення і боротьби зі злочинною діяльністю в цьому напрямку. Долучаємося і ми, та пропонуємо молоді та усім зацікавленим, ознайомитися з матеріалами інформаційного бюлетеня "Рабство третього тисячоліття" (серії "Global problems of the world"), які допоможуть обійти ланцюги сучасного рабства. Це, насамперед, законодавчі акти України і світу щодо протидії негативному явищу торгівлі людьми, визначення причин та форм потрапляння в кайдани, поради як убезпечити себе від шахраїв і куди звертатися, якщо лихо вже трапилося.

Законодавство щодо запобігання та протидії торгівлі людьми

Кожна людина, незважаючи на її вік, посаду, досвід, стать тощо, має права.  Кожна поважаюча себе людина має знати свої права. Щоб зрозуміти, коли ваші права хтось порушує. Щоб знати, як себе захистити. 

Найважливішими міжнародно-правовими документами, які спрямовані на протидію торгівлі людьми, є Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, та покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 року (далі також — «Палермський протокол 2000 року»), і Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми 2005 року. Цими документами визначено основні поняття торгівлі людьми, окреслено коло суспільно небезпечних діянь, які підлягають обов’язковій криміналізації, передбачено основні стандарти запобігання, протидії торгівлі людьми, зокрема з метою експлуатації праці, а також захисту та реабілітації жертв цього злочину.

Стаття 3 Палермського протоколу 2000 року містить важливі для з’ясування сутності торгівлі людьми. У цьому документі вперше дається міжнародне визначення поняття "торгівля людьми": Торгівля людьми – це здійснювані з метою експлуатації вербування, переміщення, передача, переховування або одержання людей шляхом загрози силою чи її застосування або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю положення, або шляхом підкупу, у вигляді платежів чи вигоди, для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу. Експлуатація включає, як мінімум, експлуатацію проституції інших осіб або інші форми сексуальної експлуатації, примусову працю або послуги, рабство або звичаї, подібні з рабством, підневільний стан або вилучення органів. При цьому згода жертви торгівлі людьми на заплановану експлуатацію не береться до уваги, якщо по відношенню до жертви було використано будь-який із зазначених заходів впливу. 

Подаємо перелік законодавчих актів, де йдеться про захист осіб, які постраждали  внаслідок торгівлі людьми та кримінальне покарання для їхніх кривдників. Наголошуємо, що для протидії торгівлі людьми й нелегальній міграції, Україна повністю приєдналась до міжнародних документів, спрямованих на боротьбу з цим ганебним явищем. Ознайомитися з матеріалами запрошуємо до Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Тараса Шевченка, 63,) та за вказаними посиланнями:

Конвенція  про боротьбу з торгівлею людьми    і з експлуатацією проституції третіми особами [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України. – Електронний текст. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_162#Text  (дата звернення; 21.07.2021). – Назва з екрана.

Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України. – Електронний текст. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_927#Text (дата звернення; 21.07.2021). – Назва з екрана.

Конвенція Ради Європи  про заходи щодо протидії торгівлі людьми [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України. – Електронний текст. – Режим доступу:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_162#Text  (дата звернення; 21.07.2021). – Назва з екрана.

Протокол  про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної  організованої злочинності (2004) [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України. – Електронний текст. – Режим доступу:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_791#Text (дата звернення; 21.07.2021). – Назва з екрана.

Україна докладає багато зусиль у сфері протидії торгівлі людьми, особливо в частині поширення Національного механізму взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми. Наша держава була серед перших країн у Європі, яка у 1998 році встановила кримінальну відповідальність за торгівлю людьми: у 1998 році Верховною Радою України було внесене доповнення до Кримінального кодексу про встановлення кримінальної відповідальності за торгівлю людьми, а в 2001 році прийнято новий Кримінальний Кодекс України, що містить статтю 149.

Конституція України : чин. законодавство зі змінами та допов., станом на 1 черв. 2017 р. / К. Україна. - К : Паливода А.В., 2017. – 76 с.

Детально ознайомитися пропонуємо за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show

Кримінальний кодекс України : чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 3 травня 2017 р. - К : Паливода А.В., 2017. – 212 с. - (Кодекси України).

Стаття 149. Торгівля людьми

1. Торгівля людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього його батьками, усиновителями, опікунами чи піклувальниками, або вчинені щодо малолітнього, або організованою групою, або поєднані з насильством, небезпечним для життя або здоров’я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Примітка. 1. Під експлуатацією людини в цій статті слід розуміти всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність або примусове переривання вагітності, примусове одруження, примусове втягнення у зайняття жебрацтвом, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.

2. У статтях 149 та 303 цього Кодексу під уразливим станом особи слід розуміти зумовлений фізичними чи психічними властивостями або зовнішніми обставинами стан особи, який позбавляє або обмежує її здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, збіг тяжких особистих, сімейних або інших обставин.

3. Відповідальність за вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання малолітнього чи неповнолітнього за цією статтею настає незалежно від того, чи вчинені такі дії з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу чи уразливого стану зазначених осіб або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, використання службового становища, або особою, від якої потерпілий був у матеріальній чи іншій залежності, або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання її згоди на експлуатацію людини.

Про протидію торгівлі людьми : Закон України від 20 верес. 2011 р. : №3739-VI // Урядовий кур"єр. - 2011. - 26 жовт. - С.9-11.

Даний законодавчий акт визначає організаційно-правові засади протидії торгівлі людьми, гарантуючи гендерну рівність, основні напрями державної політики та засади міжнародного співробітництва у цій сфері, повноваження органів виконавчої влади, порядок встановлення статусу осіб, які постраждали від торгівлі людьми, та порядок надання допомоги таким особам.

Детально ознайомитися пропонуємо за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17#Text

Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми: Закон України від 21 верес. 2010 р. : №2530-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2011. - 4 лют. - С.131.

Про внесення змін до Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми : постанова Каб. Міністрів України від 26 трав. 2021 р. : №531 // Урядовий курєр. - 2021. - 1 черв. - С.9.

Про затвердження Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року : постанова Каб. Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 111. [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України. – Електронний текст. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/111-2016-  (дата звернення; 21.07.2021). – Назва з екрана.

Про затвердження Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року : постанова Каб. Міністрів України від 21 берез. 2012 р. : №350 // Урядовий кур"єр. - 2012. - 16 трав. - С.21.

Про затвердження Положення про створення та функціонування Єдиного державного реєстру злочинів торгівлі людьми : постанова Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2012 р. : № 303 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України. – Електронний текст. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303-2012 (дата звернення; 21.07.2021). – Назва з екрана.

Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми : постанова Каб. Міністрів України від від 22 серпня 2012 р. № 783 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України. – Електронний текст. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/783-2012 (дата звернення; 21.07.2021). – Назва з екрана.

Про затвердження Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми : Постанова від 25 лип. 2012 р. : №660 // Урядовий курєр. - 2012. - 15 серп. - С.9.

Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми : Постанова Каб. Міністрів України від 22 серп. 2012 р. : №783 // Урядовий курєр. - 2012. - 6 верес. - С.14.

Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми : постанова Каб. Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 417 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України. – Електронний текст. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2012 (дата звернення; 21.07.2021). – Назва з екрана.

Про національного координатора у сфері протидії торгівлі людьми: постанова Каб. Міністрів України «від 18 січня 2012 р. № 29 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України. – Електронний текст. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/29-2012 (дата звернення; 21.07.2021). – Назва з екрана.

Про схвалення Концепції Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року : розпорядження Каб. Міністрів України від 7 жовт. 2015 р. : №1053-р. // Урядовий курєр. - 2015. - 19 листоп. - С.12. 

Як це, зазвичай, буває...

Причини торгівлі людьми

Пропозиції жертв торгівлі людьми сприяють чимало чинників, зокрема:

– бідність, привабливість уявного кращого життя за кордоном;

– слабкі соціальні та економічні структури;

– безробіття;

– організована злочинність, незахищеність від неї;

– насильство проти жінок та дітей, дискримінація жінок;

– корумпованість влади;

– політична нестабільність;

– збройні конфлікти та ін..

Зростанню попиту на торгівлю людьми сприяють такі чинники, як:

– сексуальна індустрія;

– експлуататорська праця.

Форми торгівлі людьми

Об'єктивна сторона цього злочину може виражатися у таких формах:

·        продаж людини;

·        платна передача або одержання людини;

·        вербування, переміщення, переховування людини.

Під торгівлею людиною, передбаченою статтею 149 КК України, слід розуміти дії з купівлі-продажу людини, що полягають у безповоротній передачі (отриманні) людини за грошову винагороду.

Під вербуванням, слід розуміти вчинення дій, спрямованих на досягнення із людиною добровільної (наприклад, шляхом запрошування або умовляння) або вимушеної (наприклад, шляхом шантажу, погрози застосування насильства) домовленості на її подальшу експлуатацію або на переміщення, переховування, передачу іншій особі. Вербування є закінченим з моменту вчинення конкретних дій, спрямованої на досягнення домовленості із особою, яку вербують для експлуатації.

Під переміщенням людини слід розуміти дії, спрямовані на зміну місця її перебування.

Під переховуванням - обмеження фізичних контактів людини з іншими особами, особливо із представниками правоохоронних органів, що може проявлятись як у наданні приміщення для перебування, так і у примусовому позбавленні волі. Закінченим злочин вважається з моменту заволодіння особою і фактичного початку обмеження її волі.

Під передачею або одержанням людини слід розуміти вчинення дій, пов’язаних із переходом контролю над людиною від однієї особи до іншої.

Обман, як спосіб вчинення злочину, полягає в умисному введенні в оману іншої особи або підтримуванні вже наявної у неї оманливої уяви шляхом передачі інформації, що не відповідає дійсності або замовчування про різні факти, речі, явища і т. ін., з метою схилити цю особу до певної поведінки.

Під шантажем слід розуміти психічне насильство, що полягає у погрозі розголосити відомості, які потерпілий чи його близькі бажають зберегти у таємниці.

Уразливий стан особи, відповідно до ст. 149 КК України, – це такий її стан, зумовлений фізичними чи психічними властивостями або зовнішніми обставинами, який позбавляє чи обмежує її здатність усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, приймати за своєю волею самостійні рішення, чинити опір насильницьким чи іншим незаконним діям, а також збіг тяжких особистих, сімейних чи інших обставин.

Під експлуатацією людини слід розуміти всі форми сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, примусову працю або примусове надання послуг, рабство або звичаї, подібні до рабства, підневільний стан, залучення в боргову кабалу, вилучення органів, проведення дослідів над людиною без її згоди, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, примусову вагітність або примусове переривання вагітності, примусове одруження, примусове втягнення у зайняття жебрацтвом, втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо.

Продаж - угода, за якою одна особа (продавець) передає людину у фактичну незаконну власність іншої (покупця), а остання зобов'язана прийняти та сплатити за неї певну грошову суму.

До іншої оплачуваної передачі у ст. 149 можна віднести угоди про міну, найм, заставу, а так само угоди, за яких особа передається винним іншій особі у фактичну власність або для тимчасового використання (експлуатації) за матеріальну винагороду у вигляді інших, крім грошей, цінностей (коштовностей, цінних паперів тощо) або послуг матеріального характеру (передача у користування будинку, транспортного засобу, надання лікувальних чи оздоровчих послуг, путівки в круїз тощо).

Під іншою незаконною угодою щодо людини слід розуміти два види фактичних угод:

1.   такі угоди, як дарування, надання у безоплатне користування та будь-які інші, за якими особа безоплатно передається у фактичну власність або для тимчасового використання (експлуатації);

2.   зворотний бік передачі, тобто купівля або одержання людини внаслідок міни, найму, застави, іншої угоди, за якої винний одержує людину від іншої особі у фактичну власність або тимчасово за матеріальну винагороду чи без такої.

У перших двох формах злочин є закінченим з моменту продажу (іншої платної передачі) людини іншій особі (особам). Якщо до угод з продажу людини застосувати за аналогією правило, що діє у цивільному праві, злочин треба вважати закінченим з моменту фактичної передачі особи за договором купівлі-продажу, який defacto означає зміну власника, чи з іншого моменту, прямо передбаченого договором між сторонами. Без відповідних аналогій з цивільним правом не можна обійтися і характеризуючи інші конкретні суспільно небезпечні дії, що становлять зміст об'єктивної сторони цього злочину, адже специфіка предмета суспільних відносин, з приводу якого ці дії вчинюються - людина.

Суб'єктивна сторона цього злочину передбачає прямий умисел і, як правило, корисливий мотив. Винна особа здійснює заволодіння людиною для наступного використання чи продажу (або іншої передачі), усвідомлюючи, що кінцевою метою використання чи такого продажу (іншої передачі) жертви злочину в подальшому буде експлуатація людини.

Експлуатація людини може відбуватися у таких формах:

·        сексуальна експлуатація;

·        використання в порнобізнесі;

·        втягнення у злочинну діяльність;

·        залучення в боргову кабалу;

·        усиновлення (удочеріння) з метою наживи;

·        використання в збройних конфліктах;

·        експлуатація її праці;

·        примусова праця;

·        примусова вагітність;

·        вилучення органів;

·        проведення дослідів над людиною без її згоди;

·        примусова праця.

Примусова праця (примусове надання послуг) - усяка робота або служба, що вимагається від будь-якої особи під загрозою якогось покарання.

Сексуальна експлуатація - це використання особи іншою людиною з метою отримання прибутку для задоволення сексуальних потреб третіх осіб.

Під використанням в порнобізнесі слід розуміти залучення особи (в якості актора, статиста, робочого тощо) до виготовлення з метою розповсюдження або збуту предметів, що є носіями графічної інформації, яка спрямована на збудження статевої пристрасті шляхом цинічного, безсоромного, грубо натуралістичного або протиприродного відображення статевого життя людей.

Втягнення у злочинну діяльність - це дії, пов'язані з безпосереднім психічним чи фізичним впливом на особу та вчинені з метою викликання у неї прагнення взяти участь в одному чи кількох злочинах. Втягнення у злочинну діяльність передбачає всі види фізичного насильства і психічного впливу (переконання, залякування, підкуп, обман, розпалювання почуття помсти, заздрості або інших спонукань, пропозиція вчинити злочин, обіцянка придбати або збути викрадене, давання порад про місце і способи вчинення або про приховування слідів злочину, вживання спиртних напоїв, наркотичних засобів чи психотропних речовин разом з особою з метою полегшити схилення її до вчинення злочину та ін.).

Залучення у боргову кабалу - це поставлення особи у становище, коли вона, ставши боржником, у забезпечення свого боргу надає особисту працю, але цінність виконуваної роботи не зараховується в погашення боргу або якщо тривалість цієї роботи не обмежена і характер її не визначений. На практиці в такий стан потрапляє, наприклад, жінка, яку продали у будинок терпимості іншої країни, власник якого, сплативши гроші продавцю за жінку, відбирає у неї всі документи, обіцяючи повернути Їх лише після відпрацювання нею сплаченої ним суми та отримання ним прибутку.

Усиновлення (удочеріння) з метою наживи - оформлене спеціальним юридичним актом одержання на виховання в сім'ю неповнолітньої дитини на правах сина чи дочки, вчинене з метою отримання будь-якої матеріальної вигоди або уникнення певних витрат завдяки усиновленню (удочерінню).

Примусова вагітність - використання репродуктивних функцій організму жінки шляхом природного або штучного запліднення без її добровільної згоди та подальше примушування жінки до виношування дитини.

Вилучення органів - видалення з організму людини її складової частини, яка має певну будову і спеціальне призначення (орган зору, серце, легені, печінка, нирки, підшлункова залоза з 12- палою кишкою, селезінка тощо).

Проведення дослідів над людиною без її згоди - вчинюваний без дозволу людини фізіологічний або психологічний вплив на її організм із застосуванням методів, що недопущені МОЗ України до загального застосування, тобто є експериментальними.

 

Як убезпечити себе закордоном: корисні поради

Під час подорожі, навчання або заробітчанства, зокрема  закордоном, дбайте про власну безпеку. Легковажність може коштувати вам здоровя або й життя!

Щоб не потрапити в скрутну ситуацію, дотримуйтесь наведених нижче порад:

1. Ніколи нікому не передавайте документи, які посвідчують вашу особу, окрім як працівників посольств та прикордонних пунктів пропуску. Якщо Ви загубили свій паспорт або ж його відібрали у Вас силою, звертайтеся до посольства або консульства України у відповідній країні.

2. Зробіть ксерокопії всіх важливих документів (паспорта, візи, страхового полісу та будь – яких інших документів, пов’язаних з поїздкою)! Тримайте їх у безпечному місці, окремо від оригіналів. Крім того,  залиште копії своїм рідним та/ або друзям в Україні.

3. Не виїздіть із країни, доки не отримаєте контактної інформації про місце, де плануєте працювати та місце проживання. Обов’язково повідомте рідним про детальне місце свого перебування за кордоном, а також залиште їм детальну інформацію про Вашого роботодавця.

4. Якщо маєте на меті працевлаштування за кордоном  - обов'язково дізнайтесь, чи є у фірми ліцензія і саме на це. Попросіть показати Вам оригінал ліцензії. Інформацію про ліцензування фірми Ви можете отримати в Центрі зайнятості вашої області, вашого міста чи району. Спробуйте дізнатись долю попередніх клієнтів фірми, а ще краще - поговоріть з ними особисто. Якщо вам відмовляють надати таку інформацію, це вже для вас серйозне попередження.

5. Дізнайтеся та занотуйте адресу та телефон посольства або консульства України в країні, до якої збираєтесь. Якщо потрапили в скрутну ситуацію негайно зв’яжіться з ними.

6. Вивчайте, мову, законодавство та звичаї країни, до якої плануєте потрапити, - через незнання можна потрапити в халепу. Щоб цього не сталося, гайда готуватися.

7. Термін Вашого перебування на території іноземної держави вказаний у Вашій візі. Порушення візового режиму зробить неможливим Ваш подальший виїзд за кордон.

8. Ніколи не намагайтесь перетинати державні кордони з нелегальними документами.

9. У багатьох країнах працюють різноманітні громадські та міжнародні організації, які надають допомогу всім, хто опинився в складній ситуації. Складіть перелік контактних адрес та телефонів.

10. Щоб зменшити ризики і розпізнати шахрайство, звертайте увагу на інформацію в ЗМІ та Інтернеті про злочини, пов’язаними з виїздом за кордон. Злодії не сплять, вони вигадують нові схеми, щоб захопити в свої тенета якомога більше довірливих осіб. Можливо, переглянута інформація убезпечить вас від лиха.

Памятайте, щоб не вибиратися зі скрутних ситуацій, краще в них не потрапляти! А якщо вам потрібна допомога, ви її отримаєте.

Допомога потерпілим від торгівлі людьми

Не дивлячись на підвищення обізнаності серед широкого загалу і значну кількість інформації стосовно торгівлі людьми в засобах масової інформації, від сучасного рабства не застрахований ніхто. Нажаль, є чимало осіб, постраждалих від цього злочину, які залишаються необізнаними. Через відсутність правової культури, громадяни не усвідомлюють, що над ними скоїли тяжкий злочин. Постраждалі не бачать виходу зі скрутної ситуації, бо не знають своїх прав, не можуть оцінити масштаби шкоди, завданою їм внаслідок злочинної експлуатації, не знайють куди їм в першу чергу звертатися по допоомогу. Вже, не кажучи, про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми і отримання відшкодування. 

Щоб не потрапити в подібну ситуацію, призиваємо вас берегти себе та розсудливо оцінювати надану інформацію туроператорів, работодавців тощо і правову реальність. Нерозсудливість призводить до сумних наслідків. Також потрібно розвивати правосвідомість та підвищувати обізнаність щодо міжнародних стандартів прав людини, механізмів їх реалізації та захисту. Порада для молоді, - почніть з накопичення знань правових наук, цивільного захисту та безпеки життєдіяльності. Правова освіта є складовою життя сучасної молоді. Без знання прав ні про який гармонійний розвиток особистості не можна говорити. До ваших послуг - фонди Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва!

Не будьте байдужими до чужої біди! Якщо бачите людину у скруті, допоможіть їй першим! Поділіться з нею своїми правовими знаннями, можливо, саме ваші поради врятують їй життя.  І тим, багатьом безпечним громадянам, яких ви поінформуєте про небезпеки, які їх чатують при неофіційному працевлаштуванні та подорожі закордон від сумнівного туроператора.

Для отримання ефективної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми та встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми необхідно звернутися із заявою до відповідального структурного підрозділу районної державної адміністрації, відповідальних структурних підрозділів місцевих органів самоврядування та до органів Національної поліції щодо захисту прав і свобод.

Органами державної влади забезпечується підтримка постраждалих від торгівлі людьми, забезпечується особиста безпека, повага, а також надається безоплатне одержання медичної, психологічної, правової та іншої допомоги незалежно від місця проживання; тимчасового розміщення у закладах допомоги, а за необхідністю – перекладач.

В Україні допомогу потерпілим від торгівлі людьми можуть надавати:

- соціальні служби (Центри зайнятості, Центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, відділи у справах сім'ї та молоді);

-  правоохоронні органи та судочинство;

-  сільські, селищні та міські ради;

-  органи освіти та охорони здоров'я;

-  недержавні громадські організації та інші.

З усіх питань щодо протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів можна звертатися:

-  Національна «Гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми: 0-800-505-501 (дзвінки безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні), 527 – безкоштовно з номерів Київстар, МТС, Life (smiley);

-  Національна «Гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації Центру «Ла Страда-Україна» 0-800-500-335 (дзвінки безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні);

-    Підтверджені факти торгівлі людьми - телефонуйте за номером 102.

    Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги  - 0 800 213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів)

-  Департамент боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми Національної поліції України - (044) 254 74 3

   Цілодобова гаряча лінія департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України - (044) 238-16-57

Прокуратурою Чернігівської області запроваджено можливість подання громадянами усних заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, пов’язані з торгівлею людьми за допомогою засобів телефонного зв’язку, тобто по телефону «гарячої лінії» та їх надіслання із використанням засобів електронного зв’язку  –  через мережу Інтернет. Приймання таких заяв та повідомлень у прокуратурі області здійснюється щодня. Електронні заяви та повідомлення приймаються на адресу електронної пошти ch.obl.prok.04.2.4@chrg.gp.gov.ua, усні – цілодобово по телефону «гарячої лінії» (0462) 67-40-86.

Допомогу можна отримати в недержавній організації. Такою в Чернігівській області  є Чернігівський громадський комітет захисту прав людини. Це неполітична, неурядова, некомерційна, незалежна громадська організація, метою діяльності якої є захист громадянських, політичних, соціальних, економічних та інших прав і свобод людини. Одним з важливих напрямків діяльності організації є боротьба з торгівлею людьми та нелегальною міграцією. 

Адреса центру: вулиця Гонча, 57/1, Чернігів, Чернігівська область, 14000

Телефон:  0462 612 532

Контакти:

Наталія Кулікова, Тел.: 063-049-72-56; (0462) 675-281

E-mail: protection.ua@gmail.com

 

Поборемо рабство разом!

Додаток 1.

“30 заповідей” Загальної декларації прав людини:

1. Всі люди народжуються вільними i рівними у своїй гідности та правах. Вони наділені розумом i совістю i повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.

2. Кожна людина повинна мати всі права i всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища. Крім того, не повинно проводитися ніякого розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу країни або території, до якої людина належить, незалежно від того, чи є ця територія незалежною, підопічною, несамоврядованою або як-небудь інакше обмеженою у своєму суверенітеті.

3. Кожна людина має право на життя, на свободу i на особисту недоторканність.

4. Ніхто не повинен бути в рабстві або у підневільному стані; рабство i работоргівля забороняються в усіх їх видах.

5. Ніхто не повинен зазнавати тортур, або жорстокого, нелюдського, або такого, що принижує його гідність, поводження i покарання.

6. Кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання її правосуб’єктності.

7. Всі люди рівні перед законом i мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Усі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, i від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації.

8. Кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

9. Ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.

10. Кожна людина, для визначення її прав i обов’язків i для встановлення обґрунтованості пред’явленого їй кримінального обвинувачення, має право, на основі повної рівності, на те, щоб її справа була розглянута прилюдно i з додержанням усіх вимог справедливості незалежним i безстороннім судом.

11. Кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усі можливості для захисту. Ніхто не може бути засуджений за злочин на підставі вчинення будь-якого діяння або за бездіяльність, які під час їх вчинення не становили злочину за національними законами або за міжнародним правом. Не може також накладатись покарання тяжче від того, яке могло бути застосоване на час вчинення злочину.

12. Ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте i сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, тайну його кореспонденції або на його честь i репутацію. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань.

13. Кожна людина має право вільно пересуватися i обирати собі місце проживання у межах кожної держави. Кожна людина має право покинути будь-яку країну, включаючи й свою власну, i повертатися у свою країну.

14. Кожна людина має право шукати притулку від переслідувань в інших країнах i користуватися цим притулком.

Це право не може бути використане в разі переслідування, яке в дійсності ґрунтується на вчиненні неполітичного злочину, або діяння, що суперечить цілям i принципам Організації Об’єднаних Націй.

15. Кожна людина має право на громадянство. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства або права змінити своє громадянство.

16. Чоловіки i жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися i засновувати сім’ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільний i повній згоді сторін, що одружуються. Сім’я є природним i основним осередком суспільства i має право на захист з боку суспільства та держави.

17. Кожна людина має право володіти майном як одноособово, так i разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

18. Кожна людина має право на свободу думки, совісті i релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання i свободу сповідувати свою релігію або переконання як одноособово, так i разом з іншими, прилюдним або приватним порядком в ученні, богослужінні i виконанні релігійних та ритуальних обрядів.

19. Кожна людина має право на свободу переконань i на вільне їх виявлення; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, одержувати i поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами i незалежно від державних кордонів.

20. Кожна людина має право на свободу мирних зборів i асоціацій. Ніхто не може бути примушений вступати до будь-якої асоціації.

21. Кожна людина має право брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо або через вільно обраних представників. Кожна людина має право рівного доступу до державної служби в своїй країні. Воля народу повинна бути основою влади уряду; ця воля повинна виявлятися у періодичних i нефальсифікованих виборах, які повинні провадитись при загальному i рівному виборчому праві шляхом таємного голосування або ж через інші рівнозначні форми, що забезпечують свободу голосування.

22. Кожна людина, як член суспільства, має право на соціальне забезпечення i на здійснення необхідних для підтримання її гідності i для вільного розвитку її особи прав у економічний, соціальній i культурній галузях за допомогою національних зусиль i міжнародного співробітництва та відповідно до структури i ресурсів кожної держави.

23. Кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі i сприятливі умови праці та на захист від безробіття. Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю. Кожний працюючий має право на справедливу i задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім’ї, i яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соцiального забезпечення. Кожна людина має право створювати професійні спілки i входити до професійних спілок для захисту своїх інтересів.

24. Кожна людина має право на відпочинок i дозвілля, включаючи право на розумне обмеження робочого дня та на оплачувану періодичну відпустку.

25. Кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримання здоров’я i добробуту її самої та її сім’ї, i право на забезпечення в разі безробіття, хвороби, інвалідності, вдівства, старості чи іншого випадку втрати засобів до існування через незалежні від неї обставини.

Материнство i дитинство дають право на особливе піклування i допомогу. Всі діти, народжені у шлюбі або поза шлюбом, повинні користуватися однаковим соціальним захистом.

26. Кожна людина має право на освіту. Освіта повинна бути безплатною, хоча б початкова i загальна. Початкова освіта повинна бути обов’язковою. Технічна i професійна освіта повинна бути загальнодоступною, а вища освіта повинна бути однаково доступною для всіх на основі здібностей кожного. Освіта повинна бути спрямована на повний розвиток людської особи i збільшення поваги до прав людини i основних свобод. Освіта повинна сприяти взаєморозумінню, терпимості i дружбі між усіма народами, расовими або релігійними групами i повинна сприяти діяльності Організації Об’єднаних Націй по підтриманню миру. Батьки мають право пріоритету у виборі виду освіти для своїх малолітніх дітей.

27. Кожна людина має право вільно брати участь у культурному житті суспільства, втішатися мистецтвом, брати участь у науковому прогресі i користуватися його благами. Кожна людина має право на захист її моральних i матеріальних інтересів, що є результатом наукових, літературних або художніх праць, автором яких вона є.

28. Кожна людина має право на соціальний i міжнародний порядок, при якому права i свободи, викладені в цій Декларації, можуть бути повністю здійснені.

29. Кожна людина має обов’язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний i повний розвиток її особи. При здійсненні своїх прав i свобод кожна людина повинна зазнавати тюльки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання i поваги прав i свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку i загального добробуту в демократичному суспільстві. Здійснення цих прав i свобод ні в якому разі не повинно суперечити цілям i принципам Організації Об’єднаних Націй.

30. Ніщо у цій Декларації не може бути витлумачено як надання будь-якій державі, групі осіб або окремим особам права займатися будь-якою діяльністю або вчиняти дії, спрямовані на знищення прав i свобод, викладених у цій Декларації.

Для підготовки видання використано матеріали з книжкових і періодичних видань, що містяться у фондах ЧОБЮ, та Інтернету.


ПОСИЛЕНО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ПОЖЕЖНОЇ ТА ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ

 

Впродовж останніх п’яти років в Україні сталося понад 352 тисяч пожеж, що завдали прямих збитків на понад шість мільярдів гривень. Унаслідок пожеж загинули понад 11 тисяч людей, зокрема 359 дітей, а травм зазнали більш як сім тисяч.

Більшість пожеж спричиняють люди в житловому секторі, найбільш розповсюдженими є загоряння, викликані непогашеною цигаркою. Значну пожежну небезпеку викликають і навмисні підпали. Як от, під час спалювання сухої трави і листя, коли через безвідповідальність люди спалюють сотні гектарів екосистеми та забруднюють повітря. Вони не розуміють що такі загоряння вкрай важко контролювати і надто складно загасити, бо вітер раздмухує полум'я на далекі відстані. А за вітряної погоди вогонь поширюється досить швидко. Для прикладу наведу пожежу, наслідки якої могли б призвести до безповоротних наслідків для усієї України. Лихо сталося навесні 2020 року у Чорнобильській зоні. Тоді  місцевість охопили масштабні лісові пожежі і вигоріло понад 35 гектарів сухої трави і чагарників. До гасіння були залучені кількасот рятувальників. Про небезпеку, яка нависла над всією Україною не варто, навіть, говорити, адже через гаряче повітря радіоактивні частинки, які осіли в 1986 році, могли б розповсюдитися територією країни і спричинити непоправну шкоду здоров'ю людей. За висновками пожежників, причиною займання лісу міг бути випадковий підпал. Можливо, через людську недбалість, так званий "людський фактор" (паління трави на своїй земельній ділянці, або розведення багаття в лісі чи викинутий недопалок,..), ледь не сталася непоправна трагедія. Зупинити пожежу, вдалося завдяки героїзму рятувальників і дощу, посланому Богом, майже під Прип'яттю. 

Отже, посилення санкцій, передбачених за порушення чинного законодавства щодо пожежної і техногенної безпеки, є необхідною мірою, яка швидко приведе до тями порушників - суб’єктів господарювання, громадян та посадовців, і змусить недбалих осіб дотримуватися його вимог.

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення вимог пожежної та техногенної безпеки» за номером № 1366-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 30 березня 2021 року з ініціативи Кабінету Міністрів.

Згідно з документом за порушення вимог пожежної та техногенної безпеки віднині порушники каратимуться штрафом у розмірі від 100 до 300 неоподатковуваний мінімум доходів громадян  (НМДГ) (від 1700 до 5100 грн).

Крім того, за порушення вимог пожежної та техногенної безпеки, які спричинили аварії та заподіяли шкоду здоров'ю людей або пошкодили майно, передбачається кримінальна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від 1000 до 4020 НМДГ (від 17000 до 68 340 грн), або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження чи позбавлення волі на строк до трьох років. Якщо такі дії призвели до загибелі людей чи пошкодили майно в особливо великому розмірі, відповідальність передбачатиме позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Також, даний Закон України посилює адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик спеціальних служб - пожежно-рятувального підрозділу, поліції, бригади швидкої допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань (передбачені штрафи від 50 до 200 НМДГ (від 850 до 3400 грн) проти штрафів на суму від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів, які існували раніше); за невиконання приписів посадових осіб щодо пожежної та техногенної безпеки (штрафи від 100 до 300 НМДГ (від 1700 до 5100 грн)).

Крім того, Глава держави підписав взаємопов'язаний Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за перешкоджання у проведенні перевірок з питань пожежної та техногенної безпеки» за номером № 1367-ІХ, який Парламент України ухвалив 30 березня. Цей документ доповнює попередній та встановлює адміністративну відповідальність за перешкоджання у проведенні перевірок з питань пожежної та техногенної безпеки. Так, створення перешкод у діяльності уповноважених посадових осіб у сфері пожежної та техногенної безпеки, пов'язаній з проведенням перевірок, каратиметься штрафом на суму від 100 до 300 НМДГ (від 1700 до 5100 грн).

Закони набирають чинності на наступний день після опублікування.

Дізнатися більше про дотримання пожежної безпеки і охорони довкілля, запрошуємо до Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Тараса Шевченка, 63), де чекаємо вас після закінчення вимушеного карнтину.

Використано матеріали з інтернету.

https://www.president.gov.ua/news/prezident-pidpisav-zakon-shodo-posilennya-vidpovidalnosti-za-66857

https://www.buh24.com.ua/osnovni-vimogi-do-instruktsiy-pro-zahodi-pozhezhnoyi-bezpeki/

Коментарі

Популярні публікації