Чорнобиль не має минулого часу: віртуальна виставка літератури до Міжнародного дня пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф

 

26 квітня 2024 року минає 38 років з дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції. 

Чорнобильська катастрофа стала найбільшою за всю історію ядерної енергетики в Україні і світі. За наслідками їй присвоїли 7-й рівень небезпеки за міжнародною шкалою ядерних подій (INES). Тоді, в атмосферу було викинуто тони радіоактивних речовин. За даними експертів, сумарний викид становив 50 млн кюрі, що рівнозначно наслідкам вибухів 500 атомних бомб, скинутих в 1945 році на Хіросіму. Внаслідок двох вибухів на енергоблоці АЕС радіоактивна хмара пройшла над європейською частиною радянського союзу, більшою частиною Європи, східною частиною США.  Аварію на ЧАЕС визнано техногенною, екологічною, гуманітарною катастрофою. 

26 квітня є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

На захист людства стали прості люди, сміливі та мужні, які ціною свого життя та здоров'я зупинили катастрофу, не дали їй стати ще масштабнішою. Якби не подвиг ліквідаторів аварії, які врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу. Аварія була локалізована, але багато хто з ліквідаторів ЧАЕС заплатили за це своїм життям та здоров'ям.

Неабиякої шкоди суспільству нанесла дезінформація та замовчування фактів.

Реальна кількість жертв Чорнобильської катастрофи досі невідома.

Вже минуло майже чотири десятиліття, але й досі наслідки аварії на ЧАЕС залишаються предметом обговорення світової наукової спільноти, а гіркий присмак несподіваної чорнобильської біди переслідує людство і вимагає від нас бути насторожі. 

Від 24 лютого 2022 року Україна знову змушена стояти на охороні всього світу від катастрофи. В перший день війни Чорнобильська атомна електростанція була захоплена загарбниками, тоді ж були вчинені провокації зі сторони країни-агресорки, взято в полон захисників ЧАЕС та вивезено частину її обладнання. Ворожі війська при цьому продовжували мілітаризацію зони відчуження. Вони облаштували собі позиції у високотоксичній місцевості під назвою "Рудий ліс", піднявши там хмари радіоактивного пилу. Український Генштаб неодноразово попереджав про загрозу самодетонації боєприпасів, величезний склад яких окупанти облаштували біля ЧАЕС.                

Захоплення Чорнобильської зони – це злочин, який експерти вже називають першим випадком ядерного тероризму. Станція повернулася під контроль українських захисників, завдяки яким вдалося уникнути найгіршого сценарію для України. Окупаційні війська вийшли із ЧАЕС, але, у тимчасовій окупації наразі залишається й інша найбільша українська АЕС – Запорізька станція поблизу Енергодара. Поки окупаційні війська знаходяться на території України ризик ядерної катастрофи залишається високим.

Дізнатися алгоритм дій на випадок аварії на атомній електростанції можна з літератури, що міститься у фонді  Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва за адресою вул. Молодчого, 2.

Сьогодні пропонуємо разом вшанувати пам'ять ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС, а також ознайомитися з виданнями, які висвітлюють причини та наслідки Чорнобильській АЕС, згадати людей, які потерпіли від аварії на ЧАЕС.

 

Чорнобиль не має минулого часу 

Віртуальна виставка документальних видань до 38-х роковин з дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції 

 

 

Аккерман Г. Пройти кріз Чорнобиль / Галя Аккерман ; пер. з фр. Петра Таращука ; [передм. О. Пахльовська]. - Київ : Либідь, 2018. - 167 с. : фот. - Бібліогр. в підрядк. прим. - Пер. изд. : Traverser Tchernobyl / Galia Ackerman. - Paris, 2016. *

Книга есеїв про Чорнобиль як про один з найстрашніших злочинів радянської системи. Це - подорож письменника крізь драму Чорнобиля в різноманітних її людських, соціокультурних, професійних аспектах. Цінність видання в тому, що це погляд людини з іншої культури, з інших культур — адже авторка суміщає в собі єврейську, російську і французьку культури, родинно пов’язана з Україною. Це унікальний путівник по клаптиках долі людей, які живуть у зоні відчуження й досі. Читаючи ці історії, постійно дивуєшся людській винахідливості та здатності призвичаїтись до критичних умов. Інтелектуальне переосмислення авторки уже написаних книг на цю тему дає певний рівень критичного підходу до розуміння події.

 

Андржеєвський А. Чорнобильська бувальщина / Анатолій Андржеєвський – Київ : Гамазин, 2019. – 156 с.*

Розповідь про ліквідацію Чорнобильської катастрофи з перших вуст: про те, якою була Прип'ять до вибуху на ЧАЕС, як гасили пожежу, евакуйовували населення, зводили тимчасові містечка для ліквідаторів і вже постійне для працівників електростанції - Славутич. Спомини автора рясно доповнюють вирізки з тогочасної преси й розвідок, присвячених подіям тих часів, особисті фото.

 

Векленко О. Чорнобиль: етюди з натури [худож. документалістика] / Олег Векленко. - Харків : Точка, 2017. - 137, [2] с. : фот. - 500 прим. - ISBN 978-617-669-213-3*

Книжка спогадів учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, художника, професора Харківської державної академії дизайну і мистецтв О.Векленка, де автор розповідає про свої особисті відчуття, пережиті в період перебування в Чорнобилі в травні – червні 1986 року. Зокрема про те, яким було повсякденне життя ліквідаторів у таборі неподалік станції. Оповіді про ті дні створені живою мовою, доповнені авторськими малюнками та фотографіями. Це щирий, подекуди іронічний і дуже особистий погляд на події, що відбувалися навколо, що у підсумку відтворило правдиву мозаїку людських взаємин в екстремальних умовах, людської гідності і мужності, що допомагали вистояти в неймовірних випробуваннях.

 

Гусєв О. 25 років віч-на-віч з "Чорнобилем" : док.-публіц. твір / Олег Гусєв ; голов. ред. Борис Олійник ; консультанти: канд. хім. наук С. В. Нікітіна, канд. фіз-мат. наук Б. І. Горбачов. - К. : [Літопис-ХХ], 2011. - 623 с. : іл., фото

У книзі Олега Петровича Гусєва, заслуженого журналіста України, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, йдеться про боротьбу ліквідаторів за живучість атомної станції після вибуху 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці, перебіг подій, пов'язаних з діяльністю і закриттям цього аварійного ядерного об'єкту підвищеної небезпеки наприкінці 2000 року, подальших дій вже у ХХІ столітті.

 

Долі, обпалені Чорнобилем: Чернігівський район / Чернігівська районна організація краєзнавців, Чернігівська районна централізована бібліотечна система, Чернігівська центральна районна бібліотека; упоряд. О. П. Колесник; ред. О.І Івааненко; від. За вип. Ф.М. Носенок. – Чернігів, 2016. – 277с.: фото*

В книзі «Долі, обпалені Чорнобилем: Чернігівський район» висвітлений вклад Чернігівського району в ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС. Наведені спогаги учасників цих подій. Це перша спроба зібрати і систематизувати інформацію про учасників ліквідації наслідків аварії ЧАЕС та переселенців в межах Чернігівського району. Зібрані та впорядковані бібліотекарями спільно з краєзнавцями району та активами сільських громад матеріали увійшли до видання, , присвяченого 30-річній трагедії. Посібник стане в нагоді музейним і бібліотечним працівникам, краєзнавцям і журналістам, студентам і викладачам вузів.

 

Житня Л. Чорнобиль - очима жінок : інтерв’ю з ”атомною катастрофою” / Людмила Житня. - Київ : Стелла-Гранд, 2020. - 607 с. : іл., фот.

Публіцистична книга «Чорнобиль - очима жінок» писалася протягом трьох десятиріч. Книга виникла на основі спілкування із жінками-ліквідаторками та евакуйованими, які є живими свідками атомної катастрофи. В ній зібрано 150 інтерв’ю учасниць тих подій. Авторка зазначає:  “З нами дійсно устами жінок, їх зболеним серцем говорить трагедія того квітневого дня — 26 квітня 1986 року. Хто, як не жінка, скаже правду. І вона скаже це так, як ніхто інший... 35 років поспіль вони пам’ятають 26 квітня як сьогодні, не кожну годину, а навіть хвилину. Ця пам’ять залишиться з нами і залишиться для майбутніх поколінь. Я побудувала цю книгу так, щоб навіть якщо людина нічого не знає про Чорнобильську катастрофу, зрозуміла все”. Видання містить унікальні світлини, проілюстроване фотографіями із приватних архівів чорнобильців.

 

Купрієнко О. Чорнобильська хроніка. Люди / О. Купрієнко, А.Багірова. - Харків : Фоліо, 2021. - Кн. 2. - 2021. - 206 с. : іл. - ). 

Книжка-присвята героям, які 35 років тому ризикували своїм життям і здоров’ям задля порятунку мільйонів інших людей. Вона містить історії шістнадцяти борців за наші життя. Це свідки й учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: атомники, пожежники, медики, монтажники, оператори. Вони розповідають чесно. про події. Згадують про власне становлення, про життя у місті Прип’ять до аварії; говорять про події, які пізніше назвуть техногенною катастрофою. Сьогодні вони є членами громадської організації «Промінь 5-2» - об’єднання учасників ліквідації аварії на ЧАЕС. Кожна сторінка книжки варта найуважнішого прочитання, адже не все ще сказане і почуте суспільством.

 

Плохтій С. Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи / Сергій Плохтій; пер.з англ. В. Махоніна, Є. Тарновського; художник-оформлювач О. Гугалонов Мєшкова. - Харків: Фоліо,2019.- 396с., іл. - (Великий наук.проект).*

Чорнобильська трагедія стала для України Національною трагедією, величезною психологічною травмою та важкою ношею для економіки країни. Дана книга є першою спробою визначити передумови і причини катастрофи через які вибухнув реактор (помилки персоналу, нехтування правилами безпеки, проблеми з конструкцією реактора через систему, яка обгородила ядерну енергетику завісою секретності). У виданні наведено хронологію подій Чорнобильської катастрофи від вибуху 26 квітня 1986 року до закриття станції у грудні 2000-го.

 

Сирота О. Чорнобиль. Живий альбом / О. Сирота. - Київ : ТОВ "Основа -принт Плюс", 2021. - 80 с.*

Книга-альбом про історію і сучасне життя чорнобильської зони. Унікальні портрети людей, подій та природних ландшафтів зібрані під однією обкладинкою і оживають завдяки ІТ-технологіям.

Чернігів Чорнобильський. Книга пам'яті / упоряд. Є. Г. Cонник. - Чернігів : РВК "Деснянська правда", 2007. - 560 c.: фото іл.*

Видання Ради обласного фонду допомоги інвалідам Чорнобиля та учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС складається з двох частин. Перша – це спогади учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986 року, в яких узагальнюється внесок Чернігівщини в ліквідацію Чорнобильської катастрофи. Друга – містить списки загиблих та померлих учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Чернігівської області станом на 1 січня 2007 року.

 

Чернігів Чорнобильський. Книга мужності / авт. ідеї і упоряд. Є. Г. Сонник. – Чернігів : РВК «Деснянська правда», 2008. – 912 с. : іл. – Бібліогр.: с. 909.*

У книзі висвітлено спогади учасників ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи про внесок підприємств, організацій області у боротьбу з радіаційною небезпекою. Розкриваються причини, що призвели до ядерної катастрофи, подаються списки учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986–1990 роках, та стан радіаційної безпеки через 20 років після аварії. Матеріал доповнено кольоровими фотографіями активістів фонду допомоги інвалідам Чорнобиля.

 

Шовкошитний В.Ф. Чорнобиль: я бачив : повість / Володимир Шовкошитний. - Вид. 3-є, перероб. й доп. - Київ : Український пріоритет, 2019. - 326, [1] с. : [8] с. іл.

Спроба В.Шовкошитного, самовидця Чорнобильської аварії й активного ліквідатора її наслідків, поєднати воєдино літературу пам'яті й літературу факту. У творі наведено спогади очевидців найбільшої техногенної катастрофи в історії людства, учасників ліквідації її наслідків, простежені долі літературних героїв, проаналізовані техногенні, економічні, соціальні й медичні наслідки лиха, показані перспективи повернення забруднених територій в народногосподарський обіг. Видання являє собою відповідь на головні питання, що постали після Чорнобиля і показує духовний зв'язок героїв Чорнобиля, майданівців та учасників АТО. 

 

 

КОМЕНДАНТСЬКА ГОДИНА: ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ

 

З 24 лютого 2022 року в Україні оголошено воєнний стан. В усіх областях України було запроваджено комендантську годину. Така комендантська година протягом 2022-2024 років зазнавала змін, а також у кожній області є відмінною.

Комендантська година – це обмеження руху громадян та діяльності підприємств, установ, організацій у певний період часу, зазвичай вночі. В Україні комендантську годину можуть оголошувати у разі загрози національній безпеці, природних катастроф, епідемій та інших надзвичайних ситуацій. Протягом комендантської години громадяни повинні залишатися вдома та утримуватися від будь-яких дій, які можуть загрожувати їх особистій безпеці, а також безпеці інших осіб.

Законодавство України встановлює правила, які необхідно дотримуватися протягом комендантської години, щоб забезпечити захист національної безпеки та прав громадян.

Правила, яких потрібно додержуватися під час комендантської години

1.    Заборонено пересуватися вулицями, якщо це не пов’язано з виконанням службових або надзвичайних обов’язків. Підтвердженням наявності таких обовʼязків є відповідна перепустка, яка дає право на вільне пересування піл час дії комендантської години. Також заборонено будь-яку діяльність, яка може перешкоджати роботі військових, правоохоронних та інших органів.

2.    Під час комендантської години не можна збиратися в певних місцях, проводити будь-які зібрання, мітинги або демонстрації. Заборонено також відвідування розважальних та культурних закладів, крім випадків, коли це пов’язано з виконанням службових або надзвичайних обов’язків.

3.  Громадяни повинні утримуватися від будь-яких дій, які можуть порушити громадський порядок. Наприклад, не можна гучно співати або кричати, вмикати музику з відкритих динаміків, запалювати вогнища, феєрверки чи петарди.

4.    Не можна перевозити зброю, боєприпаси, вибухові речовини, а також будь-які предмети, що можуть бути використані для здійснення злочинів.

5.    Якщо виникла потреба покинути місце свого перебування під час комендантської години, громадянам слід мати при собі документи, що підтверджують причину їх перебування на вулиці, зокрема, службові документи або довідки від медичних закладів.

У разі порушення правил комендантської години, громадяни можуть бути притягнені до відповідальності згідно з законодавством України.

Використано метеріали з відкритих джерел

Користування інтернетом під час війни

 

Цифрова обережність під час війни здатна зберегти життя. 

Наведені поради стануть в нагоді кожному.

Прості правила, які вбережуть вас на фронті кібервійни з окупантом:

 

-Якщо немає мережі вашого оператора — спробуйте підключитись до інших українських мобільних операторів за допомогою національного роумінгу.

-За можливості не купуйте російських SIM-карт. Якщо купляти SIM-карту все-таки доводиться, спробуйте отримати її без паспорта — не передавайте окупантам своїх персональних даних.

-Якщо ваш інтернет-провайдер підключений до української інтернет-мережі, намагайтесь спілкуватись з усіма через месенджери в домашній Wi-Fi-мережі, обмежте спілкування у мобільній мережі російських операторів.

-Якщо ваш інтернет-провайдер підключений до російської мережі, завжди використовуйте VPN-сервіс на телефоні та компʼютері.

-Не зберігайте в телефоні інформації, яка може вам зашкодити.

-Використовуйте месенджери з відкритим кодом.

-Дивіться українське телебачення на відкритому супутнику, слухайте наше радіо на середніх радіохвилях (1278, 1404, 873, 657 кГц) або в застосунку Дія.

 

Для підвищення безпеки під час спілкування у соцмережах і месенджерах приберіть із налаштувань або закрийте для загалу усю особисту інформацію, зокрема таку:

-номер телефону;

-дату народження;

-місце проживання;

-місце роботи тощо.

Не варто поширювати фото, відео, за якими можна ідентифікувати ваше місцерозташування, додавати у друзі чи в контакти невідомих вам осіб, відкривати файли та посилання від незнайомців (і навіть від друзів чи рідних, якщо надіслане викликає сумніви).

Відключіть можливість бачити вашу останню активність, а також надсилати вам повідомлення для акаунтів, що не належать до переліку контактів. Окрім телефону, обережно використовуйте інші гаджети, які працюють через Bluetooth чи Wi-Fi. Наприклад, смарт-годинники або фітнес-трекери.

Для спілкування онлайн в умовах окупації можна встановити застосунки та програми, спеціально створені для безпечного користування інтернетом. Зокрема VPN-сервіси, що допоможуть приховати IP-адресу та особисті дані, а також браузери та месенджери, які дбають про конфіденційність користувачів.

Для захищеного доступу до мережі українці також можуть скористатися такими інструментами:

 -месенджери Briar і Delta Chat;

-чат з наскрізним шифруванням Element;

-браузер CENO;

-сервіс NewNode VPN.

 

Щоб залишатися на зв’язку та заощадити інтернет-трафік, рекомендується виконати такі дії:

-відключити автозавантаження файлів та медіа у месенджерах. Зробити це можна в налаштуваннях телефону та месенджера;

-не варто завантажувати файли великого розміру і майнути таким чином криптовалюту. Не варто також ставити на завантаження великі файли – фільми, ігри, книги тощо;

-варто дивитися відео у низькій якості;

-по можливості варто користуватися фіксованим інтернетом або Wi-Fi – він швидше за мобільний;

-обмежити ряд програм на своєму пристрої – наприклад, обмежити кількість ігор для дітей. 

Тримаємося! Ми вистоїмо і переможемо!

Використано відкриті джерела інтернету

Безпека під час війни: як поводитися у випадку обстрілу

Вже цілих два роки наша країна захищає своє право бути незалежною та вільною, чинить опір агресії ворога.

За даними Організації Об'єднаних Націй від початку повномасштабного вторгнення із 24 лютого 2022 року загинуло 10 582 цивільних українців та українок. Поранень зазнали 19 875 людей. Загальна кількість утрат серед цивільного населення України становить 30 457 людей. У січні 2024-го загарбники вбили 158 цивільних українців, 483 – поранили. Ці дані відображають лише верифіковану організацією кількість жертв серед цивільних: насправді їх набагато більше, але точну цифру до завершення війни встановити неможливо. 

Найбільше українців та українок постраждали через зброю вибухової дії з широкою зоною ураження — таких 91%. Від мін та вибухонебезпечних залишків війни постраждало 3,7%, решта втрат припадає на інші типи зброї та інциденти.

За час війни українці пережили вже не один десяток обстрілів. Від першого ворожого ракетного удару по Україні, коли кожного дня лунають сирени, ми чуємо звуки різної зброї. За звуком навчилися розрізняти ракету, літак чи ППО, артилерію, розуміємо, що стріляють міномети чи гаубиці. 

Зазвичай розрізняють обстріл стрілецькою зброєю, мінометний та артилерійський.

Звук обстрілу стрілецькою зброєю ні з чим не сплутати — це звучання вистрілів пістолетів, гвинтівок та автоматів. Для мінометного обстрілу характерними є звуки гучного свисту та вибухів снаряда. Один із найнебезпечніших видів вогневого враження під час воєнних конфліктів саме артилерійський.  

Якщо ви почули залп запуску та побачили димний слід снаряду у повітрі або ж спалахи вночі — найімовірніше, це артилерійський обстріл.

Що потрібно робити, якщо ви опинились під час обстрілу на вулиці, у транспорті та які приміщення підходять для укриття.

Артобстріл та авіаудар

Перш за все, для того, щоб встигнути відреагувати правильно на артилерійську атаку, важливо вміти розпізнавати її. Звук артобстрілу важкий, з характерним тріском при попаданні в будинок, і більш глухий, якщо снаряд потрапляє в землю. Снаряди можуть видавати свист, шипіння, виття, звук "гороху, що висипався" або взагалі летіти беззвучно. 

Якщо ви почули характерний свист або в нічний час побачили дію світлової гранати, негайно сховайтеся в безпечне місце. В ідеалі - це бомбосховища, але їх можуть замінити нижні поверхи приміщення з товстими стінами (сталінські будинки, підвали надійних невисоких будинків (важливо, щоб з них було як мінімум два виходи), підземні переходи, приміщення з несучими стінами (санвузол), чавунна ванна. Головне, щоб це місце було подалі від вікон і оточене бетоном.

Артобстріл триває до двадцяти хвилин, авіаналіт - набагато менше. Сучасні бомбардування не можуть тривати довго. Все завершиться максимум після сотого вибуху. Рахуйте хвилини і кількість ударів.

Не залишайте своє укриття до закінчення обстрілу. Не знімайте обстріл на телефон і не намагайтеся визначити кут попадання снаряду.

Будьте пильні! У зону обстрілу, як правило, потрапляють будинки, що знаходяться на околицях міста і квартали, збудовані поруч зі стратегічними об'єктами. Якщо ваш будинок старий, панельний, у ньому застарілі
перекриття та балкони, він так само небезпечний і може бути зруйнований.

Як вижити при бомбардуванні в квартирі або приватному будинку

Якщо ви живете в приватному будинку, закладіть вікна мішками з піском. Навіть якщо поруч з вашим житлом впаде снаряд, то така барикада врятує від осколків. Важливо також зсередини закрити вікна - можна присунути до них шафи з книгами або одягом, а також заклеїти скла скотчем - тоді вони не розсиплються на тисячі осколків від вибухової хвилі.

Найбезпечніше місце в квартирі - внутрішня кімната або ванна. У цьому приміщенні не повинно бути вікон, якщо вони є, то переконаєтеся, що виходять у двір або на стіну іншого будинку. Несучі стіни, а краще кілька - теж важливий момент.

Людям, які живуть на верхніх поверхах багатоквартирних будинків, не рекомендують спускатися в підвали. По-перше, як правило, підвали багатоповерхівок не призначені для укриття, по-друге, ви витратите дорогоцінний час, а якщо серед сусідів почнеться паніка, то і зовсім можете постраждати.

Найкраще, що ви можете зробити - лягти в коридорі, у ванній кімнаті або на сходовому майданчику. Ви не в силах розрахувати траєкторію польоту снаряда - він прилітає і в верхні, і в нижні поверхи. Спробуйте зберегти своє життя, заощадивши час. Для того, щоб заспокоїти нерви, моліться або рахуйте до 100 - це відволікає психіку.

Що не можна робити при артобстрілі - заборони

Категорично не рекомендується під час бомбардування ховатися біля:

• високих стін сучасних будівель;
• вікон;
• вітрин;
• машин;
• ящиків і коробок.

Всі перераховані вище місця і предмети небезпечні - вас може завалити бетонними блоками або цеглою, поранити осколками розбитого скла або придавити купою металу.

Завали

Якщо ви опинилися під завалами, постарайтеся очистити простір біля обличчя та грудей, розслабте м'язи і заспокойте дихання, постарайтеся повідомити про себе, використовуючи засоби зв'язку, або привертайте увагу галасом, наприклад, стуком. Не кричіть, якщо ви в "повітряному мішку", економте повітря - до зруйнованої будівлі обов'язково прибуде бригада МНС і вас почують.

Вивільнення може зайняти більше часу, ніж хочеться потерпілому. Будьте терплячі, не приймайте рішення самоевакуюватися в разі сильного завалу.

Артобстріл у дорозі

Негайно лягайте на землю туди, де є виступ (початок тротуару, бордюр), або хоча б в невелике заглиблення. Якщо поруч є бетонна конструкція - лягайте поруч з нею, але подалі від споруд, які можуть обрушитися або спалахнути
при прямому влученні.

Захист дають земляні щілини або траншеї, неглибокі підземні колодязі й широкі труби водостоку, канави глибиною 1-2 метри на відкритому місці, оглядові ями відкритого (на повітрі) гаража або СТО, а також каналізаційні люки.

Більшість снарядів розриваються безпосередньо над ґрунтом, тому осколки у момент вибуху розлітаються на висоті менше 30-50 см над поверхнею.

Лягайте, обхопивши голову руками. Закривайте долонями вуха і відкрийте рот - це врятує від контузії, вбереже від акустичного удару.

Під час обстрілу в транспорті знаходитися небезпечно!

Легкова машина або автобус - помітна ціль. Найбільша небезпека - вибух бензобака. Використовуйте шосе, дороги міжобласного значення, пересувайтеся шляхами інших автомобілів. Дізнавайтеся стан дороги за добу - можливі руйнування мостів, повне блокування доріг. Ніколи не залишайте автотрасу з машиною або без неї, не наближайтеся до бордюрного каменя і не виходьте на узбіччя.

Якщо ви перебуваєте в автотранспорті, який став мішенню для прямого обстрілу, зупиніться і негайно залишіть його, краще з протилежного від обстрілу боку. Лягайте на землю, але не поруч з машиною, і поповзом перебирайтеся в більш надійне місце біля узбіччя дороги, в кювет.

Рухайтеся короткими відстанями відразу ж після наступного вибуху.

  Тримаймося! 

 

Невід'ємна частина нашої планети: до Всесвітнього дня дикої природи

Всесвітній день дикої природи (World Wildlife Day) відзначається щороку 3 березня на знак підтримки диких тварин і рослин. Цьогоріч він проходить під гаслом «Об'єднуючи людей і планету: дослідження цифрових інновацій у збереженні дикої природи».

Відзначення згаданого міжнародного дня являє собою унікальну можливість ознайомитися з красою і розмаїттям форм дикої природи, а також підвищити свідомість та розуміння необхідності збереження видів дикої флори та фауни.

Водночас цей день покликаний нагадати нам про необхідність активізації боротьби зі злочинами проти дикої природи, привернути увагу до проблеми браконьєрства, зокрема незаконного вилову водних біоресурсів, що має далекосяжні екологічні, економічні та соціальні наслідки. На жаль, у ХХІ столітті розвитку сучасної цивілізації факти браконьєрства не є рідкісними.

Пам’ятаймо, що дика природа – це невід’ємна частина нашої планети. Закликаємо всіх громадян дбайливо ставитись до багатств дикої природи, берегти їх і примножувати заради майбутніх поколінь.

З метою підвищити обізнаність про величезну цінність лісів та видів дикої природи, що мешкають у лісах пропонуємо невеличку прогулянку в розмаїтий світ диких тварин. Звертайтеся за посиланням: https://learningapps.org/display?v=pocp4cnhj24