«Кримські татари. Режим поневірянь і надій» віртуальна виставка-пам’ять до роковин депортації кримських татар з історичної батьківщини

     Щороку у 18 травня кримські татари і уся прогресивна спільнота світу відзначають День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Ця пам’ятна дата встановлена Указом Президента України № 472 від 16 травня 2014 року «Про день боротьби за права кримськотатарського народу» та Постановою Верховної Ради України № 792 від 12.11.2015 року «Про визнання геноциду кримськотатарського народу», де зазначено що, керуючись положеннями Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, Верховна Рада України визнала депортацію кримських татар у 1944 році геноцидом. Один із пунктів статті 2 Конвенції визначає геноцид як навмисне створення членам групи життєвих умов, які розраховані на повне або часткове знищення групи (національної, етнічної, расової чи релігійної).

18 травня 1944 року радянською владою скоєно злочин проти мирного населення, який призвів до великої національної трагедії кримськотатарського народу. Внаслідок масової депортації, поневірянь і проживання в нелюдських умовах втрачено майже половину нації. Цієї зловісної днини розпочалася депортація кримських татар і тривала майже три доби. Людей вантажними автомобілями вивозили до залізничних станцій. Звідти на схід відправили майже 70 ешелонів з наглухо зачиненими товарними вагонами, що були переповнені людьми. До проведення операції залучили 32 000 співробітників НКВС. Всього з Криму депортували понад 238 500 людей – майже все кримськотатарське населення.

Проте, радянському режиму не вдалося зламати дух мужнього народу, і попри арешти і переслідування, кримські татари створили всенародний рух за повернення на батьківщину. Щоправда, їхній шлях додому розтягнувся на довгі десятиліття і лише після розвалу СРСР та відновлення української незалежності, кримська репатріація стала можливою.

З часів депортації кримських татар з півострова минуло 82 роки, проте кримськотатарський народ знову не має спокою. Люди наново потерпають від утисків і пригнічення окупантів і змушені в черговий раз відстоювати свої права. 

20 лютого 2014 року територію Кримського півострова було захоплено тоталітарною державою. Із початком окупації Криму розпочався спротив кримців і увесь світ побачив силу духу цього незламного народу!

Ознайомитися із літературою про багатовікову історію та культуру кримськотатарського народу, дізнатися більше про співпрацю кримських татар і українців на шляху розбудови суверенної України запрошуємо до Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Тараса Шевченка, 54).

До вашої уваги віртуальна виставка- пам’ять «Кримські татари. Режим поневірянь і надій», приурочена до роковин депортації кримських татар з історичної батьківщини.

Законодавчі акти

Про визнання геноциду кримськотатарського народу [Електронний ресурс] : Постанова Верховної Ради України від 12.11.2015 р. № 792-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2015. – № 49-50. – Ст. 469. – Режим доступу: https://bit.ly/3wmhTOO. – Дата звернення: 18.05.2026.

 

Про День боротьби за права кримськотатарського народу [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 16.05.2014 р. № 472 // Верховна Рада України: Законодавство України. – Режим доступу: https://bit.ly/3w7aMLi. – Дата звернення: 18.05.2026.

 

Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави [Електронний ресурс] : Постанова Верховної Ради України від 20.03.2014 р. № 1140-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 15. Ст. 581. – Режим доступу: https://bit.ly/3sw21Io. – Дата звернення: 18.05.2026.

 

Про корінні народи України [Електронний ресурс] : Закон України від 1.07.2021 р. № 1616-ІХ // Відомості Верховної Ради України. – 2021. – № 38. – Ст. 319. – Режим доступу: https://bit.ly/3FC4SVA. – Дата звернення: 18.05.2026.

 

Документальні і художні видання

Бекірова Г. Пів століття опору : кримські татари від вигнання до повернення (1941–1991 роки) : нарис політ. історії / Ґульнара Бекірова ; передм. Мустафи Джемілєва ; післямова Рефата Чубарова ; [пер. з рос. К. Демчук ; Укр. наук. ін-т Гарвард. ун-ту, Ін-т Критики]. - Київ : Критика, 2017. - 480, XL, [1] с. : іл. - Бібліогр. у підрядк. прим.

 

Нарис присвячено трагічному періоду історії кримськотатарського народу – депортації 1944 року, життю на чужині та тривалій боротьбі за право жити на рідній землі. Авторка детально виклала історію кримськотатарського національного руху і доповнила її добіркою документів, які знайшла в архівах. Книга цікава і  розміщеними в ній інтерв’ю з незмінним лідером цього руху Мустафою Джемілєвим.  

 

Беліцер Н. Кримські татари як корінний народ: історія питання і сучасні реалії : посібник для тих, хто прагне з’ясувати / Н. Беліцер. – Київ : Нац. газ.-журн. вид-во, 2017. – 117 с. : іл., портр. – Бібліогр.: с. 116-118.

 У книзі розглядаються розвиток концепції і проблема визначення терміна «корінні народи», розкривається відмінність прав корінних народів від прав національних меншин і міжнародний досвід їхнього забезпечення. Автор говорить про кримських татар як про корінний народ у контексті окупації й анексії Криму, їхні репрезентативні органах, піднімає проблему кримськотатарської національної автономії.

Влащенко Н. Крадіжка, або Біле сонце Криму / Наташа Влащенко ; [пер. з рос. В. Бойка ; передм. В. Горбуліна]. - Харків : Фоліо, 2017. - 394, [17] с. : іл., фот. кольор.

 

Книгу відомої української журналістки і телеведучої Наташі Влащенко присвячено одній з найтрагічніших подій в історії сучасної України — анексії Криму Російською Федерацією. Наталія Влащенко детально дослідила, як відбувалася анексія півострова впродовж зими-весни 2014 року. У книзі представлені розповіді людей, які були в епіцентрі тих подій, які супроводжуються фотохронікою кримських подій. За висловом авторки, вона « написала цю книгу заради двох речей. По-перше, щоб відкрити правду і показати всі факти. По-друге, в нас є надія повернути Крим, поки ми не забули про нього, поки нас це болить і поки ми будемо бити в дзвони».

Депортовані кримські татари, болгари, вірмени, греки, німці : зб. док. (1941-1998) / Державний комітет України у справах національностей та міграції ; упоряд. Ю. Білуха [та ін.]. - Київ : Абрис, 1999. - 175 с.

 

Збірник містить понад 60 документів і матеріалів за 1941-1998 рр. про депортацію за межі України кримський татар, болгар, вірмен, греків німців, умови їх утримання та перебування в місцях поселення, про здійснювані Українською державою заходи для відновлення прав депортованих осіб, їх повернення.

Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940-2015) : зб. док. та матеріалів / НАН України, Ін-т історії України [та ін. ; упоряд.: О. Г. Бажан та ін. ; відп. ред. В. А. Смолій]. - 2-ге вид. - Київ : Кліо, 2016. - 1090 с. : табл. - Бібліогр. у підрядк. прим. - Покажч.: с. 1027-1088.

До збірника увійшли документи та матеріали, що відображають політику радянської влади на Кримському півострові в роки Другої світової війни та у післявоєнний період, розкривають економічні, культурні аспекти входження Криму до складу УРСР, віддзеркалюють боротьбу кримських татар в 1950–1980-ті роки за повернення на історичну батьківщину, висвітлюють проблему репатріації, адаптації й інтеграції кримських татар в український соціокультурний та політичний простір.

Кримські татари. 1944-1994 рр. : статті. Документи. Свідчення очевидців / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України ; відп. ред. Ю. З. Данилюк [та ін.]. - Київ : Рідний край, 1995. - 363 с.

 

У збірнику зібрано статті, документи, спогади, що розкривають трагічні сторінки в історії кримськотатарського народу, пов’язані з його депортацією з території Криму у травні 1944 р., висвітлюють основні етапи національного руху, діяльність окремих правозахисників. Доступно в електронному вигляді: https://www.twirpx.com/file/1376534/.

Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х - початок 1990-х років). Очима радянських спецслужб : зб. док. та матеріалів / упоряд. О. Г. Бажан [та ін.] ; голова ред. кол. В. А. Смолій ; Нац. акад. наук України, Ін-т історії України, Голов. редакц. колегія наук. - документ. серії книг "Реабілітовані історією", Держ. архів Служби безпеки України, Кам'янець-Поділ. держ. ун-т. - Київ : [б. и.], 2004. – 395 с.

 

До збірника увійшли документи та матеріали, що висвітлюють історію кримськотатарського національного руху в другій половині 1940-х на початку 1990-х рокув, розкривають форми і методи боротьби його активістів за повернення на батьківщину, позицію українських, російських та міжнародних правозахисних організацій, протидію зазначеним процесам з боку радянських спецслужб.

Мусаєва С. Мустафа Джемілєв. Незламний / Севгіль Мусаєва, Алім Алієв. - Харків : Vivat, 2017. -252, [1] с. : фотоіл., портр. - (Гордість нації).

Автори книги - Алім Алієв і Севгіль Мусаєва, - українські журналісти кримськотатарського походження. Їхні родини змогли повернутися на батьківщину, до рідного Криму, лише після отримання Україною незалежності. В своїй книзі автори висвітлюють постать національного лідера кримськотатарського народу, який є символом єднання депортованого народу і повернення його на рідну землю - Мустафи Джемілєва. Нині правозахисник, уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв є зразком патріотичної любові до Батьківщини.

 

Хайд Л. Омріяний край : роман / Лілі Хайд ; пер. з англ. Лукії Зурнаджи. - Київ : Дуліби, 2014. - 239 с. : іл. – (Coffee table book).

 

Британська журналістка Лілі Хайд понад 10 років працювала в Україні, Впродовж цього часу вона зібрала багато матеріалів про депортацію та репатріацію кримських татар. На їхній основі створила художній роман, що був опублікований у Великобританії (2008). Головна героїня роману – кримськотатарська дівчинка Сафі, яка народилася за межами історичної батьківщини, виростала на розповідях про рай під назвою «Крим». Коли її мрія опинитися на благословенній землі здійснилася, її чекало жорстке розчарування. Проте, в її серці живе почуття, що допомагає юнці подолати усі життєві перепони.

 

Шлях лідера. Мустафа Джемілєв : ст., виступи, листи / [упоряд. О. Бондаренко ; біогр. нарис та заг. ред. Г. Бекірової]. - Київ : Стилос, 2018. - 239 с. : іл.

 

В книзі зібрано програмні ідеологічні й політичні тексти Мустафи Джемілєва, які висвітлюють його політичні погляди, ключові моменти діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, перешкоди, які заважали облаштуванню кримських татар на рідній землі, окремий розділ складають матеріали, що стосуються боротьби за звільнення Кримського півострова від російської окупації та захисту прав людей, які залишилися на окупованих землях. 

 

Crimea in the Dark. The Silencing of Dissent : [Крим у темряві. Мовчання інакомислення]. – London : Amnesty International, 2016. – 27 p.

 

Описуються найбільш відомі випадки порушення прав людини в 2014–2016 роках по відношенню до кримських татар і мусульман у Криму після анексії півострова Росією в 2014 році: Ільмі Умеров, Ахтем Чийгоз, Ервін Ібрагімов, Муслім Алієв, Емір-Уссейн Куку, Микола Семена, «Севастопольська четвірка».

Чорнобиль: 40 років пам’яті (до роковин з дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції)

 

         

Чорнобильський вітер по душах мете,

Чорнобильський пил на роки опадає.

Годинник життя безупинно іде.

… Лиш пам’ять усе пам’ятає.

Олена Матушек

     26 квітня 2026 року минає 40 років з дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції. 

Чорнобильська катастрофа стала найбільшою за всю історію ядерної енергетики в Україні і світі. За наслідками їй присвоїли 7-й рівень небезпеки за міжнародною шкалою ядерних подій (INES). Тоді, в атмосферу було викинуто тони радіоактивних речовин. За даними експертів, сумарний викид становив 50 млн кюрі, що рівнозначно наслідкам вибухів 500 атомних бомб, скинутих в 1945 році на Хіросіму. Внаслідок двох вибухів на енергоблоці АЕС радіоактивна хмара пройшла над європейською частиною радянського союзу, більшою частиною Європи, східною частиною США.  Аварію на ЧАЕС визнано техногенною, екологічною, гуманітарною катастрофою. 

26 квітня є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

На захист людства стали прості люди, сміливі та мужні, які ціною свого життя та здоров'я зупинили катастрофу, не дали їй стати ще масштабнішою. Якби не подвиг ліквідаторів аварії, які врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу. Аварія була локалізована, але багато хто з ліквідаторів ЧАЕС заплатили за це своїм життям та здоров'ям.

Неабиякої шкоди суспільству нанесла дезінформація та замовчування фактів.

Реальна кількість жертв Чорнобильської катастрофи досі невідома.

Вже минуло чотири десятиліття, але й досі наслідки аварії на ЧАЕС залишаються предметом обговорення світової наукової спільноти, а гіркий присмак несподіваної чорнобильської біди переслідує людство і вимагає від нас бути насторожі. 

Від 24 лютого 2022 року Україна знову змушена стояти на охороні всього світу від катастрофи. В перший день війни Чорнобильська атомна електростанція була захоплена загарбниками, тоді ж були вчинені провокації зі сторони країни-агресорки, взято в полон захисників ЧАЕС та вивезено частину її обладнання. Ворожі війська при цьому продовжували мілітаризацію зони відчуження. Вони облаштували собі позиції у високотоксичній місцевості під назвою "Рудий ліс", піднявши там хмари радіоактивного пилу. Український Генштаб неодноразово попереджав про загрозу самодетонації боєприпасів, величезний склад яких окупанти облаштували біля ЧАЕС.                

Захоплення Чорнобильської зони – це злочин, який експерти вже називають першим випадком ядерного тероризму. Станція повернулася під контроль українських захисників, завдяки яким вдалося уникнути найгіршого сценарію для України. Окупаційні війська вийшли із ЧАЕС, але, у тимчасовій окупації наразі залишається й інша найбільша українська АЕС – Запорізька станція поблизу Енергодара. Поки окупаційні війська знаходяться на території України ризик ядерної катастрофи залишається високим.

Сьогодні пропонуємо ознайомитися з виданнями, які висвітлюють причини та наслідки Чорнобильської катастрофи, згадати людей, які потерпіли від цієї біди, а також відчути трагедію людських доль, закарбовану в поетичному слові.

Книги, позначені "*", містяться у фондах   Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва за адресою вул. Тараса Шевченка, 54.

 

Віртуальна виставка документально-публіцистичних видань до 40-х роковин з дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції 

 

Аккерман Г. Пройти кріз Чорнобиль / Галя Аккерман ; пер. з фр. Петра Таращука ; [передм. О. Пахльовська]. - Київ : Либідь, 2018. - 167 с. : фот. - Бібліогр. в підрядк. прим. - Пер. изд. : Traverser Tchernobyl / Galia Ackerman. - Paris, 2016. *

Книга есеїв про Чорнобиль як про один з найстрашніших злочинів радянської системи. Це - подорож письменника крізь драму Чорнобиля в різноманітних її людських, соціокультурних, професійних аспектах. Цінність видання в тому, що це погляд людини з іншої культури, з інших культур — адже авторка суміщає в собі єврейську, російську і французьку культури, родинно пов’язана з Україною. Це унікальний путівник по клаптиках долі людей, які живуть у зоні відчуження й досі. Читаючи ці історії, постійно дивуєшся людській винахідливості та здатності призвичаїтись до критичних умов. Інтелектуальне переосмислення авторки уже написаних книг на цю тему дає певний рівень критичного підходу до розуміння події.

Андржеєвський А. Чорнобильська бувальщина / Анатолій Андржеєвський – Київ : Гамазин, 2019. – 156 с.*

Розповідь про ліквідацію Чорнобильської катастрофи з перших вуст: про те, якою була Прип'ять до вибуху на ЧАЕС, як гасили пожежу, евакуйовували населення, зводили тимчасові містечка для ліквідаторів і вже постійне для працівників електростанції - Славутич. Спомини автора рясно доповнюють вирізки з тогочасної преси й розвідок, присвячених подіям тих часів, особисті фото.

Векленко О. Чорнобиль: етюди з натури [худож. документалістика] / Олег Векленко. - Харків : Точка, 2017. - 137, [2] с. : фот. - 500 прим. - ISBN 978-617-669-213-3*

Книжка спогадів учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, художника, професора Харківської державної академії дизайну і мистецтв О.Векленка, де автор розповідає про свої особисті відчуття, пережиті в період перебування в Чорнобилі в травні – червні 1986 року. Зокрема про те, яким було повсякденне життя ліквідаторів у таборі неподалік станції. Оповіді про ті дні створені живою мовою, доповнені авторськими малюнками та фотографіями. Це щирий, подекуди іронічний і дуже особистий погляд на події, що відбувалися навколо, що у підсумку відтворило правдиву мозаїку людських взаємин в екстремальних умовах, людської гідності і мужності, що допомагали вистояти в неймовірних випробуваннях.

Гусєв О. 25 років віч-на-віч з "Чорнобилем" : док.-публіц. твір / Олег Гусєв ; голов. ред. Борис Олійник ; консультанти: канд. хім. наук С. В. Нікітіна, канд. фіз-мат. наук Б. І. Горбачов. - К. : [Літопис-ХХ], 2011. - 623 с. : іл., фото

У книзі Олега Петровича Гусєва, заслуженого журналіста України, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, йдеться про боротьбу ліквідаторів за живучість атомної станції після вибуху 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці, перебіг подій, пов'язаних з діяльністю і закриттям цього аварійного ядерного об'єкту підвищеної небезпеки наприкінці 2000 року, подальших дій вже у ХХІ столітті.

Долі, обпалені Чорнобилем: Чернігівський район / Чернігівська районна організація краєзнавців, Чернігівська районна централізована бібліотечна система, Чернігівська центральна районна бібліотека; упоряд. О. П. Колесник; ред. О.І Івааненко; від. За вип. Ф.М. Носенок. – Чернігів, 2016. – 277с.: фото*

В книзі «Долі, обпалені Чорнобилем: Чернігівський район» висвітлений вклад Чернігівського району в ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС. Наведені спогаги учасників цих подій. Це перша спроба зібрати і систематизувати інформацію про учасників ліквідації наслідків аварії ЧАЕС та переселенців в межах Чернігівського району. Зібрані та впорядковані бібліотекарями спільно з краєзнавцями району та активами сільських громад матеріали увійшли до видання, , присвяченого 30-річній трагедії. Посібник стане в нагоді музейним і бібліотечним працівникам, краєзнавцям і журналістам, студентам і викладачам вузів.

Житня Л. Чорнобиль - очима жінок : інтерв’ю з ”атомною катастрофою” / Людмила Житня. - Київ : Стелла-Гранд, 2020. - 607 с. : іл., фот.

Публіцистична книга «Чорнобиль - очима жінок» писалася протягом трьох десятиріч. Книга виникла на основі спілкування із жінками-ліквідаторками та евакуйованими, які є живими свідками атомної катастрофи. В ній зібрано 150 інтерв’ю учасниць тих подій. Авторка зазначає:  “З нами дійсно устами жінок, їх зболеним серцем говорить трагедія того квітневого дня — 26 квітня 1986 року. Хто, як не жінка, скаже правду. І вона скаже це так, як ніхто інший... 35 років поспіль вони пам’ятають 26 квітня як сьогодні, не кожну годину, а навіть хвилину. Ця пам’ять залишиться з нами і залишиться для майбутніх поколінь. Я побудувала цю книгу так, щоб навіть якщо людина нічого не знає про Чорнобильську катастрофу, зрозуміла все”. Видання містить унікальні світлини, проілюстроване фотографіями із приватних архівів чорнобильців.

Купрієнко О. Чорнобильська хроніка. Люди / О. Купрієнко, А.Багірова. - Харків : Фоліо, 2021. - Кн. 2. - 2021. - 206 с. : іл. - ). 

Книжка-присвята героям, які 35 років тому ризикували своїм життям і здоров’ям задля порятунку мільйонів інших людей. Вона містить історії шістнадцяти борців за наші життя. Це свідки й учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: атомники, пожежники, медики, монтажники, оператори. Вони розповідають чесно. про події. Згадують про власне становлення, про життя у місті Прип’ять до аварії; говорять про події, які пізніше назвуть техногенною катастрофою. Сьогодні вони є членами громадської організації «Промінь 5-2» - об’єднання учасників ліквідації аварії на ЧАЕС. Кожна сторінка книжки варта найуважнішого прочитання, адже не все ще сказане і почуте суспільством.

Плохтій С. Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи / Сергій Плохтій; пер.з англ. В. Махоніна, Є. Тарновського; художник-оформлювач О. Гугалонов Мєшкова. - Харків: Фоліо,2019.- 396с., іл. - (Великий наук.проект).*

Чорнобильська трагедія стала для України Національною трагедією, величезною психологічною травмою та важкою ношею для економіки країни. Дана книга є першою спробою визначити передумови і причини катастрофи через які вибухнув реактор (помилки персоналу, нехтування правилами безпеки, проблеми з конструкцією реактора через систему, яка обгородила ядерну енергетику завісою секретності). У виданні наведено хронологію подій Чорнобильської катастрофи від вибуху 26 квітня 1986 року до закриття станції у грудні 2000-го.

 

Сирота О. Чорнобиль. Живий альбом / О. Сирота. - Київ : ТОВ "Основа -принт Плюс", 2021. - 80 с.*

Книга-альбом про історію і сучасне життя чорнобильської зони. Унікальні портрети людей, подій та природних ландшафтів зібрані під однією обкладинкою і оживають завдяки ІТ-технологіям.

Чернігів Чорнобильський. Книга пам'яті / упоряд. Є. Г. Cонник. - Чернігів : РВК "Деснянська правда", 2007. - 560 c.: фото іл.*

Видання Ради обласного фонду допомоги інвалідам Чорнобиля та учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС складається з двох частин. Перша – це спогади учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986 року, в яких узагальнюється внесок Чернігівщини в ліквідацію Чорнобильської катастрофи. Друга – містить списки загиблих та померлих учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Чернігівської області станом на 1 січня 2007 року.

Чернігів Чорнобильський. Книга мужності / авт. ідеї і упоряд. Є. Г. Сонник. – Чернігів : РВК «Деснянська правда», 2008. – 912 с. : іл. – Бібліогр.: с. 909.*

У книзі висвітлено спогади учасників ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи про внесок підприємств, організацій області у боротьбу з радіаційною небезпекою. Розкриваються причини, що призвели до ядерної катастрофи, подаються списки учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986–1990 роках, та стан радіаційної безпеки через 20 років після аварії. Матеріал доповнено кольоровими фотографіями активістів фонду допомоги інвалідам Чорнобиля.

 

Шовкошитний В.Ф. Чорнобиль: я бачив : повість / Володимир Шовкошитний. - Вид. 3-є, перероб. й доп. - Київ : Український пріоритет, 2019. - 326, [1] с. : [8] с. іл.

Спроба В.Шовкошитного, самовидця Чорнобильської аварії й активного ліквідатора її наслідків, поєднати воєдино літературу пам'яті й літературу факту. У творі наведено спогади очевидців найбільшої техногенної катастрофи в історії людства, учасників ліквідації її наслідків, простежені долі літературних героїв, проаналізовані техногенні, економічні, соціальні й медичні наслідки лиха, показані перспективи повернення забруднених територій в народногосподарський обіг. Видання являє собою відповідь на головні питання, що постали після Чорнобиля і показує духовний зв'язок героїв Чорнобиля, майданівців та учасників АТО. 

До уваги поціновувачів поетичного слова - вірші українських авторів про аварію на ЧАЕС.

Атомний Вій опустив бетонні повіки.

Коло окреслив навколо себе страшне.

Чому Звізда-Полин упала в наші ріки?!

Хто сіяв цю біду і хто її пожне?

Хто нас образив, знівечив, обжер?

Яка орда нам гідність притоптала?

Якщо наука потребує жертв, —

чому ж не вас вона перековтала?!

 

Загидили ліси і землю занедбали.

Поставили АЕС в верхів'ї трьох річок.

То хто ж ви є, злочинці, канібали?!

Ударив чорний дзвін. І досить балачок.

 В яких лісах іще ви забарложені?

Що яничари ще занапастять?

І мертві, і живі, і ненароджені

нікого з вас довіку не простять!

Ліна Костенко

 

Ви чули, як плаче спустошена Прип'ять,

За скоєний гріх розіп'ята живцем,

Прип'ята до неба, щоб випити вічність,

Щоб вмити від бруду змарніле лице?

Регочуть іони малиновим дзвоном,

Вбиваючи блиск нерозкритих очей,

Ридає вночі божевільна мадонна,

Приймаючи з лона холодних дітей

В бездонність ночей.

 

Малиновий дзвін, малинове лихо,

Як тихо ступає життя у полин

І лине горіти туманам на втіху,

Малинове лихо, малиновий дзвін,

Чорнобильський дзвін.

Анна Багряна. Малиновий дзвін

 

Жорстокий, ніжний і свавільний світе,

Скажи скоріш, що діяти мені,

Тебе чи ненавидіти, а чи любити

У міражах чорнобильських вогнів?

Мовчиш... А серце жде і прагне слова,

Немов земля обвуглена — тепла

Людських долонь, котрі не пахнуть кров'ю,

Бо маками у полі проросла.

О, світе мій, твоя палає врода,

І полум'я шалено гоготить,

Обпалює епохи і народи,

І в мене мисль...

А час іде — не спить.

Не спить і серце, відповіді хоче

За всіх, хто жив, живе і буде жить...

Допоки нам дивитиметься в очі

Зловісний стронцій атомних страхіть?

 В.Сташук. Атомний диптих

 

Чи буде квітень як завжди,

Дарунком весняної здоби,

Чи власним іменем біди

Ми назвемо його „Чорнобиль”?

Чи може викресли його

З календарів своїх, допоки

Нас теплий грітиме вогонь

Ще невідкритих ізотопів?

Безмежна мисль, немає меж,

Її спинити годі!

І ти, Чорнобилю, ти теж

Не маєш меж сьогодні.

О. Софієнко „Квітень”

 

Триста літ поволеньки промине –

Стронцій розпадається і помре.

На новому полі неодмінно

Час його, мов попіл, приоре.

Час очистить Прип’ять незглибиму,

Оживуть і луки і сади.

Та чорнобиль вічно берегтиме

Хрест своєї чорної біди.

Вічно буде пам’яттю судити

Тих, що розп’яли його в огні

І з ребра, що стронцієм пробите,

Кров його тектиме по мені.

І. Гнатюк „Нове літочислення”

 

Дякуємо за увагу!

                                  Матеріали підготовлено відділом бібілотеки та відібрано з відкритих ресурсів інтернету.