Майстер слова: до дня народження українського письменника, журналіста, громадського діяча Василя Чухліба

Василь Васильович Чухліб народився 19 липня 1941 року в селі Гнилуша (з 1961 року – село Лебедівка) Козелецького району на Чернігівщині в родині сільських інтелігентів. Батько Василя був вчителем історії.  В роки Другої світової війни він зі зброєю в руках захищав рідну землю від німецько-фашистських загарбників. Його мати, уродженка села Прохори Борзнянського району, - з родини незаконно репресованих, так званих, розкуркулених у 20-30 роках ХХ століття. А родовід Чухлібів бере свій початок у ХVІІІ столітті від козака Платнірівського куреня Війська Запорозького Низового Харька Чухліба.

Дитинство майбутнього письменника пройшло в селі Соколівка (близько 12 км від Гнилуші).  У рідному селі закінчив семирічку, а диплом про середню освіту зі срібною медаллю отримав вже в Острі. Літературний талант хлопця проявився у старших класах. Його перший вірш опублікувала місцева газета «Правда Остерщини», коли він ще навчався у середній школі. З роботи в редакції цієї газети юнак і розпочав свій трудовий шлях. Василя цінували за гарні публікації, а особливо йому вдавалися нариси про людей праці.

Невдовзі, у  1962 році, Василь Чухліб вступив на мовно-літературний факультет Київського педагогічного інституту, де здобув диплом викладача мови та літератури. Вчителював у містах Добропілля на Донеччині та Обухів на Київщині.  Плідно працював кореспондентом у місцевих газетах, і за спогадами близьких, був ніби одержимий своєю роботою.  Його нариси, статті, замальовки, репортажі, мініатюри, новели, етюди приваблювали читачів своєю щирістю і задушевністю. Часто в одному випуску газети розміщувалося кілька публікацій Василя Чухліба, тож він розпочав використовувати  псевдонімами, наприклад «В.Чорноус» та  «В.Чернігівець».

Все своє життя Василь Васильович Чухліб захоплено досліджував життя і творчість українських письменників, рецензував і популяризував їхні твори. А також, під час своєї роботи у видавництві «Радянський письменник» (нині «Український письменник») повертав із забуття імена репресованих авторів. Він плідно займався громадською і літературною діяльністю: був членом журі міжнародних конкурсів, керував літературною студією, виступав перед читачами; активно публікувався в пресі; створював поетичні і прозові твори для дітей та дорослих; компанував і видавав книжки. Серед улюблених захоплень письменника – впорядкування власної книгозбірні, до якої входило близько 2500 тисяч творів українських і зарубіжних авторів. Окреме місце в ній займали книжки про Чернігівщину.

У творчому доробку Василя Васильовича багато цікавих книжок для різних категорій читачів, загальна кількість яких перевищує 1 мільйон 250 тисяч примірників. В його творчості чимало творів, присвячених улюбленій Чернігівщині, а найбільша збірка новел та етюдів так і називається «Іду до Десни». Все своє творче життя, межах України та поза нею, Василь Чухліб популяризував рідний край, і навіть, навмисно взяв псевдонім «В.Чернігівець», щоб висловити свою пошану малій батьківщині. За яскраві високоякісні твори митець був відзначений премією імені Лесі Українки.

20 липня 1997 року раптова смерть обірвала життя нашого земляка. Поховали Василя Васильовича Чухліба на рідній Чернігівщині, в селі Соколівка Козелецького району.

Книги Василя Чухліба були завжди дуже популярними серед юного покоління. Сьогоднішню юнь твори письменника можуть зацікавити тим, що в них висвітлено минуле Чернігівщини, описано краєвиди краю і розглянуто взаємини покоління їхніх дідусів. Завдяки творчості цієї талановитої людини минуле Чернігівщини ХХ століття закарбоване в  гарному літературному слові і це надає нам можливість поринути у світ добра та краси Чернігівської землі разом з героями творів. Приємної подорожі з книгою!

Ознайомитися з життєвим і творчим шляхом відомого українського письменника уродженця Чернігівщини Василя Чухліба та долучитися до його творчості запрошуємо до Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул.Шевченка, 63). Під час вимушеного карантину познайомитися з творами письменника можна за ссилкою:

https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=330

Використано  літературу з фондів Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва:

Павленко С. Мільйон книг Василя Чухліба / С.Павленко // Гарт. – 2011. – 14 лип.(№28). – С.11.

Сапон В. Народжений на Десні: до 70-річчя від дня народж. В.Чухліба / В.Сапон // Деснянська правда. – 2011. – 19 лип.(№77). – С.4.

Чухліб В. Іду до Десни : Ліричні мініатюри / В.Чухліб . – К. : Молодь, 1988. – 146 с.

Чухліб В. Пісня тоненької очеретини : Казки / В.Чухліб. – К. : АВІАЗ, 2015. – 51 с.

Чухліб Т. Народжений на берегах Десни : до 70-річчя від дня народж. Василя Чухліба / Т.Чухліб // Сіверянський літопис. – 2011. - №4. – С.103-121. – 98 назв.

Використано зображення :

https://uk.wikipedia.org/wiki/

1

Свято Івана Купала: вірування, звичаї, традиції

Здавна, у пору літнього сонцевороту, коли Сонце в небі найвище і природа буяє зеленню, 24 червня за ст. стилем або 7 липня – за новим, -  українці відзначають свято Івана Купала.

  

Купало (Купайло, Купала, Купалбог, Іван Купала) – бог молодості, шлюбу, краси.  Назва Купало походить від дієслова «купати», лат. Cupido, Купідон, «прагнення», а індоєвропейський корінь kup-  означає «кипіти, скипати, пристрасно бажати». Усі значення вказують на співвідношення купальських обрядів з вогнем (земним і небесним – сонце, яке у купальських ритуалах представлено колесом) і водою, яка в купальських міфах постає сестрою вогню).Звісно, що Вогонь і Вода мають величезну силу, а в цієї днини ще й життєдайну, все очищувальну і цілющу.   

  

Тож, рано-вранці на Івана Купала, метою зцілення і омолодження люди йшли до річок, озер та ставків. А якщо поблизу не було природних водойм, змивали хвороби і негаразди в лазнях, парячись віниками з лікарським зіллям і омивалися  звичайною водою.

  

Надзвичайно корисними для оздоровлення вважалися і роси. На зорі Іванового дня жінки й чоловіки поспішати походити босоніж по росі. Деякі селяни навіть запасалися купальськими росами, щоб використовувати її як ліки у разі потреби. Для цього брали чисту скатертину і посудину (туесок або барильце): скатертину тягали по мокрій траві, потім віджимали в посудину і цими росами вмивали обличчя і обмивали кінцівки, щоб прогнати всілякі хвороби, і щоб обличчя завжди було гарним і чистим. Купальськими росами задля здорового і спокійного сну, чистоти в оселі та "щоб блощиці і таргани не заводилися" кропили ліжка і стіни домівок.  

В деяких місцевостях напередодні Івана Купала біля криниць господині обполіскували діжки, в яких квасили овочі на зиму і розводили тісто для хліба. Такий ритуал проводили, щоб овочі не покривалися пліснявою, а тісто завжди піднімалося.

  

На Купальські свята зазвичай збирають лікувальні трави, адже  саме цього дня усі рослини набувають величезної зцілювальної і магічної сили, особливо ті, які знаходять до сходу сонця.  Трави збирають, сушать і зберігають впродовж року та використовують в народній медицині. Найкориснішими вважають Іванів цвіт, богородську траву, лопух та ведмеже вухо. Збирати рослини потрібно дуже акуратно, щоб не нашкодити довкіллю і не завадити лісовим мешканцям. Існує таке повір’я, що в ніч на Івана Купала, лише раз у рік, всі трави і дерева набувають магічної здатності переходити з місця на місце, щоб поспілкуватися між собою, тож знайти потрібні вкрай важко. Тож, кому це вдасться, а ще й заповітну квітку папороті, буде успішний увесь наступний рік.

  

Одним з головних моментів купальської обрядовості є знищення «відьми». В якості предметів, які символізували представницю нечистої сили використовували опудало, кінський череп, старе взуття, тощо…  Їх кидали у воду, трощили камінням, скидали з круч, але найпоширенішим способом було спалення на вогнищі. Іванові вогнища палали в горах та долинах, степах та полях, берегами водоймищ…

  

Жінки й чоловіки стрибали через ці вогнища, переводили худобу. Вважалося, що проходження через купальський вогонь убезпечує від хвороб, чаклування, забезпечує родючість городини. 

Ще одним з невід’ємних атрибутів купальського свята  є плетіння віночків з квітів. Дівчата вельми прикладалися, щоб вінок вийшов охайним і гарним, тож вплетали в нього різні духмяні польові квіточки. Віночки пускали за водою, приліпивши до них воскові свічки, і по цих вінках ворожили на свою долю.

День Івана Купала прийнято святкувати весело, гамірно, дружно, бо вірили: чим активніше брати участь в купальських діях, тим яскравіше і щасливіше майбутнє чекатиме.

А ще, на Купала відкривається Небесна брама, і усі молитви людей чує Бог. І допомагає кожному з нас по вірі нашій. Отже, цього святкового дня, не лише розважаймося, а й щиро молімося за рідних та близьких, і обов’язково за військовослужбовців, які за будь якої погоди, і у святкові дні, і у будні, оберігають мирне небо України!  

Всіх, цікавлених історією і звичаями цього свята та традиціями українського народу запрошуємо до Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул.Шевченка, 63), де на вас чекають видання за цією тематикою. Чекаємо після закінчення вимушеного карантину.

Використано літературу з фондів бібліотеки:

Войтович В.М. Українська міфологія / Валерій Войтович. – Вид. 4-те. – К. : Либідь, 2015. – 664 с. : іл.

Воропай О. Звичаї нашого народу : нар.- календар. звичаї, укр. нар. одяг : етногр. нарис / Олена Воропай ; худож. Оформ. І.Бородаєвої. – К. : К. Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2012. – 632.

Українці: народні вірування, повір’я, демонологія / Упоряд., прим та біогр. нариси А.П. Пономарьова, Т.В.Косміної, О.О.Боряк; Вст. Ст. А.П. Пономарьова; Іл. В.І.Гордієнка. – К.: Либідь, 1991. – 640 с. : іл.

Гнила душа в красивій обгортці

Останнім часом часто спостерігаємо таке мерзенне явище як насилля в молодіжному осередку. 

Йдеться про фізичне знущання і психологічний тиск неповнолітніх осіб над своїми однолітками. Юні гнобителі всіляко знущаються над своїми недругами: б’ють, катують, цькують, залякують слабших за себе, зокрема тих, кого немає кому захистити. Задири провокують бійки, які вражають своєю жорстокістю. Лайна з підлітковими «батлами» повно в соціальних мережах, адже юнь таким чином піднімає свою самооцінку. Зазвичай, викладають, ролики організатори бійок та їхні прихильники, адже на думку молоді з девіантною поведінкою, дуже крутезно, гуртом жорстоко гамселити обрану жертву. 

Насторожує, що підлітки зовсім не жалкують за скоєним. Жахає, що за звичайною, деколи, навіть, вродливою зовнішністю юних катів, криються черстві і потворні чудовиська – небезпечні як для кожного громадянина, так і для суспільства в цілому. Про таких кажуть: "Люди з гнилою душею".

В художній літературі творів про чудовиськ-монстрів знайдемо безліч. У деяких книжках оповідається про страшних фантастичних істот, які намагаються знищити Всесвіт та справжніх героїв, які рятують від них  людство. В інших йдеться про людей, які зовні красиві і приємні, а насправді є ганебними злочинцями і моральними виродками. 

Одним із молодих і вродливих, але соціально небезпечних, є персонаж з твору світового рівня, який відомий кожному. Йдеться про роман з елементами містики «Портрет Доріана Грея» Оскара Уайльда. 

Розповідь розпочинається з того, як юний і довірливий шукач пригод аристократ Доріан Грей приїздить до великого міста, де під поганим впливом старшого товариша поринає у світ всіляких небезпечних розваг, вживає наркотики і невдовзі, опиняється на самісінькому дні пороків. Захоплений своїм дозвіллям, юнак не звертає на те, що через його егоїзм і байдужість гинуть близькі люди. Проте, настає мить, коли він усвідомлює  фальш і ницість свого життя та вирішує розпочати його спочатку. Чи вдасться йому це? Дізнавайтеся з твору! 

Головне, не повторюйте помилок головного героя. Пам’ятайте, деколи їх виправити буває вкрай важко! Проте, можливо. Кожен з нас може помилитися. І ми не маємо права нікого за це засуджувати. Навіть, якщо усе життя людини суцільна помилка. Але, буде краще, якщо змолоду навчимося відповідально відноситися до свого життя, щоб його не занапастити.

Ця книга чекає вас Чернігівській обласній бібліотеці для юнацтва (вул. Тараса Шевченка, 63):

Уайльд О. Портрет Доріана Грея / Оскар Уайльд; Пер. з англ. М.Дмитренка. – К. : Вид. група КМ-БУКС, 2018. – 280 с.

Долучитися до творчості Оскара Уайльда онлайн пропонуємо за ссилкою:

Аудіокнига «Портрет Доріана Грея» (українською): https://4read.org/433-oskar-vajld-portret-dorana-greja.html

Скачати безкоштовно (українською): https://javalibre.com.ua/java-book/book/592

Приємного дозвілля!