Загинув, захищаючи Україну

Станіслав

Григорович

Кривонос

(1979 - 2014)

Пишаюся, але краще  був би живий…

мати Станіслава

Народився 27 червня 1979 року в селі Івангороді Ічнянського району Чернігівської області. Навчався в місцевій загальноосвітній школі.

У 1997-1998 роках проходив строкову службу у Збройних силах України. Після демобілізації працював трактористом ТОВ «Берегиня» у рідному селі.

21 березня 2014 року призваний за мобілізацією, з вересня цього ж року перебував у зоні бойових дій на сході України. Молодший сержант ЗСУ. Служив механіком-водієм 6-ї роти 2-го танкового батальйону 1-ї Окремої гвардійської бригади.

Загинув 4 жовтня 2014 року в танковому бою з російсько-терористичними угрупуваннями поблизу Донецького аеропорту. Лише наприкінці жовтня найманці дозволили забрати тіла, загиблих тоді українських військовослужбовці, серед яких був і 35-річний Станіслав Кривонос.

Поховали Станіслава як невпізнаного солдата на кладовищі у місті Дніпрі. Лише через 100 днів після загибелі, після аналізу ДНК, за результатами якого підтверджено особу загиблого, воїн повернувся на Батьківщину.

16 січня 2015 року Станіслав Кривонос був перепохований з усіма військовими почестями в рідному Івангороді.

Залишилися мати, дружина і донька-школярка.

Указом Президента №270 від 15 травня 2015 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) і нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).

На будівлі Івангородської школи встановлено меморіальну дошку на честь Героя-випускника.