БУДІВЕЛЬНЕ СМІТТЯ, СПРИЧИНЕНЕ ВІЙНОЮ, КУДИ ЙОГО ПОДІТИ?

 

Однією з найбільших проблем є відходи від руйнації інфраструктури. Станом на січень 2023 року за даними Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України зруйновано понад 170 тисяч житлових будинків по всій Україні. Понад 4 млн українців утратили своє житло. Сума прямих збитків, завданих житловому фонду України в результаті повномасштабної війни, станом на кінець травня 2023 року становить понад $54 млрд. Найбільших руйнувань зазнав житловий фонд таких областей як Донецька, Луганська, Харківська, Київська, Миколаївська та Чернігівська. Серед міст найбільше зруйнованих та пошкоджених житлових будинків у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Сєвєродонецьку, Рубіжному, Бахмуті, Мар'їнці, Лисичанську, Попасній, Ізюмі та Волновасі. За попередніми оцінками, в Сєвєродонецьку пошкоджено 90% житлового фонду, такі міста як Бахмут і Мар'їнка майже не мають неушкоджених будівель. Загальна кількість пошкоджених об'єктів житлового фонду станом на червень 2023 року становить понад 163 тис., загальна площа пошкоджених або зруйнованих об'єктів - 87 мільйонів м2, що становить 8,6% від загальної площі житлового фонду України. Сума прямих збитків, завданих житловому фонду України в результаті повномасштабної війни, станом на кінець травня 2023 року становить понад $54 млрд. Чернігівська область зазнала збитків лише через руйнування житлового фонду на 1705 млн доларів США. Нажаль, поки триває війна, ця статистика продовжує зростати щодня. Після чергових обстрілів ворожою армією українських міст, сіл та селищ українці знову втрачають власне житло. Першим, і найважливішим питанням постає його відбудова.

Особливо гостра тема поводження з великою кількістю відходів від руйнувань будівель.

В Україні регулюється такими урядові документи:

-Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473.

-Порядок виконання робіт з демонтажу об'єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 474.

-Порядок поводження з відходами, що утворились у зв'язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 р. № 1073.

 

Йдеться про відходи, що утворилися внаслідок пошкодження (руйнування) об'єктів та в результаті демонтажу пошкоджених (зруйнованих) об'єктів, а саме:

– якщо їх поетапно контрольовано частково чи повністю розібрали на окремі елементи та вироби

– або сталося неконтрольоване знесення.

 

Що робити з відходами від руйнувань у громадах

Основні компоненти таких відходів — це частини будівельних конструкцій, заповнень дверних та віконних блоків, інженерних мереж, санітарно-технічних приладів тощо.

 

Супутні компоненти відходів від руйнувань — це устаткування, особисті речі, меблі, побутова техніка, органічні речовини, тобто те, що було всередині або поряд з об'єктом у момент "прильоту".

 

Хто повинен організувати процес поводження з такими відходами?

1.     Власник або управитель пошкодженого об'єкта або власник чи користувач земельної ділянки, в межах якої розміщені відходи від руйнувань.

2.    Уповноважений орган (виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, військові адміністрації).

Що робити з відходами від руйнувань у громадах?

Уповноважений орган відповідає за відходи від руйнувань, що розміщені на вулицях і дорогах, у парках, на площах, майданах, набережних, прибудинкових територіях, пляжах, кладовищах (в тому числі якщо ці відходи потрапили на ці території через дію ударної хвилі) та в інших місцях загального користування. Крім того, саме уповноважений орган має подбати про відходи в інших місцях — якщо неможливо встановити власника відходів.

 

Якщо власник ділянки з відходами від руйнувань з технічних чи економічних причин не може впоратися з відходами — він також може звернутися до відповідного органу. Саме такий орган, до речі, за можливості має збирати, попередньо сортувати та відокремлювати небезпечні відходи.

 

Як поводитися з відходами від руйнувань?

-Виконувати будь-які роботи можна тільки за відсутності загрози аварійного обвалення об'єкта в цілому або його частин. Якщо такої загрози немає, то саме тоді уповноважений орган у громаді має організувати й скоординувати низку заходів.

-Уповноважений орган організує і координує підготовчі заходи. Серед них такі:

-обстеження пошкоджених об'єктів,

-виявлення та облік відходів від руйнувань,

-визначення місць для складування відходів від руйнувань,

-затвердження переліку об'єктів, що потребують демонтажу,

-підготування необхідної документації,

-роботи з первинного демонтажу, щоб надзвичайники та інші спеціальні сили змогли провести аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи.

Далі уповноважений орган організує і координує розчищення території. Тобто збирає відходи від руйнувань, сортує або роздільно збирає відходи одразу на місці (за можливості) та перевозить сміття до об'єктів поводження з відходами або місць тимчасового зберігання.

 

Першочергово у громаді треба розчищати:

-вулиці й дороги населених пунктів;

-території, прилеглі до об'єктів соціальної інфраструктури, адмінбудівель та будівель пожежно-рятувальних підрозділів та аварійно-рятувальних служб;

-прибудинкові території багатоквартирних будинків, гуртожитків тощо.

 

На території, що зазнала руйнувань, треба зібрати відходи від руйнувань, причому за можливості збирати їх роздільно (за компонентами) або ж на місці сортувати. Пошкоджені чи зруйновані об'єкти демонтувати: повністю або частково.

 

Як планувати демонтаж об'єкта?

Плануючи демонтаж об'єкта, громада має прагнути:

-максимально зберегти всі конструкції та матеріали, які можна використовувати надалі,

-максимально переробити або утилізувати відходи демонтажу,

не зашкодити довкіллю під час демонтажу,

-не створити небезпеки під час поводження з відходами.

 

Як починати демонтаж об'єкта?

Видалити (відокремити) складові, що можуть містити небезпечні відходи (зокрема азбестовмісні відходи, наприклад, шифер) та відключити об'єкт від інженерних мереж.

 

Під час демонтажу:

-мінімізувати небезпеку для здоров'я людей та довкілля, зокрема пов'язану з можливими викидами азбестового пилу,

-за можливості забезпечити сортування відходів від руйнувань.

 

Роботи слід негайно припинити, якщо виявили:

-небезпечні предмети,

-вибухові пристрої,

-останки загиблих,

-запах газу або інші характерні запахи,

-пробій електричного струму,

-якщо у зв'язку з цим у працівників погіршилося самопочуття.

Про це треба невідкладно повідомити територіальні органи ДСНС та правоохоронні органи.

 

Хто і як організовує місця тимчасового зберігання відходів від руйнувань

Рішення про розміщення місць тимчасового зберігання таких відходів ухвалюють обласні військові (державні) адміністрації.

 

На території для тимчасового зберігання відходів від руйнувань мають бути ділянки для:

-тимчасового зберігання відходів,

-сортування,

-оброблення (перероблення),

-тимчасового зберігання отриманої вторинної сировини,

-розміщення дробильно-сортувальних та інших установок,

-тимчасових споруд, необхідних для здійснення операцій з поводження з відходами від руйнування.

 

Що робити з відходами від руйнувань у громадах?

Територія для тимчасового зберігання відходів від руйнувань теж не може бути випадкова — є спеціальні правила. Так, така територія має бути розміщена за:

-2 кілометри — від об'єктів водного фонду;

-0,5 кілометра — від житлової та громадської забудови, об'єктів соціальної інфраструктури;

-0,2 кілометра — від сільськогосподарських угідь, доріг загального користування та залізничних шляхів загальної мережі;

-0,05 кілометра — від лісів.

 

Які вимоги до облаштування цієї території?

У місці, де зберігатимуть відходи від руйнувань, обов'язково має бути тверда та рівна основа або покриття. Це може бути бетон, асфальт або ущільнений ґрунт, покритий шаром геомембрани завтовшки не менше ніж 1,5 міліметра, захищеної від механічних пошкоджень шаром завтовшки не менше 0,5 метра.

 

Водночас у місці збереження відходів мають бути в'їзд та під'їзні дороги, що забезпечують безперешкодний проїзд транспортних засобів. У тому числі має бути забезпечений вільний проїзд для пожежної та іншої спеціальної техніки (якщо тут зберігатимуться горючі відходи). Крім того, у такому місці бути забезпечений розрахунковий об'єм води для зовнішнього пожежогасіння (якщо тут зберігатимуться горючі відходи).

 

За потреби слід облаштувати:

-організоване відведення води, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів;

-огородження периметра;

-освітлення території.

 

Функції місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань:

-Відходи від руйнувань тут зберігають протягом періоду воєнного стану та одного року з дня припинення або скасування воєнного стану.

-Тут обробляють (переробляють) виключно основні компоненти відходів від руйнувань, що не містять та/або не забруднені небезпечними відходами.

 

Як саме обробляють основні компоненти відходів від руйнувань:

-відокремлюють компоненти відходів,

-дроблять їх,

-фракціонують.

 

Заборонено:

-зберігати відходи від руйнувань поза межами визначених місць їх тимчасового зберігання або об'єктів поводження з відходами,

-змішувати відходи від руйнувань під час їх зберігання,

-розміщувати інші відходи на місцях тимчасового зберігання відходів від руйнувань.

 

Як вести облік відходів від руйнувань?

Уповноважений орган збирає інформацію з територій, що зазнали руйнувань, місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань та об'єктів поводження з відходами від руйнувань і оприлюднює її на своєму офіційному вебсайті.

Зібрану інформацію про виявлення та облік відходів від руйнувань уповноважений орган подає щомісяця не пізніше 5 числа обласним військовим (державним) адміністраціям.Зазначені адміністрації зі свого боку подають узагальнену інформацію щодо відходів від руйнувань щомісяця не пізніше 10 числа до Мінвідновлення.