Методично-бібліографічна діяльність. Бібліотечні форми із застосуванням електронних технологій

  

 

У сучасній практиці можна виділити чимало інноваційних моделей, які підняли рівень публічних бібліотек на більш якісний рівень. Йдеться про впровадження форм із застосуванням електронних технологій, якими нині активно заповнюється бібліотечний простір. Це різноманітні за змістом веб-сайти (блоги) і форми інформаційно-бібліографічного обслуговування користувачів в електронному форматі. В період обмеженого доступу до фондів бібліотеки впровадження таких форм неабияк дієво ы актуально. Зупинимося на деяких, більшість з  яких можна проводити як традиційному форматі, так і  онлайн.

Бібліографічний бієнале - виставка чи фестиваль бібліографічних та інформаційних ресурсів (традиційних та / або електронних), продукції та послуг бібліотеки, що проводиться один раз на два роки. Вони можуть бути тематичними (музейно-бібліографічні, художньо-бібліографічні, музично-бібліографічні та ін. Це своєрідна презентація послуг бібліотеки та ресурсів інформаційно-бібліографічного відділу, де представлено напрацювання бібліотеки за певний період, знайомство спільноти з власними електронними ресурсами і базами даних. Метою заходу є зацікавлення потенційних користувачів ресурсами, продуктами і послугами бібліотеки. У межах бієнале організують онлайн-семінари, онлайн-виставки, онлайн-лекції.

Бібліопікнік – молодіжний розважальний захід з акцентом на самоосвіту, читання та індивідуальний розвиток, що найчастіше проводиться на свіжому повітрі в рамках літніх читань. Програма бібліопікніка розпочинається з відкриття заходу та включає різні майстер-класи, літературні вікторини та інтелектуальні конкурси, спортивні і настільні ігри,  театралізовані вистави з інсценізацію художніх творів, різноманітні книжкові «частування» з цікавими назвами («Книжковий бутерброд», «Арт-десерт» тощо). Іноді бібліотечний пікнік організовують і в приміщенні бібліотеки, потурбувавшись про створення відповідної атмосфери. Бібліотечний бульвар - захід, що проводиться на вулиці з метою реклами бібліотеки, книги і читання.

Бібліосереда - освітній захід, що являє цикл оглядових відео-лекцій, які читає фахівець з обраної теми. Наприклад, цикл «Молодь в творах сучасних українських письменників» збирає матеріали,  присвячені різним авторам. Кожна онлайн-лекція висвітлює загальну тему в творчості якогось конкретного автора і зорієнтована на цільову аудиторію.

Бібліотечний non-stop - формат проведення масового заходу, який триває 10-12 годин або впродовж усього дня чи навіть кількох днів), про що зазначається в його програмі. Зазвичай, такі заходи приурочують до якогось свята, при цьому бібліотека перетворюється на майданчик для відкритого інтерактивного спілкування з цікавими людьми (письменниками, видавцями, творчими молодіжними колективами та ін.). Брифінги можуть бути як самостійним заходом, так і частиною різних масових бібліотечних форм роботи.

Відео-екскурсія - екскурсія, записана і відтворюється за допомогою відеоапаратури.

Відео-енциклопедія - захід, побудований по типу енциклопедії, за допомогою відеоматеріалу.

Відеолекторій – тематичний пізнавально-розвиваючий захід з використаням відеозаписів та відеофільмів. Через те, що відеолекторії спрямовані на формування моральної стійкості підлітків, розвиток критичного мислення та формування у неповнолітніх вмінь до сприйняття аргументованої оцінки інформації, то при виборі матеріалів для перегляду обирають відеосюжети, що сприяютимуть рефлексії серед підлітків. Зазвичай  перегляд проводять під час бесіди чи перед тренінгом. Важливим етапом відеолекторія є обговорення сюжету в загалі. Зазвичай, діяльність відеолекторія включає такі аспекти: вступне слово ведучого заходу щодо конкретних відематеріалів, перегляд, надання аудиторії проблемних питань, обговорення і аналіз поведінки персонажів, рефлексія учасників перегляду. 

Віртуальна виставка - публічний показ у мережі Інтернет за допомогою веб-технологій віртуальних образів спеціально підібраних і систематизованих творів друку та інших джерел інформації, а також загальнодоступних електронних ресурсів, що пропонуються віддаленим користувачам для ознайомлення і використання.

В менеджменті віртуальні виставки поділяються на такі види:

-   Виставка-маркетплейс є каталогом з продукції експонентів. Її відмінність в якісній рубрикації.

-  Гібридна виставка - коли є формати офлайн і онлайн. В онлайні за допомогою matchmaking (штучний інтелект, який через опис продукту і запит на купівлю продукту підбирає продавця і покупця) відвідувач визначає коло тих, з ким хоче поспілкуватися, і йде на реальний стенд спілкуватися і «мацати» продукт. В онлайн-форматі зустріч відбувається у віртуальній онлайн-кімнаті виставкової платформи або через внутрішньоплатформенний месенджер.

-    Виставка-вебінар - нон-стоп ідуть презентації продуктів відповідно до встановленого заздалегідь розкладу.

 

В бібліотеці віртуальна виставка являє собою синтез книжкового і електронного способів надання інформації у формі інформаційного ресурсу. У порівнянні з традиційними виставками, віртуальна має переваги: відсутність просторових і часових обмежень, можливість доповнення графікою, відео, звуком і створення через сервісні зручності для сприйняття користувачем (наприклад, розмір і колір шифру).

Етапи створення віртуальної виставки такі самі, як і для традиційної, проте структурування документів може бути довільним.

-        Розробка плану

-        Відбір документі

-        Компонування матеріалів

-        Оформлення рубрик, пояснювальних текстів, ілюстративних матеріалів.

 

Електронна щомісячна газета - безкоштовне видання, отримати яке можна після реєстрації, заповнивши потрібні поля. У виданні присутні постійні рубрики та поштова скринька, щоб кожен читач мав можливість стати автором газети. Онлайн-видання можуть бути різними за тематикою. Проте якщо видання   розраховане на молодь, в ньому мають відображатися матеріали, які захоплять «Покоління Z». Контент слід розміщувати у чіткій і наочній формі, яку підлітки сприймають з цікавістю.

Інформаційний брифінг – короткий оперативний захід, в процесі якого доповідач висловлює інформацію про подію і свою думку про неї. Такі зустрічі проводяться в режимі прес-конференцій. Під час відкритого брифінгу  у форматі вільної дискусії учасники заходу можуть запитувати і отримувати відповіді на свої запитання. Інформаційний брифінг як бібліотечний захід – це сучасний і ефективний спосіб інформування та навчання. Наприклад, на таких зустрічах в режимі прес-конференції можна не тільки відповідати на запитання користувачів, пов'язані з пошуком інформації,  а й  проводити тематичні консультації. Брифінги можуть бути самостійним заходом або прикладним до різних масовим бібліотечним формам.

Інформаційний марафон – захід, орієнтований на слухачів різних вікових категорій та освітнього рівня. Такий захід може тривати від кількох годин до 2-3 днів. Розпочинається підготовка заходу з визначення провідної теми, в рамках якої проводитимуться тематичні заходи і обговорення. Зазвичай впродовж інформаційного марафону організують Дні інформації, презентації книг, читання-обговорювання, флешмоби, експрес-опитування, літературні тусовки тощо. Також користувачі знайомяться з найбільш актуальними ресурсами за визначеними тематичними напрямками, методикою роботи з ними, отримують відомості про продукти та послуги бібліотеки.  Наприкінці заходу зазвичай  учасники марафону збираються для узагальнення отриманої інформації. Наприклад, Бібліомарафон, присвячений бібліотечному пошуку, за короткий відрізок часу дає можливість користувачу отримати інформацію щодо алгоритму пошуку і роботи з інформаційними ресурсами. Такі заходи обов'язково супроводжується інструктивно-методичними матеріалами та практичними порадами для застосування на практиці отриманих знань.

Подкастинг - процес створення і поширення звуко- і відео передач (тобто подкастів) у Всесвітній мережі ) зазвичай у форматі МР3 для звукових і Flash для відеопередач. Цільова аудиторія подкастингу – користувачі персональних або портативних комп’ютерів, а також власники інших гаджетів. Подкасти – це окремий звуковий чи відео файл, який розповсюджується безкоштовно через Інтернет для масового прослуховування /перегляду, або серія ресурсів в Інтернеті, що регулярно оновлюється. Здебільшого подкасти мають певну тематику і періодичність видання. Подкаст є своєрідною еволюцією в передачі інформації в мережі, адже він надає можливість не тільки прочитати, але й побачити чи послухати. Тепер «бібліотечними повідомленнями» охоплена більш широка аудиторія користувачів бібліотек (люди з особливими потребами, зайняті люди, користувачі Інтернету). Використання подкастів дозволяє бібліотекарю стати більш живим і реальним для заданої цільової аудиторії, впливати на користувачів бібліотеки не тільки ідеями в текстовій формі, а й емоціями, які передаються через аудіо - та відеоряд. Процес запису подкастів є більш творчим, цікавим і зручним, ніж написання тексту: створення подкастів робить з бібліотекаря своєрідного режисера, автора і ведучого своїх радіо - та відео програм. Однією з важливих переваг подкасти є те, що його слухач може разом з прослуховуванням /переглядом займатись іншими справами. Темою для створення подкасти може служити будьщо.

Виділяють три основні види подкастів:

Відеокаст. Представляє собою відеозапис виступу на якусь тему, пов’язану безпосередньо з тематикою інформаційного ресурсу, на якому розміщується.

Аудіокаст. Представляє собою аудіо запис закінчених ідей, думок, лекцій, новин, презентацій, який несе в собі явний інтерес і користь для заданої цільової аудиторії.

Скрінкаст – це нове явище, яке спростило навчання людей через Інтернет. Суть скрінкасту полягає в тому, що за допомогою спеціальних програм записуються дії на екрані комп’ютера разом із аудіо – коментарями

Поетичний слем – творчий конкурс, під час якого змагаються поети, які декламують власні вірші. Заздалегідь визначається критерії відбору учасників: віковий ценз, зональність, знання мови... і розсилаються оголошення-запрошення. Учасники презентують кілька авторських віршів, а журі визначає переможців за визначеними критеріями, як от - кращим складанням рим та анаграм, емоційностю декламування або розкриттям соціальних проблем. З застосуванням електронних технологій подібні заходи відбуваються в онлайн-режимі.

Презентація книги – перше знайомство з книгою, яка щойно вийшла з друку, інформаційний та рекламний засіб бібліотечної роботи з користувачами, спрямований успішну реалізацію нового видання та донесення до громадськості ідей і знань, що містяться в книзі. В окремих випадках презентують книжки, що вийшли давно, проте не втратили своєї актуальності, чи є ново віднайденими, з нагоди ювілейної дати, тощо.

Часто на презентацію книги запрошуються автори і всі причетні до її створення і застосовуються різні мультимедійні пристрої, слайди та спецефекти (слайд-шоу).

В умовах тимчасового обмеження доступу до фондів актуальні онлайн-презентації. Наприклад, можна запропонувати своїм читачам ознайомитися з книжковими новинками з онлайнпрезентації «Модна книга», розміщеної у мережі ФБ та блозі.

Нині популярні презентації книги, здійснені у форматі відео – буктрейлери.

Це короткий відеоролик (зазвичай тривалістю до 3 хв), створений за мотивами книги з метою її просування та заохочення до читання. Основне завдання буктрейлера – розкри­ває зміст книги, заінтригувати, зацікавити. 2-3-хвилинний ролик дозволяє розширити кордони читацької аудиторії, завантаживши його на YоuТubе, у соціальні мережі, блоги, тематичні форуми, спільноти. Для просування і реклами книг данний формат є незамінни­м.

При створенні ролика використовують відео, ілюстрації, фотографії, розвороти книг. Загальних вимог до створення буктрейлера немає. Мінімальне технічне забезпечення проце­су створення буктрейлера включає: комп'ютер, мікрофон (для самостійного озвучення тексту), набір програм для звукозапису (для самостійного озвучення буктрейлера), конвертації відеофайлів, нарізки та склеювання фільмів. 

Сторітелінг - це спосіб передачі інформації через розповідь історій. Використовується при підготовці масових заходів, в професійному навчанні, при підготовці інформації у ЗМІ, при веденні сайтів, блогів. Сторітелінг використовують, щоб розважити та залучити аудиторію. Сюжет будується таким чином, щоб заволодіти уявою читача та при необхідності, за позитивним прикладом героя розповіді, розв’язати певну проблему. Поєднуючи психологічні, управлінські та інші аспекти, сторітелінг дає можливість не тільки ефективно донести інформацію до людини (групи людей), а й мотивувати на вчинок, підштовхнути до особистих перемог. Залежно від сфери використання сторітелінг поділяють на класичний (його ще називають соціальним або некомерційним) та комерційний.

Новий напрям – цифровий сторітелінг, в якому мистецтво розповіді поєднується з використанням технічних засобів для відтворення графіки, тексту, аудіо - або відеозаписів, мелодій, котрі відповідають змісту історії. Застосовується сторітелінг і в роботі бібліотек. Метою бібліотечного сторітелінгу є  сприяння живому спілкуванню.

Творча лабораторія, що складається з майстер класів, - формує естетичні смаки користувачів бібліотеки, сприяє їхньому розвитку для подальшого вдосконалення і розкриття їх творчих можливостей, пропагує літературу з культури і мистецтва. А найголовніше, збирає користувачів, які мають творчі захоплення, щоб поспілкуватися, презентувати свої роботи і познайомитися з новими досягненнями однодумців та освоїти нові технології. Творчому зростанню читачів сприяє участь в майстер-класах. Це така форма роботи, метою якої є передача учням досвіду, майстерності, вміння робити будь-яку роботу найкращим чином. Долучити до заходу більшу кількість користувачів пропонуємо через створення запису майстер-класу і розміщення його в мережі Інтернет. Розпочинати слід з  пошуку досвіченого майстра, який в доступній формі розповість про свій досвід і надасть практичні поради початківцям.

Флешбук - книжковий флешмоб в Інтернеті. Для організація заходу пеобхідно оформити аккаунт (сторінку) в будь-якій соціальній мережі на ім’я своєї улюбленої книги і запросити на неї як можна більше друзів. Впродовж мінімум одного місяця знайомити їх з книгою, публікуючи епізоди з біографії автора, історію створення книги, фрагменти тексту, ілюстрації, особисті відчуття, тощо. Посилання на відкриті сторінки зазвичай залишають в коментарях.

 

Використані джерела:

 

https://lib.kherson.ua/buktreyler-v-bibliotetsi.htm

https://www.aval.ua/biznesu/blog/virtualni-vistavki-doluchayemosya-do-trenda-255

http://ube.nlu.org.ua/article