Більше літератури
за темою у фондах Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул.
Т.Шевченка, 63), де чекаємо вас після закінчення карантинних обмежень.
Три речі ніколи не повертаються назад - час, слово, можливість. Тому не втрачай часу, вибирай слова, не прогав можливість (Конфуцій)
Більше літератури
за темою у фондах Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул.
Т.Шевченка, 63), де чекаємо вас після закінчення карантинних обмежень.
Майже 50 відсотків території України зазнало радіоактивного забруднення. Змертвіли водойми, стали непридатними до освоєння земельні ресурси, від радіоактивного опромінення хворіли і вмирали люди. Тривалий час масштаби трагедії приховувалися. Масову евакуацію з міста Прип'ять здійснили в неділю, а населення з 30-кілометрової зони розпочали евакуювати лише через 6 днів після ядерного вибуху на станції. За цей час люди отримали високі дози радіаційного опромінення.
Пригадую, як 1 травня 1986 року, нас з колегами по роботі, примусово зобов'язали брати участь в першоквітневій демонстрації. Пішли, бо в часи пізнього застою, коли "неявка" на подібний захід прирівнювалася до прогулу, навіть, на думці не було відмовитися. Про вибух на ЧАЕС, що стався на відстані у 250 кілометрів від міста, ніхто з оточення не чув. І якщо чесно, навіть, після повідомлення про поширення радіації, переважна більшість населення не розуміла, якої шкоди вона може завдати. Як зазвичай, люди обробляли земельні ділянки, випасали скот, відпочивали на природі. Досі охоплює жах від того, як згадаю, в якій небезпеці усі ми перебували. Гірке усвідомлення трагедії прийшло з роками, досвідом, знаннями. А якби тоді громадян своєчасно оповістили про аварію на ЧАЕС і жахливу небезпеку та заздалегідь ознайомили з правилами безпеки під час радіоактивного забруднення, то втрат було б значно менше.
В наш час, коли кожен має можливість, ознайомитися з матеріалами з будь-якої теми, зокрема дізнатися про аварію на ЧАЕС, її причини і наслідки, не зволікайте, інформуйтеся. Досвід підтверджує, знання ніколи не бувають зайвим. Почніть з рекомендацій щодо поводження у разі радіоактивного зараження. Рекомендуємо скористатися джерелами, що містяться у фондах Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Тараса Шевченка, 63).
Зі спогадами очевидців пропонуємо ознайомитись за посиланням.
http://infosail.blogspot.com/2021/04/blog-post_21.html
Виявити пробіли знань з даної теми допоможе вікторина "Чорнобильська катастрофа: цифри і факти", скористатися якою запрошуємо за посиланням:
https://learningapps.org/display?v=pc8b19j5j21
Дякуємо за увагу!
Чекаємо в бібліотеці після закінчення карантинних обмежень.
Фото з тенет інтернету.
Впродовж останніх п’яти років в Україні сталося понад 352 тисяч пожеж, що завдали прямих збитків на понад шість мільярдів гривень. Унаслідок пожеж загинули понад 11 тисяч людей, зокрема 359 дітей, а травм зазнали більш як сім тисяч.
Більшість пожеж спричиняють люди в житловому секторі, найбільш розповсюдженими є загоряння, викликані непогашеною цигаркою. Значну пожежну небезпеку викликають і навмисні підпали. Як от, під час спалювання сухої трави і листя, коли через безвідповідальність люди спалюють сотні гектарів екосистеми та забруднюють повітря. Вони не розуміють що такі загоряння вкрай важко контролювати і надто складно загасити, бо вітер раздмухує полум'я на далекі відстані. А за вітряної погоди вогонь поширюється досить швидко. Для прикладу наведу пожежу, наслідки якої могли б призвести до безповоротних наслідків для усієї України. Лихо сталося навесні 2020 року у Чорнобильській зоні. Тоді місцевість охопили масштабні лісові пожежі і вигоріло понад 35 гектарів сухої трави і чагарників. До гасіння були залучені кількасот рятувальників. Про небезпеку, яка нависла над всією Україною не варто, навіть, говорити, адже через гаряче повітря радіоактивні частинки, які осіли в 1986 році, могли б розповсюдитися територією країни і спричинити непоправну шкоду здоров'ю людей. За висновками пожежників, причиною займання лісу міг бути випадковий підпал. Можливо, через людську недбалість, так званий "людський фактор" (паління трави на своїй земельній ділянці, або розведення багаття в лісі чи викинутий недопалок,..), ледь не сталася непоправна трагедія. Зупинити пожежу, вдалося завдяки героїзму рятувальників і дощу, посланому Богом, майже під Прип'яттю.
Отже, посилення санкцій, передбачених за порушення чинного законодавства щодо пожежної і техногенної безпеки, є необхідною мірою, яка швидко приведе до тями порушників - суб’єктів господарювання, громадян та посадовців, і змусить недбалих осіб дотримуватися його вимог.
Президент
України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до
Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу
України щодо посилення відповідальності за порушення вимог пожежної та
техногенної безпеки» за номером № 1366-ІХ, який Верховна Рада ухвалила 30
березня 2021 року з ініціативи Кабінету Міністрів.
Згідно з
документом за порушення вимог пожежної та техногенної безпеки віднині порушники
каратимуться штрафом у розмірі від 100 до 300 неоподатковуваний
мінімум доходів громадян (НМДГ) (від 1700 до 5100 грн).
Крім
того, за порушення вимог пожежної та техногенної безпеки, які спричинили аварії та заподіяли шкоду здоров'ю
людей або пошкодили майно, передбачається кримінальна відповідальність у
вигляді штрафу в розмірі від 1000 до 4020 НМДГ (від
17000 до 68 340 грн), або виправних робіт на строк до двох років, або
обмеження чи позбавлення волі на строк до трьох років. Якщо такі дії призвели
до загибелі людей чи пошкодили майно в особливо великому розмірі,
відповідальність передбачатиме позбавлення волі на строк від трьох до восьми
років.
Також, даний
Закон України посилює адміністративну відповідальність за
завідомо неправдивий виклик спеціальних служб - пожежно-рятувального
підрозділу, поліції, бригади швидкої допомоги або інших аварійно-рятувальних
формувань (передбачені штрафи від 50 до 200 НМДГ (від
850 до 3400 грн) проти штрафів на суму від трьох до семи неоподатковуваних
мінімумів, які існували раніше); за невиконання приписів посадових осіб щодо
пожежної та техногенної безпеки (штрафи від 100 до 300 НМДГ (від 1700 до 5100 грн)).
Крім того, Глава держави підписав взаємопов'язаний
Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення
щодо встановлення відповідальності за перешкоджання у проведенні перевірок з
питань пожежної та техногенної безпеки» за номером № 1367-ІХ, який Парламент України
ухвалив 30 березня. Цей документ доповнює попередній та встановлює адміністративну відповідальність за
перешкоджання у проведенні перевірок з питань пожежної та техногенної безпеки.
Так, створення перешкод у діяльності уповноважених посадових осіб у сфері
пожежної та техногенної безпеки, пов'язаній з проведенням перевірок,
каратиметься штрафом на суму від 100 до 300 НМДГ (від
1700 до 5100 грн).
Закони
набирають чинності на наступний день після опублікування.
Дізнатися більше про дотримання пожежної безпеки і охорони довкілля, запрошуємо до Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Тараса Шевченка, 63), де чекаємо вас після закінчення вимушеного карнтину.
https://www.president.gov.ua/news/prezident-pidpisav-zakon-shodo-posilennya-vidpovidalnosti-za-66857
https://www.buh24.com.ua/osnovni-vimogi-do-instruktsiy-pro-zahodi-pozhezhnoyi-bezpeki/
15
квітня традиційно світова спільнота відзначає День екологічних знань. Історія
цього дня розпочалася 1992 року на Конференції ООН у Ріо-де-Жанейро, де вперше
активно обговорювалися питання ролі екологічної освіти задля сталого розвитку
людства та його виживання. Нині, як і 29 років тому, головною метою є -
популяризація екологічних знань, формування екологічної культури населення,
надання інформації про стан екологічної безпеки та навколишнього середовища,
виховання у дітей і дорослих екологічного мислення.
Сьогодні поговоримо про братів
наших менших, їхні унікальні властивості, також гуманне і відповідальне ставлення до них та взаємодію людини
з природою.
Використано:
https://gazeta.ua/articles/edu-and-science/_ucheni-nazvali-5-tvarin-yaki-zcilyuyut-lyudej/740960
https://rubryka.com/article/kanisterapiya-vinnytsia/
https://www.gorod.cn.ua/city/knigi-o-chernigove/1083-istorija-chernigivshini.html
http://medvyana-rosa.com.ua/korysno-znaty/genetychnyj-kod-zdorovja/
http://www.lvivpost.net/suspilstvo/n/39578
https://fishki.net/2353132-vymiranie-medonosnyh-pchyol---apokalipsis-blizok-kak-nikogda-ranyshe.html
https://vegnews.ru/news/otkaz-ot-termina-domashnie-jivotnue/
http://lada.fm/2015/11/03/pro-lyudey-tvarin-yak-koti-nas-lkuyut.html
З першими теплими сонячними днями все
частіше чутно радісне чвірінькання та спів пташок. Вони дарують нам естетичну красу і милозвучні співи, а
також приносять величезну користь лісовому і сільському господарству -
знищують шкідників.
Відомо, що птахи, які є
складовою навколишнього середовища, окрім окраси, відіграють важливу
роль в нашому житті, адже спостереження за ними покращує настрій, їхній
спів заспокоює нервову систему, а тьохкання соловейка взагалі декого робить
щасливим.
Почуватися щасливим в наш складний час, як на мене, важливіше, ніж бути незалежним, заможним або красивим. Найкращою помічницею в цьому виступає природа і її мешканці. Погодьтеся, навіть така маленька потіха як милування горобцем, який кумедно миє дзьоба в калюжці, вже покращує настрій. Декого така маленька історія може врятувати від депресії. Потрібно, лише навчитися помічати і спостерігати, а витрачений час повернеться сторицею: гарним настроєм, знаннями і задоволенням. І це зрозуміло, адже пернаті такі цікаві. Сьогодні у Всесвітній день здоров'ям поговоримо, про тих, хто робить наше життя емоційно багатшим, а нас щасливішими безкоштовно. Йтиметься, про пернатих і крилатих представників фауни, та правилах поведінки, якої потрібно дотримуватися, щоб не спричинити шкоди птахам.
Для початку, рекомендуємо перевірити свої знання по орнітології (науці про птахів) за питаннями вікторини "Птахи - це таємниці і краса", скористатися якою можна за посиланням: https://learningapps.org/display?v=p1jhri17321 Увага! Деякі питання мають декілька відповідей. Будьте, уважні!
Якщо ви помітили пробіли в знаннях, пропонуємо їх надолужити, крім того ще й завантажитися цікавими фактами про світ наук орнітології у стінах Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вулиця Тараса Шевченка, 63), де чекаємо вас після закінчення карантинних обмежень.
До складу сучасної орнітофауни України входить понад 424 види птахів, а в світі нараховують близько10 500 видів птахів. Вони населяють усі екосистеми Земної кулі від Арктики до Антарктики і є невід'ємною частиною природнього середовища.
Отже, навесні, коли все живе розквітає і розвивається, активізуються і птахи: і ті, які повернулися з далеких країв, і ті, які зимували вдома. Пернаті починають облаштовувати свої оселі – гнізда, і голосно виспівують при цьому, оголошуючи навкруги, що найкраща територія для будування пташиної домівки вже зайнята ними.
Граки,
ворони, лелеки, орли, ластівки упорядковують свої минулорічні оселі. Інші птахи
щороку будують нове житло і починають цю справу з вибору ділянки для гнізда.
Різні птахи надають перевагу різним ділянкам : деякі будують гнізда на землі
(дрімлюга, глухар, соловейко, шеврик), деякі - у кущах, у кронах дерев, деякі,
як от дятли, синиці, повзики, сови, - селяться дуплах дерев.
Найголосніше
пташині співи чутно рано-вранці та надвечір. Щоправда, коли у пташиних родинах з'являються пташенята, їхнім батькам вже не до пісень, адже голодних діток потрібно годувати. З кінця квітня до початку липня, коли дикі птахи і звірі виводять потомство, в лісових місцинах панує тиша. Цей період так і називається - сезон тиші. Тоді до лісу йти небажано, адже лісові мешканці захищають свою малечу і можуть завдати шкоди будь-кому. Тож, не наражайтеся на небезпеку.
Для несодидючих і охочих до прогулянок лісовими хащами існують правила поведінки в лісі, дотримувалися яких потрібно обов'язково, щоб не нанести шкоди природі, його мешканцям і власне, собі самому.
Правила поведінки в лісі не складні:
-
не
підпалювати траву і не розпалювати вогнища;
-
не
ламати кущів і дерев;
- не
галасувати, щоб не лякати птахів і звірят;
- не
торкатися гнізд птахів і яєць пташок;
- не
підбирати пташенят, які ще не вміють літати і не забирати їх додому (вигодувати ви їх не зможете і пташки загинуть);
- залишати в лісі сміття: упаковки з пластмаси, пластика і жерсті.
Пам’ятаймо, знищити – легко, відтворити часто неможливо!
Використано: текстові і зображувальні дані з мережі інтернет.
«Ганна
Василівна –
талановита
поетеса.
Ширяючи у
високих небесах слова,
вона
міцно стоїть на землі,
гаряче
любить свій край,
дбає про
його майбутнє…»
Станіслав Реп’ях
Велике горе
спіткало чернігівську громаду і всю Україну. Вечором, 1 квітня, на 51-му році
передчасно пішла з життя талановита письменниця і поетка, активна громадська
діячка і педагогиня, віддана дружина і матір, щира і гідна людина Ганна
Василівна Арсенич-Баран. Письменниця
хворіла на Covid-19 і її організм не подалав підступну хворобу.
З Ганною Василівною, особисто або заочно, був знайомий
майже кожний чернігівець, адже ця енергійна, інтелігентна, позитивна і красива
жінка завжди була на
хвилі активності як в реальному житті, так і в соціальних мережах: брала участь
в культурно-освітньому і громадському житті міста і області, з
ентузіазмом розглядала різні проєкти і робила їх захоплюючими і продуктивними,
долучалася до участі в загально міських, шкільних і бібліотечних заходах, де
активно відкривала для нас українське: авторів, традиції, страви.. і невтомно пропагувала українське
слово. А ще вона створювала літературні скарби: поезії і романи, які
заворожують, відкривають для нас мудрість буття і наповнюють душі любов’ю і
добром.
Народилася
Ганна Василівна 26 червня 1970 року в селі Нижній Березів Косівського району
Івано-Франківської області. Літературні гени дівчинці передалися з кров’ю
матері: її дідусь був відомий своїми гарними віршами. Ганна вілмінно
навчалася в школі, окрім того, багато читала, адже вдома у батьків була
велика бібліотека, а в домі панував культ книги. Дівчинка
надихалася творчістю класиків всесвітньої і української літератури,
з дитинства вона захоплювалася читанням і цікавилася літературними
новинками. Захоплення літературою допомогло виявити
літературний хист дівчини і сформувати її власне письменницьке бачення. Згодом
Ганна Василівна позначить, що: «Серед письменників, для мене завжди еталоном
був і є Тарас Шевченко. Вважаю, що він надзвичайно актуальний у всі часи. А ще
Микола Вінграновський і Роман Іваничук. Перший для мене зразок поета,
другий – прозаїка».
У 1992
році Ганна закінчила філологічний факультет Івано-Франківського педагогічного
інституту імені Василя Стефаника. Працювала вчителем української мови і
літератури в школах Косівського району і широко друкувалася в місцевій пресі.
Ще в студентські роки вона вийшла заміж за свого однокурсника Мирона Барана, а
у 1995-му році у подружжя народився синочок, якого назвали Іваном. Невдовзі
побачила світ і перша збірка поезій Ганни Арсенич-Баран - "Рушник
на калині"(1997).
У 1998
року разом з чоловіком-священиком, та маленьким сином переїхала до
Чернігова, де почала вчителювати в школі-ліцеї № 15. Серед колег вчителька
користувалася великим авторитетом, поважали її і учні, адже людиною пані Ганна була
відкритою і щирою, завжди готовою до порозуміння і допомоги. У цьому ж році
вийшла друком її друга поетична збірка "Музика черемхи", а сама
Ганна, за протекцією відомого чернігівського поета Станіслава Реп’яха, вступила
до Чернігівської обласної організації Національної спілки письменників України.
У 2002
році Ганна Арсенич-Баран перейшла працювати до Чернігівського обласного
інституту післядипломної педагогічної освіти імені Костянтина Ушинського, де
працювала і донині, очолюючи кафедру філологічних дисциплін та методики їх
викладання. За наукові досягнення у 2013 році отримала ступінь кандидата
філологічних наук. В її професійній скарбниці понад триста наукових і
методичних публікацій. Нею випущено понад півсотні посібників з
української мови й літератури та кілька словників. У 2011 році видано
антологію «Молитва небо здіймає вгору», яка містить понад 3000 текстів
українських християнських віршованих молитов, створених поетами ХІХ – початку
ХХІ століть, а у 2015-му вийшла з друку її монографія «Мова української
християнської віршованої молитви ХІХ – початку ХХІ століть».
Незважаючи
на велику завантаженість, Ганна Василівна завжди знаходила час для творчості. У
її творчому доробку 14 поетичних і прозових видань, в переважній більшості
народжених у місті, що стало їй рідним.
Так, в
Чернігові, окрім "Музики черемхи», вийшли друком поетичні збірки
авторки – «Розквітлий глід» (2001 рік), «Тремтять гіацинти» (2003 рік) і
«Обнадію весною» (2005 рік), а також збірки оповідань: у
2001 році вийшла з друку її «Під райськими яблучками», у 2003-му – «У
понеділок усе буде по-іншому», у 2005-му – «Як зійде місяць», а у 2009-му –
«Солодкі слова».
У 2005
році побачив світ роман "Тиха вулиця вечірнього міста", за який
письменниця відзначена обласною премією Михайла Коцюбинського (2006).
Читачі і літературні критики відзначили романи, що вийши друком не так
давно, це: «Радуйся, невісто неневісная» і «Муська». А ще, за день
до смерті, вийшло нове видання Ганни Арсенич-Баран - книжка поетичних тавтограм
"Авжеж".
Дізнатися
більше про життя і творчість багатогранної чернігівської авторки та
ознайомитися з її творами запрошуємо до Чернігівської обласної бібліотеки для
юнацтва (вул. Тараса Шевченка, 63).
Література:
Арсенич
-Баран Г. Музика черемхи: поезії / Г. Арсенич
-Баран Г. - Косів : "Писаний Камінь", 1998. - 32 с.
Арсенич-Баран
Г. Муська. сторія одного життя : роман в
новелах / Г. Арсенич-Баран. - К : Видав."Український пріоритет",
2018. – 144 с.
Арсенич-Баран
Г. Солодкі слова: оповідання, новели / Г.
Арсенич-Баран. - Чернігів : КП"Чернігівські обереги", 2009. – 176 с.
Арсенич-Баран Г. В. Тиха вулиця вечірнього міста : роман / Г. В. Арсенич-Баран. - Чернігів :
РВК "Деснянська правда", 2007. – 205 с.
Арсенич-Баран Г. Чарує буйнава весна : поезії / Г. Арсенич-Баран. - Чернігів :
ПАТ "ПВК "Десна", 2018. – 80 с.
Пропонуємо переглянути зворушливий нарис Ганни
Арсенич-Баран про наше місто і побачити його очима письменниці.
Мій
Чернігів
"Чи
можна противитися долі? А чи й треба? Ці питання виникали в мене ще тоді, коли
я в’їхала в цей древній град. Він широко розкидав рамена на Деснянські пагорби
й, ніби велетень після раті, спочивав від липневої спеки. Я покохала його. Так
закохуються молоді дівчата в зрілих мудрих мужів. Цей муж був сильний, але й
ніжний, бо тримав на своїх долонях такі тремтливі споруди, що вони здавалися
метеликами, різнобарвними й тендітними.
Тоді я
інтуїтивно, як та справді неоперена дівчинка-недоліток, відчула його трепетну
силу й млосну залюбленість його обіймів. Це було кохання з першого погляду. Не
знаю, чи відчув це муж-велетень, але я дуже хотіла, щоб він відгукнувся на мої
душевні порухи. І з часом він почав відгукуватися: спочатку з осторогою, яку
виявляв до незнайомої чужинки, потім із першим легким захопленням, схожим на
флірт, а далі – простягнув до мене руки й сказав: «Іди до мене...» Я пішла, бо
давно його кохала, знала, що не змогла б пережити його байдужості чи ігнорації.
Я ввійшла до нього й не хочу покидати його.
Я люблю
його за те, що подарував мені рожеве диво мого життя – П’ятницьку церкву, за
те, що звів мене з найкращими своїми людьми (то найкращі люди свого часу, сіль
землі), за те, що дав змогу занурюватися в підземелля Антонієвих печер, за те,
що подарував миті віртуального спілкування з Коцюбинським і реального – з його
нащадками, за те, що на стародавньому Валу я впірнула у велич свого народу, за
те...Я покохала б його навіть лише за те, що осклілого морозяного ранку на
могилі Михайла Коцюбинського, покритій кригою, хтось руками відігрів ім’я
письменника, і воно, золотом писане, стало єдиним, що можна було розрізнити в
цьому обледенілому світі. Дякую тим молодим рукам, бо вони ще більше закохали
мене в мого велета, мужа, у мій Чернігів."
Дякую за
увагу. Тримаймося!
Використано:
https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=13887
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823168
Джерело: https://cheline.com.ua/people/lyudi-modelyer-poetesa-pekar-i-naukovets-grani-talantu-chernigivskoyi-pismennitsi-ganni-arsenich-baran-164852
Враховуючи виклики сьогодення, переважну частину просвітньої діяльності перенесли у віртуальний простір. Зважили й на те, що нині і моло...