Чорнобильський пил на роки опадає.
Годинник життя безупинно іде.
… Лиш пам’ять усе пам’ятає.
Олена Матушек
26 квітня 2026 року минає 40 років з дня аварії
на Чорнобильській атомній електростанції.
Чорнобильська катастрофа стала
найбільшою за всю історію ядерної енергетики в Україні і світі. За
наслідками їй присвоїли 7-й рівень небезпеки за міжнародною шкалою ядерних
подій (INES). Тоді, в атмосферу було
викинуто тони радіоактивних речовин. За даними експертів, сумарний викид
становив 50 млн кюрі, що рівнозначно наслідкам вибухів 500 атомних бомб,
скинутих в 1945 році на Хіросіму. Внаслідок двох вибухів на
енергоблоці АЕС радіоактивна хмара пройшла над європейською
частиною радянського союзу, більшою частиною Європи, східною
частиною США. Аварію на ЧАЕС визнано техногенною, екологічною,
гуманітарною катастрофою.
26 квітня є днем пам’яті про
найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників,
експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених,
медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
На
захист людства стали прості люди, сміливі та мужні, які ціною
свого життя та здоров'я зупинили катастрофу, не дали їй стати
ще масштабнішою. Якби не подвиг ліквідаторів аварії, які врятували нас від
подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби
трагедії не лише для України, а й всього світу. Аварія була локалізована, але
багато хто з ліквідаторів ЧАЕС заплатили за це своїм життям та
здоров'ям.
Неабиякої шкоди суспільству
нанесла дезінформація та замовчування
фактів.
Реальна кількість жертв
Чорнобильської катастрофи досі невідома.
Вже минуло майже чотири
десятиліття, але й досі наслідки аварії на ЧАЕС залишаються предметом
обговорення світової наукової спільноти, а гіркий присмак несподіваної
чорнобильської біди переслідує людство і вимагає від нас бути насторожі.
Від 24 лютого 2022 року
Україна знову змушена стояти на охороні всього світу від катастрофи. В перший
день війни Чорнобильська атомна електростанція була захоплена загарбниками,
тоді ж були вчинені провокації зі сторони країни-агресорки, взято в полон захисників
ЧАЕС та вивезено частину її обладнання. Ворожі війська при цьому продовжували мілітаризацію зони відчуження. Вони
облаштували собі позиції у високотоксичній місцевості під назвою "Рудий
ліс", піднявши там хмари радіоактивного пилу. Український Генштаб
неодноразово попереджав про загрозу самодетонації боєприпасів,
величезний склад яких окупанти облаштували біля ЧАЕС.
Захоплення Чорнобильської зони – це злочин, який експерти вже називають першим випадком ядерного тероризму. Станція повернулася під контроль українських захисників, завдяки яким вдалося уникнути найгіршого сценарію для України. Окупаційні війська вийшли із ЧАЕС, але, у тимчасовій окупації наразі залишається й інша найбільша українська АЕС – Запорізька станція поблизу Енергодара. Поки окупаційні війська знаходяться на території України ризик ядерної катастрофи залишається високим.
Сьогодні пропонуємо ознайомитися з виданнями, які висвітлюють причини та наслідки Чорнобильської катастрофи, згадати людей, які потерпіли від цієї біди, а також відчути трагедію людських доль, закарбовану в поетичному слові.
Книги, позначені "*", містяться у фондах Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва за адресою вул. Тараса Шевченка, 54.
Віртуальна виставка документально-публіцистичних видань до 40-х роковин з дня аварії
на Чорнобильській атомній електростанції
Книга есеїв про Чорнобиль як про один з
найстрашніших злочинів радянської системи. Це - подорож письменника крізь драму
Чорнобиля в різноманітних її людських, соціокультурних, професійних аспектах.
Цінність видання в тому, що це погляд людини з іншої культури, з інших культур
— адже авторка суміщає в собі єврейську, російську і французьку культури,
родинно пов’язана з Україною. Це унікальний путівник по клаптиках долі людей,
які живуть у зоні відчуження й досі. Читаючи ці історії, постійно дивуєшся
людській винахідливості та здатності призвичаїтись до критичних умов. Інтелектуальне
переосмислення авторки уже написаних книг на цю тему дає певний рівень
критичного підходу до розуміння події.
Андржеєвський А. Чорнобильська бувальщина / Анатолій Андржеєвський – Київ : Гамазин, 2019. – 156 с.*
Розповідь про ліквідацію Чорнобильської
катастрофи з перших вуст: про те, якою була Прип'ять до вибуху на ЧАЕС, як
гасили пожежу, евакуйовували населення, зводили тимчасові містечка для
ліквідаторів і вже постійне для працівників електростанції - Славутич. Спомини
автора рясно доповнюють вирізки з тогочасної преси й розвідок, присвячених
подіям тих часів, особисті фото.
Векленко О. Чорнобиль: етюди з натури [худож. документалістика] / Олег Векленко. - Харків : Точка, 2017. - 137, [2] с. : фот. - 500 прим. - ISBN 978-617-669-213-3*
Книжка спогадів учасника ліквідації
наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, художника, професора Харківської
державної академії дизайну і мистецтв О.Векленка, де автор розповідає про свої
особисті відчуття, пережиті в період перебування в Чорнобилі в травні – червні
1986 року. Зокрема про те, яким було повсякденне життя ліквідаторів у таборі
неподалік станції. Оповіді про ті дні створені живою мовою, доповнені
авторськими малюнками та фотографіями. Це щирий, подекуди іронічний і дуже
особистий погляд на події, що відбувалися навколо, що у підсумку відтворило
правдиву мозаїку людських взаємин в екстремальних умовах, людської гідності і
мужності, що допомагали вистояти в неймовірних випробуваннях.
У книзі Олега Петровича Гусєва,
заслуженого журналіста України, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС,
йдеться про боротьбу ліквідаторів за живучість атомної станції після вибуху 26
квітня 1986 року на четвертому енергоблоці, перебіг подій, пов'язаних з
діяльністю і закриттям цього аварійного ядерного об'єкту підвищеної небезпеки
наприкінці 2000 року, подальших дій вже у ХХІ столітті.
В книзі «Долі, обпалені Чорнобилем: Чернігівський район» висвітлений вклад Чернігівського району в ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС. Наведені спогаги учасників цих подій. Це перша спроба зібрати і систематизувати інформацію про учасників ліквідації наслідків аварії ЧАЕС та переселенців в межах Чернігівського району. Зібрані та впорядковані бібліотекарями спільно з краєзнавцями району та активами сільських громад матеріали увійшли до видання, , присвяченого 30-річній трагедії. Посібник стане в нагоді музейним і бібліотечним працівникам, краєзнавцям і журналістам, студентам і викладачам вузів.
Публіцистична книга
«Чорнобиль - очима жінок» писалася протягом трьох десятиріч. Книга виникла на
основі спілкування із жінками-ліквідаторками та евакуйованими, які є живими
свідками атомної катастрофи. В ній зібрано 150 інтерв’ю учасниць тих подій.
Авторка зазначає: “З нами дійсно устами жінок, їх зболеним серцем
говорить трагедія того квітневого дня — 26 квітня 1986 року. Хто, як не жінка,
скаже правду. І вона скаже це так, як ніхто інший... 35 років поспіль вони
пам’ятають 26 квітня як сьогодні, не кожну годину, а навіть хвилину. Ця пам’ять
залишиться з нами і залишиться для майбутніх поколінь. Я побудувала цю книгу
так, щоб навіть якщо людина нічого не знає про Чорнобильську катастрофу,
зрозуміла все”. Видання містить унікальні світлини, проілюстроване фотографіями
із приватних архівів чорнобильців.
Книжка-присвята героям,
які 35 років тому ризикували своїм життям і здоров’ям задля порятунку мільйонів
інших людей. Вона містить історії шістнадцяти борців за наші життя. Це свідки й
учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: атомники, пожежники, медики,
монтажники, оператори. Вони розповідають чесно. про події. Згадують про власне
становлення, про життя у місті Прип’ять до аварії; говорять про події, які
пізніше назвуть техногенною катастрофою. Сьогодні вони є членами громадської
організації «Промінь 5-2» - об’єднання учасників ліквідації аварії на ЧАЕС.
Кожна сторінка книжки варта найуважнішого прочитання, адже не все ще сказане і
почуте суспільством.
Чорнобильська трагедія стала для України
Національною трагедією, величезною психологічною травмою та важкою ношею для
економіки країни. Дана книга є першою спробою визначити передумови і причини
катастрофи через які вибухнув реактор (помилки персоналу, нехтування правилами
безпеки, проблеми з конструкцією реактора через систему, яка обгородила ядерну
енергетику завісою секретності). У виданні наведено хронологію подій
Чорнобильської катастрофи від вибуху 26 квітня 1986 року до закриття станції у
грудні 2000-го.
Книга-альбом про історію і сучасне життя чорнобильської зони. Унікальні портрети людей, подій та природних ландшафтів зібрані під однією обкладинкою і оживають завдяки ІТ-технологіям.
Чернігів Чорнобильський. Книга пам'яті / упоряд. Є. Г. Cонник.
- Чернігів : РВК "Деснянська правда", 2007. - 560 c.: фото іл.*
Видання Ради обласного фонду допомоги інвалідам Чорнобиля та учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС складається з двох частин. Перша – це спогади учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986 року, в яких узагальнюється внесок Чернігівщини в ліквідацію Чорнобильської катастрофи. Друга – містить списки загиблих та померлих учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Чернігівської області станом на 1 січня 2007 року.
Чернігів Чорнобильський. Книга мужності / авт. ідеї і упоряд. Є. Г. Сонник. – Чернігів : РВК «Деснянська правда», 2008. – 912 с. : іл. – Бібліогр.: с. 909.*
У книзі висвітлено спогади учасників ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи про внесок підприємств, організацій області у боротьбу з радіаційною небезпекою. Розкриваються причини, що призвели до ядерної катастрофи, подаються списки учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986–1990 роках, та стан радіаційної безпеки через 20 років після аварії. Матеріал доповнено кольоровими фотографіями активістів фонду допомоги інвалідам Чорнобиля.
Шовкошитний В.Ф. Чорнобиль: я бачив : повість / Володимир Шовкошитний. - Вид. 3-є, перероб. й доп. - Київ : Український пріоритет, 2019. - 326, [1] с. : [8] с. іл.
Спроба В.Шовкошитного,
самовидця Чорнобильської аварії й активного ліквідатора її наслідків, поєднати
воєдино літературу пам'яті й літературу факту. У творі наведено спогади
очевидців найбільшої техногенної катастрофи в історії людства, учасників
ліквідації її наслідків, простежені долі літературних героїв, проаналізовані
техногенні, економічні, соціальні й медичні наслідки лиха, показані перспективи
повернення забруднених територій в народногосподарський обіг. Видання являє
собою відповідь на головні питання, що постали після Чорнобиля і показує
духовний зв'язок героїв Чорнобиля, майданівців та учасників АТО.
До уваги поціновувачів поетичного слова - вірші українських авторів про аварію на ЧАЕС.
Атомний Вій опустив бетонні повіки.
Коло окреслив навколо себе страшне.
Чому Звізда-Полин упала в наші ріки?!
Хто сіяв цю біду і хто її пожне?
Хто нас образив, знівечив, обжер?
Яка орда нам гідність притоптала?
Якщо наука потребує жертв, —
чому ж не вас вона перековтала?!
Загидили ліси і землю занедбали.
Поставили АЕС в верхів'ї трьох річок.
То хто ж ви є, злочинці, канібали?!
Ударив чорний дзвін. І досить балачок.
В
яких лісах іще ви забарложені?
Що яничари ще занапастять?
І мертві, і живі, і ненароджені
нікого з вас довіку не простять!
Ліна Костенко
Ви чули, як плаче спустошена Прип'ять,
За скоєний гріх розіп'ята живцем,
Прип'ята до неба, щоб випити вічність,
Щоб вмити від бруду змарніле лице?
Регочуть іони малиновим дзвоном,
Вбиваючи блиск нерозкритих очей,
Ридає вночі божевільна мадонна,
Приймаючи з лона холодних дітей
В бездонність ночей.
Малиновий дзвін, малинове лихо,
Як тихо ступає життя у полин
І лине горіти туманам на втіху,
Малинове лихо, малиновий дзвін,
Чорнобильський дзвін.
Анна Багряна. Малиновий дзвін
Жорстокий, ніжний і свавільний світе,
Скажи скоріш, що діяти мені,
Тебе чи ненавидіти, а чи любити
У міражах чорнобильських вогнів?
Мовчиш... А серце жде і прагне слова,
Немов земля обвуглена — тепла
Людських долонь, котрі не пахнуть кров'ю,
Бо маками у полі проросла.
О, світе мій, твоя палає врода,
І полум'я шалено гоготить,
Обпалює епохи і народи,
І в мене мисль...
А час іде — не спить.
Не спить і серце, відповіді хоче
За всіх, хто жив, живе і буде жить...
Допоки нам дивитиметься в очі
Зловісний стронцій атомних страхіть?
В.Сташук. Атомний диптих
Чи буде квітень як завжди,
Дарунком весняної здоби,
Чи власним іменем біди
Ми назвемо його „Чорнобиль”?
Чи може викресли його
З календарів своїх, допоки
Нас теплий грітиме вогонь
Ще невідкритих ізотопів?
Безмежна мисль, немає меж,
Її спинити годі!
І ти, Чорнобилю, ти теж
Не маєш меж сьогодні.
О. Софієнко „Квітень”
Триста літ поволеньки промине –
Стронцій розпадається і помре.
На новому полі неодмінно
Час його, мов попіл, приоре.
Час очистить Прип’ять незглибиму,
Оживуть і луки і сади.
Та чорнобиль вічно берегтиме
Хрест своєї чорної біди.
Вічно буде пам’яттю судити
Тих, що розп’яли його в огні
І з ребра, що стронцієм пробите,
Кров його тектиме по мені.
І. Гнатюк „Нове літочислення”
Матеріали підготовлено відділом бібілотеки та відібрано з відкритих ресурсів інтернету.
