імперія бореться з
державою, мовою та
волелюбністю
українського народу.
Ми повинні пам’ятати
уроки своєї історії,
подвиги та помилки
пращурів з тим,
щоб не піддаватися
погрозам
і солодким речам східного сусіда.
Олександр Дідур, журналіст
«250 років тому
російська імперія підступно зруйнувала Запорізьку Січ – серце козацької
вольності та символ української державності. Тоді, у червні 1775 року, Катерина ІІ
наказала знищити останній бастіон української свободи, назвавши козаків
«розбишаками» та «бунтівниками». Так імперія намагалася стерти з пам’яті народу
його волелюбну природу, гідність та прагнення до незалежності.
Сьогодні, через два з половиною
століття, історія знову повторюється. Росія намагається знищити українську
державність, нашу культуру та самобутність. Але, як і тоді, ми не скорилися.
Дух запорізького козацтва відродився у кожному українському воїні, у кожному,
хто став на захист своєї землі від нової імперської навали.
Наша боротьба триває, і сьогодні ми
знову пишемо історію своєї свободи й незалежності, пам’ятаючи уроки минулого. Не допустимо повторення трагедії Запорізької
Січі. Вистоїмо, захистимо свою державу і здобудемо перемогу!
Пам’ятаємо історію — творимо майбутнє!
Слава Україні!»
Цього року відзначають 250-ті роковини з тих трагічних в історії України подій.
16 червня 1775 року, за наказом
цариці Катерини ІІ було зруйновано
Запорізьку Січ.
23 квітня
1775 року на раді при імператорському дворі прийнято рішення про знищення Січі. Для проведення
ліквідації уряд спрямував на Запорожжя війська під
командуванням генерала Петра Текелія.
На початку
червня 1775 року російські війська, які поверталися з османського походу, в якому їм допомогли здобути перемогу українські
козаки, раптово оточили Січ. Січовики не
очікували такого підступу і не готувалися до оборони. Сили були
нерівні, козацької старшини на місці не було, тож козакам залишалося тільки
померти або здатися. На Січі зібралася рада на чолі з кошовим отаманом Петром
Калнишевським, на якій вирішили здаватися. Козаки ще пам’ятали каральну експедицію 1709 року,
спрямовану Петром І на Запорізьку
(Чортомлицьку) Січ під проводом полковника Петра
Яковлєва, коли ворожі війська нищили козацькі містечка й села, а увірвавшись в
Січ, вбивали всіх без розбору.
Козацьку
старшину та кошового отамана Петра Калнишевського звинуватили у зраді та
засудили до каторги. Скарбницю, клейноди, архів
було вивезено до Петербурга.
Українське
козацьке утворення – Підпільненську Січ знищено та остаточно ліквідовано Запорізьку
Січ як козацьку автономію. У наслідку цього Військо Запорозьке Низове припинило
своє існування.
Дізнатися більше про історію України, зокрема події минулих років, запрошуємо до Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва, де у фондах книгозбірні знайдеться багато цікавої літератури для молоді. Відповідні темі видання представлено на віртуальній виставці «Запорізька Січ – “колиска українського козацтва».
Література:
Йдеться про загадковий феномен національної історії – українське козацтво, Запорозьку
Січ і суспільні інститути в ній. В основу даного дослідження покладено
маловідомі або й зовсім невідомі факти, пов’язані з передумовами виникнення і
розвитку запорожування, соціальними цінностями і організаційними засадами
держави Війська Запорозького, її культури та економічного устрою. В окремому розділі
йдеться про історичну долю Запорожжя та його роль, як важливого чинника
національного відродження українського народу.
У книзі розкривається історія українського козацтва після знищення
Російською імперією у 1775 році Запорозької Січі. Головна увага акцентується на долі козацьких ватажків та
їхніх родин, висвітлюється політика іноземних держав щодо Гетьманщини та Січі.
Хронологічно книга охоплює події останньої чверті XVIII — початку XX століття.
Для всіх, хто цікавиться історією України та козацтва.
Книга відомого українського радянського історика проф. В. О. Голобуцького присвячена одному з найбільш захоплюючих періодів історії запорозького козацтва, так званої Нової Січі (1734–1775 рр.). У виданні використано численні архівні матеріали та інші джерела та змальовано картину життя запорожців. Висвітлено участь запорозького козацтва в російсько-турецькій війні 1768—1774 рр., в антифеодальній і національно-визвольній боротьбі народів царської Росії, зокрема епізод ліквідації царизмом Запорізької Січі у 1775 р.
В ґрунтовній праці відомого історика увага приділена
походженню козацтва,формуванню Запорозького низового війська, подані цікаві
подробиці про його склад , управління, судочинство, громадське й домашнє
господарство, торгівлю, звичаї.
Книга сучасного українського історика та письменника - це вклад історії
однієї з найвизначніших ідей українського державотворення, де автор прагне не
лише дослідити ті чи інші явища, а передусім їх осмислити. Вона містить
величезний масив інформації про становлення, розвиток і руйнацію Козацької
держави.