Вшановуючи жертв
Голокосту, бібліографічна служба Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва підготувала віртуальну книжкову
виставку-пам’ять «Скорботний біль і пам’ятка живим» з метою нагадати всьому
світу про злочин проти людяності, загроза поновлення якого існує досі.
Представлені книги
перехоплюють подих через «історії неймовірно потужних героїв та через жахи, що
відображаються у подіях кожної з них». Вихор емоцій після прочитання творів
подовгу не залишить вас, а сюжети ніколи не щезнуть з вашої пам’яті.
Деякі видання екранізовані, інші можна слухати онлайн. Позначені «*» містяться у фондах
Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва за адресою: вул. Т.Шевченка, 54.
Бажаємо вам
корисного читання!
Друга світова у розпалі. Вулицями
Амстердаму ходять вороги — солдати у зеленій формі, що говорять німецькою.
Ханнеке, молода жінка, яка щодня дістає на чорному ринку і доставляє багатим
клієнтам товари, яких у воєнному місті вже не знайти легально — від м’яса й
гасу до парфумів і нових шкарпеток. Але у неї розбите серце — її коханий
загинув на війні. Тільки робота — своєрідний акт бунту проти нацистів. Але
зникнення єврейської дівчинки і благання старої голландки знайти її змінюють
все. Втягнута у вир таємниць, що ведуть до руху опору, дівчина бачить,
наскільки жахливою і страшною є нацистська влада. Тепер Ханнеке готова на все
заради порятунку людського життя. Чи вдасться не пропустити у натовпі яскравий
небесно-блакитний колір пальта?
У
своїх спогадах Мікаєль Гауптман подає історію загибелі єврейських громад
Східниці та Урича – непримітних нині поселень у Східній Галичині. Це погляд не
стороннього спостерігача, а людини, якій вдалося вижити в епіцентрі Голокосту.
Решту життя Гауптман був змушений нести тягар пам’яті про загибель влітку 1941
р. численних родичів і сусідів, безпосереднім свідком якої він був.
Ознайомитися
можна за посиланням: https://holocaust.kyiv.ua/Files/Other/zab_mogil.pdf
Друга світова у розпалі. Вулицями
Амстердаму ходять вороги — солдати у зеленій формі, що говорять німецькою.
Ханнеке, молода жінка, яка щодня дістає на чорному ринку і доставляє багатим
клієнтам товари, яких у воєнному місті вже не знайти легально — від м'яса й
гасу до парфумів і нових шкарпеток. Але у неї розбите серце — її коханий
загинув на війні. Тільки робота — своєрідний акт бунту проти нацистів.
Автор, Куба Глоцер,
уродженець Рогатина, молодою людиною став свідком убивства власної родини та
геноциду всієї єврейської громади рідного містечка. Через п'ятдесят років, на
вимогу своєї дружини та дорослих дітей, громадянин США Джек Глоцер наважився
записати власну історію для інших.
Ознайомитися
можна за посиланням: https://holocaust.kyiv.ua/Files/News/Jack%20Glotzer%20full%20web%20quality.pdf
Це свідчення Мехеля
Дімента, єврея, уродженця волинського містечка Свинюхи (нині с. Привітне
Локачинського району), про пережите ним під час Другої світової війни у рідному
містечку та в гетто в Локачах, до якого невдовзі після початку німецької
окупації переселили його громаду, про його втечу з гетто напередодні ліквідації
та поневіряння протягом майже двох років теренами Волині у пошуках притулку,
переховування у колишніх сусідів та друзів. Від першої особи читач дізнається
про етапи нацистського «остаточного розв’язання єврейського питання» на Волині,
сприйняття та вчинки щодо цього різних верств місцевого неєврейського
населення, про стратегії виживання жертв та пошуки способів порятунку
переслідуваними.
Це
перше видання Центру, яке адаптовано для читачів віком від 10 років. Оригінал
книги було створено Яд Вашем, а от українська версія виникла за ініціативи ГО
«Гельсінська ініціатива – ХХІ» – чортківчан, як колись і сама головна героїня.
Завдяки Тиграну Согояну ця історія промовляє до нас не лише через текст та
родинні фото, але й чудові ілюстрації.
Ознайомитися
можна за посиланням: https://holocaust.kyiv.ua/Files/biblSpogHol/donechka_book.pdf
До влади в Німеччині прийшли фашисти. Вперше Смерть побачив маленьку
Лізель, коли прийшов забрати душу її братика. Він став свідком того, як
дівчинка вкрала першу книжку, і зацікавився її долею. Він приходив до її
будинку, де, ризикуючи життям, родина переховувала єврея. Він слухав, як Лізель
читала книжки під час бомбардувань. Смерть завжди був поруч. Під час останньої
зустрічі він розкриє крадійці книжок свою найбільшу таємницю.

Чотирнадцятирічна єврейська
дівчина Діта Адлерова опиняється в сімейному блоці табору смерті. Біль, бруд,
голод та розпач, але свої шрами в’язні табору змогли перетворити на броню. Діта
дізнається про підпільну бібліотеку, створену в’язнями. Діта отримує завдання:
приховувати від нацистів 8 видань, які вдалося зберегти для навчання малечі.
Якщо члени СС дізнаються про це, на кожного причетного чекає розправа.

Оскар Шиндлер — мільйонер, успішний
комерсант, запальний гравець, автогонщик, авантюрист, «справжній арієць» та…
праведник світу, який урятував від смерті в газових камерах більше людей, ніж
будь-хто за всю історію війни. Ця книга про страшну силу війни та непереможний
людський дух, сильніший за неї. Це книга про людину, яка здійснила неможливе.

Бабин Яр. Голосами» —
збірка поезій української поетеси Маріанни Кіяновської, присвячена масовим
розтрілам в урочищі Бабин яр. Вважається однією з перших книжок в українській
літературі, що опрацьовує тему Голокосту. Анатолія Кузнєцова Анатолій Кузнєцов
написав роман «Бабин Яр» про події, свідком яких він був сам. Автор простежив,
як по війні радянська влада "прикривала" злочин нацистів у Бабиному
Яру. Крім того, Кузнєцов став прототипом пам'ятника хлопчику, який читає
оголошення про те, що всі євреї міста Києва мають прийти до Бабиного Яру.

Після того як нацисти захопили Жовкву, життя
п’ятнадцятирічної єврейської дівчини Клари змінилося назавжди. Коли навколо
почалися вбивства й депортації містян, родина Клари та ще дві сім’ї сховалися у
саморобному бункері. Над ними жила родина Беків. Пан Бек, самопроголошений
антисеміт, – нетиповий для героїчних учинків персонаж, однак він упродовж усієї
війни ризикував своїм життям, щоб уберегти підопічних. Життя під його
заступництвом не було передбачуваним. Іноді здавалося, що загроза від Бека є не
меншою за загрозу зовні. Через шістдесят років Клара написала це
надзвичайне свідчення. «Війна Клари» – це лірична, драматична та, попри
найгірші обставини, справжня історія про надію та виживання.

Табір смерти в Белжеці
є однією з наймоторошніших сторінок Голокосту. Попри його виняткове місце на
мапі нацистських масових убивств, про функціонування самого механізму масового
знищення євреїв у Белжеці довгий час було відомо небагато. Фактично праця
Роберта Кувалека є першим масштабним дослідженням, присвяченим цьому місцю
смерті.

Роман «Бабин Яр» про події, свідком яких
автор був сам. Він простежив, як по війні радянська влада
"прикривала" злочин нацистів у Бабиному Яру. Крім того, Кузнєцов став
прототипом пам'ятника хлопчику, який читає оголошення про те, що всі євреї
міста Києва мають прийти до Бабиного Яру.
Документальна книга американської історикині Венді
Лавер, що досліджує роль близько 500 тис. німецьких жінок (медсестер,
вчительок, секретарок), які брали участь у нацистських злочинах на окупованих
східних територіях, зокрема в Україні.

Історія про трьох сестер які дали
обіцянку своєму батькові, яка допомогла їм пройти через концентраційний табір і
вижити. У цьому жахливому місці Цібі, Маґда та Лівія пройшли важкі
випробування, ледь не померли від голоду, важкої праці та знущань охоронців
концтабору, але постійно трималися разом. Коли туди наближалися союзники, щоб
звільнити всіх, на них чекало останнє випробування – марш смерті з Аушвіцу. Сестрам
вдалося втекти і сховатися в лісі, поки їх не знайшли свої. Після звільнення
сестри їдуть до Ізраїля, до свого нового дому і тут їхня боротьба за свободу
тільки починається.
Роман, заснований на реальній історії кохання в Аушвіці, У 1942 році у концентраційному
таборі «Аушвіц» зустріли одне одного Лалі Соколов та Гіта Фурман. У неї
стерлося татуювання з порядковим номером, він мав набити новий… Це було кохання
з першого погляду. Молодим людям судилося пережити страшні випробування,
розлуку й омріяне возз’єднання, яке переросло у 56 років щасливого подружнього
життя. Їхню історію кохання записала Гізер Морріс зі слів самого Лалі, з яким
авторка випадково познайомилася 2003 року. Ця зустріч змінила долі обох.
Відчуваючи до Гізер довіру, літній чоловік наважився розповісти їй
найпотаємніші подробиці свого життя під час Голокосту.

Роман є спінофом бестселера «Татуювальник Аушвіцу». Книга розповідає про важку долю Сесилії Кляйн, яку
16-річною відправили в концтабір, а після звільнення — у сибірський ГУЛАГ, де
вона долає нелюдські випробування, зберігаючи любов і надію. У
нелюдських умовах її врода та характер стали для неї порятунком і водночас
прирекли на нові випробування. Після звільнення Аушвіцу дівчину за так звану
колаборацію з ворогом висилають у Сибір. Цильці доведеться подолати нелегкий
шлях, щоразу знаходячи в собі сили, про які ніколи не здогадувалася.

Діні Ґотлібовій 12 років. Вона – єврейка,
в’язень табору Біркенау (Аушвіц). Її номер – 61016. Невідомо, як би закінчилася
історія дівчинки, якби не «Білосніжка та сім гномів». У цьому романі Лідія
Осталовська порушує тему геноциду не лише євреїв, а й ромів.

Навчальний посібник присвячено складним сторінкам доби нацистської
окупації (1941–1944 роки) — історії Голокосту на теренах України. Голокост в
Україні був частиною геноциду єврейського народу в усіх окупованих нацистами
країнах Європи в період Другої світової війни (1939–1945 роки).

Автор проводить читача від найжахливіших часів
Голокосту до останніх днів Третього Рейху. Він детально розглядає політику
Гітлера та доводить, що єдиного рішення розпочати Голокост не було — один із
найстрашніших злочинів в історії людства був спричинений маленькими кроками і
рішеннями, які приймалися нацистами. І хоч найбільша відповідальність за усі
жахи того періоду лежить на Гітлерові, автор переконує: винні усі, хто зміг це
допустити.

Про життєвий шлях звичайного мешканця
містечка Щуровичі Шимона Стерлінга та його родини, який майже не відрізняється від доль багатьох інших
з тих, хто пережив Голокост. На сторінках цієї розповіді читач зануриться у
різні трагічні колізії, які наповнювали існування людей, на котрих оголосили
полювання людиноненависницька нацистська ідеологія та окупаційна машина.
Історія Шимона та його сім'ї рясніє прикладами зради або, навпаки, допомоги з
боку тих, кого вони нещодавно мали за сусідів або друзів.

На основі джерел зі
Східної Європи і забутих свідчень вцілілих, «Чорна земля» визначає Голокост як
подію, яка є нам ближчою і зрозумілішою, ніж здається на перший погляд. Голокост
постав в уяві Гітлера як стратегія відновлення балансу на планеті та отримання необхідних
німцям ресурсів через ліквідацію євреїв. Такий сценарій можна було реалізувати
лише у випадку повного знищення Німеччиною інших держав. Тому мета Гітлера
полягала у веденні колоніальної війни в самій Європі. У зонах бездержавності
майже всі євреї загинули. Переосмислюючи уроки Голокосту, автор «Чорної землі»
підсумовує: ми не зрозуміли сучасність і поставили під загрозу майбутнє.

У книзі
вміщено свідчення тих, хто пережив одну з найжахливіших трагедій в історії
людства – голодомор-геноцид 1932–1933 рр., спрямований на вигублення
українського народу.
Спогади, які збиралися понад 10 років, дають змогу
побачити дію страхітливого механізму знищення українського селянства, відновити
замовчувані досі сторінки історії рідного краю.

Адаптоване Арі Фолманом, ілюстроване Давидом
Полонським, авторизоване «Фундацією Анни Франк» у Базелі, перше графічне
видання «Щоденника» містить чимало цитат з оригіналу. Залишаючись вірним йому,
воно пропонує незвичайні візуальні інтерпретації, додає нових значущих шарів та
безпосередності цьому класичному твору літератури Голокосту.

Це
документальні записи 13-річної єврейської дівчинки, яка переховувалася від
нацистів в Амстердамі з 12 червня 1942 по 1 серпня 1944 року. У листах до вигаданої подруги Кітті
Анна описує життя у сховищі, страхи, надії, дорослішання та жахи війни, що
робить його одним із найвідоміших свідчень Голокосту.

Віктор Франкл
– всесвітньо відомий психіатр, психотерапевт, філософ. У 1942 році він потрапив
до концтабору, де на нього чекали голод, приниження, хвороби, постійна загроза
життю. Аналізуючи свою поведінку та поведінку інших в’язнів, Франкл віднайшов
стратегії, що утримують людину над прірвою, захищають розум від божевілля та
надають сенс життю. Свій жахливий досвід виживання він описав у книжці, яка
допомогла мільйонам людей віднайти себе та змінити життя.

Давид
Рубінович народився неподалік міста Кельце у Польщі перед війною і загинув у
1942 році в газовій камері табору смерті Треблінка. Майже два роки, з 1940 р.,
він вів щоденник, в якому записував події свого життя. Щоденник є
спостереженням підлітка, що опинився в умовах екстремальної ситуації, та
водночас вражаючим документом з історії Голокосту на теренах Польщі.
Дякуємо за увагу!
Матеріал зібрано з внутрішніх ресурсів бібліотеки та відкритих інтернет-ресурсів.










Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.