Ця
пам’ятна дата встановлена Указом Президента України № 472 від 16 травня 2014
року «Про день боротьби за права кримськотатарського народу» та Постановою
Верховної Ради України № 792 від 12.11.2015 року «Про визнання геноциду
кримськотатарського народу», де зазначено що, керуючись положеннями Конвенції
про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, Верховна Рада України
визнала депортацію кримських татар у 1944 році геноцидом. Один із пунктів
статті 2 Конвенції визначає геноцид як навмисне створення членам групи життєвих
умов, які розраховані на повне або часткове знищення групи (національної,
етнічної, расової чи релігійної).
18 травня 1944 року радянською владою скоєно злочин проти мирного
населення, який призвів до великої національної трагедії кримськотатарського
народу. Внаслідок масової депортації, поневірянь і проживання в нелюдських
умовах втрачено майже половину нації. Цієї зловісної днини розпочалася депортація
кримських татар і тривала майже три доби. Людей вантажними автомобілями
вивозили до залізничних станцій. Звідти на схід відправили майже 70 ешелонів з
наглухо зачиненими товарними вагонами, що були переповнені людьми. До
проведення операції залучили 32 000 співробітників НКВС. Всього з Криму
депортували понад 238 500 людей – майже все кримськотатарське населення.
Проте, радянському режиму не вдалося зламати дух мужнього народу, і попри
арешти і переслідування, кримські татари створили всенародний рух за повернення
на батьківщину. Щоправда, їхній шлях додому розтягнувся на довгі десятиліття і
лише після розвалу СРСР та відновлення
української незалежності, кримська репатріація стала можливою.
З часів депортації кримських татар з півострова минуло 82 роки, проте
кримськотатарський народ знову не має спокою. Люди наново потерпають від
утисків і пригнічення окупантів і змушені в черговий раз відстоювати свої
права.
20 лютого 2014 року територію Кримського півострова було захоплено тоталітарною державою. Із початком окупації Криму розпочався спротив кримців і увесь світ побачив силу духу цього незламного народу!
Ознайомитися із літературою про багатовікову історію та культуру кримськотатарського народу, дізнатися більше про співпрацю кримських татар і українців на шляху розбудови суверенної України запрошуємо до Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Тараса Шевченка, 54).
До вашої уваги віртуальна виставка- пам’ять «Кримські
татари. Режим поневірянь і надій», приурочена до
роковин депортації кримських татар з історичної батьківщини.
Законодавчі
акти
Про визнання геноциду
кримськотатарського народу [Електронний ресурс] : Постанова Верховної Ради
України від 12.11.2015 р. № 792-VIII // Відомості Верховної Ради України. –
2015. – № 49-50. – Ст. 469. – Режим доступу: https://bit.ly/3wmhTOO. – Дата
звернення: 18.05.2026.
Про День боротьби за
права кримськотатарського народу [Електронний ресурс] : Указ Президента України
від 16.05.2014 р. № 472 // Верховна Рада України: Законодавство України. –
Режим доступу: https://bit.ly/3w7aMLi. – Дата звернення: 18.05.2026.
Про Заяву Верховної Ради
України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української
Держави [Електронний ресурс] : Постанова Верховної Ради України від 20.03.2014
р. № 1140-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 15. Ст. 581. –
Режим доступу: https://bit.ly/3sw21Io. – Дата звернення: 18.05.2026.
Про корінні народи
України [Електронний ресурс] : Закон України від 1.07.2021 р. № 1616-ІХ //
Відомості Верховної Ради України. – 2021. – № 38. – Ст. 319. – Режим доступу:
https://bit.ly/3FC4SVA. – Дата звернення: 18.05.2026.
Документальні і художні видання
Бекірова Г. Пів століття опору : кримські татари від вигнання до повернення (1941–1991 роки) : нарис політ. історії / Ґульнара Бекірова ; передм. Мустафи Джемілєва ; післямова Рефата Чубарова ; [пер. з рос. К. Демчук ; Укр. наук. ін-т Гарвард. ун-ту, Ін-т Критики]. - Київ : Критика, 2017. - 480, XL, [1] с. : іл. - Бібліогр. у підрядк. прим.
Нарис присвячено трагічному періоду
історії кримськотатарського народу – депортації 1944 року, життю на чужині та
тривалій боротьбі за право жити на рідній землі. Авторка детально виклала
історію кримськотатарського національного руху і доповнила її добіркою
документів, які знайшла в архівах. Книга цікава і розміщеними в ній інтерв’ю з незмінним
лідером цього руху Мустафою Джемілєвим.
Беліцер Н. Кримські татари як корінний народ: історія питання і сучасні реалії : посібник для тих, хто прагне з’ясувати / Н. Беліцер. – Київ : Нац. газ.-журн. вид-во, 2017. – 117 с. : іл., портр. – Бібліогр.: с. 116-118.
Влащенко Н. Крадіжка, або Біле сонце Криму / Наташа Влащенко ;
[пер. з рос. В. Бойка ; передм. В. Горбуліна]. - Харків : Фоліо, 2017. - 394,
[17] с. : іл., фот. кольор.
Книгу відомої української журналістки і
телеведучої Наташі Влащенко присвячено одній з найтрагічніших подій в історії
сучасної України — анексії Криму Російською Федерацією. Наталія Влащенко
детально дослідила, як відбувалася анексія півострова впродовж зими-весни 2014
року. У книзі представлені розповіді людей, які були в епіцентрі тих подій, які
супроводжуються фотохронікою кримських подій. За висловом авторки, вона «
написала цю книгу заради двох речей. По-перше, щоб відкрити правду і показати всі
факти. По-друге, в нас є надія повернути Крим, поки ми не забули про нього,
поки нас це болить і поки ми будемо бити в дзвони».
Депортовані кримські татари, болгари, вірмени, греки, німці : зб. док. (1941-1998) / Державний комітет України у справах національностей та міграції ; упоряд. Ю. Білуха [та ін.]. - Київ : Абрис, 1999. - 175 с.
Збірник містить понад 60 документів і
матеріалів за 1941-1998 рр. про депортацію за межі України кримський татар,
болгар, вірмен, греків німців, умови їх утримання та перебування в місцях
поселення, про здійснювані Українською державою заходи для відновлення прав
депортованих осіб, їх повернення.
Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940-2015) : зб. док. та матеріалів / НАН України, Ін-т історії України [та ін. ; упоряд.: О. Г. Бажан та ін. ; відп. ред. В. А. Смолій]. - 2-ге вид. - Київ : Кліо, 2016. - 1090 с. : табл. - Бібліогр. у підрядк. прим. - Покажч.: с. 1027-1088.
До збірника увійшли документи та матеріали, що відображають політику радянської влади на Кримському півострові в роки Другої світової війни та у післявоєнний період, розкривають економічні, культурні аспекти входження Криму до складу УРСР, віддзеркалюють боротьбу кримських татар в 1950–1980-ті роки за повернення на історичну батьківщину, висвітлюють проблему репатріації, адаптації й інтеграції кримських татар в український соціокультурний та політичний простір.
Кримські татари. 1944-1994 рр. : статті. Документи. Свідчення очевидців / Нац. акад. наук України, Ін-т історії України ; відп. ред. Ю. З. Данилюк [та ін.]. - Київ : Рідний край, 1995. - 363 с.
У збірнику зібрано статті, документи, спогади, що розкривають трагічні сторінки в історії кримськотатарського народу, пов’язані з його депортацією з території Криму у травні 1944 р., висвітлюють основні етапи національного руху, діяльність окремих правозахисників. Доступно в електронному вигляді: https://www.twirpx.com/file/1376534/.
Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х - початок 1990-х років). Очима радянських спецслужб : зб. док. та матеріалів / упоряд. О. Г. Бажан [та ін.] ; голова ред. кол. В. А. Смолій ; Нац. акад. наук України, Ін-т історії України, Голов. редакц. колегія наук. - документ. серії книг "Реабілітовані історією", Держ. архів Служби безпеки України, Кам'янець-Поділ. держ. ун-т. - Київ : [б. и.], 2004. – 395 с.
До збірника увійшли документи та
матеріали, що висвітлюють історію кримськотатарського національного руху в
другій половині 1940-х на початку 1990-х рокув, розкривають форми і методи
боротьби його активістів за повернення на батьківщину, позицію українських,
російських та міжнародних правозахисних організацій, протидію зазначеним
процесам з боку радянських спецслужб.
Мусаєва С. Мустафа Джемілєв. Незламний / Севгіль Мусаєва, Алім Алієв. - Харків : Vivat, 2017. -252, [1] с. : фотоіл., портр. - (Гордість нації).
Автори книги - Алім Алієв і Севгіль
Мусаєва, - українські журналісти кримськотатарського походження. Їхні родини
змогли повернутися на батьківщину, до рідного Криму, лише після отримання
Україною незалежності. В своїй книзі автори висвітлюють постать національного
лідера кримськотатарського народу, який є символом єднання депортованого народу
і повернення його на рідну землю - Мустафи Джемілєва. Нині правозахисник,
уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа
Джемілєв є зразком патріотичної любові до Батьківщини.
Хайд Л. Омріяний край : роман / Лілі Хайд ; пер. з англ. Лукії Зурнаджи. - Київ : Дуліби, 2014. - 239 с. : іл. – (Coffee table book).
Британська журналістка Лілі Хайд понад
10 років працювала в Україні, Впродовж цього часу вона зібрала багато
матеріалів про депортацію та репатріацію кримських татар. На їхній основі
створила художній роман, що був опублікований у Великобританії (2008). Головна
героїня роману – кримськотатарська дівчинка Сафі, яка народилася за межами
історичної батьківщини, виростала на розповідях про рай під назвою «Крим». Коли
її мрія опинитися на благословенній землі здійснилася, її чекало жорстке
розчарування. Проте, в її серці живе почуття, що допомагає юнці подолати усі
життєві перепони.
Шлях лідера. Мустафа Джемілєв : ст., виступи, листи / [упоряд. О. Бондаренко ; біогр. нарис та заг. ред. Г. Бекірової]. - Київ : Стилос, 2018. - 239 с. : іл.
В книзі зібрано програмні ідеологічні й політичні тексти Мустафи
Джемілєва, які висвітлюють його політичні погляди, ключові моменти
діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, перешкоди, які заважали
облаштуванню кримських татар на рідній землі, окремий розділ складають
матеріали, що стосуються боротьби за звільнення Кримського півострова від
російської окупації та захисту прав людей, які залишилися на окупованих землях.
Crimea in the Dark. The Silencing of Dissent : [Крим у темряві. Мовчання інакомислення]. – London : Amnesty International, 2016. – 27 p.
Описуються
найбільш відомі випадки порушення прав людини в 2014–2016 роках по відношенню
до кримських татар і мусульман у Криму після анексії півострова Росією в 2014
році: Ільмі Умеров, Ахтем Чийгоз, Ервін Ібрагімов, Муслім Алієв, Емір-Уссейн
Куку, Микола Семена, «Севастопольська четвірка».










Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.