Чорнобиль вибухом щемить : до роковин Чорнобильської катастрофи

Чорнобиль… Це слово стало символом горя і страждань, покинутих домівок, здичавілих тварин… і  назавжди увійшло в історію людства, як місто, що дало назву одній з найстрашніших техногенно-екологічних катастроф.

Понад тридцять років тому у невеличкому районному центрі Чорнобиль вирувало життя. У весняні та літні місяці тут було надзвичайно багато відпочиваючих, зокрема киян, адже містечко знаходиться лише в 130 км від Києва.  Чорнобиль в ці пори року був надзвичайно гарним: навколо усе розцвітало і місто потопало у зелені, повітря було цілющим, а землі – родючими. У місцевих лісах було багато грибів та ягід. Здавалося, красу цього куточка поліської землі ніщо не затьмарить.

У 1971 році неподалік від Чорнобиля розпочато будівництво потужної атомної електростанції. На 1983 рік вже працювало чотири енергоблоки із запланованих шести.

Невдовзі, за кілька кілометрів від атомної станції виникло місто. Його назвали Прип’ять – за назвою тутешньої повноводної річки. Місто швидко розбудовувалося і вважалося молодим та перспективним.

  

Населення Прип'яті на 1986 рік становило 49 400 осіб, а в подальшому його чисельність повинна була досягти 75 000 осіб. Особливістю цього міста було те, що основною частиною жителів, які проживали і працювали тут, зокрема на ЧАЕС, була молодь. Серед них - близько 15 406 дітей, а також 7176 школярів і 16562 жінки.

Населення Прип'яті до аварії відрізнялося не тільки чисельністю і щорічним приростом, але й інтернаціональністю, адже це невелике місто вже тоді населяли громадяни близько двадцяти п'яти різних національностей.

Трагедія, що трапилася на ЧАЕС в 1986 році, не тільки зупинила розвиток міста, а й назавжди змінила долі тисяч людей – його мешканців. Рівень забруднення і поширення радіоактивного пилу на станції та прилеглих територіях зріс настільки, що життя людей на цій території стало неможливим. Найвищий рівень забрудненості спостерігався у 30 кілометровій зоні, яку згодом визначать як Зону відчуження і обов’язкового відселення.

Тоді відбулося вимушене масове переселення жителів Прип’яті і навколишніх сіл з рідних місць. Люди виїжджали з надією на повернення. Велика частина населення Прип'яті була переселена в нове місто-супутник - Славутич, побудований для переселенців із забрудненої території.

Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної станції сколихнули увесь світ. В результаті аварії стався величезний викид ізотопів з активної зони реактора, які радіоактивною хмарою перенеслися на великі відстані. Змертвіло багато водойм, непридатною для вживання стала в них вода. Радіоактивного забруднення зазнало майже 50 відсотків території України, радіоактивний дощ розлетівся на пів світу, зачепивши територію Білорусі і Росії. На ліквідацію наслідків Чорнобильської аварії, за підрахунками 1989 року, витрачено 8,5 мільярдів карбованців, тоді як усі АЕС у Радянському Союзі, до складу якого входила Україна, за роки своєї роботи дали прибуток – 25 мільярдів.

Нині на забруднених територіях проживає понад 2,5 мільйонів осіб, з них вісімсот тисяч дітей. Крім променевої хвороби, яка стала не рідкістю, для тих, хто отримав величезну дозу опромінення, людей підстерігають і інші захворювання, зокрема збільшилася кількість психічних і онкологічних захворювань. Близько 2 мільйонів людей постраждали в наслідок трагедії «мирного атому». Смерть 35 тисяч людей пов’язана з аварією на ЧАЕС. Вже минуло понад тридцять років з часу тієї жахливої катастрофи, а з її наслідками досі бореться увесь світ.

А де тепер не зона на землі?

І де межа між Зоною й не зоною?!

Ліна Костенко

 І ми всі усвідомлюємо, що Чорнобильська трагедія не має минулого часу.

Вже більше 10 років на Чорнобильській АЕС реалізується інтернаціональний проект «Укриття-2» загальною вартістю 2,5 млрд доларів. Проект передбачає установку нової ізоляційної споруди над зруйнованим в результаті аварії 4-м енергоблоком ЧАЕС.

26 квітня 2020 року виповнюється 34 роки від дня катастрофи на Чорнобильській АЕС.

За три десятиліття зросло нове покоління молодих людей, яке взагалі мало що знає про страшний вибух на атомній станції. Щоб цей сумний урок для людства не повторився знову, фахівці вважають, що «необхідно виховувати дітей у дусі відповідальності за загрозливі технології та розвивати в молоді екологічну свідомість». Відтворення Чорнобильської трагедії засобами культурі сприятиме збереженню пам’яті про Чорнобильську трагедію і  її наслідки та сприятиме формуванню відповідальності до стану довкілля.

Нині на тему Чорнобиля створено десятки художніх і документальних фільмів та книжок, згадки про трагедію мирного атому звучать у піснях українських і зарубіжних музикантів, існує, навіть, кілька відеоігор.

Усім зацікавленим  осмисленням Чорнобильської трагедії, зокрема засобами художнього слова, пропонуємо видання українських і зарубіжних авторів, які висвітлюють трагічні події, що сталися у квітні 1986 року в Україні, та запрошуємо вас скористатися  фондами Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Тараса Шевченка, 63).

Аккерман Г. Пройти крізь Чорнобиль /Галя Аккерман; пер. з фр. П.Таращука. – К. : Либідь, 2018. – 168 с. : іл.

Книжка Г.Аккерман – це подорож авторки до Чорнобиля, яким вона  крокує завдяки спілкуванню з різними людьми. Видання складається з трьох розділів: розповідь про місто-привид Прип’ять, маловідомий Чорнобиль-2 – радіолокаційну станцію «Дуга»; розмови про експедицію та її учасників, роздуми про історію та пам’ять, портрети людей зони; філософський вимір викривленного часу Чорнобиля. Цінність видання у тому, що, попри складність тематики, воно дуже особистісне і сприймається напрочуд легко.

Алексієвич С. Чорнобильська молитва: хроніка майбутнього / С.Алексієвич. - К: ТОВ"Видавничий дім Комора", 2016. – 285 с.

Художньо-документальний роман білоруської письменниці Світлани Алексієвич, Нобелівської лауреатки 2015 року, розповідає голосами "маленьких людей" про катастрофу, що зруйнувала мільйони життів, перевернула світогляд цілого покоління, а заразом відхилила залізну завісу й підважила непорушну, здавалося, конструкцію радянської держави. Роман, який вийшов 1997 року, створено на основі інтерв’ю з очевидцями та потерпілими від Чорнобильської трагедії. Вперше українською мовою роман Світлани Алексієвич вийшов 1998 року в перекладі Оксани Забужко.

Гуцало Є. Діти Чорнобиля / Є.Гуцало; Худож. оформ. Т.Семенової. – К. : Соняшник, 1995. – 104 с. : іл.

Україна після атомної катастрофи 1986 року стала скорботною чорнобильською матір’ю для українського народу, і весь світ живої природи став її невинною жертвою. Книга Є.Гуцала «Діти Чорнобиля» - це правдиві розповіді про трагічне буття юних героїв – уже після аварії. (Ю.Сердюк).

Драч І. Чорнобильська мадонна : поема / І.Драч // Драч І.Храм Сонця : поезії / І.Драч. – У. : Радянський письменник. – С.11-66.

«Чорнобильська Мадонна» - це соціально-філософська поема Івана Драча, у якій автор розкриває проблему трагедії на Чорнобильській АЕС.

Камиш М. Прогулянка в Зону (Оформляндія) / М.Камиш. – К. : Нора-Друк, 2016. – 128 с. : іл.

Письменник народився у сім’ї ліквідатора Чорнобильської аварії. Його дебютний роман  "Прогулянка в Зону" (Оформляндія) про чорнобильське сталкерство названий літературними оглядачами найкращим літературним дебютом року. Цікавим є власний досвід автора щодо нелегальних походів до Зони, де він провів більше 200 днів та по якій пройшов понад 7 тисяч кілометрів.

Камиш М. Чормет / Маркіян Камиш : повість. – К. : Нора-Друк, 2017. – 160 с.

«Чормет» - повість про людей, які живуть біля кордону Зони відчуження і збирають металобрухт. Це розповідь про суворих чоловіків з металевими зубами і монохромними тату на руках, які здають в брухт-прийомки авіабомби вермахту в мішках та поцуплені в сусідів металеві огорожі, аби обміняти їх на денатурат. Це історія про людей, які мріють здати на метал все навколо них, навіть ядро Землі.

Мужність і біль Чорнобиля: повість-хроніка: поеми, вірші / худож.-оформ.: О. Є. Кононова – К.: Молодь, 1988.– 144 с.

До збірника входить повість А. Трегубова «Приборкувачі вогню» , вірші Д. Павличка, Б. Олійника, І. Драча та інших присвячені тим, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії і нині працює у зоні Чорнобильської АЕС.

Плохій С. Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи / Сергій Плохій ; [пер. з англ. В. Махоніна, Є. Тарнавського]. - Харків : Бібколектор, 2019. - 395, [9] с. : фот.

Сергій Плохій — один із дослідників історії України, провідний фахівець з історії Східної Європи, професор української історії та директор Українського наукового інституту в Гарвардському університеті у США. Дана книга є першою історією Чорнобильської катастрофи від вибуху 26 квітня 1986 року до закриття станції у грудні 2000-го.  В праці автор виклає бачення  причин, через які сталася аварія. Однією з них було те, що радянська влада не дозволяла поширювати інформацію про попередні аварії навіть серед фахівців.

Сущенко М. Екскурс у Чорнобиль = Insight into Chernobyl: …земля загублених надій… / Марія Сущенко; редкол.: Г.Б.Мунін, пер. Д.Вілкова. –  Київ : Агенство по розповсюженню друку,  2016- 272 с. – (Програма «Українська книга»).

Більш ніж через три десятки років після аварії на четвертому енергоблоці ЧАЕС інтерес до Чорнобиля не згасає, а, як це не дивно, росте. Люди хочуть побачити своїми очима місто-легенду Чорнобиль,. Завдяки даному виданню, де відображено сучасний стан населених пунктів зони відчуження,  читач матиме змогу побувати в цьому місті, поблукати його безлюдними вулицями.

Шовкошитний В. Я бачив : повість / Володимир Шовкошитний. Я бачив : світлини / Юрій Косін. - Київ : Український пріоритет, 2016. - 302, [1], XXXII с. : фот. кольор.

У книзі автор описує посекундно аварію на ЧАЕС, етапи її ліквідації і 33 роки життя після Чорнобиля, починаючи від передодня аварії і понині. Автор розвінчує безліч міфів, породжених зокрема і серіалом від HBO "Чорнобиль". Документально-художній твір поєднує спогади очевидців катастрофи, учасників ліквідації її наслідків, в ньому простежено і подальші долі героїв. Книга відповідає на головні питання, що постали після Чорнобильської аварії, вона показує духовний зв’язок героїв Чорнобиля, майданівців, учассників АТО. 

Яворівський В. Марія з полином наприкінці століття : роман / Володимир Яворівський; худож.-оформлювач Л.П.Вировець. – Харків : Фоліо, 2016. – 203 с.

У романі В.Яворівського «Марія з полином наприкінці століття» трагедія чорнобильської катастрофи проглядає через долю родини Мироновичів, батьківська оселя якої знаходиться у селі Городища, розташованого всього за двадцять кілометрів від атомної станції. Автор оприлюднює страшну правду про справжні наміри Радянського Союзу, шляхи імперії до дешевого збагачення та нехтування Москвою долями України й українців.

Використано:

https://knygy.com.ua/index.

https://www.bookovka.ua/ru/poznavatelnaya-literatura/60470-ajvengo-ukr.html

https://www.yakaboo.ua/ua/promotions/
https://voi.com.ua/news/1165755/