Вивчав війну не за підручниками

 Денис

Миколайович

Черненко

(1994 – 2015)

  Смерть завжди трагічна і несподівана. 

 Денис пройшов війну,

 а смерть настигла його на мирній землі. 

Такий молодий.

Народився 8 лютого 1994 року у селі Мамекине Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

У 2001 році пішов до 1 класу Макекинської загальноосвітньої школи, з 2005 до 2007 року навчався в Новгород-Сіверській гімназії ім. К.Д. Ушинського, у 2007-му перейшов до Смяцької загальноосвітньої школи, яку закінчив у 2012 році. 

Денис був учнем з активною навчально-пізнавальною позицією: добре навчався в школі, захоплювався музикою, цікавився історією і фізичною культурою. Із задоволенням відвідував заняття з гри на трубі і активно займався спортом. Брав участь у шкільних і районних спортивних змаганнях. Окрім загальноосвітньої школи хлопець закінчив ще й Новгород-Сіверську музичну дитячу школу. В учнівському колективі зарекомендував себе надійним товаришем, завжди готовим прийти на допомогу, користувався авторитетом.

У 2013 році закінчив Сосницький професійний аграрний ліцей (селище міського типу Сосниця Чернігівської області) за спеціальністю «водій».

З вересня 2013 року проходив військову службу за контрактом на посаді водія 1-го транспортного відділення автомобільного взводу роти матеріального забезпечення 101-ї окремої бригади охорони Генерального штабу Збройних Сил України (військова частина А0139, місто Київ).

У 2014 році брав участь в антитерористичній операції на сході України. Служив у районі міста Дебальцеве Донецької області. Сумлінно виконував свої службові обов’язки, бездоганно ніс військову службу, мав високі показники у бойовій та професійній підготовці. Побратими згадують старшого солдата Дениса Черненка як відповідального і мужнього бійця, щирого і надійного товариша. Старший солдат Денис Черненко брав участь у бойових діях. Демобілізований.

Трагічно загинув 29 листопада 2015 року через отруєння побутовим газом під час перебування у місті Києві. 

Похований на кладовищі рідного села. Світла пам’ять захиснику України!

Використано фотоматеріали з Інтернет-ресурсів.

За ним — одна добра пам’ять

Ігор 

Миколайович

Медведь

(1974 - 2016

 «Загинув як герой, як справжній герой»

Вадим Лільчицький, полковник,

заступник обласного військового комісара

Народився 7 лютого 1974 року в селі Слобідка Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Тут минули дитячі роки хлопця. Невдовзі родина переїхала до Луганської області. Повернулися  до рідної Новгород-Сіверщини  лише через 5 років.

У 1989 році Ігор закінчив 8 класів середньої школи села Лоска, у 1991-му – Слобідківську загальноосвітню школу. Навчався добре, з великим зацікавленням.

Впродовж 1992-1994 років проходив строкову службу у танкових військах Збройних Сил України в Хмельницькій області. Після демобілізації повернувся до рідної Слобідки, де працевлаштувався трактористом у радгоспі «Перемога». Згодом переселився до Чернігова, де одружився і працював водієм гусеничного транспорту у ПАТ «Будіндустрія».

Навесні 2015 року демобілізований до лав Збройних Сил України.

Брав участь в Антитерористичній операції на сході України. Служив солдатом на посаді механіка-водія БМП 53-ї окремої механізованої бригади. Був старанним, акуратним, відповідальним бійцем. Тримав бойову техніку в ідеальному стані. Часто  виконував охорону табору, спостереження за противником. Побратими дали позивний «Медведь Бо».

Загинув 43-річний боєць 5 червня 2016 року під час виконання бойового завдання поблизу Торецька Донецької області внаслідок мінометного обстрілу від осколкового поранення із ушкодженням аорти.

Загиблий воїн похований з усіма військовими почестями 8 червня 2016 року у Чернігові на Алеї Слави кладовища Яцеве. Побратими, рідні і друзі згадували Ігоря як життєрадісну, щиру, працьовиту людину, надійного товариша, турботливого чоловіка.

Нагороджений указом Президента України №476/2016 від 27 жовтня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

На честь захисника України 13 жовтня 2016 року у селі Лоска на будівлі загальноосвітньої школи, де навчався загиблий військовослужбовець встановлено меморіальну дошку.

У червні 2019 року у селі Слобідка, в покинутій домівці Ігоря Медведя, відкрито музей, облаштований односельцями на честь земляка і полеглих на сході України жителів Новгород-Сіверського району.

Пам'ятаймо!

Використано фото-матеріали з інтернет-ресурсів.